Рішення № 29773039, 27.02.2013, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/466/13 Головуючий у суді І-ї інстанції Бершадська О.В.

Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу Доповідач Кривохижа В. І.

РІШЕННЯ

Іменем України

27.02.2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

Головуючої: Кривохижі В.І.

Суддів: Голованя А.М.

Черниш Т.В. при секретарі Дімановій Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Кіровського районного суду м.Кіровограда від 6 листопада 2012 року, -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2012 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі-банк) звернулося в суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позивач зазначав, що за укладеним 20 травня 2008 року договором № DNHDNN00000001, який складається iз заяви позичальника та Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт), відповідач отримав кредит в poзмірі -10 000 грн. зі сплатою 32.64 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом із терміном повернення 17 травня 2013 року. Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється щомісяця в період сплати i складається із заборгованості за кредитом, відсотками, комісією та інших витрат згідно з Умовами. У зв»язку з тим, що відповідач умови договору належним чином не виконував, станом на 27 серпня 2012 року утворилася заборгованість - 37 646, 41 грн., яка складається із: 5 880,05 грн. - заборгованості за кредитом, 5 908, 45 грн. - заборгованості по процентам ; 975,39 грн.- заборгованості по комісії за користування кредитом, 22 613,64 грн. - пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, 500 грн. - штрафу (фіксована частина) i 1 768,88 грн. - штрафу (процентна складова). Тому позивач і просив стягнути її з відповідача на користь банку та понесені судові витрати.

Рішенням Кіровського районного суду м.Кіровограда від 6 листопада 2012 року позов задоволений повністю.

Суд дійшов висновку про неналежне виконання відповідачем своїх зобов»язань перед позивачем за кредитним договором, стягнувши зазначений розмір заборгованості та 376 грн. 46 коп. судового збору.

В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування рішення суду через порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповне встановлення обставин справи та невідповідність висновків суду обставинам справи. Зазначає, зокрема, що суд, розглянувши справу без його участі, безпідставно послався на Умови «Розстрочка» (Стандарт), що надані позивачем, які він не підписував, оскільки в анкеті-заяві згадуються Умови «Персональний кредит». При цьому, дійшов безпідставного висновку про досягнення між ним та банком при укладенні договору згоди на включення до нього положень про можливість застосування будь-яких заходів забезпечення виконання зобов»язань, і зокрема, неустойки у вигляді пені або штрафу та висновку про неможливість застосування наслідків пропуску строку позовної давності. У заповненій анкеті-заяві конкретні розміри неустойки не вказані, як само і збільшення позовної давності.

У судовому засіданні відповідач підтримав доводи апеляційної скарги та заявою відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України просив зменшити визначений розмір неустойки, який явно перевищує розмір реальних збитків, та з урахуванням здійснення погашення кредиту в загальній сумі 5 650 грн.

Заслухавши доповідача, пояснення відповідача, представника позивача, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні з таких підстав.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Як посилався у позовній заяві банк та встановлено судом, відповідно до укладеного 20 травня 2008 року між банком та відповідачем кредитного договору № DNHDNN00000001, який складається iз заяви позичальника та Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт), відповідач отримав кредит в poзмірі - 10 000 грн. зі сплатою 32.64 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом із терміном повернення 17 травня 2013 року.

Однак при розгляді справи у суді апеляційної інстанції з»ясовано та не заперечується сторонами і підтверджується матеріалами справи, що даний кредитний договір складається із: анкети-заяви позичальника, Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Персональний кредит») (далі - Умов), а не («Розстрочка») (Стандарт), та тарифів банку.

Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати позичальник повинен надавати банку грошові кошти (щомісячній платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості по тілу кредиту, відсоткам, винагороді, штрафним санкціям, а також інших витрат згідно умов договору.

Встановлено також і підтверджується наданим розрахунком, що відповідач не виконав належним чином своїх зобов'язань перед позивачем за кредитним договором, у зв'язку з чим станом на 27 серпня 2012 року виникла заборгованість у розмірі - 37 646, 41 грн., яка складається із: 5 880,05 грн. - заборгованості за кредитом, 5 908, 45 грн. - заборгованості по процентам ; 975,39 грн.- заборгованості по комісії за користування кредитом, 22 613,64 грн. - пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, а також штрафи відповідно до п.5.3 Умов та правил надання банківських послуг: 250 грн. - штраф (фіксована частина) i 1768,88 грн. - штраф (процентна складова) ( а.с. 4-5 ).

