Постанова № 29764804, 21.02.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2570/1850/2012 Головуючий у 1-й інстанції: Непочатих В.О.

Суддя-доповідач: Оксененко О.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 лютого 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Оксененка О.М.,

суддів - Бистрик Г.М., Усенка В.Г.,

при секретарі - Ніколаєнко М.Г. ,

за участю представника відповідача - Стеценка О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Чернігівського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 червня 2012 року у справі за адміністративним позовом Чернігівського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Цукровик» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

В С Т А Н О В И Л А:

Чернігівське обласне відділення фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Цукровик» про стягнення адміністративно-господарських санкцій на суму 68315,80 грн. та 669,34 грн. пені.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 червня 2012 року в задоволенні позову було відмовлено.

На вказану постанову Чернігівське обласне відділення фонду соціального захисту інвалідів подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Цукровик» подано звіт до Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2011 рік за формою №10-ПІ, згідно якого середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу - 456 осіб, з них: середньооблікова кількість працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 14 осіб; кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» - 18 осіб.

Так, в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не виконав норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2011 році, а саме: при нормативі робочих місць для працевлаштуванні інвалідів - 18 осіб, фактично працювало 14 осіб, тим самим відповідачем порушено вимоги Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем вжито всіх залежних від нього заходів для недопущення адміністративно-господарського правопорушення, а саме: створені робочі місця для інвалідів та проінформовано Прилуцький міськрайонний центр зайнятості про вакансії для працевлаштування інвалідів.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони не відповідають нормам чинного законодавства та встановленим обставинам справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч. 1 ст. 19 цього Закону для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Відповідно до ч. 4 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення»підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з не залежних від них причин, і в десятиденний строк - про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством. Несвоєчасна реєстрація або відмова від неї, порушення порядку подання адміністративних даних тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Отже, відповідач був зобовязаний, зокрема, протягом 2011 року щомісяця подавати до відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіти про наявність вакансій. Проте, судом першої інстанції не було взято до уваги те, що в матеріалах справи відсутні докази щодо подання відповідачем таких звітів у січні-березні 2011 року, а тому колегія суддів прийшла до висновку, що відповідачем було порушено ч. 4 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення».

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Порядок та терміни сплати зазначених санкцій затверджені постановою Кабінету Міністрів України «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»від 31.01.2007 № 70. Зокрема, роботодавці сплачують суму адміністративно-господарських санкцій відділенням Фонду соціального захисту за місцем їх державної реєстрації як юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців на рахунки, відкриті в органах Державного казначейства, до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Оскільки відповідачем адміністративно-господарські санкції у визначений строк сплачено не було, йому, у відповідності до вимог законодавства, позивачем нараховано пеню у сумі 669,34 грн. Отже, заборгованість відповідача склала: 68315,80 грн. за основним платежем та 669,34 грн. пені.

Таким чином, враховуючи те, що відповідачем не надано жодних доказів про виконання ним в повному обсязі вимог закону про щомісячне подання даних про наявність на підприємстві вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, в зв'язку з чим державна служба зайнятості не мала можливості своєчасно направляти інвалідів для працевлаштування на підприємство відповідача, накладення на відповідача адміністративно-господарські санкцій є правомірним.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову, а тому апеляційну скаргу Чернігівського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів необхідно задовольнити, постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 червня 2012 року скасувати, оскільки вона ухвалена з порушенням норм матеріального права та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Чернігівського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів - задовольнити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 червня 2012 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов Чернігівського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів задовольнити.

Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Цукровик» в дохід Державного бюджету України (отримувач: Державний Прилуцького району, банк отримувача: ГУДКУ у Чернігівській області, рахунок: 31212230700379, МФО 853592, код ЄДРПОУ 37984681) суму адміністративного-господарських санкцій 68315,80 гривень та 669,34 гривень пені.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: О.М. Оксененко

Судді:

Г.М. Бистрик

В.Г. Усенко

Постанову в повному тексті виготовлено 26.02.2013 року.

Головуючий суддя Оксененко О.М.

Судді: Бистрик Г.М.

Усенко В.Г.