Ухвала суду № 29754888, 28.02.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-4031/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Виноградова О.І. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

28 лютого 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Глущенко Я.Б., Горяйнов А.М.

За участю секретаря судового засідання: Гуменюк С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 10.01.13р. у справі №2а-4031/12/1070 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Арма Моторс» до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Аделіна-Холдинг» звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 02.04.12р. №0000512301 та №0000502301.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 10.01.13р. адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції не враховано, що в рамках кримінальної справи № 71-0023 порушеної за ознаками злочину, передбаченого ч. З ст.212 КК України встановлено, що суб'єкти господарювання з якими позивач мав господарські відносини мали ознаки фіктивних, а відтак позивач неправомірно відобразив результати господарських операцій в своєму податковому обліку.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник позивача у судовому засіданні заперечив доводи апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать обставини справи та встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача по фінансово-господарським взаємовідносинам з ВАТ «ТБ Олімп», ПП «Неон», ТОВ «Рекламна агенція «Респект», ТОВ «Бізнес сервіс А-плюс», ТОВ «Сучасне будівництво та архітектура», ТОВ «Гарант Сервіс-А», ТОВ «Інвест Буд», ТОВ «Компанія «Барс-Будінвест», ТОВ «Екобудгруп», ТОВ «Конкон» за період з 23.05.06р. по 30.09.11р., за результатами якої складено акт перевірки № 115/23-12/34356004 від 01.02.11р.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог:

пп. 7.4.5 п. 7. 4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, внаслідок завищення податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 1 293 011 грн., у тому числі по періодах: червень 2008 року - 101 000 грн, липень 2008 року - 76 833 грн, березень 2009 року - 9275 грн., липень 2009 року - 7247 грн., жовтень 2009 року - 1548 грн, червень 2010 року - 132 664 грн, липень 2010 року - 153 289 грн., вересень 2010 року - 75 948 грн., жовтень 2010 року - 151 895 грн, листопад 2010 року - 139 983 грн, грудень 2010 року - 300 281 грн., березень 2011 року - 143 048 грн., що призвело до заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду в розмірі 1 293 011 грн., в тому числі по періодах: червень 2008 року - 100 346 грн., липень 2008 року - 75 513 грн., листопад 2008 року - 986 грн., січень 2009 року - 516 грн., лютий 2009 року - 25 грн., березень 2009 року - 9275 грн., липень 2009 року - 7247 грн., жовтень 2009 року - 1548 грн., червень 2010 року - 84 537 грн., липень 2010 року - 201 416 грн., вересень 2010 року - 75 948 грн., жовтень 2010 року - 151 895 грн., листопад 2010 року - 139 983 грн., грудень 2010 року - 300 480 грн., березень 2011 року - 143 048 грн.;

п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22 травня 1997 р. № 283/97-ВР, внаслідок заниження податку на прибуток у сумі 1 806 134 грн., у тому числі по періодах: за ІІ квартал 2008 року у сумі 126 250 грн., за ІІІ квартал 2008 року - 96 042 грн., за І квартал 2009 року - 11 594 грн., за ІІІ квартал 2009 року - 9059 грн., за IV квартал 2009 року - 1935 грн., за ІІ квартал 2010 року - 165 830 грн., за ІІІ квартал 2010 року - 286 546 грн., за IV квартал 2010 року - 740 199 грн., за І квартал 2011 року - 368 679 грн.

Такий висновок податкового органу ґрунтується на тому, що в провадженні ОВС СВ ПМ ДПА у м. Києві знаходиться кримінальна справа № 71-0023 порушена за ознаками злочину, передбаченого ч. З ст.212 КК України, відносно директора ТОВ «РА Респект» ОСОБА_2, за ознаками складу злочину, передбаченого ст.212 ч. З КК України, відносно гр. ОСОБА_3 та гр. ОСОБА_4 за ознаками складу злочину передбаченого ст.ст.27 ч.5 212 ч. З КК України, відносно директора ТОВ «Гарант Сервіс-А» ОСОБА_5, за ознаками злочину передбаченого ч.2 ст. 205 КК України та відносно невстановлених осіб, за ознаками злочину передбаченого ч.2 ст. 205 КК України, відносно директора ТОВ «Бізнес Сервіс А-Плюс» ОСОБА_7 за ознаками складу злочину, передбаченого ст.212 ч. З КК України, відносно ОСОБА_9, за ознаками складу злочину, передбаченого ст.ст.27 ч.5, 212 ч. З КК України.

Також в ході перевірки встановлено, що 22.06.2011р. СВ ПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва порушено кримінальну справу за фактом створення ВАТ «ТБ Олімп», ТОВ «РА «Респект», ТОВ «Бізнес сервіс А-плюс», ТОВ «Гарант Сервіс-А», ГОВ «Компанія «Барс-Будінвест», з метою прикриття незаконної діяльності за ознаками злочину передбаченого ч.2 ст.205 КК України. Дану кримінальну справу об'єднано з кримінальною справою № 71-00213 в одне провадження.

На підставі акта перевірки Броварською ОДПІ Київської області ДПС винесено податкові повідомлення - рішення від 02.04.12р.:

№0000512301, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 1 887 633, 75 грн., в тому числі: 1 583 842 грн. основний платіж та 303 791,75 грн. штрафні (фінансові) санкції.

№0000502301, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 1 359 769,25 грн., в тому числі: 1 115 625 грн. основний платіж та 244 144,25 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що господарські операції з вказаними контрагентами мали реальний (товарний) характер, вчинені в межах та цілях господарської діяльності позивача, підтверджуються документально, відтак правомірно відображені у податковому обліку позивача.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону N 996-XIV, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Законів України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року N 168/97-ВР та «Про оподаткування прибутку підприємств» 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР (чинних на час виникнення спірних правовідносин).

Так, виходячи з змісту п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5. пункту 7.4 статті 7 Закону N 168/97-ВР, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Підстави для включення витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат передбачені пунктом 5.1 статті 5 Закону N 334/94-ВР, згідно якого валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів, які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Відповідно до п.п.5.3.9. п.5.3. ст.5 цього ж Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Аналогічні правові норми закріплені в Податковому кодексі України.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит та валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Пункт 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначає господарську діяльність як будь-яку діяльність особи, направлену на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Згідно з довідкою серії АА№397174 видом діяльності позивача за КВЕД є: оптова торгівля автомобілями, роздрібна торгівля автомобілями, посередництво в торгівлі автомобілями, технічне обслуговування та ремонт автомобілів.

В даному випадку, обставини справи та зібрані у ній докази свідчать про те, що господарські операції позивача з його контрагентами мали товарний (реальний) характер, вчинені в межах та з метою господарської діяльності позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у перевіряємому періоді за наслідками господарських взаємовідносин з ТОВ «Гарант Сервіс А», ТОВ «Бізнес Сервіс А-плюс», ТОВ «Компанія «Барс-Будінвест», ТОВ «РА «Респект» та ВАТ «ТБ «Олімп» віднесено до складу валових витрат - 7 224 532 грн. та задекларовано податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму 1 444 906 грн.

Так, 03.12.07р. між позивачем та ВАТ «ТБ Олімп» укладено договір на сервісне та технічне обслуговування автомобілів № ТД 3/12-3, згідно умов якого виконавець зобов'язується виконати сервісне та технічне обслуговування наданих замовником транспортних засобів (роботи, перелічені у Додатку № 1) (т. 5 а.с. 79-80), а замовник - зобов'язується своєчасно оплачувати виконані роботи на умовах, визначених договором.

На підтвердження виконання ВАТ «ТБ Олімп» робіт, передбачених договором № ТД 3/12-3, позивачем надано суду такі докази: акти про надання послуг по договору сервісного та технічного обслуговування автомобілів, згідно з якими останнім надано позивачу послуги з сервісного та технічного обслуговування автомобілів всього на суму 486 000 грн.; податкову накладну від 10.12.07р. № 10/12-26 на загальну суму 486 000 грн., які розкривають зміст та обсяг господарських операцій, як того вимагає Закон N 996-XIV.

На підтвердження оплати отриманих послуг позивачем надано платіжне доручення від 10.12.07р. № 2697 на суму 486 000 грн.

В підтвердження використання отриманих послуг у власній господарській діяльності позивачем надано накладні, акти прийому передачі автомобілів, контракти та специфікації, згідно з якими позивач здійснював реалізацію автомобілів у 2008 р. (т. 8 а.с. 74-203).

Первинні документи від імені ВАТ «ТБ Олімп» були видані та підписані ОСОБА_8, яка згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, визначена особою, яка має право вчиняти юридичні дії від імені ВАТ «ТБ Олімп» без довіреності (т. 2 а.с. 170).

Наведене спростовує твердження відповідача про відсутність у позивача первинних документів за взаємовідносинами позивача з ВАТ «ТБ Олімп».

Отже, виходячи з наведеного, позивачем понесені витрати на отримання послуг з сервісного та технічного обслуговування автомобілів правомірно віднесено до складу валових витрат у зв'язку з отриманням названих послуг та сплатою (нарахуванням) певних сум протягом звітного періоду у зв'язку з веденням виробництва. Водночас, датою виникнення у позивача права на віднесення сум до податкового кредиту є дата видачі ВАТ «ТБ Олімп» податкової накладної № 10/12-26, тобто, грудень 2007 року.

Разом з тим, є вірним висновок суду першої інстанції, що податковим органом протиправно визначено позивачу грошове зобов'язання по взаємовідносинах з ВАТ «ТБ Олімп», оскільки з моменту здійснення вказаних господарських операцій та до прийняття контролюючим органом спірного повідомлення - рішення пройшов строк давності, який надає право податковому органу самостійно визначати суму грошових зобов'язань платнику податків.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Гарант Сервіс-А», колегія суддів зазначає наступне.

Так, 10.01.08р. між позивачем та ТОВ «Гарант Сервіс-А» було укладено договір технічного обслуговування автомобілів № 1001/08, згідно умов якого, підрядник зобов'язується на свій ризик виконати роботи за завданням замовника, а замовник - прийняти і вчасно оплатити вказані роботи в порядку, у строк і на умовах, визначених цим договором (т. 8 а.с. 233).

Під виконаними роботами слід розуміти: послуги з передпродажної підготовки автомобілів.

На підтвердження виконання ТОВ «Гарант Сервіс-А» вказаних робіт (наданих послуг) позивачем надано: акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) та податкові накладні, які розкривають зміст та обсяг господарських операцій, як того вимагає Закон N 996-XIV та були в повному обсязі досліджені судм першої інстанції під час розгляду справи.

В підтвердження оплати позивачем виконаних робіт (наданих послуг) в матеріалах справи наявні платіжні доручення.

В підтвердження використання отриманих послуг у власній господарській діяльності позивачем надано контракти, накладні та акти прийому-передачі автомобіля, згідно з якими позивач здійснював продаж автомобілів у березні-квітні та червні 2008 р. (т. 8 а.с. 244-248, т. 9 а.с. 1-218).

Наведене свідчить, що у даному випадку витрати на отримання послуг з передпродажної підготовки автомобілів позивачем було віднесено до складу валових витрат у зв'язку з отриманням названих послуг та сплатою (нарахуванням) певних сум протягом звітного періоду у зв'язку з веденням виробництва.

01.07.09р. та 21.07.09р. між позивачем та ТОВ «Гарант Сервіс-А» укладено договори поставки, згідно умов яких, постачальник зобов'язується передати у власність покупця запчастини, а покупець - прийняти вказаний товар та оплатити його вартість.

На підтвердження придбання позивачем вказаного товару, матеріали справи містять: видаткові та податкові накладні, які розкривають зміст та обсяг господарських операцій, як того вимагає Закон N 996-XIV та були в повній мірі досліджені судом першої інстанції під час розгляду справи.

В підтвердження оплати позивачем придбаних товарів в матеріалах справи наявні платіжні доручення.

В підтвердження використання придбаних товарів у власній господарській діяльності позивачем надано акти виконаних робіт, списання з/ч та матеріалів, згідно з яким позивач використовував у своїй господарській діяльності поставлений ТОВ "Гарант Сервіс-А" товар у 2008-2009 р.р. (т. 8 а.с. 219-232).

Отже, наведене свідчить, що позивачем витрати на поставку товару правомірно віднесено до складу валових витрат у зв'язку з отриманням названих послуг та сплатою (нарахуванням) певних сум протягом звітного періоду у зв'язку з веденням виробництва.

29.04.10р. між позивачем та ТОВ «Гарант Сервіс-А» укладено договір № 114/2904, згідно умов якого ТОВ «Гарант Сервіс-А» зобов'язався надати, а позивач прийняти послуги з фарбування деталей, вузлів та окремих агрегатів автомобілів.

На підтвердження отриманих позивачем послуг, матеріали справи містять: акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) та податкові накладні, які розкривають зміст та обсяг господарських операцій, як того вимагає Закон N 996-XIV та були в повній мірі досліджені судом першої інстанції під час розгляду справи.

В підтвердження часткової оплати позивачем придбаних товарів в матеріалах справи наявні платіжні доручення.

В підтвердження використання отриманих послуг у власній господарській діяльності позивачем надано акти виконаних робіт, списання з/ч та матеріалів за травень-грудень 2010 р. (т. 6 а.с. 192-250, т. 7 а.с. 1-250, т. 8 а.с. 1-46).

Отже, наведене свідчить, що позивачем витрати на придбання товарів, послуг правомірно віднесено до складу валових витрат у зв'язку з отриманням названих послуг та сплатою (нарахуванням) певних сум протягом звітного періоду у зв'язку з веденням виробництва.

21.05.10р. між позивачем та ТОВ «Гарант Сервіс-А» укладено договір № 16, згідно умов якого ТОВ «Гарант Сервіс-А» зобов'язується передати, а позивач прийняти у суборенду нежитлове приміщення загальною площею 2071, 3 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Нагірна, 47.

На підтвердження виконання вказаного договору матеріали справи містять: приймання-передачі приміщення; акти здачі-прийняття робіт; податкові накладні, які розкривають зміст та обсяг господарських операцій, як того вимагає Закон N 996-XIV та були в повній мірі досліджені судом першої інстанції під час розгляду справи.

В підтвердження часткової оплати позивачем придбаних товарів в матеріалах справи наявні платіжні доручення.

Крім того, позивачем на підтвердження виконання п.1.1 договору № 16 - суборенди нежитлового приміщення надано суду документи на продаж автомобілів (накладні, акти прийому-передачі, договори), з яких вбачається, що позивач у червні-грудні 2010 року здійснював свою діяльність саме за адресою: м. Київ, вул. Нагірна, 47 (т. 5 а.с. 174-249, т. 6 а.с. 1-166).

Отже, наведене свідчить, що позивачем витрати на оплату нежитлового приміщення правомірно віднесено до складу валових витрат у зв'язку з отриманням названих послуг та сплатою (нарахуванням) певних сум протягом звітного періоду у зв'язку з веденням виробництва.

Аналіз перелічених первинних документів - податкових накладних та актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), виданих у березні-квітні, червні, серпні 2008 р., липні, жовтні 2009 р., червні-грудні 2010 р. від імені ТОВ «Гарант Сервіс-А», свідчать, що всі вони були видані та підписані ОСОБА_5, який згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, визначений засновником та керівником ТОВ «Гарант Сервіс-А» (т. 2 а.с. 168), що спростовує доводи податкового органу, що видані ТОВ «Гарант Сервіс-А» у вказаному періоді первинні документи, на підставі яких позивачем було сформовано податковий кредит та суми яких було включено до складу валових витрат, підписані не тією особою, яка мала право на їх підписання.

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «Бізнес Сервіс А-плюс», колегія суддів зазначає наступне.

01.01.11р. між позивачем та названим ТОВ «Бізнес Сервіс А-плюс» було укладено договір суборенди нежитлового приміщення № 01/01/11, згідно умов якого орендар зобов'язується передати, а суборендар прийняти у строкове платне користування (суборенду) нежитлове приміщення загальною площею 2061,3 м.кв. за адресою: м. Київ, вул. Нагірна, 47 (т. 3 а.с. 172).

Позивачем на підтвердження виконання умов вказаного договору надано суду: акт прийому передачі приміщення; акти здачі приймання робіт (надання послуг); податкові накладні, які розкривають зміст та обсяг господарських операцій, як того вимагає Закон N 996-XIV та були в повній мірі досліджені судом першої інстанції під час розгляду справи.

Крім того, позивач на підтвердження виконання п. 1.1 договору № 01/01/11 надав суду документи на підтвердження продажу автомобілів (накладні, акти прийому-передачі, договори), з яких вбачається, що у січні-березні 2011 р. він здійснював свою діяльність за адресою: м. Київ, вул. Нагірна, 47 (т. 3 а.с. 197-249, т. 4 а.с. 1-40).

Разом з тим, в матеріалах справи наявна постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.02.12р. по справі № 2а-18904/11/2670 за позовом позивача до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення від 19 серпня 2011 р. № 0005542303, яка набрала законної сили згідно з ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2012 р. (т. 4 а.с. 41-46), у зв'язку з чим, за правилами ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини виконання сторонами договору № 01/01/11 не підлягають повторному дослідженню.

До того ж на підтвердження фактичної адреси здійснення позивачем господарської діяльності, ним було надано суду договори від: 04.06.07р. № 6А-171 про надання послуг по вивезенню та знешкодженню твердих побутових відходів (т. 2 а.с. 125-128); № 6а-172 оренди контейнерів для сміття (т. 2 а.с. 129-131); квітня 2011 р. про спостереження за пожежною автоматикою та технічне обслуговування пожежної сигналізації на об'єкті (т. 2 а.с. 132-134); 26.09.06р. № 25 про організацію забезпечення пожежної безпеки (т. 2 а.с. 135-139); 01.07.09р. б/н на централізовану охорону об'єкта (т. 2 а.с. 140-143); 25.12.07р. № 75-0 про надання послуг з охорони об'єкта (т. 2 а.с. 147-155); 24.11.11р. № 140-0 про надання послуг з охорони об'єкта (т. 2 а.с. 156-160).

Усі перелічені договори свідчать, що їх було укладено стосовно орендованого позивачем приміщення за адресою: м. Київ, вул. Нагірна, 47.

Отже, наведене свідчить, що позивачем витрати на оплату суборенди нежитлового приміщення правомірно віднесено до складу валових витрат у зв'язку з отриманням названих послуг та сплатою (нарахуванням) певних сум протягом звітного періоду у зв'язку з веденням виробництва.

01.01.11р. між позивачем та ТОВ «Бізнес Сервіс А-плюс» було укладено договір про надання клінінгових послуг № БС-01036, згідно умов якого виконавець зобов'язується надати замовнику платні послуги, пов'язані з прибиранням нежитлового приміщення загальною площею 2061,3 м. кв., що знаходиться в м. Києві за адресою: вул. Нагірна, 47, (клінінгові послуги) та перебуває у користуванні у замовника на відповідних правових підставах (т. 4 а.с. 132-134).

