Ухвала суду № 29763017, 24.05.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" травня 2011 р.справа № 2а-2969/10/0470

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.

при секретарі судового засідання: Новошицькій О.О.

за участю представників сторін:

позивача : - Волков Д.В., дов. від 05.11.10р.

відповідача: - Коваленко В.Ю., дов. від 13.12.10 р., Мідлер В.В., дов. від 23.05.11 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.04.2010р. у справі № 2а-2969/10/0470

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Любимівський кар'єр"

до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області

про скасування акту та податкових повідомлень -рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Любимівський кар'єр" (далі -ТОВ "Любимівський кар'єр", Товариство) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить:

- скасувати акт Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області від 18 грудня 2009 року № 340/1543 за результатами перевірки податкових розрахунків -платежів за користування надрами для видобування корисних копалин ТОВ «Любимівський кар'єр»;

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 21 грудня 2009 року № 1089901543/0 про сплату плати за користування надрами 647 790,72 грн. та податкове повідомлення-рішення від 22 лютого 2010 року № 1089901543/1 про сплату за користування надрами 647 790,72 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.04.2010р. у справі № 2а-2969/10/0470 (суддя Верба І. О.) вищевказаний адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 21 грудня 2009 р. №.1089901543/0 та від 22 лютого 2010 р. № 1089901543/1, прийняті Дніпропетровською міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області (далі -Дніпропетровська МДПІ); в іншій частині позову відмовлено.

Постанова суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог мотивована тим, що акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні ст.17 КАС України. В частині, якою позовні вимоги задоволені, постанова суду мотивована відсутністю доказів на підтвердження обґрунтованості прийнятого рішення податковим органом. Дані отримані податковим органом при вивченні податкових накладних та зустрічних перевірок, без підтвердження факту видобутку позивачем щебеневої продукції.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Дніпропетровською МДПІ подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.04.2010 р. у справі № 2а-2969/10/0470 як таку, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник вважає, що суд не врахував наявної інформації, яка підтверджує позицію податкового органу стосовно видобування позивачем корисних копалин місцевого значення - даних зустрічних перевірок, договорів, укладених позивачем, податкових накладних, ліцензій та дозволів. При цьому скаржник зазначає наступне:

- в ліцензії, виданій Держгеолслужбою, не вказано вид користування надрами, відомості про ділянку надр, її прив'язку на місцевості та географічні координати, вид корисної копалини, мету користування надрами;

- копія висновку Центральної лабораторії державного підприємства „Південукргеологія»неналежної якості і не в повному обсязі, а також не надано документів, на підставі яких проводилася дослідження, у зв'язку з чим неможливо визначити, що за дослідження були проведені;

- в наданих ТОВ «Любимівський кар'єр» податкових розрахунках платежів за

користування надрами за 2008-2009 роки вказано, що Товариство здійснювало видобуток гранітів.

Таким чином, ТОВ «Любимівський кар'єр»здійснювало видобуток корисних копалин місцевого значення; видобуті корисні копалини є сировиною для бутового каменю, а не піщано-гравійною сировиною, тому що згідно Постанови «Про затвердження переліків корисних копалин загального державного та місцевого значення»від 12.12.94 р. № 827 до сировини для бутового каменю відноситься «граніт і т. п.», а до сировини піщано-гравійної відноситься: галька-піщано-гальковий матеріал; гравій-ракуша; пісок. Пунктом 7 розділу II Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»запроваджені базові нормативи платежів за користування надрами для видобування корисних копалин згідно з додатком № 1 до цього Закону, який є його невід'ємною частиною. Згідно з додатком № 1 до вказаного Закону базовий норматив платежів за користування надрами для видобування корисних сировини для бутового каменю (всі види гірських порід, придатність яких визначається державними стандартами, в тому числі для щебеневої продукції) затверджено у розмірі 7,5 % до вартості видобутих корисних копалин, товарної продукції.

Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

До судового засідання з'явились представники сторін, в судовому засіданні апеляційної інстанції надали свої пояснення та заперечення щодо доводів апеляційної скарги.

Як підтверджується матеріалами справи, ТОВ «Любимівський кар'єр»є правонаступником всього майна, прав та обов'язків Дочірнього колективного підприємства «Любимівський кар'єр»Акціонерного товариства промислово-будівельної компанії «Придніпровський завод»(п.1.1.Статуту, т.1, а. с.7-20), у т. ч. правонаступником всіх прав та обов'язків щодо користування надрами згідно з ліцензією (спеціальним дозволом) на користування надрами № 1258 від 27.02.1998 р., вид користування надрами: видобування (експлуатація), мета ліцензії: видобування гранітів, придатних для виробництва щебеню та каменю побутового.

Як вбачається з матеріалів справи, Дніпропетровською МДПІ проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Любимівський кар'єр»щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Дніпробетон», за період січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, жовтень, грудень 2008 року, за результатами якої складений акт від 15.05.2009 р. № 139/23-4/20239861 (т.1, а. с.109-120).

В даному акті перевірки встановлено, що згідно Договору № 18/07-07-К від 18.07.2007 р. між ТОВ «Любимівський кар'єр»та ТОВ „Дніпробетон», ТОВ «Любимівський кар'єр»реалізовував щебінь, камінь бутовий, відсів і гірську масу, що підтверджується податковими накладними.

В подальшому Дніпропетровською МДПІ проведено невиїзну документальну перевірку податкових декларацій (розрахунків платежів на користування надрами для видобування корисних копалин), поданих Товариством за 2008-2009 р.р., за результатами якої складений акт № 340/1543 від 17.10.2008 р. (т.1, а. с.26, 27).

Даною перевіркою встановлено, що в порушення п.14 Постанови КМУ «Про заходи щодо справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин»від 26.03.2008 р. № 264 та п.7 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 03.06.2008 р. № 309 (далі -Закон № 309) Товариством неправомірно застосовано нормативи щодо платежів за користування надрами при видобуванні сировини для бутового каменю, що призвело до визначення податкового зобов'язання в меншому розмірі, ніж визначено за результатами перевірки.

Згідно Постанови КМУ «Про затвердження переліків корисних копалин загального державного та місцевого значення»від 12.12.1994 р. № 827 до сировини для бутового каменю відноситься «граніт, мігматит і т. п.». Пунктом 7 ІІ Закону України від 03.06.2008 р. № 309 запроваджуються базові нормативи платежів за користування надрами для видобування корисних копалин згідно з додатком № 1 до цього Закону, який є його невід'ємною частиною. Так, базовий норматив платежів за користування надрами для видобування корисних копалин, сировини для бутового каменю (всі види гірських порід, придатність яких визначається державними стандартами, в тому числі для щебеневої продукції) затверджено в розмірі 7,5 % до вартості видобутих корисних копалин, товарної продукції.

ТОВ «Любимівський кар'єр» в наданих податкових розрахунках визначив норматив 5%, що призвело до заниження податкового зобов'язання в розмірі 616 943, 54 грн.

На підставі акту перевірки № 340/1543 від 17.10.2008 р. Дніпропетровською МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 1089901543/0 від 21.12.2009 р. (т.1, а. с.28).

Товариством застосовано процедуру адміністративного оскарження, за результатами якої, в зв'язку з залишенням скарги ТОВ «Любимівський кар'єр»без задоволення, 22.02.2010 р. Дніпропетровською МДПІ винесене податкове повідомлення-рішення № 1089901543/1 (т.1, а. с.38).

Вказаними податковими повідомленнями-рішеннями за порушення п.7 розділу ІІ Закону № 309 визначено до сплати плату за користування надрами в розмірі 647 790, 72 грн., з них за основним платежем - 616 943, 54 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 30847,18 грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, колегія суддів дійшла висновку про правомірність та обґрунтованість постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.04.2010 р. у даній справі, і про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги Дніпропетровської МДПІ, виходячи з наступного:

Постановою КМУ «Про затвердження переліків корисних копалин загального державного та місцевого значення» від 12.12.94 р. № 827 (далі - Постанова № 827) затверджено переліки корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення.

Для провадження господарської діяльності у сфері користування надрами існує два документи дозвільного характеру: ліцензія (згідно Закону України від 01.06.2000 р. №1775-Ш "Про ліцензування певних видів господарської діяльності") та спеціальний дозвіл (згідно Кодексу України про надра).

Відповідно до Постанови КМУ «Про затвердження переліку органів ліцензування»від 14.11.2000 р. № 1698 органом ліцензування господарської діяльності з видобування корисних копалин із родовищ, що мають загальнодержавне значення та включені до Державного фонду родовищ корисних копалин є Держгеолслужба.

Згідно ст.19 Кодексу України про надра, надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр.

Порядок надання дозволів на користування надрами затверджено відповідними Постановами КМУ «Про затвердження грядку надання спеціальних дозволів на користування надрами»від 02.10.2003 р. № 1540 та «Про затвердження Порядку надання у 2008 році спеціальних дозволів на користування надрами»21.02.2008 р. № 273, згідно яких дозволи надаються спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр (Мінприроди) і в них (дозволах) зазначаються, зокрема: вид користування надрами; відомості про ділянку надр, що надається у користування, із зазначенням її назви; вид корисної копалини (відповідно до переліку корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення, затвердженого Постановою №827); мета користування надрами та інше.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Любимівський кар'єр» має ліцензію від 17.01.2008 р. серії АВ № 391208, вид господарської діяльності: видобування корисних копалин, що мають загальнодержавне значення та включені до Державного фонду родовищ корисних копалин, а саме: 3. Видобування неметалічних корисних копалин; 3.6. Сировина будівельна (т.1, а. с.45).

Товариство також мало у періоді, що перевірявся спеціальний дозвіл: № 4338 від 21.08.2007 р. (т.1, а. с.76) та № 4703 від 26.09.2008 р. (т.1, а. с.72, 73), які видані для здійснення видобування гранітів.

Посилання скаржника на те, що у вищезазначеній ліцензії не вказано вид користування надрами, відомості про ділянку надр, її прив'язку на місцевості та географічні координати, вид корисної копалини, мету користування надрами, колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки дана ліцензія видана Товариству уповноваженим на це органом - Держгеолслужбою. Доказів її фальсифікації суду не надані. Крім того, ці посилання ніяк не впливають на суть та доведеність виявленого податківцями порушення.

Матеріали справи свідчать, що ТОВ «Любимівський кар'єр»протягом 2008-2009 років подавались до податкових органів податкові розрахунки з платежів за користування надрами для видобування корисних копалин (т.1, а.с.61-70, 77-91, 206-213), в яких в графі 8 визначений вид корисної копалини, на видобування якої виданий спеціальний дозвіл.

Відповідно до пояснень бухгалтера ТОВ «Любимівський кар'єр», оскільки у встановленому порядку не затверджено форму вказаної податкової звітності, Товариство заповнило графу 8 згідно даних ліцензії, оскільки в іншій формі розрахунок не приймався податковим органом (т.1,а.с.171). Документальних доказів такої відмови позивачем не надано. Однак, суперечливість питання щодо форми розрахунку та порядку його заповнення підтверджується Листом самої ДПА України (т.1, а.с.194-197), тому доводи скаржника про те, що в наданих ТОВ «Любимівський кар'єр»податкових розрахунках платежів за

користування надрами за 2008-2009 роки вказано, що Товариство здійснювало видобуток гранітів, не приймається колегією суддів як доказ фактичного видобування позивачем корисних копалин, які є сировиною для бутового каменю.

Згідно п.3 Постанови КМУ "Про заходи щодо справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин" від 26.03.2008 р. № 264 об'єктом справляння платежу є обсяг (кількість) погашених або видобутих корисних копалин, який визначається платником за відповідною інструкцією, затвердженою Мінприроди.

Отже, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що в даному випадку при визначенні об'єкту справляння платежу належить виходити з обсягу фактично видобутих корисних копалин у 2 кв. 2008 року -1 кв. 2009 року, та їх конкретного виду, оскільки згідно податкових розрахунків погашення запасів корисних копалин не відбувалось, а сплата за видобуток пов'язана із видом видобутих корисних копалин, а не видом загальної корисної копалини, яка залягає як основний вид у певному родовищі.

Пунктом 7 розділу II Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 03.06.2008, № 309-VI запроваджені базові нормативи платежів за користування надрами для видобування корисних копалин згідно з додатком № 1 до цього Закону, який є його невід'ємною частиною. Згідно з додатком № 1 до вказаного Закону базовий норматив платежів за користування надрами для видобування корисних сировини для бутового каменю (всі види гірських порід, придатність яких визначається державними стандартами, в тому числі для щебеневої продукції) затверджено у розмірі 7,5 % до вартості видобутих корисних копалин, товарної продукції.

Позивачем надані до Центральної лабораторії ДП «Південукргеологія»5 проб для визначення класифікаційної характеристики (т.1, а. с.181-186).

За даними лабораторних досліджень Центральної лабораторії ДП «Південукргеологія» зроблені висновки, що згідно ДСТУ 25100-82 сировина відноситься „к грунту при преобладании щебеночных частиц с наличием песчаного, пылеватых и глинистого заполнителя; содержание бутового камня отсутствует; пробы сырья взятии по всем показателям из верхних горизонтов месторождения, подверженным процессам выветривания и эрозии, и не могли быть отобранными из коренных пород, в том числе бутового камня»(т.1, а. с.43, 44).

Вищенаведеними документальними доказами спростовуються посилання скаржника на те, що копія висновку Центральної лабораторії ДП „Південукргеологія»неналежної якості і не в повному обсязі, а також не надано документів, на підставі яких проводилася дослідження, у зв'язку з чим неможливо визначити, що за дослідження були проведені.

Також згідно акту планової перевірки вимог стандартів, норм і правил від 25.02.2009р., складеному ДП «Дніпростандартметрологія»при проведенні перевірки товарної продукції „щебінь щільний природний", встановлено, що щебінь не відповідає вимогам ДСТУ за зерновим складом.

Таким чином, висновок Дніпропетровської МДПІ про те, що фактично у періоді, що перевіряється, Товариство займалось видобуванням корисних копалин, які є сировиною для бутового каменю, а не піщано-гравійною сировиною, не знайшли документального підтвердження.

Частиною 2 статті 71 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається саме на відповідача (якщо він заперечує проти адміністративного позову).

Наявність дозволів ліцензій та дозволів на користування корисними копалинами не є доказом видобування Товариством корисних копалин -сировини для бутового каменю - у періоді, що перевірявся.

Крім того, перевірка, за якою складений спірний акт № 340/1543 від 18 грудня 2009р., є камеральною, тобто такою, що проводиться на підставі даних декларацій (розрахунків), без застосування первинних документів.

Як з'ясовано в судових засіданнях, при винесенні оскаржуваних рішень податковий орган виходив з акту зустрічної перевірки від 15.05.2009 р. № 139/23-4/20239861 та одинадцяти податкових накладних за 2008 рік, згідно яких поставлялись щебінь, відсів, камінь бутовий, гірнича маса, однак, при цьому, чи відповідає поставлений товар визначенню вказаного найменування товару та відповідному ДСТУ - не перевірялось, який товар поставлявся в 1 кварталі 2009 року також не перевірялось.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податковим органом заявлено вимоги щодо застосування розміру 7,5 % до видобутку корисних копалин без підтвердження видобутку платником податків саме щебеневої продукції.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог.

Водночас, колегія судів вважає обґрунтованою відмову суду першої інстанції в задоволенні позовних вимог Товариства в частині визнання скасування акту перевірки №340/1543 від 18 грудня 2009 р. з посиланням на ч.1 ст.17 КАС України, з огляду на те, що цей акт перевірки не є рішенням (нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії), оскільки не породжує будь-яких правових наслідків для ТОВ «Любимівський кар'єр».

Керуючись ст.196, п.1.ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст..206 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.04.2010 р. у справі № 2а-2969/10/0470 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.04.2010 р. у

справі № 2а-2969/10/0470 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст.212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко