Рішення № 29777576, 25.02.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.02.13 р. Справа № 5006/6/162/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Подколзіної Л.Д., при секретарі судового засідання Бевз Х.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Омега-Автопоставка", смт. Васищеве Харківської області

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Макіївка Донецької області

про стягнення 172 396,44 грн.

за участю уповноважених сторін:

від позивача - не з'явився

від відповідача - ОСОБА_1 - особисто

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Омега-Автопоставка", смт. Васищеве Харківської області звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Макіївка Донецької області суми основного боргу у розмірі 109 277,39грн., пені у розмірі 16 364,45 грн., суми 24% річних від простроченого платежу у розмірі 25 950,43 грн. та суми 20% штрафу у розмірі 21 855,48 грн. (Усього 173 447,75 грн.)

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №046480 поставки товару від 02.01.2011р. в частині розрахунків за поставлений товар, внаслідок чого утворилась заборгованість.

На підтвердження своїх вимог позивачем представлено копію вказаного договору, копії видаткових накладних, копії банківських виписок.

23 січня 2013р. позивач звернувся до суду з заявою вих.№423 від 14.01.13р. на підставі ст.22 ГПК України про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Макіївка Донецької області суму основного боргу у розмірі 108 599,36 грн., пеню у розмірі 16 272,63грн., суму 24% річних від простроченого платежу у розмірі 25 804,58 грн. та суму 20% штрафу у розмірі 21 719,87 грн. (Усього 172 396,44 грн.)

Відповідно до положень статті 69 Господарського процесуального кодексу України термін розгляду справи продовжувався за клопотанням відповідача.

Позивачем надані пояснення вих.№894 від 04.02.2013р., вих.№1208 від 20.02.2013р., які розглянуті судом та приєднані до матеріалів справи.

Разом з цим, позивач звернувся до суду з клопотанням, в якому позивач просить суд розглядати справу без його участі, за наявними матеріалами по справі.

Відповідач у засідання суду з»явився, проте вимоги суду не виконав, відзив на позовну заяву в обґрунтування своїх доводів не представив. У судовому засіданні 25.02.2013р. визнав позовні вимоги в частині основного боргу у розмірі 108 599,36 грн., однак заперечив проти стягнення штрафних санкцій з підстав занадто великого їх розміру.

в с т а н о в и в :

2 січня 2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Омега-Автопоставка", смт. Васищеве Харківської області (далі по тексту-Постачальник) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, м. Макіївка Донецької області (далі по тексту-Покупець) був укладений договір №046480 поставки товару, згідно умов якого постачальник взяв на себе зобов"язання поставити покупцю товари (запасні частини до транспортних засобів) в асортименті, кількості та по ціні в українській гривні згідно замовлення покупця, узгодженій сторонами засобами факсового або електронного зв»язку, або в усній формі, а покупець зобов"язався прийняти та оплатити його на умовах даного договору.

До вказаного договору сторонами були підписані додатки №1-№2.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

За своїм змістом та правовою природою договір №046480 поставки товару від 02.01.2011р., на який позивач посилається як на підставу своїх вимог, є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

Оплата товару здійснюється покупцем на підставі даного договору та видаткових накладних до нього шляхом переводу безготівкових грошових коштів на поточний рахунок постачальника шляхом внесення готівкових грошових коштів в касу постачальника на протязі 14 календарних днів з моменту поставки (п.4.3 договору).

Згідно п.10.3 договору він чинний з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2011р. включно. У випадку, якщо жодна зі сторін за 15 календарних днів до сплину строку дії договору письмово не повідомить другу сторону про розірвання договору, дія даного договору автоматично продовжується.

Враховуючи вищезазначене, договір, на який посилається позивач, вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Господарським судом встановлено, що по видатковим накладним №ХВ-0217062 від 31.08.2011р., №ХВ-0221148 від 05.09.2011р., №ХВ-0228659 від 09.09.2011р., №ХВ-0121588 від 05.04.2012р., №ХВ-0169537 від 11.05.2012р., №ХВ-0189532 від 24.05.2012р., №ХВ-0190326 від 24.05.2012р., №ХВ-0197491 від 29.05.2012р., №ХВ-0207528 від 05.06.2012р., №ХВ-0212838 від 07.06.2012р., №ХВ-0216423 від 08.06.2012р., №ХВ-0229404 від 15.06.2012р., №ХВ-0244984 від 25.06.2012р., №ХВ-0248360 від 26.06.2012р., №ХВ-0256692 від 02.07.2012р., №ХВ-0258730 від 03.07.2012р., №ХВ-0278896 від 12.07.2012р., №ХВ-0307035 від 26.07.2012р., №ХВ-0343207 від 14.08.2012р., №ХВ-0374678 від 31.08.2012р. позивач передав, а відповідач отримав товар на загальну суму 309 885,12 грн.

Оскільки відповідачем отриманий товар у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в термін, передбачений сторонами у договорі, так як відповідно до загальних умов виконання зобов'язання викладених в ст.ст. 526,530 ЦК боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріалами справи доведено, що відповідачем, в порушення умов п. 4.3 договору, отриманий товар частково сплачений у сумі 201 285,76 грн.

Таким чином, на час звернення з позовом, сума заборгованості складає 108 599,36 грн.

Приймаючи до уваги, що позивачем доведені факти передачі товару відповідачу та його несплати у встановлені договором терміни, господарський суд задовольняє вимогу позивача щодо стягнення суми заборгованості в повному обсязі.

Матеріалами справи доведено, що строки виконання грошового зобов'язання відповідачем порушені, так як до пред'явлення позивачем позову щодо стягнення 24% річних фактично залишилось невиконаним грошове зобов'язання відповідача перед кредитором.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Таким чином, відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Положення цієї статті застосовуються до боржника у разі порушення ним грошового зобов'язання в не залежності від наявності вини в його діях.

Відтак, встановлені статтею 625 ЦК України відсотки річних та інфляційні витрати підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання.

Пунктом 5.1 договору сторони збільшили розмір річних до 24 відсотків.

Враховуючи, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків оплати товару, нарахування 24% річних за період з 12.01.2012р.-06.12.2012р. проведене позивачем з дотриманням загальних правил (методики) нарахування та з урахуванням строків оплати, визначених в п. 4.3 договору, наданий арифметично обґрунтований розрахунок річних, господарський суд, задовольняє вимоги позивача щодо стягнення 25 804,58 грн. 24% річних в повному обсязі.

Порушення відповідачем строків оплати отриманого товару явилось підставою для нарахування позивачем 16 272,63грн. пені за прострочення оплати товару відповідно до п. 5.1 договору.

Оцінюючи вимоги позивача в цій частині господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Факт прострочення виконання грошового обов'язку з оплати вартості поставленого товару підтверджений матеріалами справи та відповідачем не спростований.

В силу статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 ЦК України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Пунктом 5.1 Договору сторони встановили, що покупець за порушення терміну розрахунків сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен календарний день прострочки протягом всього часу прострочення.

Отже, сторонами самостійно узгоджено, що пеня нараховується за весь період прострочення виконання зобов»язань. Таким чином, судом не застосовуються приписи п.6 ст.232 ГК України.

У відповідності до представленого позивачем розрахунку пеня за періоди з 12.01.2012р.-06.12.2012р. складає 16 272,63грн.

Перевіривши представлений позивачем розрахунок пені, з огляду на прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати вартості поставленого товару, вимоги позивача до відповідача в цій частині суд вважає такими, що підлягають задоволенню.

Вищевказаним пунктом договору сторонами самостійно узгоджено, що за порушення строків оплати покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі 20% від простроченої суми.

Позивачем законно нарахований штраф в розмірі 16 272,63грн. за порушення договірних зобов'язань в частині оплати товару, тому господарський суд задовольняє цю вимогу в повному обсязі, оскільки сторонами самостійно визначений вид відповідальності та її розмір, а також позивачем доведений факт прострочення строків поставки товару та наданий обґрунтований розрахунок сум.

При поданні позову до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3468,96 грн. У заяві вих.№423 від 14.01.13р. позивач зменшив розмір позовних вимог.

За приписами ч.1 п.1 ст.7 Закону України „Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Згідно рекомендацій Вищого господарського суду України викладених у інформаційному листі від 21.11.2011р. №01-06/1625/2011 „Про деякі питання практики застосування Закону України Про судовий збір" зміст пов"язаної з цим ухвали може бути наведено в резолютивній часині судового рішення, прийнятого по суті справи.

Таким чином, позивачу підлягає поверненню з державного бюджету судовий збір у розмірі 21,03 грн.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України підлягають віднесенню на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.7 ЗУ „Про судовий збір", ст. ст. 526, 546, 549, 610, 625 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Омега-Автопоставка", смт. Васищеве Харківської області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Макіївка Донецької області про стягнення 172 396,44 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Макіївка Донецької області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Омега-Автопоставка", смт. Васищеве Харківської області суму основного боргу у розмірі 108 599,36 грн., пеню у розмірі 16 272,63грн., суму 24% річних від простроченого платежу у розмірі 25 804,58 грн., 20% штрафу у розмірі 21 719,87 грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 3 447,93 грн.

Повернути з Державного бюджету Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Омега-Автопоставка", (62495, смт. Васищеве, Харківської області, вул.Промислова,1, ЄДРПОУ 33010822) судовий збір у розмірі 21,03 грн. відповідно до ч.1 п.1 ст.7 Закону України „Про судовий збір" перерахованого платіжним дорученням №213 від 11.12.2012р., у зв»язку зі зменшенням розміру позовних вимог позивачем.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 25.02.2013р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 04.03.2013р.

Суддя Подколзіна Л.Д.