Ухвала суду № 29755158, 26.01.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" січня 2012 р.справа № 2а-3521/10/0870

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.

при секретарі судового засідання: Новошицькій О.О.

за участю представників сторін:

позивача : - Боярова Л.К., дов. від 16.07.10 р., Деревянко Д.В., дов. від 01.08.11 р.

відповідача: - Панцаков С.Ю., дов. від 19.10.11 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 серпня 2010 р. у справі № 2а-3521/10/0870

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Літо"

до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Літо" (далі -ТОВ "Літо", Товариство) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя (далі -ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя) № 0000912305/0 від 08.06.2010 р. про визначення ТОВ "Літо" податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 529 790 грн., у тому числі 290 370 грн. за основним платежем та 239 420 грн. за штрафними санкціями.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 20 серпня 2010 р. у

справі № 2а-3521/10/0870 ( суддя О.М.Нечипуренко) вищевказаний адміністративний позов задоволено.

Постанову суду мотивовано тим, що матеріалами справи спростовуються висновки, здійснені відповідачем в акті перевірки. Так, є не підтвердженим висновок про не збільшення валового доходу, оскільки позивачем не збільшено валові витрати при списанні коштів з рахунку; позивачем самостійно виявлено та виправлено помилки в податковому обліку.

Не погодившись з постановою суду, ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 серпня 2010 р. у справі № 2а-3521/10/0870, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник вважає, що суд не врахував даних перевірки, не надав уваги доказам, наданим на підтвердження позиції відповідача. Доводи апеляційної скарги базуються на обставинах, встановлених актом перевірки.

ТОВ "Літо" проти задоволення апеляційної скарги заперечує, зазнаючи про правомірність та обґрунтованість постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 20 серпня 2010 р., що зазначено в письмових запереченнях, долучених позивачем до справи.

Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

До судового засідання з'явились представники сторін, в судових засіданнях апеляційної інстанції представники надали свої пояснення та заперечення щодо доводів апеляційної скарги.

Матеріалами справи підтверджується наступне: ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Літо" з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 р. по 31.12.2009 р., за результатами якої складений акт від 27.05.2010 р. № 85/23-5/13607028 (а. с.13-72).

На підставі акту перевірки ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000912305/0 від 08.06.2010 р., яким Товариству за порушення п.п.1.22.1 п.1.22, п.1.25, п.12.3, п.1.32 ст.1, п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1. п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.6.1 ст.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 529 790 грн., у тому числі 290 370 грн. - за основним платежем, 239 420 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а. с.9).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, колегія суддів дійшла висновку про правомірність та обґрунтованість постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 20.08.2010 р. у даній справі, і про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя, виходячи з наступного:

Щодо не збільшення Товариством валового доходу на суму 1 126 649 грн.

При проведенні перевірки ТОВ «Літо»встановлено, що Товариство не збільшило суму валового доходу на вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), розрахунки за які не проведені та за якими обліковується кредиторська заборгованість з терміном виникнення більше 1095 дні, яка відповідно до вимог діючого законодавства повинна бути визначена безнадійною.

Так, ТОВ «Літо»на протязі 2005-2006 років мало господарські відносини з СПД ОСОБА_5, СПД ОСОБА_6, СПД ОСОБА_7, СПД ОСОБА_8, ОСОБА_9, які полягали у отриманні Товариством певних послуг.

У зв'язку з несплатою ТОВ «Літо»вартості отриманих послуг, утворилась кредиторська заборгованість на загальну суму 1 126 649 грн., яку Товариство списало та відобразило наступним чином: Дт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»Кт 71 «Інший операційний дохід».

Позиція податкового органу ґрунтується на положеннях Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно яких позивач повинен був, врахувавши термін позовної давності, визначити дану кредиторську заборгованість безнадійною і віднести суми 1 126 649 грн. до валового доводу Товариства.

Відповідно до п. 4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. № 334 (зі змінами та доповненнями) (далі -Закон № 334) валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді: сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу".

Згідно п.п.1.22.1 п.1.22. ст.1 Закону № 334 безповоротна фінансова допомога - це сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

Частиною 2 статті 530 ЦК України встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Докази пред'явлення вимог вищевказаними суб'єктами підприємницької діяльності стосовно виконання позивачем зобов'язань щодо оплати наданих послуг матеріали справи не містять.

Відповідно п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону № 334 датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

- або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) -дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Судом першої інстанції встановлено і не спростовано відповідачем, що при отриманні послуг від суб'єктів підприємницької діяльності, позивач не відобразив у податковому обліку зазначені операції, тобто не збільшував валових витрат.

До того ж, перевіркою, проведеною відповідачем у 2008 році (акт планової перевірки № 316/23-13607028 від 08.02.2008 р., а. с.142-146), заниження Товариством валових витрат не встановлено.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність порушення ТОВ «Літо»п.п.1.22.1 п.1.22, п.1.25, п.12.3, п.1.32 ст.1, п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1. Закону № 334 щодо не включення до складу валового доходу Товариства доходу від суми безповоротної фінансової допомоги на загальну суму 1126649 грн., одержаної від СПД ОСОБА_5, СПД ОСОБА_6, СПД ОСОБА_7, СПД ОСОБА_8, СПД ОСОБА_9

Щодо коригування валових витрат на суму 1 126 649 грн.

З урахуванням вищенаведеного порушення в акті перевірки також зроблено висновок про те, що в порушення п.п.1.22.1 п.1.22, п.1.23, п.1.25, п.1.32 ст.1, п.5.1, п.5.2 ст.5 Закону №334 ТОВ «Літо»безпідставно завищено суму валових витрат у розмірі 1 126 649 грн., у т.ч.: І квартал 2008 р. - 210 000 грн., II квартал 2008 р. - 67 670 грн., півріччя 2008 р. - 277670 грн., ПІ квартал 2008 р. - 99 270 грн., 3 квартали 2008 р. - 376 940 грн., IV квартал 2008 р. - 164 924 грн., 2008 рік - 541 864 грн., І квартал 2009 р. - 60 000 грн., II квартал 2009 р. - 123420 грн., півріччя 2009 р. - 183 420 грн., ІІІ квартал 2009 р. - 169 560 грн., 3 квартали 2009 р. - 353980 грн., IV квартал 2009 р. - 231 805 грн., 2009 рік - 584 785 грн.

При цьому, позиція податкового органу ґрунтується на необхідності визнати кредиторську заборгованість перед вищезазначеними СПД безнадійною, врахувавши термін позовної давності, та відкоригувати валові витрати відповідних податкових періодів в бік зменшення на загальну суму 1 126 649 грн.

Колегія суддів не погоджується з даною позицією, оскільки жодною нормою Закону №334 не передбачено обов'язок проведення платником податків коригування валових витрат при списанні простроченої кредиторської заборгованості, строк позовної давності по якій закінчився.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність порушення ТОВ «Літо»п.п.1.22.1 п.1.22, п.1.25, п.12.3, п.1.32 ст.1, п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1. Закону № 334 щодо не здійснення коригування валових витрат Товариства на суму 1 126 649 грн.

Щодо завищення Товариством суми валових витрат на суму 132 196 грн.

Проведеною перевіркою встановлено, що ТОВ «Літо»в порушення п.п.1.22.1 п.1.22, п.1.25, п.12.3, п.1.32 ст.1, п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1. Закону № 334 завищено суму витрат по рядку 05.2 на загальну суму 1 258 845 грн., у тому числі: на вищевказану суму 1 126 649 грн. та за 1 квартал 2008 року на суму 132 196 грн.

Так, в ході проведення перевірки правомірності визначення валових витрат ТОВ «Літо»встановлено, що підприємство до складу валових витрат у 1 кварталі 2009 року віднесено витрати на загальну суму 132 196 грн., як самостійно виявлені помилки минулих періодів.

Згідно п.5.1. ст.5 Закону № 334 валові витрати (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону № 334 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Так, 08.09.2006 р. та 05.03.2007 р. ТОВ «Літо»(лізингоодержувач) укладено з компанією SCANIA CREDIT АВ (власник) договори фінансового лізингу № 69-05166 та №69-05348 відповідно, згідно умов яких власник зобов'язався передати лізингоодержувачу у лізинг 4 автомобілі вартістю 56800 євро за одиницю (строк лізингу - 4 роки (16 платежів які сплачуються авансом щоквартально 15 числа) та 2 автомобілі вартістю 56500 євро за одиницю - на загальну суму 113000 євро (строк лізингу 4 роки (16 платежів, які мають здійснюватися згідно графіку).

Згідно п.п.7.9.6 п.7.9 ст.7 Закону № 334 оподаткування операцій лізингу (оренди) здійснюється у такому порядку: при нарахуванні лізингового платежу орендодавець збільшує валові доходи, а орендар збільшує валові витрати на таку частину лізингового платежу, яка дорівнює сумі процентів або комісій, нарахованих на вартість об'єкта фінансового лізингу (без урахування частини лізингового платежу, що надається у рахунок компенсації частини вартості об'єкта фінансового лізингу), за наслідками податкового періоду, в якому здійснюється таке нарахування.

Відповідно п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»21.12.2000 р. № 2181-ІІІ якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок; платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Вищевказана норма не має обмежень в праві платника податків зменшити показники та об'єкт оподаткування у раніше поданій податковій декларації в результаті виправлення помилок.

З огляду на те, що наприкінці 2008 року в Україні курс євро до гривні значно піднявся, у Товариства при сплаті чергових лізингових платежів виникла значна курсова різниця, яку позивач своєчасно не відобразив у складі валових витрат у відповідному податковому періоді.

Скориставшись встановленим п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» правом, ТОВ «Літо»в рядку 05.2 Декларації з податку на прибуток за І квартал 2009 року відобразило самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність порушення ТОВ «Літо»п.5.1., п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.6.1 ст.6 Закону № 334 щодо неправомірного завищення валових витрат на загальну суму 132 196 грн. Судова колегія вважає, що при наявності підтверджуючих документів позивача щодо нарахування та сплати лізингових платежів, застосування п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, Закону № 334, є помилковим.

Отже, відповідачем всупереч ч.2 ст.71 КАС України не доведена правомірність податкового повідомлення-рішення № 0000912305/0 від 08.06.2010 р. про визначення ТОВ "Літо" податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 529 790 грн., у тому числі 290 370 грн. за основним платежем та відповідно суми застосованих штрафних санкцій в розмірі 239 420 грн.

Крім викладеного, судова колегія зазначає, що апеляційна скарга фактично жодного доводу на спростування судового рішення не містить, доводами апеляційної скарги є витяг з акту перевірки, чому надана оцінка судом першої інстанції, і інших підстав, крім розглянутих, відповідачем не зазначено .

З урахуванням викладеного, апеляційна скарга не спростовує правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому аргументи, зазначені в ній не є, на думку судової колегії достатніми, для скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись ст.196, п.1.ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 серпня 2010 р. у справі № 2а-3521/10/0870 залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 серпня 2010 р. у справі № 2а-3521/10/0870 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст.212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко