Ухвала суду № 29751223, 05.03.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Смішлива Т.В.

Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2013 року справа №2а/1270/9852/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Сіваченка І.В.

суддів Жаботинської С.В., Шишова О.О.

секретар судового засідання Сульженко А.В.

за участі представника позивача Степаненко Т.О.

представника відповідача Тупулової О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби та Головного управління Державної казначейської служби України в Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 18 січня 2013 року у справі № 2а/1270/9852/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства "Луганськтепловоз" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною, стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2011 року у сумі 3471401,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2012 року Публічне акціонерне товариство (далі - ПАТ) "Луганськтепловоз" звернулось до суду з цим позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби (далі - Інспекція), Головного управління Державної казначейства України у Луганській області (далі - Управління), у якому позивач зазначив, що 19.08.2011 позивачем подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2011 року із заявою бюджетного відшкодування у сумі 16221252,00 грн. Податковим органом проведено перевірку достовірності даних, зазначених у вказані декларації та складено акт від 09.12.2011 № 521/08-3/05763797, згідно якого встановлено завищення бюджетного відшкодування ПДВ на суму 3471401,00 грн. На підставі зазначеного акту перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення форми „В1" від 14.12.2011 № 0001708013, яким ПАТ "Луганськтепловоз" зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 3471401,00 грн. та зобов'язано сплатити штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1735700,50 грн. Однак, постановою Луганського окружного адміністративного суду від 5 липня 2012 року у справі № 2а/1270/1694/2012, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2012 року, вказане податкове повідомлення-рішення скасовано. Посилаючись на п. 200.15 Податкового кодексу (далі - ПК) України позивач вважає, що податковий орган протягом 5 робочих днів після набрання чинності судового рішення про скасування податкового повідомлення-рішення форми „В1" від 14.12.2011 № 0001708013 зобов'язаний був надати до казначейського органу відповідний висновок із зазначенням суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню з бюджету. Такий висновок перший відповідач до теперішнього часу не надав, чим, на думку позивача, допустив протиправну бездіяльність.

На підставі вищевикладеного позивач просив суд визнати бездіяльність Інспекції щодо ненадання висновку про відшкодування з бюджету ПДВ за вересень 2011 року у розмірі 3471401,00 грн. протиправною та стягнути з бюджету податок на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за декларацією з ПДВ за вересень 2011 року у розмірі 3471401,00 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 18 січня 2013 року у цій справі позов було задоволено частково, а саме: стягнуто з Державного бюджету України на користь ПАТ "Луганськтепловоз" бюджетну заборгованість з податку на додану вартість по податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2011 року у сумі 3471401,00 грн.

Не погодившись з таким рішенням, Інспекції та Управління подали апеляційні скарги, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просять постанову місцевого суду скасувати та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

На обґрунтування апеляційної скарги Інспекція зазначала, що відповідно до пункту 200.15 ПК України після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету. Постанова Луганського окружного адміністративного суду від 5 липня 2012 року та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2012 року про скасування податкового повідомлення-рішення форми „В1" від 14.12.2011 № 0001708013 оскаржені в касаційному порядку, а тому процес судового оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення не завершено, відтак, у податкового органу відсутній обов'язок подати висновок про відшкодування ПДВ з бюджету. Також вважав, що провадження у даній справі підлягає закриттю, оскільки вимоги про визнання бездіяльності протиправною та про стягнення з бюджету ПДВ у сумі 3471401,00 грн. за декларацією за вересень 2011 року вже біли предметом розгляду в адміністративній справі № 2а/1270/1694/2012, про цьому ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 5 липня 2012 року провадження в частині позовних вимог про визнання бездіяльності протиправною закрито, а постановою Луганського окружного адміністративного суду від цієї ж дати в частині стягнення з бюджету ПДВ у сумі 3471401,00 грн. відмовлено. Таким чином, представник першого відповідача просив суд у задоволенні позову відмовити.

Управління в своїй апеляційній скарзі стверджував, що станом на час розгляду справи до нього не надходило відповідних документів, на підставі яких можливо здійснити відшкодування податку на додану вартість позивачу за вересень 2011 року у розмірі 3471401,00 грн.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу позивачем висловлено згоду з висновками місцевого суду та прохання залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Представник Інспекції у судовому засіданні підтримав доводи своєї апеляційної скарги та просив її задовольнити, проти чого заперечував представник позивача. Представник Управління до апеляційного суду не з'явився.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

ПАТ "Луганськтепловоз" є юридичною особою внесено до єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (код ЄДРПОУ № 05763797), що підтверджується довідкою серія А01 № 749508, перебуває на обліку в Інспекції як платник податку на додану вартість з 08.07.1997, що підтверджується свідоцтвом № 100337613 про реєстрацію платника податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер 057637912013(Т.1 а.с.10-13).

Позивачем подано до Інспекції податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2011 року з обов'язковими додатками, якою визначив суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 16221252,00 грн. (Т.І а.с.50-70).

Працівниками Інспекції на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.1 статті 79 ПК України, здійснено документальну позапланову невиїзну перевірку ПАТ "Луганськтепловоз" з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок платника за вересень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.03.2011 року по 31.03.2011 року, з 01.05.2011 по 31.08.2011, результати якої викладено в акті від 09.12.2011 № 521/08-3/05763797 (Т.1 а.с.39-48). Перевіркою підтверджено обставини сплати ПАТ "Луганськтепловоз" платіжними дорученнями сум ПДВ у складі вартості товарів (послуг) на користь постачальників у попередньому податковому періоді, порушень з боку позивача не встановлено і частково сума заявленого ПДВ у розмірі 12667861,00 грн., не підтверджено сума ПДВ у розмірі 3471401,00 грн. При цьому висновки акту перевірки ґрунтуються на тому, що у податкових накладних, виписаних ДП "Електротяжмаш" на адресу ПАТ "Луганськтепловоз" відображено два різних підписи і одне прізвище особи, що уповноважена виписувати податкові накладні, що не передбачено діючим законодавством і не дає змоги ідентифікувати, яка саме уповноважена особа склала податкову накладну та не дає право ПАТ "Луганськтепловоз" на включення суми ПДВ у розмірі 3471401,00 грн. до податкового кредиту за вересень 2011 року.

На підставі зазначеного акту перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення фори „В1" від 14.12.2011 № 0001708013, яким ПАТ "Луганськтепловоз" зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 3471401,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1735700,50 грн. (Т.1 а.с.49).

Позивачем зазначене податкове повідомлення-рішення оскаржено у судовому порядку.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 5 липня 2012 року у справі № 2а/1270/1694/2012, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2012 року, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми „В1" від 14.12.2011 № 0001708013 (Т.1 а.с.17-25).

Пунктом 200.15 статті 200 ПК України передбачено, що у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган Державного казначейства України. Орган Державного казначейства України тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27 вересня 2012 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Інспекції на судові рішення у справі № 2а/1270/1694/2012 за позовом ПАТ "Луганськтепловоз" до Інспекції, Управління про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.12.2011 № 0001708013, визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення суми бюджетного відшкодування (Т.1 а.с.256).

Пункт 200.15 статті 200 ПК України пов'язує обов'язок податкового органу подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету виникає через п'ять робочих днів після закінчення процедури судового оскарження податкового повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Статтею 200 ПК України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

Згідно акту перевірки від 09.12.2011 № 521/08-3/05763797 підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 3471401,00 грн. за вересень 2011 року стало включення ПАТ "Луганськтепловоз" до податкового кредиту податкових накладних, виписаних ДП "Електротяжмаш" на адресу ПАТ "Луганськтепловоз", у яких відображено два різних підписи і одне прізвище особи, що уповноважена виписувати податкові накладні, що не передбачено діючим законодавством і не дає змоги ідентифікувати, яка саме уповноважена особа склала податкову накладну.

