Ухвала суду № 29751225, 01.03.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Ірметова О.В.

Суддя-доповідач - Бадахова Т.П.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2013 року справа №812/909/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бадахової Т.П.

суддів: Гайдара А.В., Яковенка М.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 31 січня 2013 року по справі №812/909/13-а за позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Відділу Державної виконавчої служби Рубіжанського міського управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державне підприємство «Хімічний завод «Південний» про скасування постанови від 25.12.2012 року за ВП №35680625 про повернення виконавчого документу стягувачу,-

ВСТАНОВИВ:

У січні 2013 року позивач звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу Державної виконавчої служби Рубіжанського міського управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державне підприємство «Хімічний завод «Південний» про скасування постанови від 25.12.2012 року за ВП №35680625 про повернення виконавчого документу стягувачу.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 31 січня 2013 року у задоволенні позовних вимог було відмовлено у повному обсязі.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою і просив апеляційний суд скасувати рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального права та процесуального права.

Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

06 червня 2011 року позивачем отримано виконавчий лист по справі №2а-148/10/1270 щодо стягнення з Державного підприємства «Хімічний завод «Південний» на користь Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів несплачені адміністративно-господарські санкції за невиконання 4% нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в розмірі 695717,93 грн. та пені за порушення терміну сплати санкцій у розмірі 56771,84 грн., а всього 752489,77 грн. (а.с.6) та направлено до відділу державної виконавчої служби Рубіжанського міського управління юстиції на виконання.

12 грудня 2012 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та надано боржнику семиденний строк для добровільного виконання рішення суду (а.с.46).

25 грудня 2012 року старшим державним виконавцем прийнята оскаржувана постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві, якою було постановлено повернути виконавчий лист №2а-148/10/1270 стягувачу у зв'язку з тим, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а заходи здійснені державним виконавцем щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Колегія суддів зазначає, що державним виконавцем постанова про повернення виконавчого документу стягувачу прийнята з додержанням вимог Закону України «Про виконавче провадження» з огляду на наступне.

Відповідно до Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» встановленно мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків (далі - підприємства), до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна.

Згідно з ч.3 ст.20 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець вправі провадити виконавчі дії щодо виявлення та звернення стягнення на кошти, які перебувають на рахунках та вкладах боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях на території, на яку поширюється юрисдикція України.

Як вбачається з п. 5.1.1 Інструкції про проведення виконавчих дій №74/5 від 15.12.99 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15 грудня 1999 року за № 865/4158, звернення стягнення на майно боржника полягає в його виявленні (шляхом надіслання запитів до органів державної податкової інспекції, банків, дорожньої автомобільної інспекції, бюро технічної інвентаризації, нотаріату тощо), описі, арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Згідно з п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Аналізуючи вищенаведені норми, колегія судів дійшла висновку, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо при здійсненні заходів примусового виконання виконавчих документів, державний виконавець вжив заходи щодо встановлення наявності нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечує ведення виробничої діяльності, та іншого майна, щодо якого може бути звернуто примусова реалізація, наявності акцій (часток або паїв), що належать державі в майні інших господарських товариств і передані до статутних фондів цих підприємств, та інших цінних паперів, які можуть бути реалізовані у примусовому порядку, та державним виконавцем не було виявлено майно, на яке може бути звернуто стягнення.

Перевірши матеріали справи, колегія суддів важжає, що вимоги апелянта є безпідставними та необгрунтованими, оскільки в наявних матеріалах справи є докази того, що державний виконавець здійснив всі необхідні заходи, передбачені вимогами Закону України «Про виконавче провадження» та встановив, що у боржника відсутні кошти на розрахункових рахунках у банку та відсутнє інше майно, на яке можливо звернути стягнення, а саме:

- докази накладення арешту на розрахункові рахунки боржника у банках та повернення постанов про арешт коштів боржника без виконання у зв'язку з відсутністю коштів (а.с. 34,36,37,38,39,40)

- лист Державного концерну «Укроборонпром» від 30.01.13 року № 218-540, який є розпорядником майна, в якому зазначається, що встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств відповідно до Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» (а.с.41).

Також, згідно відповідей відділення реєстраційно-екзаменаційної роботи Державної автомобiльної iнспекцiі з обслуговання м. Рубіжне та Кремінського району Головного управління Міністерства внутрішніх справ та комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» на запити відповідача, за боржником зареєстровані транспортні засоби та нерухоме майно, які перебувають у державній власності та відповідно до Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» на них встановленно мораторій (а.с. 35,47-54).

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції були правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

З огляду на вищезазначене та керуючись ст.ст. 195, 197, п.1, ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 31 січня 2013 року по справі №812/909/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 31 січня 2013 року по справі №812/909/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Т.П. Бадахова

Судді: А.В. Гайдар

М.М. Яковенко