Ухвала суду № 29764809, 21.02.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-18761/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Вєкуа Н.Г. Суддя-доповідач: Оксененко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

21 лютого 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Оксененка О.М.,

суддів - Бистрик Г.М., Усенка В.Г.,

при секретарі - Ніколаєнко М.Г.,

за участю представників позивача - Бондарчука А.Я. і Номінас К.В. та представника відповідача - Перепелюк О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Теам 247" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 травня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Теам 247" до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Теам 247" (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - відповідач або податковий орган) про скасування податкового повідомлення-рішення від 29 листопада 2011 року № 0001202330.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 травня 2012 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу. В своїй апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції Державною податковою інспекцією у Подільському районі м. Києва була проведена позапланова документальна невиїзна перевірка ТОВ "Теам 247" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Авитек Груп ЛТД» за період з 01 березня 2011 року по 30 червня 2011 року, на підставі якої складено акт перевірки від 04 листопада 2011 року.

Так, податковим органом встановлені порушення п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість в сумі 803 858,00 грн., в тому числі по періодам: березень 2011 року -210 881,00 грн.; квітень 2011 року -190 691,00 грн.; травень 2011 року -186 320,00 грн.; червень 2011 року -215 966,00 грн.

Даний висновок податкового органу зводиться до фіктивності господарських операцій між ТОВ "Теам 247" та контрагентом ТОВ "Авитек Груп ЛТД", який, як вказує податковий орган, має ознаки фіктивного підприємства.

За результатами перевірки та складання акту Державною податковою інспекцією у Подільському районі м. Києва було прийняте податкове повідомлення-рішення від 29 листопада 2011 року, яким визначено податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 803 859,00 грн., що складається: 803 858,00 грн. основного платежу та 1 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що висновок податкового органу про відсутність права позивача на віднесення до податкового кредиту з податку на додану вартість суми податку на додану вартість згідно податкових накладних, виписаних ТОВ "Авитек Груп ЛТД" у зв'язку з безтоварністю операції є правомірним, а тому податкове повідомлення-рішення є законним.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи 01 лютого 2011 року між ТОВ "Теам 247" з однієї сторони та ТОВ "Авитек Груп ЛТД" з другої сторони було укладено договір № 010211про надання послуг, відповідно до якого виконавець зобов'язується надати, а замовник оплатити належним чином надані послуги щодо підготовки продажу товарів, проведення проектів з мерчандайзингу, проведення рекламних акцій, підбору персоналу та інші послуги.

Також, між згаданими підприємствами були укладені додатки до договору в кількості 47 штук за період з 01 лютого 2011 року по 01 червня 2011 року.

Крім того, ТОВ "Авитек Груп ЛТД" на адресу ТОВ "Теам 247" було виписано ряд податкових накладних.

Згідно з підпунктом «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг - придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); - отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; - ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до підпункту 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 ст. 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Таким чином, право на податковий кредит може виникати як і з дати фактичного списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), так і з дати отримання податкової накладної. Проте, скористатися цим правом можливо лише при наявності податкової накладної, оформленої у відповідності до Закону. Відсутність податкових накладних зумовлює неможливість включення позивачем до податкового кредиту сум, що підтверджуються вказаними податковими накладними у періоді фізичного здійснення господарської операції.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до аналізу пункту 200.5 статті 200 ПК України, право на бюджетне відшкодування мають платники податку, які були зареєстровані платником податку на додану вартість більше 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування. При цьому, право платника податку на бюджетне відшкодування виникає лише у разі правомірності формування таким платником податків податкового кредиту.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2. ст. 1, п.2.1. ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за № 168/704, де первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно п. 2 ст. 3 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

За ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Разом з тим, в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 р. зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що не є достатньою підставою для включення позивачем до складу податкового кредиту з податку на додану суму податку на додану вартість сама лише наявність податкових накладних, виданих позивачу контрагентом, адже підставність вимог позивача також повинна бути підтверджена реальністю виконання договору.

Судом першої інстанції було встановлено, що операції ТОВ «Авитек Груп ЛТД» (код ЄДРПОУ 37046350) не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. В зв'язку з цим посадові особи ТОВ «Авитек Груп ЛТД»(код ЄДРПОУ 37046350) не могли фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного.

За вказаних обставин ДПІ у Печерському районі м. Києва за результатами перевірки ТОВ «Авитек Груп ЛТД», аналізу документів облікової справи підприємства та даних податкової звітності об'єктивно поставила під сумнів факт здійснення суб'єктом господарювання задекларованого основного виду діяльності.

Судом першої інстанції також було встановлено, що наявні в матеріалах справи невід'ємні додатки до договорів є пронумерованими від 1 до 47 у відповідності до часу їх укладання. Так, додаток № 2 складено 01 лютого 2011 року, додаток № 4 складено 10 лютого 2011 року, проте додаток № 3 складено 01 березня 2011 року. Так, наведені обставини ставлять під сумнів факти укладання вказаних додатків в дійсному часі, а тому і ставлять під сумнів фактичне виконання послуг, обмовлених в цих додатках.

Підтвердженням відсутності господарських зобов'язань є службова записки ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва від 31.05.2011р. №6512/26-06/51, де повідомлено, що в ході відпрацювання підприємств «ймовірних податкових ям», опитано директора ТОВ «Авитек Груп ЛТД», ЄДРПОУ 37046350, громадянина Мартинюка А.Ф., який дав пояснення, що не має відношення до ведення фінансово-господарської діяльності вказаного підприємства.

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

В частині 2 ст. 9 вказаного Закону визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, висновок суду, що наведені правові норми не дають підстави вважати податкові накладні первинними бухгалтерськими документами в розумінні Кодексу, тобто документи, які б могли підтверджувати фактичне придбання позивачем послуг у ТОВ «Авиатек Груп ЛТД».

Об'єктивним підтвердженням про відсутність підприємницької діяльності ТОВ «Авиатек Груп ЛТД», а тому і неможливості виконання господарської операції з ТОВ "Теам 247" є наступні обставини.

Постановою Господарського суду Київської області від 09 листопада 2011р. у справі №Б11/099-11 ТОВ «Авитек Груп ЛТД» визнано банкрутом та встановлено, що укладений договір про надання маркетингових послуг №11-02/11 згідно якого кредитор проводить маркетингові дослідження аналізу ринку РR - технологій та рекламних послуг був виконаний лише в односторонньому порядку, а саме кредитором, який виконав повністю взяті на себе зобов'язання. Платіжна вимога доручення була повернута банком без виконання у зв'язку з відсутністю коштів на рахунку ТОВ «Авитек Груп ЛТД»

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ТОВ «Авитек Груп ЛТД» за своєю юридичною адресою не знаходиться, про що державним реєстратором внесений відповідний запис.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції , що податкове повідомлення-рішення є правомірним.

За таких обставин, оскільки доводи апеляційної скарги спростовуються висновками суду першої інстанції та матеріалами справи, а суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, судова колегія залишає його без змін.

Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Теам 247" залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 травня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: О.М. Оксененко

Судді:

Г.М. Бистрик

В.Г. Усенко

Ухвалу в повному тексті виготовлено 26.02.2013 року.

Головуючий суддя Оксененко О.М.

Судді: Бистрик Г.М.

Усенко В.Г.