Під час розгляду справи позивачем надано суду договори, укладені між ПАТ «Луганськтепловоз» та ДП «Електротяжмаш», № 48/11 від 20.04.2011, № 66/11 від 30.06.2011, № 70/11 від 18.07.2011, предметом яких є поставка на адресу позивача електрообладнання для тепловозів згідно специфікацій (Т.1 а.с.96-125).

На виконання умов вказаних договорів ДП «Електротяжмаш» поставлено ПАТ «Луганськтепловоз» електрообладнання у серпні 2011 року на загальну суму 20828404,20 грн., у тому числі ПДВ - 3471400,72 грн., що підтверджено податковими накладними № 121 від 20.07.2011, № 144 від 22.07.2011, № 203 від 29.07.2011, № 14 від 03.08.2011, № 20 від 04.08.2011, № 21 від 04.08.2011, № 24 від 05.08.2011, № 28 від 05.08.2011, № 25 від 05.08.2011, № 40 від 05.08.2011, № 42 від 05.08.2011, № 62 від 10.08.2011, № 87 від 11.08.2011, № 91 від 12.08.2011, № 101 від 12.08.2011, № 102 від 12.08.2011, № 117 від 15.08.2011, № 118 від 15.08.2011, № 138 від 17.08.2011, накладними, рахунками, а також платіжними дорученнями про перерахування ПАТ «Луганськтепловоз» коштів на оплату отриманого обладнання на рахунки ДП «Електротяжмаш» з одночасною сплатою ПДВ у вартості товару (Т.1 а.с.193-243).

На отримання електроприладів від ДП «Електротяжмаш» позивачем видавались довіреності, видача яких зафіксована у книзі реєстрації довіреностей (Т.1 а.с.257-267).

Транспортування електрообладнання від ДП «Електротяжмаш» до ПАТ «Луганськтепловоз» здійснювалось автомобільним транспортом ПП «Комерційна фірма «АС-Транс» на підставі договору № 859-042 від 30.09.2009 про надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом, а також ТОВ «Онікс Транслайн» на підстві договору № 859-043 від 30.09.2009.

За умовами вказаних договорів транспортування обладнання здійснюється на підставі заявок ПАТ «Луганськтепловоз», а розрахунок між сторонами здійснюється на підставі актів прийняття виконаних робіт.

На підтвердження факту транспортування електродвигунів та іншого обладнання від ДП «Електротяжмаш» позивачем надано заявки № 478 від 04.08.2011, № 491 від 05.08.2011, акти здачі-прийняття робіт від 06.08.2011, підписані між ПАТ «Луганськтепловоз» та ПП «Комерційна фірма «АС-Транс», а також заявки № 511 від 11.08.2011, № 472 від 03.08.2011, № 470 від 03.08.2011, № 471 від 03.08.2011, № 490 від 05.08.2011, № 488 від 05.08.2011, № 489 від 05.08.2011, № 515 від 11.08.2011, № 514 від 11.08.2011, № 521 від 15.08.2011, № 516 від 11.08.2011, № 531 від 17.08.2011, № 532 від 17.08.2011, № 530 від 17.08.2011, № 534 від 17.08.2011, № 425 від 21.07.2011, акти здачі-прийняття робіт від 15.08.2011, від 05.08.2011, від 08.08.2011, від 12.08.2011, від 16.08.2011, від 19.08.2011, від 22.08.2011, від 25.08.2011.

Фактичне надходження, оприбуткування та використання товару позивачем у своєї господарській діяльності підтверджується прибутковими ордерами, контрактом, укладеним між позивачем та ЗАТ «Трансмашхолдінг» № 828/ю-51 від 01.10.2010 та контрактом № 828/11-38 від 30.03.2011, укладеним ПАТ «Луганськтепловоз» з ЗАТ «Рослокомотив» (з додатковими угодами), актами прийому-передачі товару (Т.1 а.с.126- 191).

Тобто, позивачем надано достатньо доказів реальності здійснення господарських операцій з ДП «Електротяжмаш» у спірний період та обґрунтованості включення ПАТ «Луганськтепловоз» у серпні 2011 року до складу податкового кредиту ПДВ у сумі 3471401,00 грн. на підставі податкових накладних, виданих ДП «Електротяжмаш».

Вказані обставини також підтверджено постановою Луганського окружного адміністративного суду від 5 липня 2012 року у справі № 2а/1270/1694/2012, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2012 року, якою визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми „В1" від 14.12.2011 № 0001708013 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ по декларації за вересень 2011 року у розмірі 3471401,00 грн. (Т.1 а.с.17-25).

Відповідно до частини першої статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, ПАТ «Луганськтепловоз» має право на отримання з державного бюджету відшкодування ПДВ у розмірі 3471401,00 грн. за вересень 2011 року.

Посилання Інспекції на те, що ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 5 липня 2012 року у справі № 2а/1270/1694/2012 закрито провадження в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність Інспекції щодо ненадання до Управління висновку про відшкодування ПАТ «Луганськтепловоз» податку на додану вартість за вересень 2011 року на суму 3471401,00 грн. закрито провадження у справі, а постановою Луганського окружного адміністративного суду від тієї ж дати у цій же справі відмовлено у задоволенні позову в частині вимог про стягнення з Державного бюджету України бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2011 року у сумі 3471401,00 грн., як на підставу для повернення позову згідно частини 3 статті 108 КАС України, суд апеляційної інстанції, погоджуючись з висновками місцевого суду, також вважає необґрунтованим.

Так, пунктом 5 частини третьої статті 108 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо у провадженні цього або іншого адміністративного суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

У даній справі та адміністративній справі № 2а/1270/1694/2012 сторони та предмет спору співпадають, однак, відрізняються підстави для звернення з позовними вимогами.

Так, у даній справі позивачем оскаржується бездіяльність податкового органу, яка, на його думку, розпочалась після п'яти робочих днів з дати набрання законної сили рішенням суду у справі № 2а/1270/1694/2012, у той час як раніше позивачем заявлялись вимоги про визнання бездіяльності податкового органу щодо ненадання висновку після проведення перевірки, оформленої актом від 09.12.2011 № 521/08-3/05763797.

Що стосується стягнення коштів з бюджету, то на час заявлення позову, який був предметом розгляду у справі № 2а/1270/1694/2012, підставою для відмови було передчасність вказаних позовних вимог, що передбачено пунктом 200.15 статті 200 ПК України, а саме відсутність такого, що набрало законної сили рішення суду про скасування податкового повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування. Натомість, у даному випадку підставою для заявлення вимог про стягнення з державного бюджету суми бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2011 року у сумі 3471401,00 грн. є набрання законної сили рішення суду про скасування податкового повідомлення-рішення форми „В1" від 14.12.2011 № 0001708013.

Тобто, за наявності співпадіння сторін та предмету спору є різними підстави для звернення до суду з однорідними вимогами, у зв'язку з чим даний позов ПАТ «Луганськтепловоз» підлягає розгляду судом на загальних підставах.

Статтею 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідачами не надано доказів відсутності у ПАТ «Луганськтепловоз» права на отримання з державного бюджету відшкодування податку на додану вартість за вересень 2011 року у розмірі 3471401,00 грн., натомість представником позивача доведено суду правомірність заявленої до бюджетного відшкодування суми ПДВ у розмірі 3471401,00 грн.

З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги в частині стягнення коштів з державного бюджету є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими, постанова місцевого суду ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, зміні або скасуванню не підлягає, а апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення.

В повному обсязі ухвалу виготовлено 5 березня 2013 року.

Керуючись ст.ст. 195-196, п. 1 ч.1 ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби та Головного управління Державної казначейської служби України в Луганській області - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 18 січня 2013 року у справі № 2а/1270/9852/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства "Луганськтепловоз" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною, стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2011 року у сумі 3471401,00 грн., - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі.

Головуючий: І.В.Сіваченко

Судді: С.В.Жаботинська

О.О.Шишов