Постанова № 29754814, 26.01.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" січня 2012 р. справа № 2а-7162/09/0870

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Новошицькій О.О.

за участю представників сторін:

позивача : - Клюйко А.А. дов. від 18.03.11р.;

відповідача: - Панцаков С.Ю. дов. від 19.10.11р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КДС"

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22.02.2010р. у справі № 2а-7162/09/0870

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КДС"

до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 22.02.2010р. у справі № 2а-7162/09/0870 (суддя - Щербак А.А.) в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "КДС" до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення - відмовлено.

Постанова суду з посиланням на внесення запису до державного реєстру про припинення державної реєстрації юридичної особи - контрагента позивача мотивована правомірністю висновку відповідача про наявність у позивача безнадійної кредиторської заборгованості. Позивачем не надано доказів, які спростовують висновки відповідача про неправомірне віднесення до валових витрат витрат за отримані транспортні послуги.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариством з обмеженою відповідальністю "КДС" подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22.02.2010р. у справі № 2а-7162/09/0870 як таку, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник вважає, що суд не врахував, що сума в розмірі 113040 грн. не стосується валових доходів позивача 4 кварталу 2007 року і не може бути включена до складу валового доходу такого податкового періоду, внаслідок чого податкове повідомлення-рішення прийнято незаконно.

Положення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не передбачають коригування валових витрат у бік зменшення. Відповідач підтверджує факт оформлення між ТОВ «КДС» і суб'єктами які надавали транспортні послуги актів на послуги та їх оплату. В матеріалах справи наявні документи, які підтверджують факт отримання транспортних послуг та їх оплату.

Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

До судового засідання з'явились представники сторін, які в судовому засіданні апеляційної інстанції надали свої пояснення та заперечення щодо доводів апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, товариство з обмеженою відповідальністю «КДС», є юридичною особою, ідентифікаційний код 22135960, зареєстроване виконавчим комітетом Запорізької міської ради 12.12.1994 року, зареєстроване платником загальнообов'язкових податків і зборів у ДПІ в Орджонікідзевському районі.

Відповідно до плану - графіку проведення планових виїзних перевірок, податковим органом проведено планову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ТОВ «КДС» вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.06.2009 року. За результатами перевірки складено акт від 25.11.2009 року №207/23-508/22135960, яким зафіксовані порушення вимог п.1.25 ст. 1, пп.1.22.1 п.1.22 ст.1, пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, пп.12.3.1 п.12.3 ст.12 п.5.1 ст.5, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997р. № 283/97-ВР, / із змінами та доповненнями в результаті чого занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 54484 грн., у т.ч. по періодам:

4 квартал 2007р. у сумі 52930 грн.;

1 квартал 2008р. у сумі 1303 грн.;

4 квартал 2008р. у сумі 251 грн.

Зокрема, перевіркою встановлено, що позивач до складу показників, задекларованих по рядку 01.1 в Декларації з податку на прибуток за 2007р. суму кредиторської заборгованості, за якою минув термін позовної давності у сумі 113040 грн.

Так, ТОВ «КДС» отримало від ПП «АЙК» у лютому 2006 року товар на суму 113 040 грн., у тому числі ПДВ, що підтверджують копії накладних №23 від 01.02.2006 року та №42 від 28.02.2006 року.

13.12.2006 року до Єдиного державного реєстру внесений запис №1069117004007673 щодо приватного підприємства «АЙК» про Державну реєстрацію припинення юридичної особи у зв'язку із визнанням її банкрутом (довідка з ЄДР№4975353 від 28.01.2010 року), пп «АЙК» припинено та знято з обліку в ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя 17.01.07р., внаслідок чого податковим органом здійснено висновок про заниження позивачем валового доходу за 2007р. на суму 113 040 грн.

Окрім того встановлено факт віднесення позивачем до складу валових витрат витрат на придбання транспортних послуг, що не підтверджені товарно-транспортними накладними на загальну суму 10 696 грн. 00 коп. Зокрема, ТОВ «КДС» до складу валових витрат віднесено витрати на придбання транспортних послуг у ТОВ «САТ», ТОВ «Торговий дім «Нафтохім», ПП ОСОБА_4, ТОВ «АТП 08-13», СПД ОСОБА_5, СПД ОСОБА_6 Під час проведення перевірки на підтвердження отримання послуг від зазначених контрагентів позивачем не надано товарно-транспортних накладних, внаслідок чого здійснено висновок про завищення валових витрат на загальну суму 10 696,00 грн.

На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0002012305/0 від 08.12.2009 р., яким підприємству визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 81 726,00 грн., в тому числі основний платіж - 54 484,00 грн., штрафні санкції - 27 242,00 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку не оскаржувалося.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, вказав, що висновки перевірки та прийняте податкове повідомлення-рішення ґрунтуються на вимогах законодавства, рішення прийняте у межах повноважень та у спосіб передбачений чинним законодавством.

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду не може погодитись з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

По факту заниження позивачем валового доходу за 2007р. на суму 113040 грн.,- відповідно до вимог п.п.12.3.1 п.12.3 ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. № 334 (далі - Закон № 334) сума заборгованості відноситься на валові витрати кредитора у разі, якщо строк позовної давності за відповідним договором з дебітором минув до моменту набрання чинності цим Законом. У цьому ж періоді дебітор збільшує свої валові доходи на таку саму суму.

При цьому, згідно абз.2 п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону № 334 валовий дохід включає доходи з інших джерел, у том числі: сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді.

Таким чином, кредиторська заборгованість, що залишилась нестягнутою після закінчення терміну позовної давності, як безповоротна фінансова допомога згідно п.п.4.1.6 п.4.1 ст. 4 Закону № 334 відноситься до складу валового доходу платника податку.

Відповідно до п.1.22 ст.1 Закону 334 сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилась нестягнутою після закінчення терміну позовної давності, є безповоротною фінансовою допомогою.

Згідно п.1.25 абз.1 ст.1 Закону № 334 безнадійна заборгованість - заборгованість, яка відповідає будь-якій з наведених ознак, зокрема: заборгованість по зобов'язаннях, за якою минув строк позовної давності.

З аналізу вказаних норм вбачається, що основною умовою для визначення заборгованості безнадійною (для кредитора) або безповоротною фінансовою допомогою (для дебітора), є настання певної події - закінчення терміну позовної давності.

З огляду на те, що стаття 257 ЦК України встановлює загальну позовну давність тривалістю три роки, вищевказана заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "КДС" перед ПП «АЙК», яка виникла у червні 2008 року у розмірі 165 240 грн. з ПДВ, не є безнадійною у розумінні п.1.25 ст.1 Закону № 334, оскільки станом на 1 квартал 2009 року строк позовної давності ще не минув.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що Закон № 334 пов'язує обов'язок дебітора збільшити свої валові доходи у разі спливу строку позовної давності за відповідним договором, однак не ставить такий обов'язок в залежність від факту припинення юридичної особи, оскільки, не пов'язує його із припиненням юридичної особи.

Що стосується збільшення валових доходів на суму 113040 грн., то подальше коригування валових доходів, а саме їх збільшення на суму заборгованості саме у 4 кварталі 2007 року, не передбачено жодною нормою Закону № 334, оскільки термін позовної давності закінчується в 1 кварталі 2009року.

Таким чином, висновки суду першої інстанції про наявність підстав для відмови в задоволенні позовних вимог в цій частині є такими, що здійснені з порушенням норм матеріального права.

Щодо висновку про завищення позивачем валових витрат на загальну суму 10 696,00 грн. колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.5.1. Закону № 334, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п.п.5.2.1 п.5 ст.5 Закону № 334 до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (п.п.5.3.9. п.5.3 ст.5 Закону № 334).

Відповідно до п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону № 334, датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

При цьому, пунктом 5.10 статті 5 Закону № 334 заборонено установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових, крім тих, що зазначені в цьому Законі.

З матеріалів справи вбачається, що протягом періоду, який перевірявся, позивачем у контрагентів придбавались транспортні послуги з перевезення вантажів на підставі укладених договорів. За фактом наданих послуг, сторонами за договором складались акти виконаних робіт, з яких можливо встановити обсяг наданих послуг та їх вартість, виходячи з умов договору (щодо ціни транспортних послуг) та даних актів приймання-передачі виконаних робіт, і, відповідно, встановити правомірність включення до складу валових витрат.

Податкова та інші види звітності, що використовують грошовий примірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-ХІV).

Так, відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

На момент проведення перевірки вся необхідна первинна документація, що відображала правомірність факту придбання позивачем транспортних послуг, була у повному обсязі надана відповідачеві і цей факт скаржником не заперечувався.

При цьому, у співробітників податкового органу не викликала сумнівів і правильність складання первинних документів та використання даних послуг у господарській діяльності позивача, які згідно положень Закону № 334 є підставою для віднесення сум до валових витрат.

Стосовно посилань на порушення позивачем п. 2 наказу Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України від 29.12.95 N 488/346 "Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля", яким передбачено обов'язкове застосування для всіх суб'єктів господарської діяльності товарно-транспортних накладних форми N 1-ТН, слід зазначити, що статтею 1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 р. № 363 (зареєстровано в Мінюсті 20.02.98 р. за № 128/2568) визначено, що товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

При цьому, типові форми первинного обліку роботи автомобіля, зокрема, типова форма товарно-транспортної накладної, затверджені спільним наказом Мінтрансу та Мінстату України від 29.12.1995 р. № 488/346 «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля». Проте, даний Наказ № 488/346 не пройшов відповідної процедури реєстрації нормативних атів в Міністерстві юстиції України, що передбачена Положенням про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, затвердженого Постановою КМУ від 28.12.92 р. № 731, а тому не є обов'язковим для виконання підприємствами та організаціями, які не входять в сферу управління органу, що видав вказаний нормативно-правовий акт (п.4 вказаного Положення).

Крім зазначеного, в контексті приписів пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідачем не спростовано посилання позивача на первинні документи, які крім товарно-транспортної накладної, наявність якої відповідач визнає обов'язковою, свідчать про обґрунтованість відповідних витрат та віднесення їх до валових витрат звітного періоду в процесі здійснення господарської діяльності.

Таким чином, за висновком колегії суддів, постанова суду першої інстанції, якою відмовлено в задоволенні позовних вимог ухвалена при неповному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, внаслідок чого доводи апеляційної скарги підлягають задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню.

Керуючись ст. 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КДС" на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22.02.2010р. у справі № 2а-7162/09/0870 - задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22.02.2010р. у справі № 2а-7162/09/0870 - скасувати.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КДС" задовольнити в частині змінених вимог.

Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя №0002012305/0 від 08.12.2009 року частково, в частині визначення суми податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток Товариству з обмеженою відповідальністю "КДС" на суму 44988 (сорок чотири тисячі дев'ятсот вісімдесят вісім) гривень 00 копійок (26224 грн. - за основним платежем, 18764 грн. - за штрафними санкціями).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко