Ухвала суду № 29754775, 26.01.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" січня 2012 р.справа № 2а-3111/10/0870

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.

при секретарі судового засідання: Новошицькій О.О.

представників сторін:

позивача : - Голубенко Ж.А., дов. від 18.08.11 р.

відповідача: - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 липня 2010 р. у справі № 2а-3111/10/0870

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Литво"

до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції

про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Литво" (далі -ТОВ "Литво", Товариство) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області (далі - Мелітопольська ОДПІ) від 12.05.2009 р. № 0002532301/2 в сумі 72 070,50 грн., у т. ч. сума ПДВ 48 047 грн. та сума штрафних санкцій у розмірі 24 023,50 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 27 липня 2010 р. у

справі № 2а-3111/10/0870 (суддя Конишева О. В.) вищевказаний адміністративний позов.

Постанову суду мотивовано тим, що позивачем дотримано вимоги п.п.4.5.1 п.4.5 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість»щодо зменшення суми податкового зобов'язання з ПДВ за лютий 2006 року, внаслідок чого висновки податкового органу є недостовірними.

Не погодившись з постановою суду, Мелітопольською ОДПІ подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 липня 2010 р. у справі № 2а-3111/10/0870, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник вважає, що суд не врахував факту подвійного зменшення податкових зобов'язань з ПДВ за лютий 2006 року при поданні уточнюючого розрахунку та в квітні під час надання податкової декларації з ПДВ за березень 2007 р. Суд застосовує до спірних правовідносин ті положення закону, яки не діяли на момент виникнення спірних відносин та прийняті пізніше.

ТОВ "Литво" проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржену постанову цілком обґрунтованою та правомірною. В судовому засіданні апеляційної інстанції представником позивача надані пояснення щодо безпідставності доводів апеляційної скарги.

Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

До судового засідання не з'явились представники відповідача . Жодних клопотань, повідомлень про причини неявки до суду не надходило, підстави відсутності представників відповідача суду не повідомлені.

Матеріалами справи підтверджується наступне:

Мелітопольською ОДПІ проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ТОВ "Литво" за період 01.01.2007 р. по 30.06.2008 р., за результатами якої складено акт № 1442/23/25482075 від 21.11.2008 р. (а.с.8-15).

Даною перевіркою, крім іншого, встановлено порушення Товариством п.п.4.5.1 п.4.5. ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну сум 338 913 грн., в тому числі за березень 2007 року на суму 48047 грн., за травень 2007 року на суму 231495 грн., за травень 2008 року на суму 59371 грн.

За висновками податківців, Товариством безпідставно занижено податок на додану вартість, який підлягав сплаті до бюджету за березень 2007 р. на суму 48 047 грн. по розрахунках коригування кількісних і вартісних показників за № 17 та № 19 до податкових накладних від 26.02.2006 р. № 568 та № 569 на загальну суму 48 046,88 грн., виписаних на адресу ТОВ «Литво», згідно яких коригуються податкові зобов'язання з ПДВ за березень 2007р. на зменшення на загальну суму 48 047 грн.

На підставі акту перевірки та за результатами застосованої Товариством процедури адміністративного оскарження Мелітопольською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.05.2009 р. № 0002532301/2, за яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 72070 грн., у т. ч. 48 047 грн. -за основним платежем, 24023,50 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями (а. с.17).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, колегія суддів дійшла висновку про правомірність та обґрунтованість постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 27 липня 2010 р., і про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги ТОВ "Литво", виходячи з наступного:

Скаржник обґрунтовує вимоги по апеляційній скарзі тим, що позивачем в порушення вимог п.п.4.5.1. п.4.5. ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість»здійснено коригування в березні 2007 р. на зменшення податкових зобов'язань з ПДВ за лютий 2006 р. на суму 48 047 грн., тобто за період, який вже був перевірений контролюючим органом, підтвердження чого є акт перевірки від 04.04.2007 р. № 350/23/25482075.

В результаті вказаного коригування позивачем, на думку податківців, двічі зменшено податкові зобов'язання з ПДВ за лютий 2006 р. в сумі 48 047,00 грн., а саме: в березні 2007 р. при наданні уточнюючого розрахунку від 07.03.2007 р. до звітного податкового періоду за лютий 2006 р., за який виправляються помилки, та в квітні 2007 р. при наданні податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2007 р. від 20.04.2007 р. (вх. № 18922 від 20.04.2007 р.).

Пунктом 5.1. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ (далі - Закон № 2181) визначено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації (розрахунку), вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації (розрахунку), такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Пунктом 17.2 статті 17 Закону № 2181 встановлено, що платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку, б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.03.2007 р. позивачем надано до відповідача уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2006 році, в якому відображено зменшення суми податку на додану вартість у розмірі 48 047 грн., оскільки, вищевказана сума податку на додану вартість помилково завищена за період лютий 2006 року (а. с.43, 44).

Згідно п.п.4.5.1. п.4.5. ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03..04.97 р. № 168/97-ВР (далі -Закон № 168) у разі, якщо внаслідок перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку -постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку.

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за наслідками такого податкового періоду у разі, якщо він є зареєстрованим як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів (послуг).

За пунктами 20, 27 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.97 р. № 165, у разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань відповідно до пункту 4.5 статті 4 Закону постачальник товарів (послуг) виписує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної із обов'язковим включенням зазначених коригувань до зміни податкових зобов'язань та одночасним відображенням у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних з від'ємним чи позитивним значенням.

Згідно п.10 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого Наказом ДПА України від 30.06.2005 р. № 244 (далі - Порядок № 244) у розділі II реєстру відображаються видані податкові накладні, розрахунок коригування до податкової накладної, ВМД, податкові накладні за щоденними підсумками операцій, податкові накладні, виписані на суму перевищення звичайної ціни над фактичною.

Так, у зв'язку зі зміною собівартості товару Товариством виписані розрахунки коригування кількісних і вартісних показників за № 17 та № 19 до податкових накладних від 26.02.2006 р. № 568 та № 569 на загальну суму 48 046,88 грн. та відповідно до вимог вищенаведеного п.10 Порядку № 165 у березні 2007 р. відображанні у розділі II виданих податкових накладних з від'ємним значенням.

З матеріалів справи вбачається, що податковим органом враховано уточнений розрахунок Товариства від 07.03.2007 р. під час проведення перевірки, за результатами якої складений акт № 350/23/25482075 від 04.04.2007 р. (а. с.45-52).

При цьому, в даному акті перевірки не зафіксовано порушень Товариством вимог п.п.4.5.1 п.4.5 ст.4 Закону № 168 щодо заниження суми податкового зобов'язання з ПДВ за лютий 2006 року.

Таким чином, підтверджується твердження позивача про те, що коригування за лютий 2006 року щодо зменшення податкових зобов'язань з ПДВ на суму 48 047 грн. було здійснено до моменту проведення відповідачем перевірки, тобто 07.03.2007 р.

Відповідно до п.12.1 Порядку № 244 платники податку, у яких податковий (звітний період) дорівнює календарному місяцю, визначають щомісячні підсумки щоденно зареєстрованих операцій та окремо визначають підсумки для уточнюючих розрахунків.

На виконання вимог 12.1 Порядку № 244 позивачем в декларації з податку на додану вартість за березень 2007 р. відобразило щомісячні підсумки щоденно зареєстрованих операцій у розмірі 1 661 933,00 грн., тобто суму податкових зобов'язань з ПДВ за виданими податковими накладними протягом березень 2007 р. (а. с.33-36). А 07.03.2007 р. окремо Товариством надано уточнюючий розрахунок на зменшення суми податкових зобов'язань з ПДВ у розмірі 48 047,00 грн. за лютий 2006 р., в результаті чого при складенні декларації з податку на додану вартість за березень 2007 р. сума податкових зобов'язань з ПДВ у розмірі 48 047 грн. за лютий 2006р. не відображена в п.8.3. рядка 8 вказаної декларації, а отже і не була повторна занижена.

Таким чином, в порушення вимог ч.2 ст.71 КАС України відповідачем не доведено порушення ТОВ „Литво" вимог п.п.4.5.1 п.4.5 ст.4 Закону № 168, що свідчить про протиправність прийнято Мелітопольською ОДПІ спірного податкового повідомлення-рішення від 12.05.2009 р. № 0002532301/2.

Посилання скаржника на те, що судом першої інстанції застосовані норми Порядку №244 в редакції від 29.10.2009 р., тобто в редакції, яка при виникненні спірних відносин не діяла та прийнята значно пізніше, колегією суддів до уваги не приймається, оскільки:

- по-перше, скаржником не визначено до яких наслідків призвело таке застосування редакції Порядку № 244 від 29.10.2009 р.;

- по-друге, при порівнянні змісту п.10 та п.12.1 Порядку № 244 за 2007 рік та в редакції від 29.10.2009 р. вбачається, що „пізніша" редакція лише конкретизує „попередню„ редакцію, і ніяким чином не впливає на суть спору по даній справі.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу законного та обґрунтованого судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись ст.196, п.1.ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 липня 2010 р. № 2а-3111/10/0870 залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 липня 2010 р. у справі № 2а-3111/10/0870 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст.212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко