Рішення № 29777588, 04.03.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.03.13 р. Справа № 5006/14/31/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Л.Л.К.»,

ЄДРПОУ 31482321, м.Бориспіль, Київська обл.

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора»,

ЄДРПОУ 33967456, м.Донецьк

про стягнення 185 497 грн. 80 коп.

Суддя Левшина Г.В.

Представники:

від позивача: Гопкало М.М. - по дов.

від відповідача: не з'явився

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Л.Л.К.», м.Бориспіль, Київська обл., позивач, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора», м.Донецьк, про стягнення заборгованості в сумі 185497 грн. 80 коп.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на договір №913 (купівлі-продажу на умовах оплати з відстрочкою платежу) від 06.12.2010р., протокол розбіжностей від 06.12.2010р., акт звірки за період: жовтень 2011р. - листопад 2011р., видаткові накладні за період з 16.12.2010р. по 15.09.2011р.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 20.07.2012р. позовні вимоги не визнав, посилаючись на ті обставини, що видаткові накладні не містять даних, які б підтверджували отримання товару уповноваженою особою відповідача, в жодній накладній не вказано номеру та дати замовлення, не зазначено адресу поставки. Також на думку відповідача, позивачем до матеріалів справи не надано жодного первинного документу, окрім акту звірки. Крім цього, за твердженням відповідача, позивачем не виконані обов'язки за договором щодо передачі відповідачу відповідної документації, передбаченої п.2.4.1. договору №913 від 06.12.2010р.

28.02.2012р. до суду надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю „ТС Обжора", м.Донецьк про визнання договору №913 від 06.12.2010р. недійсним.

Ухвалою від 29.02.2012р. суд повернув позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „ТС Обжора", м.Донецьк без розгляду на підставі ст.ст.60, 86 Господарського процесуального кодексу України.

06.03.2012р. ухвалою господарського суду Донецької області провадження по справі №5006/14/31/2012 було зупинено у зв'язку з надходженням апеляційної скарги від 03.03.2012р. Товариства з обмеженою відповідальністю „ТС Обжора", м.Донецьк на ухвалу господарського суду Донецької області від 29.02.2012р. до закінчення апеляційного провадження та повернення матеріалів справи до суду.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28.03.2012р. ухвалу господарського суду Донецької області від 29.02.2012р. скасовано, Товариству з обмеженою відповідальністю „ТС Обжора", м.Донецьк відмовлено у прийнятті зустрічної позовної заяви до Товариства з обмеженою відповідальністю «Л.Л.К.», м.Бориспіль, Київська обл. про визнання договору недійсним.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28.03.2012р. ухвалу господарського суду Донецької області від 06.03.2012р. про зупинення провадження по справі залишено без змін.

Постановами Вищого господарського суду України від 31.05.2012р. постанови Донецького апеляційного господарського суду від 28.03.2012р. по справі №5006/14/31/2012 залишено без змін.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 09.07.2012р. провадження по справі №5006/14/31/2012 було поновлено, оскільки справа була повернута до господарського суду Донецької області.

17.07.2012р. через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю „ТС Обжора", м.Донецьк надійшла апеляційна скарга на ухвалу господарського суду Донецької області від 06.03.2012р. про зупинення провадження по справі.

Проте, таке звернення позивача розцінюється господарським судом, як зловживання процесуальними правами, оскільки дія ухвали господарського суду Донецької області від 06.03.2012р. на момент подання апеляційної скарги закінчилася, у зв'язку з поновленням провадження по справі ухвалою від 09.07.2012р.

Аналогічна правова позиція викладена Вищим господарським судом України в п.3.14 Постанови Пленуму №18 від 26.12.2011р.

На підставі вищевикладеного, апеляційна скарга від 17.07.2012р. Товариства з обмеженою відповідальністю „ТС Обжора", м.Донецьк приєднана до матеріалів справи.

09.08.2012р. до господарського суду Донецької області надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю „ТС Обжора", м.Донецьк без номеру від 09.08.2012р., в якому відповідач просив зупинити провадження по справі №5006/14/31/2012 до вирішення пов'язаної з нею іншої справи №5006/11/125пд/2012.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 09.08.2012р. провадження по справі №5006/14/31/2012 зупинено, на підставі ч.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України, до вирішення спору по справі №5006/14/125пд/2012.

13.02.2013р. ухвалою суду внесено зміни в ухвалу господарського суду Донецької області від 09.08.2012р. по справі №5006/14/31/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Л.Л.К.", м.Бориспіль до Товариства з обмеженою відповідальністю „ТС Обжора", м.Донецьк про стягнення 185497 грн. 80 коп.

У вказаній ухвалі замінено номер справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора», м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю «Л.Л.К.», м.Бориспіль про визнання договору купівлі-продажу №913 від 16.12.2010р. недійсним з „№5006/14/125пд/2012" на „№5006/11/125пд/2012.".

14.02.2013р. провадження по справі №5006/14/31/2012 судом поновлено, оскільки обставини, що зумовили зупинення провадження по вказані справі були усунені, а саме, вирішено спір по справі №5006/11/125пд/2012, у зв'язку з чим розгляд справи був призначений на 04.03.2013р. о 10:45 год.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.

Як встановлено, 06.12.2010р. між сторонами був підписаний договір №913 (купівлі-продажу на умовах оплати з відстрочкою платежу) з протоколом розбіжностей від 06.12.2010р., згідно з умовами якого позивач (продавець) зобов'язався поставити та передати у власність відповідача (покупця), а відповідач - прийняти та оплатити товар на умовах та в порядку, визначеному цим договором, згідно із замовленням на поставку та товаросупроводжувальної документації, яка є невід'ємною частиною даного договору.

Ціна на товар встановлюється в національній валюті України, включаючи ПДВ. Загальна сума вказаного вище договору визначається загальною сумою товарних накладних в період його дії (приписи п.5.1, п.5.2 договору).

Відповідно до наданих до матеріалів справи видаткових накладних за періоди:

- з 16.12.2010р. по 08.07.2011р. (том №1, а.с.44-150),

- з 08.07.2011р. по 15.09.2011р. (том №2, а.с.1-42), позивачем відповідачу за договором №913 (купівлі-продажу на умовах оплати з відстрочкою платежу) від 06.12.2010р. був переданий товар на суму 185497,80 грн.

Факт постачання позивачем товару на вказану суму за договором №913 (купівлі-продажу на умовах оплати з відстрочкою платежу) від 06.12.2010р. з боку відповідача не спростований.

При цьому, отримання відповідачем вказаного товару підтверджується штампами та підписами представників відповідача на вказаних накладних, наявними в матеріалах справи довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, виданих відповідачем своїм представникам.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п.5.3 договору №913 (купівлі-продажу на умовах оплати з відстрочкою платежу) від 06.12.2010р. покупець зобов'язаний оплачувати кожну товарну накладну, переданого продавцем товару, не пізніше 60 (шістдесят) календарних днів з моменту передачі такої партії товару.

За висновками суду, свої зобов`язання щодо своєчасної та повної сплати позивачу грошових коштів в сумі 185 497,80 грн. за договором №913 (купівлі-продажу на умовах оплати з відстрочкою платежу) від 06.12.2010р. всупереч ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України відповідач не виконав.

Відповідач заперечував проти задоволення позову, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву від 20.07.2012р.

Однак, суд не приймає до уваги заперечення відповідача, які викладені у відзиві, з огляду на наступне.

Згідно із ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

За змістом ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України встановлений принцип господарського судочинства, згідно з яким кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Таким чином, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

При цьому, принцип змагальності вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

З урахуванням викладеного, заперечуючи проти позовних вимог з посиланням на певні обставини згідно норм ст.129 Конституції України, ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України відповідач має довести належними доказами наявність таких обставин.

Як встановлено судом, посилання відповідача на невідповідність представлених позивачем первісних документів, що підтверджують факт постачання товару, вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних доручень на отримання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996р. №99, є безпідставними, враховуючи, що а спірні правовідносини у даній справі випливають з договірних відносин сторін, а не із здійсненням бухгалтерського обліку чи складанням фінансової звітності, а тому застосування цих нормативних актів до спірних правовідносин є безпідставним.

Одночасно, твердження відповідача щодо невиконання позивачем своїх обов'язків з передання документації на товар суд також до уваги не приймає, враховуючи, що згідно із ст.666 Цивільного кодексу України якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України відповідачем письмових доказів наявності претензій до позивача з приводу документів, що стосуються товару, доказів відмови від договору №913 (купівлі-продажу на умовах оплати з відстрочкою платежу) від 06.12.2010р., повернення товару, до матеріалів справи не надано.

За таких обставин, суд дійшов висновку про передачу позивачем відповідачу документів, визначених в договорі, в момент передачі продукції та, як наслідок, про належне виконання позивачем своїх зобов'язань перед відповідачем за договором №913 (купівлі-продажу на умовах оплати з відстрочкою платежу) від 06.12.2010р. з постачання товару.

На підставі викладеного, враховуючи, що позов про стягнення заборгованості повністю доведений позивачем та обґрунтований матеріалами справи, виходячи з того, що заперечення відповідача проти позову є безпідставними, вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 185 497,80 грн. підлягають задоволенню в повній сумі.

Судовий збір підлягає віднесенню на відповідача повністю.

За таких обставин, керуючись ст.ст.4-3, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Л.Л.К.», м.Бориспіль, Київська обл. до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора», м.Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 185497 грн. 80 коп. задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора» (83008 м.Донецьк, вул.Югославська, 30; 83045 м.Донецьк, пр-т Богославських, 7Б, ЄДРПОУ 33967456, п/р 26008302785819 в ГУ ПАТ «Промінвестбанк» у Донецькій області, МФО 334635) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Л.Л.К.» (08306 Київська обл., м.Бориспіль, вул.Радгоспна, 1; 08300, Київська обл., м.Бориспіль, а/с 181, ЄДРПОУ 31482321, р/р 26000000014509 в ПАТ «Укрсоцбанк» м.Києва, МФО 300023) заборгованість в сумі 185497 грн. 80 коп., судовий збір в сумі 3709 грн. 95 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 04.03.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 05.03.2013р.

Суддя Левшина Г.В.