Ухвала суду № 29751328, 28.02.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Галатіна О.О.

Суддя-доповідач - Чебанов О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2013 року справа №2а/0570/17000/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Чебанова О.О., Старосуда М.І., Юрченко В.П., при секретарі Мартакові О.А., за участю представника позивача Іванової Ю.Г., представників відповідача Волкової В.Ю., Єрмакової Ю.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 січня 2013 р. у справі № 2а/0570/17000/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Морське постачання та сервіс» до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування позову зазначив, що податковим органом було проведено перевірку позивача (акт № 1140/22-2/25577841 від 31.07.2012 року), якою було встановлено, що позивач здійснив оплату, як засобу платежу в іноземній валюті в сумі 570,41 дол. США в порушення п. 4г ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 09 лютого 1993 року № 5-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю». У зв'язку з цим, податковий орган податковим повідомленням-рішенням нарахував позивачу штрафні санкції за порушення валютного законодавства в сумі - 4557,58 грн. Позивач не погоджується з прийнятим рішенням, з огляду на те, що позивач виконує функції морського агента в порту м. Маріуполь на підставі укладених договорів із судновласниками. До правовідносин агента та судовласника застосовуються норми глави 68 ЦК України. В договорі № 04-6/101 від 05.01.2009 року укладеному між позивачем та ДП «Маріупольський морський торгівельний порт», визначено, що позивач діє за рахунок, від імені та за дорученням нерезидента судновласника. Згідно п.п. 2.2.14 договору обов'язком агента є від імені та за дорученням судовласника (перевізника) сплачувати «Порту» суми портових зборів та плату за надані послуги. Податковий орган при проведенні перевірки встановив, що переплата в розмірі 570,41 дол. США, яка виникла згідно оплати 04.12.2009 року за обслуговування орського судна «Dan Vikking», що належить судновласнику «Shipping DK Lillebelt» (Данія) була зарахована в якості оплати за фінальний рахунок Державним підприємством «Маріупольський морський торгівельний порт» № 8719-В від 30.11.2009 року за надання послуг портом через позивача іншому судновласнику «Med Black Shipping S.A.» (Панама) за обслуговування «Annette» (Панама).

На думку позивача перерахування на адресу порту оплати послуг по судну «Annette» за рахунок власник коштів позивача не відбувалось, а тому позивач вважає, що Жовтнева МДПІ безпідставно нарахувала згідно з податковим повідомленням-рішенням від 26.10.2012 року № 0000092240 суму штрафних санкцій за порушення валютного законодавства в сумі 4557,58 грн. Посилаючись на вказані обставини, позивач просить суд визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000092240 від 26.10.2012 року в частині нарахування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства в сумі 4557,58 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21 січня 2013 р. у справі № 2а/0570/17000/2012 позовні вимоги задоволені, внаслідок чого визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Жовтневої міжрайонної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби від 26.10.2012 року № 0000092240 про застосування суми штрафних санкцій за порушення валютного законодавства в розмірі 4557,58 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначив, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, а тому просив скасувати постанову та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, думку представників відповідача, які підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити, думку представника позивача, яка заперечувала проти доводів апеляційної скарги та просила залишити її без задоволення, вивчивши матеріали справи, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю «Морське постачання та сервіс» є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області 17.07.2007 року та в ЄДРПОУ відповідно до довідки АБ № 453932.

Підприємство позивача також перебуває на податковому обліку в Жовтневій міжрайонній державній податковій інспекції м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби, як платник податків.

31.07.2012 року Жовтневою міжрайонною державною податковою інспекцією м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби було проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2011 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. «г» п. 4 ст. 5 Декрету КМУ від 09 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», відповідно до якого, індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції, до таких операцій також відноситься використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави.

В ході перевірки було встановлено проведення розрахунку Товариством з обмеженою відповідальністю «Морське постачання та сервіс» з Державним підприємством «Маріупольський морський торгівельний порт» в іноземній валюті в сумі 570,41 дол. США, з поточного рахунку Державному підприємству «Маріупольський морський торгівельний порт», в якості оплати за обслуговування в порту морського судна «Annette» без одержання індивідуальної ліцензії Національного банку України на право використання іноземної валюти на території України, як засобу платежу.

Перевіркою також встановлено, що переплата в розмірі 570,41 дол. США, яка виникла згідно оплати 04.12.2009 року за обслуговування морського судна «Dan Vikking», що належить судновласнику «Shipping DK Lillebelt» (Данія), була зарахована в якості оплати за фінальний рахунок Державного підприємства «Маріупольський морський торгівельний порт» № 8719-В від 30.11.2009 року за надання послуг портом через позивача судновласнику судна «Annette» нерезиденту «Med Black Shipping S.A.» (Панама).

Переплата виникла наступним чином.

У періоді, що перевірявся, підприємством позивача з поточного рахунку № 26007900175186 в банківській установі Філія ПУМБ в м. Маріуполі МФО 335742 здійснювалось перерахування іноземної валюти на розрахунковий рахунок порту в якості оплати за обслуговування морського судна «Dan Vikking», що належить судновласнику «Shipping DK Lillebelt» (Данія):

- отримані кошти від нерезидента 01.12.2009 року в сумі 5890,00 дол. США та 27.01.2010 року в сумі 520,00 дол. США;

- сплачено до Державного підприємства «Маріупольський морський торгівельний порт» в сумі 2945,18 дол. США згідно виписки № 62 від 04.12.2009 року;

- виставлений фінальний рахунок Державного підприємства «Маріупольський морський торгівельний порт» № 8893-В від 22.12.2009 року в сумі 2374,77 дол. США, який був включений до фінального дисбурменського рахунку № 026 від 22.12.2009 року на суму 6410,00 дол. США.

Таким чином переплата за послуги надані портом склала 570,41 дол. США.

Повернення зайво сплачених коштів у доларах США від Державного підприємства «Маріупольський морський торгівельний порт» на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Морське постачання та сервіс» не відбувалось.

Той факт, що сума 570,41 дол. США виникла внаслідок переплати судовласником судна «Dan Vikking», підтверджується матеріалами справи.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, позивач здійснює функції морського агента в порту м. Маріуполь на підставі укладених договорів з судновласниками, а також з Державним підприємством «Маріупольський морський торгівельний порт».

Відповідно до договору № 04-6/101 від 05.01.2009 року, укладеним між позивачем та Державним підприємством «Маріупольський морський торгівельний порт», визначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Морське постачання та сервіс» (агент) діє за рахунок від імені та за дорученням нерезидента «Судновласника».

Згідно п. 1 цього договору, агент діє в ДП «Маріупольський морський торгівельний порт» у відповідності до положень глави 31 ГК України, глави 5 розділу 4 Кодексу торгового мореплавства України, тобто як повноважний представник судновласників на підставі договору доручення з останнім.

Згідно п.п. 2.2.14 п. 2 договору, обов'язком агента є від імені та за дорученням судновласника (перевізника) сплачувати порту суми портових зборів та плату за надані послуги.

При виконанні вимог цього договору, а саме при наданні позивачем послуг судновласнику судна «Dan Vikking» та перерахуванні Державному підприємству «Маріупольський морський торгівельний порт» оплати за їх послуги, виникла переплата на суму 570,41 дол. США згідно оплати 04.12.2009 року.

В подальшому при обслуговуванні судна «Annette» судновласника «Med Black Shipping S.A.» (Панама) були здійснені такі розрахункові операції:

- отримані кошти від нерезидента 23.11.2009 року в сумі 12650,00 дол. США та 15.12.2009 року в сумі 15050,00 дол. США;

- сплачено до Державного підприємства «Маріупольський морський торгівельний порт» 27.11.2009 року кошти в сумі 12516,26 дол. США, згідно виписки банку від 27.11.2009 року та в сумі 2402,17 дол. США, згідно виписки банку від 25.12.2009 року. Всього - 14918,43 дол. США;

- виставлений фінальний рахунок Державним підприємством «Маріупольський морський торгівельний порт» № 8719-В від 30.11.2009 року на суму 15488,84 дол. США, який був включений до фінального дисбурсменського рахунку № 025 від 30.11.2009 року на суму 27700,00 дол. США;

- переплата в розмірі 570,41 дол. США, що виникла згідно оплати 04.12.2009 року за обслуговування морського судна «Dan Vikking», була зарахована в якості оплати по фінальному рахунку Державного підприємства «Маріупольський морський торгівельний порт» № 8719-В від 30.11.2009 року.

Дії морського агента регламентує Кодекс торгівельного мореплавства України.

Згідно ст. 116 цього Кодексу, у морському порту або поза його територією, як постійні представники судновласника діють агентські організації (морський агент), які за договором морського агентування за винагороду зобов'язуються надавати послугт в галузі торговельного мореплавства.

Статтею 118 цього ж Кодексу передбачено, що судновласник або інший довіритель зобов'язані: надавати морському агенту кошти, достатні для здійснення його функцій; відшкодувати морському агенту будь-які витрати, зроблені ним від їх імені або за його згодою; нести відповідальність за наслідки будь-яких дій морського агента в межах його повноважень.

Таким чином, морський агент, як довірена особа судновласника тільки організує процес обслуговування морського судна в порту, а порт безпосередньо здійснює операції з обслуговування морського судна в порту.

Як вбачається з рахунків, в результаті розбіжностей яких виникла переплата, а саме рахунку № 8893-В/44 від 03.12.2009 року (попередньому) та за тим самим номером від 22.12.2009 року (фінальному), кошти перераховані згідно до рахунку № 62 від 04.12.2009 року у розмірі 540,41 дол. США, були перераховані як переплата, у зв'язку з розбіжностями по попередньо виставленому рахунку та фінальному.

При співставленні попереднього та фінального рахунку, сума 540,41 дол. США не увійшла до агентських послуг, що виставлялися позивачем судовласнику, а отже, зазначена сума коштів не є власністю позивача.

В матеріалах справи відсутні будь-які документи, які б підтвердили належність вказаних коштів до грошової винагороди позивача, тобто право власності позивача на вказані кошти.

Таким чином, судом першої інстанції зроблено вірний висновок, що податковим органом помилково зроблені висновки про те, що вказані кошти належать позивачу на праві власності, а отже і передчасно зроблені висновки про те, що за відсутності ліцензії на право використання іноземної валюти на території України, позивач здійснював розрахункові операції в іноземній валюті.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції спір по суті вирішений вірно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та зміни або скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 січня 2013 р. у справі № 2а/0570/17000/2012 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 січня 2013 р. у справі № 2а/0570/17000/2012 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після складення повного тексту.

Повний текст ухвали складено 05.03.2013 року.

Головуючий О.О. Чебанов

Судді М.І. Старосуд

В.П. Юрченко