На підтвердження виконання ТОВ «Бізнес Сервіс А-плюс» вказаного договору матеріали справи місять акт здачі-прийняття робіт (надання послуг); податкову накладну, які розкривають зміст та обсяг господарських операцій, як того вимагає Закон N 996-XIV та були в повній мірі досліджені судом першої інстанції під час розгляду справи.

Отже, виходячи з наведеного, позивачем витрати на отримання клінінгових послуг правомірно віднесено до складу валових витрат у зв'язку з отриманням названих послуг та сплатою (нарахуванням) певних сум протягом звітного періоду у зв'язку з веденням виробництва.

02.01.11р. між позивачем та ТОВ «Бізнес Сервіс А-плюс» укладено договір про надання малярних послуг № БС-02031, згідно умов якого виконавець зобов»язується надати замовнику, на умовах визначених цим договором, платні послуги, пов'язані «з фарбуванням автомобілів а також їх окремих компонентів - деталей, вузлів та окремих агрегатів автомобілів».

На підтвердження виконання ТОВ «Бізнес Сервіс А-плюс» вказаного договору матеріали справи місять акт здачі-прийняття робіт (надання послуг); податкову накладну, які розкривають зміст та обсяг господарських операцій, як того вимагає Закон N 996-XIV та були в повній мірі досліджені судом першої інстанції під час розгляду справи.

В підтвердження використання позивачем отриманих послуг у власній господарській діяльності матеріали справи містять акти виконаних робіт, списання з/ч та матеріалів за січень-березень 2011 р. (т. 4 а.с. 55-131).

Отже, виходячи з наведеного, позивачем витрати на отримання вказаних послуг правомірно віднесено до складу валових витрат у зв'язку з отриманням названих послуг та сплатою (нарахуванням) певних сум протягом звітного періоду у зв'язку з веденням виробництва.

При цьому судом враховано, що сам по собі факт неоплати позивачем виконаних названим товариством робіт не може бути підставою для висновку про завищення податкового кредиту та заниження податку на прибуток.

Аналіз перелічених первинних документів - податкових накладних та актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), виданих у січні-березні 2011 р. від імені ТОВ «Бізнес Сервіс А-плюс», свідчать, що всі вони були видані та підписані ОСОБА_7, який згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців визначений засновником та керівником ТОВ «Бізнес Сервіс А-плюс» (т. 2 а.с. 167).

До того ж матеріали справи місять копію нотаріально завірених пояснень ОСОБА_7 (директора контрагента позивача -ТОВ «Бізнес Сервіс А-плюс») 12.10.11р., згідно з якими з 10.05.07р. він виконував обов'язки директора названого товариства, і як посадова особа виконував усі функції покладені на керівника підприємства, всі документи, договори, накладні, рахунки, акти, в тому числі з позивачем, підписував особисто (т. 1 а.с. 194).

Отже, наведене спростовує твердження відповідача про те, що видані ТОВ «Бізнес Сервіс А-плюс» у січні-березні 2011 р. первинні документи, на підставі яких позивачем було сформовано податковий кредит та валові витрати, підписані не тією особою, яка мала право на їх підписання.

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «РА «Респект», колегія суддів зазначає наступне.

На підтвердження надання ТОВ «РА «Респект» маркетингових послуг, на підставі усної домовленості, матеріали справи містять акт здачі-приймання робіт (надання послуг) від 22.07.10р. № ра-22-7/1, згідно з яким ТОВ «РА «Респект» було виконано та передано позивачу послуги з "исследования рынка, маркетинг" на загальну суму 295 000 грн.; податкову накладну від 22.07.10р. № 22-7/1 на загальну суму 295 000 грн.; рахунок-фактуру від 22.07.10р. № ра-22-7/1 на суму 295 000 грн., які розкривають зміст та обсяг господарських операцій, як того вимагає Закон N 996-XIV та були в повній мірі досліджені судом першої інстанції під час розгляду справи.

Крім того, в підтвердження наданих маркетингових послуг матеріали справи містять звіти про проведенні маркетингові дослідження на теми «Розробка стратегії розвитку та просування бренду Вікінг Моторс» та «Купівельна поведінка споживача на придбання легкових автомобілів та авто-сервісних послуг на ринку України» (т. 3 а.с. 4-169).

Отже, наведене свідчить, що позивачем витрати за надані маркетингові послуги правомірно віднесено до складу валових витрат у зв'язку з отриманням названих послуг та сплатою (нарахуванням) певних сум протягом звітного періоду у зв'язку з веденням виробництва.

При цьому, сам по собі факт неоплати позивачем виконаних робіт не може бути підставою для висновку про завищення податкового кредиту та заниження податку на прибуток.

Аналіз перелічених первинних документів - податкової накладної та акта здачі-прийняття робіт (надання послуг), виданих у липні 2010 р. від імені ТОВ «РА «Респект», свідчать, що вони були видані та підписані ОСОБА_2, який згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, визначений засновником та керівником вказаного товариства (т. 2 а.с. 166).

Отже, наведене спростовує твердження апелянта про те, що видані ТОВ «РА «Респект» у липні 2010 р. первинні документи, на підставі яких позивачем було сформовано валові витрати та податковий кредит, підписані не тією особою, яка мала право на їх підписання.

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «Компанія «Барс-Будінвест», колегія суддів зазначає наступне.

Так, 01.04.11р. між позивачем та ТОВ «Компанія «Барс-Будінвест» було укладено договір суборенди нежитлового приміщення № 02/04/11, згідно умов якого, орендар зобов'язується передати, а суборендар прийняти у строкове платне користування (суборенду) нежитлове приміщення загальною площею 2061,3 м.кв., за адресою: м. Київ, вул. Нагірна, 47 (т. 4 а.с. 139).

На підтвердження виконання умов вказаного договору, матеріли справи місять акт прийому-передачі приміщення; акти здачі-прийняття робіт (надання послуг; податкові накладні, які розкривають зміст та обсяг господарських операцій, як того вимагає Закон N 996-XIV та були в повній мірі досліджені судом першої інстанції під час розгляду справи.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Компанія «Барс-Будінвест» не було надано позивачу податкову накладну за червень 2011 р., а останнім в свою чергу не було включено до складу валових витрат та податкового кредиту вартість з орендної плати за червень 2011 р. (т. 4 а.с. 149).

В підтвердження оплати оренди нежитлового приміщення, матеріали справи містять платіжні доручення.

В підтвердження використання позивачем у власній господарській діяльності вказаного нежитлового приміщення, матеріали справи містять: накладні, акти прийому-передачі, договори), з яких вбачається, що позивач у квітні-червні 2011 р. здійснював свою діяльність за адресою: м. Київ, вул. Нагірна, 47 (т. 4 а.с. 180-249, т. 5 а.с. 1-75).

Аналіз перелічених первинних документів - податкових накладних та актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), виданих у квітні-травні 2011 р. від імені ТОВ «Компанія «Барс-Будінвест», свідчать, що всі вони були видані та підписані ОСОБА_7, який згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, визначений засновником та керівником ТОВ «Компанія «Барс-Будінвест» (т. 2 а.с. 169).

Отже, наведене спростовує твердження відповідача про те, що видані ТОВ «Компанія «Барс-Будінвест» у квітні-травні 2011 р. первинні документи, на підставі яких позивачем було сформовано податковий кредит та суми яких було включено до складу валових витрат, підписані не тією особою, яка мала право на їх підписання.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції що господарські операції позивача з ВАТ «ТБ Олімп» ТОВ «РА «Респект», ТОВ «Бізнес Сервіс А-плюс», ТОВ «Гарант Сервіс-А», ТОВ «Компанія «Барс-Будінвест» мали реальний (товарний) характер, вчинені в межах та з метою звичайної господарської діяльності позивача, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для визначення позивачу грошових зобов'язань спірними рішеннями.

Водночас, колегія суддів вважає слушними посилання суду першої інстанції і на порушення податковим органом вимог п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України, яким передбачено, що у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.

За своїм змістом дана норма не містить жодних обмежень чи застережень щодо застосування лише до осіб, відносно яких порушена кримінальна справа чи ведеться оперативно-розшукова справа, тому стосується усіх перевірок, призначених відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність.

Вказана норма не передбачає будь-яких винятків для прийняття податкового повідомлення-рішення до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду в залежності від характеру чи кваліфікації розслідуваного суспільно небезпечного діяння.

Враховуючи те, що перевірка позивача в межах спірних правовідносин призначена відповідно до кримінально-процесуального закону, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач не мав підстав для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Доказів на підтвердження того, що в кримінальних справах існує рішення суду, яке набрало законної сили, відповідачем до суду не надано.

Разом з тим, податковим органом, всупереч правилам ч.2 ст.71 КАС України не доведено належними засобами доказування неможливість вчинення вказаних господарських операцій ВАТ «ТБ Олімп» ТОВ «РА «Респект», ТОВ «Бізнес Сервіс А-плюс», ТОВ «Гарант Сервіс-А», ТОВ «Компанія «Барс-Будінвест» внаслідок відсутності у них необхідних умов для вчинення даних господарських операцій, управлінського чи технічного персоналу, основних засобів, тощо. Вказані обставини податковим органом при виїзній документальній перевірці не перевірялись.

Покликання апелянта на матеріали кримінальної справи № 71-00213, порушеної за фактом створення ВАТ «ТБ Олімп», ТОВ «РА «Респект», ТОВ «Бізнес сервіс А-плюс», ТОВ «Гарант Сервіс-А», ГОВ «Компанія «Барс-Будінвест», з метою прикриття незаконної діяльності за ознаками злочину передбаченого ч.2 ст.205 КК України, оскільки по-перше, матеріали даної справи не містять доказів на підтвердження того, що в межах кримінальної справи досліджувались господарські операції ВАТ «ТБ Олімп», ТОВ «РА «Респект», ТОВ «Бізнес сервіс А-плюс», ТОВ «Гарант Сервіс-А», ГОВ «Компанія «Барс-Будінвест» з позивачем, по-друге, відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Податковим органом не доведено, що позивач та його контрагенти при укладанні вказаних угод мали умисел на їх укладання з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства; намірів їх на ухилення від оподаткування, безтоварність операції, тощо.

За вимогами податкового законодавства, покупець - платник податку не може нести відповідальність за зловживання службовою чи іншою особою підприємства - платника податку в ланцюгу поставки товарів (послуг).

Така позиція колегії суддів узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини, яка викладена, зокрема, у справах: Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес»АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03).

Покликання податкового органу на те, що контрагенти позивача не знаходяться за місцезнаходженням станом на момент перевірки позивача не спростовує товарність вказаних угод, оскільки на момент вчинення господарських операцій ВАТ «ТБ Олімп», ТОВ «РА «Респект», ТОВ «Бізнес сервіс А-плюс», ТОВ «Гарант Сервіс-А», ГОВ «Компанія «Барс-Будінвест» були зареєстровані у встановленому законом порядку та знаходились за своїм місцезнаходженням, що підтверджується наявними в матеріалах справи Витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а/с 166 - 171, том 2).

Викладеним спростовують доводи апеляційної скарги.

Враховуючи, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 200, 205, 206 КАС України Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 10.01.13р. у справі №2а-4031/12/1070 - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 10.01.13р. у справі №2а-4031/12/1070 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Глущенко Я.Б.

Горяйнов А.М.

Повний текст ухвали складений: 04.03.13р.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Глущенко Я.Б.

Горяйнов А.М.