Ухвала суду № 29751331, 04.03.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Христофоров А.Б.

Суддя-доповідач - Ханова Р.Ф.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2013 року справа №2а/0570/16912/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді: Ханової Р.Ф.

суддів: Гайдара А.В

Яковенко М.М.

при секретарі судового засідання: Левченко Г.О.

за участю представників:

від позивача: Ахтімірова М.Г.- за дов. від 21 лютого 2013 року

Бабічева В.Л. - за дов. від 1 березня 2013 року

від відповідача:

Курига О.І. - за дов. від 18 березня 2013 року

Сафонова С.В. - за дов. від 3 січня 2013 року

Павленко О.С. - за дов. від 8 січня 2013 року

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької

області Державної податкової служби

на постанову Донецького окружного адміністративного суду

від 30 січня 2013 року (повний текст складений та підписаний 4 лютого

2013 року)

по адміністративній справі № 2а/0570/16912/2012 (суддя Христофоров А.Б.)

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «СІНІАТ»

до Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької

області Державної податкової служби

про визнання протиправним та недійсним податкового повідомлення-

рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 30 січня 2013 року у даній справі задоволенні позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю «СІНІАТ» (надалі товариство, платник податків, позивач у справі) до Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби (надалі податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправним та недійсним податкового повідомлення-рішення, внаслідок чого з огляду на безпідставність прийняття з мотивів його протиправності скасоване податкове повідомлення-рішення цієї інспекції від 9 серпня 2012 року № 0000482342 (надалі спірне рішення) яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за перший квартал 2012 року на 1173011 грн., за декларацією № 902926992 від 24 травня 2012 року ( том 2, арк. справи 102-106).

Ухвалюючи постанову суд першої інстанції виходив з помилкового застосування у межах спірних відносин положень пункту 140.3 статті 140 Податкового кодексу України, з огляду на те, що втрати під час видобування корисних копалин не можна співвідносити з технічними втратами, оскільки втрати в процесі видобування сировини - це залишок корисних копалин у надрах, а технічні втрати це ті, які пов'язані з втратами вже добутої сировини, яка використовується для виготовлення готової продукції. Також, не відносяться за висновком суду першої інстанції, проектні втрати корисних копалин до собівартості продукції, що унеможливлює застосування положень пункту 138.7 статті 138 Податкового кодексу України при прийнятті спірного рішення.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі (том 2, арк. справи 108-110).

Апелянт доводить, що наявність наднормативних втрати при видобутку каменю гіпсового та каменю гіпсоангідритвого, доводить неправомірне їх віднесення до складу витрат в порушення пункту 138.7 статті 138 та пункту 140.3 статті 140 Податкового кодексу України, призвело до завищення собівартості реалізованої продукції на 1 173 011, 31 грн., що в свою чергу призвело до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 1173011 грн.

Позивач під час апеляційного розгляду справи доводи, викладені в апеляційній скарзі, відхилив, і просив постанову суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення з тих підстав, що постанова суду прийнята з урахуванням усіх обставин справи і відповідає нормам діючого законодавства.

Апеляційний розгляд справи здійснювався із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, встановила наступне.

Товариство з додатковою відповідальністю «СІНІАТ» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Артемівської міської ради Донецької області 8 лютого 1995 року, включене до ЄДРПОУ за номером 00290601, перебуває на податковому обліку податкового органу. До перейменування товариство мало назву товариство з додатковою відповідальністю «ЛАФАРЖ ГІПС», стало правонаступником цього товариства яке створено в результаті перетворення, що підтверджується статутом товариства затвердженими позачерговими загальними зборами учасників та посвідчується протоколом № 6 від 31 жовтня 2012 року (том 1, арк. справи 120-157).

Податковим органом з 25 травня 2012 року по 16 липня 2012 року проводилась документальна планова виїзна перевірка позивача, як платника податків, зокрема з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1 квітня 2011 року по 31 березня 2012 року, наслідки якої викладені в акті перевірки від 23 липня 2012 року № 865/22/00290601 (надалі акт перевірки, том 1, арк. справи 7-97).

На підставі висновків акту перевірки керівником податкового органу 9 серпня 2012 року, відповідно до положень підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 та пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України, прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000482342, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 1173011 грн. за перший квартал 2012 року. Правовими підставами зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток (надалі від'ємне значення) спірним рішенням визначені порушення норм пункту 138.7 статті 138 та пункту 140.3 статті 140 Податкового кодексу України (том 1, арк. справи 98).

Розділом третім Податкового кодексу України врегульовані правила визначення податку на прибуток, за правилами статті 134 якого об'єктом оподаткування є (пункт 134.1), прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил визначених статтею 152 цього Кодексу (підпункт 134.1.1.).

Склад витрат та порядок їх визнання встановлений статтею 138 Податкового кодексу України, за правилами пункту 138.1 якої витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються у тому числі із витрат операційної діяльності, які визначаються зокрема згідно з пунктом 138.8, за приписами якого собівартість виготовлених та реалізованих товарів складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита на доставку та доведення до стану, придатного для продажу, про це зазначено пунктом 138.6 Податкового кодексу України. Пунктом 138.7 передбачено, що фактична вартість остаточно забракованої продукції не включається до складу витрат платника податку, крім втрат від браку, які складаються з вартості остаточно забракованої з технологічних причин продукції (виробів, вузлів, напівфабрикатів) та витрат на виправлення такого технічно неминучого браку, в разі реалізації такої продукції.

Витрати, що не враховуються при визначенні оподаткованого прибутку врегульовані статтею 139 Податкового Кодексу України, особливості визначення витрат подвійного призначення встановлена статтею 140 цього Кодексу, пунктом 140.3 якої передбачено, що до витрат зокрема не включається сума фактичних втрат товарів, крім втрат у межах норм природного убутку чи технічних (виробничих) втрат та витрат.

Податковий орган в основу зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за перший квартал 2012 року поклав податкові правопорушення за нормами пункту 138.7 статті 138 та пункту 140.3 статті 140 Податкового кодексу України.

Колегія суддів зазначає, що у подальшому, зокрема під час апеляційного провадження податковий орган посилався на порушення норм пункту 138.8 статті 138 Податкового кодексу України, як підставу зменшення від'ємного значення, при цьому зазначену норму спірним податковим повідомленням-рішенням у якості податкового правопорушення не визначив.

Пунктом 3.1.2 акту перевірки встановлено, що товариством за період з 1 квітня 2011 року по 31 березня 2012 року задекларовано витрати, що враховуються при обчислені об'єкту оподаткування у сумі 412 318 777 грн., у тому числі за перший квартал 2012 року у сумі 1173011 грн. (том 1 арк. справи 15). У подальшому актом перевірки зазначено, що ця сума складається при перевірки декларації за 3 квартал 2011 року у сумі 565995 грн., за 4 квартал 2011 року у сумі 591236 грн., за 1 квартал 2012 року у сумі 15780 грн. Порушення як зазначено актом перевірки встановлене шляхом проведення перевірки показника по рядку 05.1 Декларації «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)». В основу висновків про завищення покладенні відомості журналу обліку добичі та втрат корисних копалин (том перший арк. справи 18), оборотно-сальдових відомостей по бухгалтерському рахунку № 25 «Полуфабрикати» (том 1 арк. справи 20), перевищення фактичних втрат корисних копалин встановленим нормам загально шахтних втрат - 58, 9 % та нормам експлуатаційних втрат - 3,0 % (том 1 арк. справи 19).

Форма податкової декларації з податку на прибуток підприємства затверджена наказом Міністерства фінансів України від 28 вересня 2011 року № 1213 (зареєстровано Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2011 року за № 1215\19953), відповідно до пункту 46.5 статті 46 розділу 2 Податкового кодексу України. Позивачем, як платником податків декларації за всі спірні періоди надані у відповідності до наведеної форми.

У межах спірних відносин як загально шахтні втрати так і експлуатаційні витрати жодним чином не доводять ознаки забракованої продукції в розумінні пункту 138.7 статті 138 Податкового кодексу України та не є нормами природного убутку чи технічними (виробничими) втратами в розумінні пункту 140.3 статті 140 цього Кодексу. Сума зазначених втрат жодним чином не включена до складу собівартості добутого товару (реалізованої продукції), внаслідок чого підстави для зменшення валових витрат і як наслідок цього зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток відсутні.

У межах спірних відносин, при використанні проектних втрат корисних копалин, у тому числі через залишення останніх в охоронних та бар'єрних циніках, що передбачено проектами відпрацювання родовища для забезпечення охорони гірничих виробок і поверхні від руйнування та обводнення, у розмірі 58,9 % та 3 % пов'язані з видобуванням сировини, а не з виготовленням та реалізацією продукції.

Собівартість гіпсу та гіпсу - ангідриту розраховується на одну тонну видобутої сировини включає в себе наступні статті затрат: буровзривні роботи, плату за користування надрами, електроенергія, розхідні матеріали (зубці, різці, бурова сталь), заробітну плату, відрахування до соціальних фондів, амортизацію адміністративні розходи шахти. Наявність або відсутність проектних та понаднормативних втрат не впливає на собівартість видобутої сировини. Єдиний показник який розраховується на підставі погашених запасів - плата за користування надрами при видобутку сировини місцевого значення, у межах спірних відносин гіпсу, яка є загальнодержавним податком в розумінні статті 9 Податкового кодексу України та відповідно до підпункту «в» підпункту 138.10.4 пункту 138.10 статті 138 цього Кодексу відноситься о складу інших операційних витрат.

Колегія суддів з огляду на викладене вважає, що встановлені перевіркою норми втрат для визначення рівня експлуатаційних та загально шахтних втрат до перерахунку собівартості застосовані безпідставно.

Колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 січня 2013 року у справі № 2а/0570/16912/2012 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 січня 2013 року у справі № 2а/0570/16912/2012 - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 4 березня 2013 року. Ухвала у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 4 березня 2013 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Р.Ф. Ханова

Судді: А.В. Гайдар

М.М. Яковенко