Посилання відповідача на неправильну відсоткову ставку 36% замість 32,64%, що призводить до необґрунтованого збільшення суми заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, спростовується п.3.3.1 Умов, якими передбачено право банку в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом, про що було надіслано письмове повідомлення від 30 грудня 2008 року №20.1.3,2/6-29410 згідно реєстру №314 від 30 грудня 2008 року за №19 (а.с.77-79).

Згідно анкети-заяви позичальника, яка підписана відповідачем, кінцевий термін повернення кредиту визначений по 17 травня 2013 року включно та передбачено можливість застосування до нього заходів забезпечення виконання зобов»язань, в тому числі неустойки у вигляді пені та штрафу згідно даних Умов.

Відповідно до ч.1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки ( п.3 ч.1 ст.611 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов»язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання ( ст.549 ЦК України).

П.5.1 Умов передбачено, що у випадку несвоєчасного погашення заборгованості по кредиту, позичальник сплачує банку пеню у розмірі 0,5% від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожний день прострочки, але не менше 1 гривні.

У п.5.3 Умов зазначено, що при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених договором більш ніж на 60 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у poзмірі 250 грн.+5% від суми позову.

Тобто, зазначені види неустойки (пеня та штраф) застосовані банком за різні види порушень умов кредитного договору, який відповідачем не оспорений.

Посилання відповідача щодо застосування до вимог про стягнення неустойки строку позовної давності в один рік не грунтується на законі і доказах, оскільки п. п.5.4, 5.5 Умов передбачено, що нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов»язань, передбаченої п.п.5.1, 5.2, 5.3 здійснюється протягом 3(трьох) років з дня, коли відповідне зобов»язання повинне бути виконане позичальником, а терміни позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки (пеня, штрафи) за даним договором встановлюються сторонами тривалістю 5 років. Тобто, відповідно до ч.1 ст.259 ЦК України позовна давність збільшена за домовленістю сторін.

Відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Пунктом 27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають з кредитних правовідносин» роз'яснено, що положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не був присутній при розгляді справи у суді першої інстанції та ухваленні судового рішення. У позовній заяві банк посилався на Умови надання кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт), надавши їх до суду, які позивач не підписував. До суду першої інстанції Умови надання споживчого кредиту фізичним особам («Персональний кредит»), як до позовної заяви, так і у судовому засіданні не надавались, предметом розгляду не були, а надано при розгляді апеляційної скарги, у зв»язку з чим з»ясування цих обставин мало місце лише у суді апеляційної інстанції, до якого і подана заява відповідача про зменшення розміру неустойки.

Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Враховуючи викладене, ступінь виконання зобов»язання відповідачем, що розмір неустойки значно перевищує розмір збитків, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов»язання, колегія суддів вважає можливим зменшити розмір пені з 22 613,64 грн. до 15 000 грн., задовольнивши заяву відповідача в цій частині.

Стягненню також підлягає 250 грн. штрафу (фіксована частина) замість 500 грн. та 1 768,88 грн. штрафу (процентна складова).

Заборгованість по комісії за користування кредитом в розмірі 975,39 грн. визначена відповідно до тарифів про умови кредитування «Персональний кредит» (а.с.81), а тому посилання відповідача щодо безпідставного її застосування не грунтується на доказах.

Відповідно до ст.88 ЦПК України стягненню також підлягає 297,83 грн. судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що судом неповно з»ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, рішення суду відповідно до ст.309 ЦПК України підлягає зміні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення Кіровського районного суду м.Кіровограда від 6 листопада 2012 року змінити.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за договором кредиту -29 782,77 грн., з них: заборгованість за кредитом - 5 880,05 грн.; заборгованість по процентам за користування кредитом - 5 908,45 грн.; заборгованість по комісії за користування кредитом - 975,39 грн.; пеня за несвоєчасність виконання зобов»язань за договором - 15 000 грн.; штрафи: 250 грн. (фіксована частина), 1 768,88 грн. (процентна складова), а також 297,83 грн. судового збору.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуюча:

Судді: