Постанова № 29774007, 25.02.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 лютого 2013 року Справа № 812/1424/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді Яковлева Д.О.

при секретарі Житній Ю.С.,

в присутності сторін: від позивача - Жадан Р.М.;

від відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області Державної податкової служби до Лисичанського комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора № 6» про стягнення коштів за податковим боргом в сумі 334 977,49 грн., -

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у м. Лисичанську, позивач) до Лисичанського комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора № 6» (далі - Лисичанське КП «ЖЕК № 6», відповідач) про стягнення коштів за податковим боргом в сумі 334977,49 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що станом на 30.01.2013 за відповідачем утворився податковий борг в сумі 334 977,49 грн. з податку на додану вартість, який складається з зобов'язань визначених самостійно, що підтверджується податковими деклараціями Лисичанського КП «ЖЕК № 6» за період з вересня 2011 року по жовтень 2012 року та суми штрафних санкцій визначених у прийнятих позивачем податкових повідомленнях - рішеннях від 26.10.2011 № 0001061601 та № 0001071601, та від 20.12.2012 № 0000741530.

На виконання вимог Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181, ДПІ у м. Лисичанську виставлена Лисичанському КП «ЖЕК № 6» перша та друга податкові вимоги, яки отримані представником відповідача.

Незважаючи на вжиті заходи, податковий борг залишається несплаченим, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з Лисичанського комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора № 6» кошти за податковим боргом з податку на додану вартість у сумі 334977,49 грн. з усіх рахунків у банках обслуговуючих такого платника.

Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним у адміністративному позові та просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав суду заяву в якій позовні вимоги в сумі 334977,49 грн. визнав у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 КАС України суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори, в порядку і розмірах, встановлених законом.

Суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа Лисичанське комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна контора №6» зареєстровано Лисичанською міською радою Луганської області за №25370376Ю0010495 від 27 грудня 2000 року про що свідчить довідка з єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців та довідка про внесення до єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.9-13, 14), перебуває на податковому обліку як платник податків у ДПІ в м. Лисичанську Луганської області з 15.01.2001 за № 357 що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 03.03.2001 № 11 (а.с.53).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);

- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Згідно з підпунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом, крім випадків, передбачених податковим законодавством.

У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На виконання пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України Лисичанське комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна контора № 6» подало до Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області податкові декларації з податку на додану вартість:

- за вересень 2011 року вх. № 9008738122, де самостійно визначило суму податку на додану вартість, яка підлягає до сплати у розмірі 24421,00 грн. (а.с.26-27);

- за жовтень 2011 року вх. № 9011036765, де самостійно визначило суму податку на додану вартість, яка підлягає до сплати у розмірі 22569,00 грн. (а.с.40-41);

- за листопад 2011 року вх. № 9012206938, де самостійно визначило суму податку на додану вартість, яка підлягає до сплати у розмірі 21720,00 грн. (а.с.38-39);

- за грудень 2011 року вх. № 9013899462, де самостійно визначило суму податку на додану вартість, яка підлягає до сплати у розмірі 20944,00 грн. (а.с.24-25);

- за січень 2012 року вх. № 9006022301, де самостійно визначило суму податку на додану вартість, яка підлягає до сплати у розмірі 17996,00 грн. (а.с.36-37);

- за лютий 2012 року вх. № 9012537760, де самостійно визначило суму податку на додану вартість, яка підлягає до сплати у розмірі 19205,00 грн. (а.с.22-23);

- за березень 2012 року вх. № 9020080132, де самостійно визначило суму податку на додану вартість, яка підлягає до сплати у розмірі 22100,00 грн. (а.с.20-21);

- за квітень 2012 року вх. № 9027036748, де самостійно визначило суму податку на додану вартість, яка підлягає до сплати у розмірі 18516,00 грн. (а.с.34-35);

- за травень 2012 року вх. № 9034055256, де самостійно визначило суму податку на додану вартість, яка підлягає до сплати у розмірі 24069,00 грн. (а.с.30-31);

- за червень 2012 року вх. № 9041425428, де самостійно визначило суму податку на додану вартість, яка підлягає до сплати у розмірі 19786,00 грн. (а.с.18-19);

- за липень 2012 року вх. № 9049060215, де самостійно визначило суму податку на додану вартість, яка підлягає до сплати у розмірі 27226,00 грн. (а.с.42-43);

- за серпень 2012 року вх. № 9056379075, де самостійно визначило суму податку на додану вартість, яка підлягає до сплати у розмірі 25958,00 грн. (а.с.28-29).

- за вересень 2012 року вх. № 9063549564, де самостійно визначило суму податку на додану вартість, яка підлягає до сплати у розмірі 26297,00 грн. (а.с.32-33);

- за жовтень 2012 року вх. № 9072650382, де самостійно визначило суму податку на додану вартість, яка підлягає до сплати у розмірі 22523,00 грн. (а.с.16-17);

В порушення вимог пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України Лисичанське комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна контора № 6» протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, самостійно суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, зазначену у поданих ним податкових деклараціях, не сплатило, внаслідок чого за платником податків утворився податковий борг.

Згідно п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо:

- платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію;

- дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

- згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;

- рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків;

- дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом;

- результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Згідно із п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

У зв'язку з несплатою грошових зобов'язань протягом строків, визначених Податковим Кодексом податковим органом, на підставі акту про результати невиїзної документальної перевірки з питань своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість від 26.10.2011 № 16010149/31261491 (а.с.44-45), були винесені податкові повідомлення-рішення від 26.10.2011 № 0001061601 на суму 786,81 грн. та №0001071601 на суму 6401,60 грн., які були вручені головному бухгалтеру підприємства (а.с.46).

Також на підставі акту про результати невиїзної документальної перевірки з питань своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість від 19.12.2012 №106/1530/31261491 (а.с.48-49) було винесено податкове повідомлення-рішення від 20.12.2012 №0000741530 на суму 14459,08 грн. (а.с.50).

Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій отримані уповноваженою особою Лисичанського комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора № 6» у встановленому порядку оскаржені не були, нараховані штрафні санкції у встановлені законом строки відповідачем добровільно не сплачені.

Відповідно до статті 6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним до 01 січня 2011 року) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

На виконання вищезазначених положень Закону України № 2181-III ДПІ у м.Лисичанську виставлена відповідачеві перша податкова вимога від 12 квітня 2007 року №1/39 на суму 6251,82 грн. яка, згідно повідомлення про вручення поштового відправлення отримана особисто уповноваженою особою відповідача (а.с.51) та друга податкову вимога від 22 травня 2007 року № 2/46 на суму 21343,30 грн., яка отримана особисто уповноваженою особою відповідача (а.с.52).

Відповідно до п.87.2 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з п.95.1 ст. 95 Податкового кодексу орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п.95.2 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Таким чином, законодавець встановив, що саме органи податкової служби здійснюють за платника податку погашення податкового боргу шляхом стягнення грошових коштів з рахунків банку, які обслуговують платника.

Відповідно до заяви представника Лисичанського комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора № 6», відповідач визнав позовні вимоги у повному обсязі, а саме в сумі 334 977,49 грн.

Частинами 1, 2 ст. 136 КАС України визначено, що позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи. Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

На підставі вищевикладеного у суду не має підстав для неприйняття визнання адміністративного позову, так як дії відповідача не суперечать закону та не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено наявність заборгованості Лисичанського комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора № 6» з податку на додану вартість в сумі 334 977,49 грн., дотримання податковим органом вимог податкового законодавства при винесенні податкових вимог, відповідачем у встановленому законом порядку не оскаржена податкова вимога та на день звернення до суду не сплачено податковий борг, тому суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому законом порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 25 лютого 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 04 березня 2013 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області Державної податкової служби до Лисичанського комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора № 6» про стягнення коштів за податковим боргом в сумі 334 977,49 грн. задовольнити.

Стягнути з Лисичанського комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора № 6» (і.к. 31261491) кошти за податковим боргом з податку на додану вартість у сумі 334 977,49 грн. (триста тридцять чотири тисячі дев'ятсот сімдесят сім гривень 49 коп.) з усіх рахунків у банках обслуговуючих такого платника.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 04 березня 2013 року.

Суддя Д.О. Яковлев