Ухвала суду № 29772865, 06.03.2013, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/394/13 Головуючий у суді І-ї інстанції Мягкий О.В.

Спори, що виникають із договорів страхування Доповідач Потапенко В. І.

УХВАЛА

Іменем України

06.03.2013 Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі :

Головуючого-судді - Потапенка В.І.

Суддів - Кодрула М.А., Черненко В.В.

при секретарі - Животовській С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 12 листопада 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» , приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» про визнання недійсними договорів та зобов'язання вчинити дії , - ВСТАНОВИЛА:

3 серпня 2012 року ОСОБА_2 звернувся у суд з позовом до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» , приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» та остаточно просив : - визнати недійсним договір особистого страхування № KGMDLK 79550458 від 20.02.2008 року між ЗАТ «Страхова компанія «Інгосстрах» і ОСОБА_2 - визнати недійсним договір страхування наземного транспорту № KGMDАK 79550458 від 18.02.2009 року між ЗАТ «Страхова компанія «Інгосстрах» і ОСОБА_2 автомобіля Chery SQR7130S21 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 - зобов'язати ПАТ КБ «Приватбанк» і ЗАТ «Страхова компанія «Інгосстрах» повернути сплачені страховій компанії страхові кошти за період з 20.02.2008 року по 2013 рік у сумі 11522,18 грн. і зарахувати їх у погашення кредитно-заставного договору з ОСОБА_2 ; - зобов'язати ПАТ КБ «Приватбанк» провести перерахунок заборгованості ОСОБА_2 , зарахувавши на його кредитну лінію безпідставно стягнуті страхові кошти в сумі 11522, 18 грн., зняти з ОСОБА_2 безпідставно нараховану пеню в сумі 1064,58 доларів США ( або 9261,85 грн.) та штрафні санкції в сумі 484,97 доларів США ( або 4245,34 грн.) ; - стягнути з ПАТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_2 10000.00 грн. у відшкодування моральної шкоди , судові витрати та витрати на правову допомогу. Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 12 листопада 2012 року у задоволенні позову відмовлено. Додатковим рішенням цього ж суду від 13 грудня 2012 року з ОСОБА_2 на користь держави стягнуто судовий збір у сумі 107.30 грн. У апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 12 листопада 2012 року та ухвалити нове рішення

про задоволення його позову , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Заслухавши доповідача, учасників судового розгляду , обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи , колегія суддів вважає , що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Згідно п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін, з підстав передбачених ст. 308 ЦПК України. Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Судом першої інстанції встановлено , що між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «Приватбанк» 20.02.2008 року укладено кредитно-заставний договір № KGMDАK 79550458 на суму 10368 доларів США для придбання автомобіля марки Chery , розділом 3 якого передбачений обов'язок позичальника застрахувати предмет застави. Також ОСОБА_2 18.02.2008 року з ВАТ Страхова компанія «Дженералі Гарант» укладений договір добровільного страхування транспортних засобів № 15/08 , за змістом якого застрахований предмет застави - автомобіль , вигодонабувачем визначено ЗАТ КБ «ПриватБанк». ЗАТ «Страхова компанія «Інгосстрах» та ОСОБА_2 на забезпечення виконання умов кредитно-заставного договору , 20.02.2008 року укладений договір особистого страхування № KGMDLK 79550458 , за змістом якого застраховано життя та здоров'я позивача. Крім того , 18.02.2009 року між ЗАТ «Страхова компанія «Інгосстрах» та ОСОБА_2 укладений договір страхування наземного транспорту № KGMDАK 79550458 автомобіля Chery SQR7130S21 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1. З врахуванням встановлених обставин справи , суд першої інстанції з посиланням на ст.ст. 207, 215, 227 ЦК України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову. При цьому суд зазначив, що позивачем не надано доказів щодо існування на момент укладення договорів страхування обставин, визначених ст. 230 ЦК України, він звертався до страхової компанії з заявою про виплату страхового відшкодування , що свідчить про те, що він не був введений в оману відповідачем при укладенні цих договорів. Також судом зроблено висновок , що використання факсимільного відтворення підпису передбачено діючим законодавством та п.18 спірних договорів. Крім цього позивачем не надано доказів відсутності в ЗАТ «Страхова компанія «Інгосстрах» ліцензії на здійснення страхової діяльності на момент укладення договорів страхування. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції , а апеляційну скаргу вважає необгрунтованою виходячи з наступного. Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про те, що позивачем не надано доказів щодо існування на момент укладення договорів страхування обставин, визначених ст. 230 ЦК України. Як вбачається із матеріалів справи договори підписані особисто позивачем , що він не заперечує та виконувались Страховиком, оскільки позивач звертався до останнього за виплатою страхового відшкодування і спору з цього приводу не існує. З наданого суду страхового акту від 03.08.2009 року встановлено , що 16.07.2009 року відбулася страхова подія з участю автомобіля ОСОБА_2 і розмір належного

страхового відшкодування йому становить 14632,86 грн. Зазначена страхова сума була перерахована ЗАО «Інгосстрах» ПАТ КБ «ПриватБанк» , як вигодонабувачу за договором страхування і зарахована у рахунок погашення кредитної заборгованості позивача, що підтверджується платіжним дорученням № 12339 та меморіальним ордером № 10427-02. Згідно з рішенням загальних зборів ЗАТ СК «Інгосстрах» від 27.04.2011 року змінено назву зазначеної страхової компанії на приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Інгосстрах», при цьому код юридичної особи не змінився - 33248430. ( ас. 52-53) Пунктом 10.2 договору страхування наземного транспорту № KGMDАK 79550458 автомобіля Chery SQR7130S21 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 передбачено обов'язок Страхувальника , ОСОБА_2, сплачувати страхові платежі Страховику , код якого ЗКПО 33248430. ( ас.15) Таким чином страхові платежі у період дії кредитного договору Банком сплачувалися одній і тій же юридичній особі . Зміна назви страхової компанії не свідчить про припинення договірних зобов'язань між сторонами , а тому вони повинні виконуватися сторонами. Доводи апеляційної скарги в цій частині щодо перерахування Банком страхових платежів іншій юридичній особі, з якою позивач не має договірних відносин спростовуються вищезазначеними доказами. Безпідставним є також посилання і на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 29 жовтня 2012 року , оскільки воно скасовано рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 11 грудня 2012 року. У зазначеному рішенні суд дійшов висновку про правомірність дій Банку щодо сплати чергових страхових платежів на користь ЗАТ СК «Інгосстрах» , а в подальшому на користь ПРАТ «Страхова компанія «Інгосстрах», оскільки сам позивач таких оплат не здійснював у встановлені договором строки.

Доводи щодо відсутності в ЗАТ СК «Інгосстрах» ліцензії на здійснення страхової діяльності спростовуються копією постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.10.2009 року якою визнано протиправним та скасовано рішення члена Комісії - виконуючого обов'язки директора Департаменту страхового нагляду Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України ОСОБА_3 від 01 червня 2009 року № 271-л «Про зупинення дії всіх ліцензій на здійснення страхової діяльності, виданих Закритому акціонерному товариству «Страхова компанія «Інгосстрах». Інші доводи апеляційної скарги також є необгрунтованими . Виходячи з вищенаведеного , колегія суддів дійшла висновку , що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права , його висновки відповідають фактичним обставинам справи, а тому підстави для його скасування в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст. 307, ст. 308, ст.ст. 313-315, 319 ЦПК України , колегія суддів ,- УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити. Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 12 листопада 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий - суддя

Судді :