Ухвала суду № 29754774, 28.02.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-14267/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

28 лютого 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Глущенко Я.Б., Горяйнов А.М.

За участю секретаря судового засідання: Гуменюк С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.11.12р. у справі №2а-14267/12/2670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аделіна-Холдинг» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення та акта

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Аделіна-Холдинг» звернулось до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення № 0006442202 від 12.07.12 р. та акту перевіки № 448/22-2/36588728 від 27.06.12 р., визнання дій протиправними.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.11.12р. адміністративний позов задоволено частково: скасовано податкове повідомлення-рішення № 0006442202 від 12.07.12р. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною постановою в частині задоволених позовних вимог, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати в цій частині постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції не враховано, що контрагент позивача - ТОВ «Український Інвестиційний Холдинг» має ознаки фіктивного підприємства, що встановлено в ході досудового слідства та оперативно-розшукових заходів, а відтак господарські операції з таким контрагентом не спричиняють правових наслідків та не можуть відображатись у податковому обліку платника податків.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник позивача у судовому засіданні заперечив вимоги апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать обставини справи та встановлено судом першої інстанції, ДПІ Печерському районі ДПС проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Український Інвестиційний Холдинг» за період з 01.02.11р. по 28.02.11р., за результатами якої складено акт перевірки № 448/22-2/36588728 від 27.06.12р.

Перевіркою встановлені порушення позивачем вимог: п.п. 198.1, 198.6 ст. 198, п. 201.4, ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок безпідставного, на думку податкового органу, формування податкового кредиту з ПДВ за лютий 2011 року у розмірі 45 565 грн.

Такий висновок податкового органу ґрунтується на тому, що актом № 119/22-3/33547165 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Український Інвестиційний Холдинг» щодо підтвердження господарських відносин з постачальниками та покупцями за період з 25.06.05р. по 30.11.11р., який був використаний під час проведення перевірки позивача, встановлено, що в провадженні СУ ДПС у м. Києві знаходиться кримінальна справа №50-6270 в рамках якої встановлено, що ТОВ «Український Інвестиційний Холдинг», за рахунок якого позивач у лютому 2011 році сформував податковий кредит, має ознаки фіктивності та було зареєстроване з метою прикриття незаконної діяльності; за місцезнаходженням ТОВ «Український Інвестиційний Холдинг» не знаходиться.

На підставі акта перевірки, податковим органом винесено податкове повідомлення - рішення від 12.07.12р. №0006442202, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 45 566 грн., у тому числі: 45 565 грн. основний платіж та 1 грн. штрафні (фінансові) санкції.

За наслідками процедури адміністративного оскарження зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги без задоволення.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит, у зв'язку з реально вчиненими господарськими операціями з оренди системи запису робочих місць операторів call center та програмно-апаратного комплексу call center flcatel-lucent om-nitouch, на підставі належним чином оформлених податкових накладних, актів прийому - передачі обладнання, виписаних контрагентом позивача - платником ПДВ.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (надалі - Закону N 996-XIV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону N 996-XIV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

В даному випадку, обставини справи та зібрані у ній докази свідчать про те, що господарські операції позивача з його контрагентом мали товарний (реальний) характер, вчинені в межах та з метою господарської діяльності позивача.

Так, згідно з Довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) серії АБ № 509737, одним із основних видів діяльності позивача за КВЕД є, зокрема: діяльність телефонних центрів.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та TOB «Український інвестиційний холдинг» було укладено договір № ДГ-АЛ-3-12/10 від 16.12.10р., згідно умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у оплачуване строкове користування програмно- апаратний комплекс Call Center Alcatel-Lucent Omnitouch (далі - обладнання), комплектність та вартість якого встановлюється (додатком № 1 до цього договору) та є невід'ємною частиною цього договору, який на підставі цього договору буде розміщений за адресою: м. Львів, вул. Федьковича, буд. 58, 4 поверх.

20.12.10р. між позивачем та TOB «Український інвестиційний холдинг» було укладено договір № ДГ-АЛ-4-12/10, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у оплачуване строкове користування систему запису робочих місць операторів сall сenter, комплектність та вартість якого встановлюється (додатком № 1 до цього договору) та є невід'ємною частиною цього договору, який на підставі цього договору буде розміщений за адресою: м. Львів, вул. Федьковича, буд. 58, 4 поверх.

Виконання умов вище зазначених договорів підтверджується актами прийому передачі обладнання (том І, а/с 64-65, 70); актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 0000055, № 0000050, № 0000105 та № 0000106; податковими накладними № 50 від 15.02.11р. на загальну суму 74 752,38 грн., № 51 від 15.02.11р. на загальну суму 66 397,42 грн., № 105 від 28.02.11 р. на загальну суму 64 785,40 грн., № 106 від 28.02.2011 р. на загальну суму 67 457,03 грн., які розкривають зміст та обсяг господарської операції, як того вимагає Закон N 996-XIV.

Оплата за отримане обладнання здійснювалась безготівковим розрахунком, що підтверджується платіжними дорученнями (посвідченими печатками ПАТ «ОТП Банк») № 303 від 05.04.11р., № 290 від 31.03.11р., № 282 від 28.03.11р., № 318 від 12.04.11р., № 263 від 24.03.11р., № 163 від 21.02.11р., № 164 від 21.02.11р., № 199 від 28.02.11р.

Всього позивачем орендовано у TOB «Український інвестиційний холдинг» обладнання на суму 227 826,85 грн., в т.ч. ПДВ - 45 565,38 грн.

Орендоване обладнання розміщувалось за адресою: м. Львів, вул. Федьковича, 58, 4 поверх, у орендованому позивачем у ТОВ «Нео-Сервіс» приміщенні згідно договору оренди №3-07/3-09/3-10/2010 від 06.09.10р. (а/с 71 - 75, том І).

Отже, зібраними у справи та вищенаведеними доказами в сукупності підтверджується фактичне здійснення господарської операції, а тому правові підстави для визначення позивачу грошових зобов'язань спірними рішеннями - відсутні.

Податковим органом, всупереч правилам ч.2 ст.71 КАС України не доведено належними засобами доказування неможливість вчинення вказаних господарських операцій TOB «Український інвестиційний холдинг» внаслідок відсутності необхідних умов для вчинення даної господарської операції, управлінського чи технічного персоналу, основних засобів, тощо. Вказані обставини податковим органом при невиїзній документальній перевірці не перевірялись.

Покликання апелянта на матеріали кримінальної справи №50-6270 порушеної за фактом фіктивного підприємництва шляхом створення (придбання) невстановленими слідством особами суб'єктів господарювання, зокрема TOB «Український інвестиційний холдинг», на підставі якої податковий орган дійшов висновку про фіктивність господарських операцій позивача з ТОВ «Український інвестиційний холдинг», не заслуговують на увагу, оскільки по-перше, постановою старшого прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами податкової міліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства прокуратури м. Києва від 20.03.12р. було скасовано постанову старшого слідчого з ОВС СУ ДПС у м. Києві від 02.03.12р. про порушення кримінальної справи за фактом фіктивного підприємництва під час створення (придбання) і діяльності, зокрема ТОВ «Український інвестиційний холдинг», а кримінальну справу №№50-6270 та матеріали перевірки стосовно суб'єктів господарювання направлено для подальшого провадження досудового слідства (а/с 128 - 131 том І), по-друге матеріали даної справи не містять доказів на підтвердження того, що в межах кримінальної справи досліджувались господарські операції ТОВ «Український інвестиційний холдинг» з позивачем.

Податковим органом не доведено, що позивач та його контрагент при укладанні вказаних угод мали умисел на їх укладання з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства; намірів їх на ухилення від оподаткування, безтоварність операції, тощо.

За вимогами податкового законодавства, покупець - платник податку не може нести відповідальність за зловживання службовою чи іншою особою підприємства - платника податку в ланцюгу поставки товарів (послуг), навіть якщо такі і мали місце, за умови, коли він не знав та не міг знати про такі зловживання.

Така позиція колегії суддів узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини, яка викладена, зокрема, у справах: Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес»АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03).

Покликання податкового органу на те, що контрагент позивача не знаходиться за місцезнаходженням станом на момент перевірки позивача не спростовує товарність вказаних угод, оскільки на момент вчинення господарських операцій ПП ТОВ «Український інвестиційний холдинг» був зареєстрований у встановленому законом порядку та знаходився за своїм місцезнаходженням, що не заперечується відповідачем.

Викладеним спростовують доводи апеляційної скарги.

Враховуючи, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 200, 205, 206 КАС України Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.11.12р. у справі №2а-14267/12/2670 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.11.12р. у справі №2а-14267/12/2670 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Глущенко Я.Б.

Горяйнов А.М.

Повний текст ухвали складений: 04.03.13

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Глущенко Я.Б.

Горяйнов А.М.