Ухвала суду № 29777661, 09.02.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" лютого 2012 р.справа № 2а-3404/09/0870

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю. Семененка Я.В.

при секретарі судового засідання: Ліпіній О.О.

представників сторін:

позивача : - Прокопеня С.І., дов. від 02.02.12 р.

відповідача: - Боков О.М., дов. від 06.09.11 р.

апеляційну скаргу Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції в Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 31 серпня 2009 р. у справі № 2а-3404/09/0870

за позовом Приватного підприємства "Таврія Турбо"

до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції в Запорізькій області

про скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Таврія Турбо" (далі -ПП "Таврія Турбо", Підприємство) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000662301/1 від 02.06.2009 р. та № 0000672301/1 від 02.06.2009 р. Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції в Запорізькій області (далі -Мелітопольська ОДПІ).

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 31 серпня 2009 р. у справі № 2а-3404/09/0870 (суддя Нечипуренко О. М.) адміністративний позов задоволено.

Постанову суду мотивовано тим, що позивачем підтверджено належними документами факт правомірності формування валових витрат, зокрема - належно оформленими податковими накладними, актами виконаних робіт. Посилання відповідача на недійсність правочину не підтверджені належними доказами.

Не погодившись з постановою суду, Мелітопольською ОДПІ подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 31 серпня 2009 р. у справі № 2а-3404/09/0870, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд не звернув уваги на спільного керівника позивача та основного контрагента, порушення постачальниками контрагента позивача вимог податкового законодавства.

Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

До судового засідання з'явились представники сторін, в судовому засіданні апеляційної інстанції надали свої пояснення та заперечення щодо аргументів та доводів апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі акту планової перевірки ПП "Таврія Турбо" № 308/23/32876101 від 10.03.2009 р. щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, Мелітопольською ОДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення від 23.03.2009 р.:

- № 0000672301/0, яким Підприємству донараховано суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 121 160,10 грн., у тому числі: 84 580 грн. - за основним платежем, 36 580,10 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

- № 0000662301/0, яким Підприємству зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 70 581 грн. та донараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 25922,50 грн.

Так, за результатами планової виїзної перевірки встановлені порушення Підприємством:

- п.5.1, п.п.5.2.1. п.5.2, п.5.9. ст.5, п.п.8.2.2 п.8.2, п.8.3.1. п.8.3 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого Підприємством занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 221 789 гри., у тому числі 2007 р. на суму 22639 грн., за 1 квартал 2008 р. на суму 93 164 грн., за півріччя 2008 р. на суму 199150 грн., за 3 квартали 2008 р. на суму 211 783 грн., за 2008 р. на суму 199 150 грн.;

- п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5, п.п.7.7.1, 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого Підприємством завищено податок, що підлягає бюджетному відшкодуванню в періоді, що перевірявся, встановлено його завищення всього у сумі 216 786 грн., у тому числі: за листопад 2007 р. у сумі 6511 грн., за січень 2008 р. - 10167 грн., за лютий 2008 р. - 8300 грн., за квітень 2008 р. - 51845 грн., за травень 2008 р. - 42951 грн., за червень 2008 р. - 41800 грн., за липень 2008 р. -55212 грн.;

- п.п.7.5.1 п.7.5, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого Підприємством занижено суму залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у сумі 36438 грн., у тому числі: за грудень 2008 року у сумі 36438 грн., у тому числі за грудень 2008 р. у сумі 36438 грн.

За результатами процедури адміністративного оскарження, застосованої позивачем, скаргу Підприємства залишено без задоволення (а. с.9-24), і Мелітопольською ОДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення від 02.06.2009 р. № 0000672301/1 та №0000662301/1 з визначенням вищевказаних сум (а. с.8, 7).

Встановлені порушення пов'язані із завищенням суб'єктом господарювання валових витрат на суму 878 296 грн. та завищення податкового кредиту у сумі 175 659 грн. внаслідок невиконання підприємствами, що знаходяться в другій ланці постачання товарів та послуг, своїх обов'язків по сплаті податків до бюджету. Основним постачальником товарів (робіт, послуг) є пов'язана особа ПП «Таврія Турбо Плюс». Постачальниками ПП «Таврія Турбо Плюс»є суб'єкти господарської діяльності з ознакою «фіктивності»: ТОВ «Торговий будинок Сурина»(І і II ланцюг ПП «Таврія Турбо»), ТОВ «Донснабкомплект-2007»(II ланцюг ПП «Таврія Турбо»), ТОВ «Євротурбина»(II ланцюг ПП «Таврія Турбо»), взаємовідносини з якими підпадають під ознаку нікчемного правочину. Директором зазначених суб'єктів господарювання був ОСОБА_3.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, колегія суддів дійшла висновку про правомірність та обґрунтованість постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 31 серпня 2009 р. у даній справі, і про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції в Запорізькій області, виходячи з наступного:

Згідно п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.94 р. № 334/94-ВР (далі -Закон № 334) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону № 334 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Матеріали справи містять правочини: договори між ПП «Таврія Турбо Плюс»та ПП «Таврія Турбо»від 08.02.2008 р. № 08/02 на поставку вказаних середніх корпусів турбокомпресорів, виробником ПП «Таврія Турбо Плюс»являється, запчастин до них, та №08/02-1 про надання послуг (а. с.40-43).

Так, проаналізувавши норми Цивільного кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлена судом на підставі заяви зацікавленої особи після розгляду питання про недійсність такого правочину. Тобто, про недійсність правочину має ухвалюватись відповідне судове рішення.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого покладено обов'язок доказування правомірності свого рішення згідно приписів ст.71 КАС України, не надано суду рішень, які б визнавали недійсними вказані вище правочини.

Норми закону, якими би прямо встановлювалась нікчемність правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами, скаржником не наведена.

Стаття 203 ЦК України, на яку посилається скаржник, як на підставу для нікчемності вищевказаних правочинів, містить загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину і не містить „прямого" положення про те, що наслідком недодержання саме цих вимог може бути нікчемність правочину.

Також хибним є посилання на ч.1 ст.216 ЦК України, оскільки даною нормою передбачені правові наслідки недійсності правочину, а не його нікчемності.

Не передбачається жодною нормою законодавства України і обов'язок платників податків - отримувачів товарів (послуг) - вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей повноти сплати податків за окремою операцією придбання товарів, відомостей про походження дані товарів, відомостей щодо третіх осіб (постачальників в ланцюгу) тощо, оскільки в державі конституційно закріплено принцип індивідуальної відповідальності суб'єктів підприємницької діяльності.

Крім того, колегія суддів зазначає, що норми Закону № 334 не містять жодного положення стосовно визначення ознак «фіктивності» тих чи інших платників податків та не ставить право на включення до валових витрат у залежність від дій чи бездіяльності його контрагентів, а також не пов'язує це право з фактичною сплатою контрагентом податку на прибуток до бюджету.

Виконання позивачем вищевказаних договорів щодо оплати вартості придбаного товару та послуг підтверджується матеріалами справи (податковими накладними (а. с.25-36), актами виконаних робіт (а.с.37-39) і не спростовується відповідачем.

Таким чином, посилання скаржника нікчемність господарської операції на придбання позивачем товарів і надання послуг ПП «Таврія Турбо Плюс», є недоречними.

Отже, колегія суддів вважає необґрунтованим нарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток, тому податкове повідомлення-рішення №0000672301/0, яким Підприємству донараховано суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 121 160,10 грн., у тому числі: 84 580 грн. - за основним платежем, 36580,10 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, скасовано судом першої інстанції правомірно.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168 Закону Україна «Про податок на додану вартість»від 03.04.97 р. № 168/97 (далі - Закон № 168) встановлено заборону на включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Системний аналіз правових норм свідчить про те, що податкова накладна як звітний податковий документ, що є підставою для включення покупцем у податковому обліку до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), що підлягають використанню в його господарській діяльності, має таке юридичне значення при обов'язковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість у порядку, встановленому ст.9 Закону № 168.

Згідно з пунктами 9.4, 9.5, 9.6, 9.8 цієї статті Закону № 168 про реєстрацію особи платником податку на додану вартість їй органом державної служби надається свідоцтво про реєстрацію як платника податку. Свідоцтво про реєстрацію діє до дати його анулювання.

Матеріалами справи підтверджується і не спростовується сторонами, що на момент проведення перевірки Підприємство мало необхідні, належним чином оформлені податкові накладні на підтвердження податкового кредиту, виписані прямим контрагентом - ПП «Таврія Турбо Плюс».

Доказів порушень відображення вищевказаних господарських операцій в бухгалтерському та податковому обліку позивача матеріали справи не містять. Також податковим органом не надано суду доказів недійсності угод, використання придбаних товарів у неоподатковуваних операціях.

Докази, які б свідчили про відсутність у контрагента позивача статусу платників ПДВ, також суду не надані.

Отже, з урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає необґрунтованим визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість, тому податкове повідомлення-рішення № 0000662301/0 від 02.06.2009 р., яким Підприємству зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 70 581 грн. та донараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 25922,50 грн., також скасовано судом першої інстанції правомірно.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування законної та обґрунтованої постанови суду першої інстанції.

У відповідності до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.196, п.1.ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції в Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 31 серпня 2009 р. у справі № 2а-3404/09/0870 залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 31 серпня 2009 р. у справі № 2а-3404/09/0870 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст.212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко