Постанова № 29763006, 26.05.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" травня 2011 р. справа № 2а-10038/10/0870

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.

при секретарі судового засідання: Ліпіній О.О.

за участю представників сторін:

позивача : - не з'явився

відповідача: - Чілібі В.В., дов. від 28.11.11 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06.12.2010р. у справі № 2а-10038/10/0870

за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі

до Закритого акціонерного товариства "Запорізький оліяжиркомбінат"

про продовження умовного адміністративного арешту активів платника податків,-

ВСТАНОВИЛА:

Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі (далі -СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом (поданням), в якому просила продовжити умовний адміністративний арешт активів Закритого акціонерного товариства "Запорізький оліяжиркомбінат" (далі -ЗАТ «ЗОЖК») на 8760 годин (до 02.12.2011 р.).

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 06.12.2010 р. у справі №2а-10038/10/0870 (суддя Конишева О. В.) в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постанова суду мотивована тим, що обставини, зазначені в якості підстав для проведення перевірки, спростовані матеріалами справи. Не надано доказів наявності у відповідача податкового боргу, того, що звільнення активів з податкової застави може загрожувати їх зникненням або знищенням. Суд зазначив, що питання допуску до перевірки та відмови в проведенні допуску не було предметом дослідження в даній справі.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06.12.2010 р. у справі № 2а-10038/10/0870 як таку, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник вважає, що суд не врахував, що саме факт не допуску фахівців податкового органу до проведення перевірки є підставою для застосування адміністративного арешту активів. Співробітники органу мали належним чином оформленні направлення на перевірку та наказ на проведення перевірки, внаслідок чого суб'єкт господарювання не мав права не допустити співробітників податкового органу до проведення перевірки. Саме лише прийняття податкової декларації не є підставою для визнання її дійсною. Рішення про застосування умовного арешту активів вручено керівнику позивача під розписку, докази чого долучені до матеріалів справи. Крім того, постанова Запорізького окружного адміністративного суду не відповідає вимогам ст.163 КАС України, оскільки складена зі зруйнованим логічним ланцюгом, що проявляється в дублюванні висновків суду на 2 та 3 аркуші, а також не завершеною думкою в останньому реченні на 2 сторінці.

ВАТ «ЗОЖК»проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважаючи спірну постанову суду першої інстанції обґрунтованою та правомірною.

Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

До судового засідання не з'явились представники позивача. Жодних клопотань, повідомлень про причини неявки до суду не надходило, підстави відсутності представників позивача суду не повідомлені.

З урахуванням наявних в справі матеріалів, відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України, нез'явлення в судове засідання представників , не заважає розгляду скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, ЗАТ «ЗОЖК»подані до СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі податкові декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року (а. с.64-68), липень 2010 року (а. с.72-98), серпень 2010 року (а. с.103-118), жовтень 2010 року (а.с.120-127), які, в свою чергу, прийняті позивачем, про що свідчить відповідний штамп «Отримано».

Згідно п.п.4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-III від 21.12.2000 р. (далі -Закон № 2181) прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Якщо службова (посадова) особа контролюючого органу порушує норми абзацу першого цього підпункту, платник податків зобов'язаний до закінчення граничного строку подання декларації надіслати таку декларацію поштою з описом вкладеного та повідомленням про вручення, до якої долучається заява на ім'я керівника відповідного контролюючого органу, складена у довільній формі, із зазначенням прізвища службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти декларацію, та/або із зазначенням дати такої відмови. При цьому декларація вважається поданою в момент її вручення пошті, а граничний десятиденний строк, встановлений для поштових відправлень підпунктом 4.1.7, не застосовується.

Платник податків може також оскаржити дії службової (посадової) особи контролюючого органу з відмови у прийнятті податкової декларації у судовому порядку.

Незалежно від наявності відмови у прийнятті податкової декларації платник податків зобов'язаний погасити податкове зобов'язання, самостійно визначене ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених пунктом 5.3 статті 5 цього Закону.

Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право:

надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу;

оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Відповідно до п.4.5. Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджених Наказом ДПА України від 31.12.2008 р. № 827 (пункт 4.5 у редакції наказу Державної

податкової адміністрації України від 27.01.2010 р. N 39) якщо надана органу ДПС платником податків податкова звітність заповнена ним з порушенням правил, зазначених у затвердженому порядку заповнення, то вона може бути не визнана таким органом ДПС як податкова декларація, а саме:

1) у ній не зазначено обов'язкових реквізитів або не проставлено прочерк у показниках, які не заповнюються;

2) її не підписано відповідними посадовими особами (факсиміле не дозволяється);

3) не скріплено печаткою платника податків;

4) відсутні обов'язкові додатки до податкової звітності, передбачені порядком заповнення відповідної звітності;

5) неможливо прочитати текст або цифри внаслідок пошкодження (наприклад, документи, залиті чорнилом або іншою рідиною, потерті);

6) наявні порвані аркуші, підчищення, помарки, виправлення, дописки і закреслювання;

7) подана ксерокопія звітних документів;

8) звітність з податку на додану вартість, подана неплатником ПДВ.

У таких випадках працівники структурного підрозділу ОДПС, до функцій якого належить приймання податкової звітності, в усній формі попереджають платника податків про виявлені недоліки і право невизнання органом ДПС такої податкової звітності відповідно до норм Закону N 2181.

Якщо платник податків наполягає на прийнятті звітності, то звітність приймається, реєструється та разом зі службовою запискою передається до галузевого підрозділу для подальшого зберігання у звітній частині особової справи платника податків. На примірнику, що залишається у платника податків, проставляється штамп "ОТРИМАНО, попереджено про можливість невизнання" (зразок штампа наведено у додатку 1 до Методичних рекомендацій).

Структурним підрозділом ОДПС, до функцій якого належить приймання податкової звітності у триденний термін від дня отримання звітності (але не пізніше наступного дня від граничного строку подання), надсилається платнику податків повідомлення про невизнання ОДПС податкової звітності як податкової декларації із зазначенням підстав неприйняття та пропозицією надати нову податкову декларацію, оформлену належним чином (п.п.4.1.3 п.4.1 ст.4 Закону № 2181).

СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі повідомило листами ЗАТ «ЗОЖК»про те, що отримані податкові звіти за червень, липень, серпень, жовтень 2010 року вважаються невизнаними (не зданими) (а. с.69-71; 100-102; 119; 128).

До рішень СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі про невизнання вищевказаних податкових декларацій застосована відповідачем процедура адміністративного оскарження, за результатами якої скарги ЗАТ «ЗОЖК»залишені без задоволення (а. с.32-57).

26.11.2010 р. заступником голови ДПА-начальником СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі Говтвян Н. О. прийнято наказ № 1421 про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ЗАТ «Запорізький оліяжиркомбінат»з питання визначення податкового зобов'язання за червень, липень, серпень, жовтень 2010 року (а. с.11).

В якості підстав для проведення позапланової виїзної перевірки в даному наказі СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі зазначені: п.1 ст.11 та п.2 ч.6 ст.11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та неподання ЗАТ "ЗОЖК" декларацій з податку на додану вартість за червень 2010 року, липень 2010 року, серпень 2010 року, жовтень 2010 року.

30.11.2010 р. СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі складено акт № 29/08-04/00373847 про відмову ЗАТ «ЗОЖК»від допуску на проведення перевірки (а. с.13).

В зв'язку зі з'ясуванням обставин, передбачених п.п.«г»п.п.9.1.2 п.9.1 ст.9 Закону №2181, 03.12.2010 р. в. о. начальника СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі Афєндіковим С. В. прийнято рішення № 024002 про застосування адміністративного арешту активів платника податків ЗАТ «ЗОЖК»(а. с.5). Рішення прийнято на підставі подання начальника ГВПМ СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі Струк В.С. про застосування адміністративного арешту активів платника податків від 03.12.2010 р. (а. с.6).

Абзацом «г»підпункту 9.1.2. пункту 9.1 статті 9 Закону № 2181 встановлено, що «Арешт активів може бути застосовано, якщо… платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб податкового органу до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів…»

Позовні вимоги СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі полягають у проханні продовжити умовний адміністративний арешт активів ЗАТ «ЗОЖК» до 02.12.2011 р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, колегія суддів дійшла висновку про правомірність та обґрунтованість щодо відмови у задоволенні позовних вимог СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі, виходячи з наступного:

Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", однією з підстав для проведення позапланової виїзної перевірки є та обставина, що платником податків не подано в установлений строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом".

Як зазначено вище, ЗАТ "ЗОЖК" подані до СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі всі декларації, які зазначені в наказі. Саме по собі направлення СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі повідомлень про невизнання поданих декларацій податковими деклараціями не може свідчити про неподання таких декларацій та не є доказом їх неподання.

Частиною 2 статті 71 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається саме на відповідача (якщо він заперечує проти адміністративного позову).

Згідно п.п.9.1.1 п.9.1 ст.9 Закону № 2181 адміністративний арешт активів платника податків є виключним способом забезпечення можливості погашення його податкового боргу.

З аналізу наведеної норми вбачається, що адміністративний арешт може бути накладено на активи платника податків виключно у випадку наявності податкового боргу у такого платника.

Проте, позивачем взагалі не було обґрунтовано свої вимоги наявністю у відповідача податкового боргу, що виключає наявність правових підстав для задоволення його подання шляхом продовження арешту активів відповідача.

Крім того, обов'язковою умовою для прийняття судом рішення про продовження строку умовного адміністративного арешту - доведення податковим органом наявності підстав про те, що звільнення з-під адміністративного арешту активів платника податків може загрожувати їх зникненню або знищенню (п.п.9.3.3 п.9.3 ст.9 Закону № 2181), яке в даному випадку відсутнє.

Посилання позивача на неправильне застосування судовими інстанціями положень абз."г" п.п.9.1.2 п.9.1 ст.9 Закону № 2181 не може бути визнане аргументованим з огляду на те, що зазначеною нормою передбачено лише підставу, за наявності якої може бути застосовано арешт активів платника податків, і вказане не виключає обов'язку податкового органу довести факт того, що звільнення з-під адміністративного арешту активів платника податків може загрожувати їх зникненню або знищенню.

Згідно п.п.9.3.8. п.9.3 ст.9 Закону № 2181 адміністративний арешт не може бути накладено, якщо платник податків відмовляється допустити працівника контролюючого органу до документальної або матеріальної перевірки у зв'язку з відсутністю у такого працівника контролюючого органу підстав для її проведення, визначених законодавством, а також до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів, або пов'язаних з отриманням інших об'єктів оподаткування, електронних контрольно-касових апаратів, комп'ютерних систем, що застосовуються для розрахунків за готівку або з використанням карток платіжних систем, вагокасових комплексів, систем та засобів штрихового кодування.

Отже, колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції відносно того, що виходячи із зазначених вище підстав, продовження умовного адміністративного арешту активів ЗАТ «ЗОЖК»до 02.12.2011 р. є незаконним.

Мотивація та докази, наведені позивачем у апеляційній скарзі, не дають колегії суддів підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суду першої інстанції.

Водночас, з огляду на те, що спірна постанова Запорізького окружного адміністративного суду очевидно складена зі зруйнованим логічним ланцюгом (дублювання висновків суду на 2 та 3 аркуші; не завершена думка в останньому реченні на 2 сторінці) колегія суддів вважає за необхідне задовольнити апеляційну скаргу СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі в частині вимог щодо скасування зазначеної постанови суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі. у задоволені позову.

Керуючись ч.1 ст.195, ст.196, п.3 ч.1 ст.198, ст.202, 205, 207 КАС України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06.12.2010 р. у справі № 2а-10038/10/0870 задовольнити частково .

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06.12.2010 р. у справі № 2а-10038/10/0870 скасувати та прийняти нову постанову.

В задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст.212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко