Ухвала суду № 29750531, 27.02.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2013 р.Справа № 2-а/1570/3137/11

Категорія: 8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Білостоцький О. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого - судді Скрипченка В.О.,

суддів Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Сівєлькіної С.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Аллюр» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2011 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Аллюр» до державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби (раніше державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси) про визнання протиправними та скасування податкових-повідомлень рішень,

В С Т А Н О В И В :

20 квітня 2011 року Приватне підприємство «Виробничо-комерційна фірма «Аллюр» звернулося до суду з позовом, в якому просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001552301 від 12.04.2011 року про визначення ПП ВКФ «Аллюр» податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 14600,00 грн. за основним платежем та 3650,00 грн. за штрафними санкціями та податкове повідомлення-рішення № 0001562301 від 12.04.2011 року про визначення ПП ВКФ «Аллюр» податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 18250,00 грн. за основним платежем та 4563,00 грн. за штрафними санкціями (а.с. 2-6 т. 1).

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач посилався на те, що у період з 30.03.2011 року по 05.04.2011 року ДПІ у Малиновському районі м. Одеси проведено позапланову виїзну перевірку ПП ВКФ «Аллюр» з питань взаємовідносин із приватним підприємством «Кастакс-Юг». За результатами перевірки було складено акт № 68/23-214/21039549 від 06.04.2011року, у висновках якого відображено порушення позивачем п.п. 5.1, п.п. 5.3.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого занижено податок на прибуток у сумі 18 250,00 грн. у 3 кварталі 2009 року, а також п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого занижено податок на додану вартість у сумі 14 600,00 грн. у липні 2009 року. В обґрунтування своїх висновків ДПІ у Малиновському районі м. Одеси зазначає, що в ході перевірки встановлено, що договір ПП ВКФ «Аллюр» з ПП «Кастакс-ЮГ» № 17-9 від 12.05.2009 року про надання маркетингових послуг відповідно до п.п. 1, 2 ст. 215, п.п. 1, 5 ст. 203, ст. 228 ЦК України є нікчемним, і в силу ст. 216 ЦК України не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. На підставі акту перевірки № 68/23-214/21039549 від 06.04.2011року ДПІ у Малиновському районі м. Одеси було прийнято: податкове повідомлення-рішення №0001552301 від 12.04.2011 року про визначення ПП ВКФ «Аллюр» податкового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість у сумі: 14 600,00 грн. - основний платіж та 3650,00 грн. - штрафні санкції, та податкове повідомлення-рішення № 0001562301 від 12.04.2011 року про визначення ПП ВКФ «Аллюр» податкового зобов'язання за платежем з податку на прибуток у сумі: 18250,00 грн. - основний платіж та 4563,00 грн. - штрафні санкції.

Позивач вважає необґрунтованими висновки, викладені у акті перевірки № 68/23-214/21039549 від 06.04.2011 року, а прийняті на його підставі податкові повідомлення-рішення від 12.04.2011 року №0001552301 та № 0001562301 протиправними та такими, що підлягають скасуванню. При цьому, позивачем зазначено, що договірні відносини по наданню маркетингових послуг з ПП «Кастакс-Юг» мали реальний характер та їх здійснення підтверджується первинними документами. Крім того зазначені маркетингові послуги були замовлені з ціллю покращення роботи підприємства та збільшення об'ємів продажу матеріалів для маркірувального обладнання, що є одним із основних видів діяльності ПП ВКФ «Аллюр», та використовувалися позивачем у господарській діяльності підприємства. А тому відповідач помилково вважає, що правовідносини з ПП Кастакс-Юг» здійснювалися без мети настання реальних наслідків.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2011 року в задоволенні позову було відмовлено (а.с. 102-106 т.2).

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням приватне підприємство «Виробничо-комерційна фірма «Аллюр» подало апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2011 року та прийняти нову, якою задовольнити позов.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом першої інстанції встановлено наступне.

ПП ВКФ «Аллюр» було зареєстровано 25.07.1996 року виконавчим комітетом Одеської міської ради, код ЄДРПОУ 2103954, та знаходиться на обліку платників податків у ДПІ у Малиновському районі м. Одеси.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України видами господарської діяльності ПП ВКФ «Аллюр» за КВЕД є: виробництво машин та устаткування спеціального призначення, не віднесених до інших групувань; оптова торгівля іншими машинами та устаткуванням; ремонт і технічне обслуговування машин та устаткування спеціального призначення, не віднесених до інших групувань; монтаж машин та устаткування спеціального призначення, не віднесених до інших групувань; інші види оптової торгівлі; оптова торгівля хімічними продуктами (т. 2 а.с. 36).

Листом № 193/08-0010 від 06.12.2010 року до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси надійшла постанова старшого слідчого з особливо важливих справ слідчого відділу податкової міліції ДПА у Одеській області ОСОБА_2 від 06.12.2010 року про призначення позапланової перевірки ПП ВКФ «Аллюр» з питань своєчасності та сплати до бюджету держави податків по фінансово-господарських взаємовідносинах з ПП «Кастакс-Юг» (т. 2 а.с. 17).

В постанові зазначено, що в провадженні слідчого відділу податкової міліції ДПА в Одеській області знаходиться кримінальна справа № 20120100048, яку порушено стосовно невстановлених слідством осіб за фактом організації фіктивного підприємництва та ухилення від сплати податків з використанням фіктивних суб'єктів підприємницької діяльності. Встановлено, що одним із фіктивних суб'єктів підприємницької діяльності є ПП «Кастакс-Юг», засновником та директором якого є Гульченко Ю.В. Будучи допитаним по цій кримінальній справі він показав, що після реєстрації ПП «Кастакс-Юг» фінансово-господарську діяльність не здійснювало, що свідчить про безтоварність операцій між зазначеним підприємством та контрагентами-вигодонабувачами, у тому числі ПП ВКФ «Аллюр», що надавало можливість останньому безпідставно формувати податковий кредит та не сплачувати до бюджету податкові зобов'язання з ПДВ.

На виконання зазначеної постанови в період з 30.03.2011 року по 05.04.2011 року на підставі наказу ДПІ у Малиновському районі м. Одеси № 550 від 30.03.2011 року та направлення на перевірку від 30.03.2011 року № 402 головним державним податковим ревізор-інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Змислінською О. В. проведено виїзну позапланову перевірку ПП ВКФ «Аллюр» з питань взаємовідносин з ПП «Кастакс-Юг».

За результатами перевірки було складено акт № 68/23-214/21039549 від 06.04.2011 року, у висновках якого відображено порушення позивачем п.п. 5.1, п.п. 5.3.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого занижено податок на прибуток у сумі 18 250,00 грн. у 3 кварталі 2009 року, а також п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого занижено податок на додану вартість у сумі 14 600,00 грн. у липні 2009 року (т.2 а.с. 10-16).

В акті перевірки ДПІ у Малиновському районі м. Одеси № 2553/23-6/32431388 від 08.06.2011 року зазначено, що за результатами господарських взаємовідносин ПП ВКФ «Аллюр» з ПП «Кастакс-Юг» по договору про надання маркетингових послуг № 17-9 від 12.05.2009 року, ПП «Кастакс-Юг» було виписано відповідну податкову накладну від 23.07.2009 року на загальну суму 87 600, 00 грн., у тому числі вартість наданих послуг - 73 000,00 грн. та ПДВ - 14 600,00 грн. На підставі зазначеної податкової накладної ПП ВКФ «Аллюр» до складу валових витрат за 3 квартал 2009 року було віднесено витрати з придбання маркетингових послуг у ПП «Кастакс-Юг» на суму 73 000,00 грн. та включено до податкової декларації з ПДВ за липень 2009 року суму податку на додану вартість у розмірі 14 600 грн. Разом з тим, при перевірці не встановлено використання вказаних маркетингових послуг у власній господарській діяльності підприємства, а валові витрати з придбання зазначених послуг не підтверджені з огляду на перерахування підприємством коштів, зумовлених договором, без мети реального настання правових наслідків, з метою ухилення від оподаткування та проведення діяльності, яку неможливо визнати господарською. Це призвело до штучного завищення валових витрат та податкового кредиту, до заниження об'єкту оподаткування, несплати податків. Отже, зазначений договір з надання маркетингових послуг відповідно до п.п. 1, 2 ст. 215, п.п. 1, 5 ст. 203, ст. 228 ЦК України угоди є нікчемним, і в силу ст. 216 ЦК України не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

На підставі висновків вищевказаного акту перевірки, відповідачем прийняті:

1) податкове повідомлення-рішення № 0001552301 від 12.04.2011 року про визначення ПП ВКФ «Аллюр» податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 14 600,00 грн. за основним платежем та 3 650,00 грн. за штрафними санкціями; 2) податкове повідомлення-рішення № 0001562301 від 12.04.2011 року про визначення ПП ВКФ «Аллюр» податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 18 250,00 грн. за основним платежем та 4 563,00 грн. за штрафними санкціями (т. 1 а.с. 15, 16).

Судом першої інстанції також встановлено, що 12.05.2009 року між ПП ВКФ «Аллюр» (замовник) та ПП «Кастакс-Юг» (виконавець) був укладений договір про надання маркетингових послуг №17-9, за яким виконавець зобов'язувався надати замовнику послуги по маркетинговому дослідженню ринку виробників та продавців матеріалів для маркірувального обладнання, а саме: фарбуючих роликів, фольги для гарячого тиснення та термотрансферної стрічки, а замовник зобов'язувався оплатити зазначені послуги (т.1 а.с. 17-18).

Відповідно п.п.3.5 п. 3 цього договору виконавець на основі отриманої в ході дослідження інформації не пізніше серпня 2009 року складає та передає замовнику інформаційний звіт про результати маркетингового дослідження, який повинен вміщати: данні, отримані виконавцем в ході дослідження та висновки, основані на отриманих в результаті дослідження даних.

23.07.2009 року ПП «Кастакс-Юг» та ПП ВКФ «Аллюр» складено акт виконаних робіт по договору про надання маркетингових послуг № 17-9 від 12.05.2009 року, в якому зазначено, що ПП «Кастакс-Юг» виконав всі роботи по зазначеному договору в повному обсязі. Вартість робіт склала 87 600,00 грн., включаючи суму податку на додану вартість у розмірі 14 600,00 грн. (т. 1, а.с. 20).

ПП «Кастакс-Юг» було виписано ПП ВКФ «Аллюр» рахунок № 2307/25 від 23.07.2009 року на загальну суму 87 600,00 грн., у т.ч. ПДВ - 14 600,00 грн. (т.1 а.с. 19), кошти по якому були сплачені позивачем за платіжним дорученням № 204 від 27.07.2009 року (т. 2 а.с. 34).

23.07.2009 року ПП «Кастакс-Юг» видало на ім'я позивача відповідну податкову накладну № 23/07 від на загальну суму 87 600,00 грн., у т.ч. ПДВ - 14 600,00 грн. (т. 1 а.с. 21).

За наслідками виконання зазначеного договору ПП ВКФ «Аллюр» включило до податкового кредиту згідно декларації з податку на додану вартість за липень 2009 року суму ПДВ у розмірі 14600,00 грн. та до податкової декларації з податку на прибуток за 3 квартал 2009 року суму валових витрат з придбання маркетингових послуг у розмірі 73000,00 грн. (т. 2 а.с. 22-28; 59-60).

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позовні вимоги ПП ВКФ «Аллюр» не підлягають задоволенню. Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Як вірно визначив суд першої інстанції, правовідносини, що виникають у зв'язку з формуванням платником валових витрат, податку на прибуток і податку на додану вартість, та податкового кредиту, регулюються ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334/94-ВР (далі Закон України № 334/94-ВР) та ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 року (далі Закон України №168/97-ВР), які діяли на час виникнення правовідносин.

Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону України № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Пунктом 1.32 ст. 1 цього Закону передбачено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності у податкових правовідносинах є її направленість на отримання доходу в грошовій, матеріальній чи нематеріальних формах.

Згідно п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно п. 5.11 ст. 5 цього Закону установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України № 334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Законом України «Про податок на додану вартість» регулюється порядок обчислення та сплати цього податку, у тому числі питання формування податкового кредиту, дати його виникнення та умов нарахування.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 цього Закону податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України № 168-97/ВР, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.п. 7.4.4 ст.7 Закону України № 168-97/ВР від 03.04.1997 року, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Таким чином суд першої інстанції вірно виходив з того, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

Вирішуючи питання про правомірність висновку відповідача про порушення позивачем Законів України №334/94-ВР та №168/97-ВР, зазначених в акті перевірки, суд першої інстанції правильно врахував наступне.

Як зазначено контролюючим органом в акті перевірки ПП ВКФ «Аллюр» в порушення п. 5.1, п.п.5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» віднесено до складу валових витрат витрати з придбання маркетингових послуг у ПП «Кастакс-Юг» на суму 73000,00 грн., які не підтверджені відповідними документами, із змісту акту здачі-приймання виконаних робіт від 23.07.2009 року не має можливості встановити, які саме маркетингові послуги були надані, у зв'язку з чим не має можливості встановити їх зв'язок з господарською діяльністю підприємства.

Крім того, ПП ВКФ «Аллюр» в порушення п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» включило до податкової декларації з ПДВ за липень 2009 року, на підставі податкової накладної від 23.07.2009 року, одержаної від ПП «Кастакс-Юг» ПДВ суму податкового кредиту у розмірі 14 600 грн. з придбання маркетингових послуг, але при перевірці не встановлено використання вказаних послуг у власній господарській діяльності підприємства.

директор ПП ВКФ «Аллюр» Краснюрченко О.Г., представник позивача -- пояснив у суді першої інстанції та у апеляційній інстанції що метою маркетингового дослідження, яке ним було замовлено у ПП «Кастакс-Юг» було виявлення виробників матеріалів для маркувального обладнання для придбання якісної продукції по вигідним цінам з ціллю збільшення об'ємів продажу матеріалів, що є одним із основних видів діяльності підприємства.

На підтвердження існування договірних відносин та фактичності господарської операції з ПП «Кастакс-Юг» позивач надав до суду: договір № 17-9 від 12.05.2009 року про надання маркетингових послуг, акт здачі-приймання виконаних робіт від 23.07.2009 року, рахунок № 2307/25 від 23.07.2009 року, платіжне доручення № 204 від 27.07.2009 року, податкову накладну № 23/07 від 23.07.2009 року, а також звіт ПП «Кастакс-Юг» про виконану роботу по договору № 17-9 від 12.05.2009 року (т.1, а.с. 73-229).

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, який дійшов обґрунтованого висновку про те, що документи, надані позивачем на підтвердження реальності господарської операції, являють собою лише набір роздрукованих з електронної мережі Інтернет різноманітних документів з інформацію про технічні характеристики комплектуючих матеріалів маркірувального обладнання, виробників та поставщиків товару з вказівкою про асортимент їх продукції, їх місцезнаходження та контактні телефони. Як зазначено судом, звіт не має жодних реквізитів ПП «Кастакс-Юг», інформації про його зміст та виконавця. Звіт ніким не підписаний, у ньому відсутня інформація про час проведення маркетингового дослідження та дату виготовлення звіту, що в свою чергу є підставою для виникнення сумнівів щодо виготовлення цього звіту працівниками виконавця за договором № 17-9 від 12.05.2009 року про надання маркетингових послуг.

Разом з тим судом першої інстанції вірно враховано, що з огляду на загальну доступність цієї інформації та, відповідно, спроможність підприємства самостійно її отримати, представник позивача не обґрунтував доцільності замовлення цього маркетингового дослідження вартістю 87600,00 грн. у його контрагента. Крім того позивачем до суду не надано будь-яких доказів на підтвердження того, що у ПП «Кастакс-Юг» наявні можливості для проведення маркетингового дослідження з цих питань.

Крім того, акт здачі-приймання виконаних робіт від 23.07.2009 року по договору про надання маркетингових послуг № 17-9 від 12.05.2009 року не містить у собі відомостей щодо передачі від ПП «Кастакс-Юг» позивачу саме звіту про виконання маркетингового дослідження, переліку робіт, які були виконані за умовами цього договору.

Отже суд першої інстанції обґрунтовано погодився з твердженням відповідача щодо непідтвердження наданими позивачем документами виконання робіт по договору №17-9 від 12.05.2009 року та, відповідно, непідтвердження факту надання ПП «Кастакс-Юг» маркетингових послуг ПП ВКФ «Аллюр» на суму 87600,00 грн., включаючи суму податку на додану вартість у розмірі 14 600,00 грн.

На підтвердження використання маркетингових послуг, отриманих від ПП «Кастакс-Юг», у власній господарській діяльності позивачем були надані договори постачання та видаткові накладні по підприємствах: ЗАТ «Крафт Фудз Україна», ДП «Кондитерська корпорація «Рошен», ЗАТ «ВО «Конті», ДП «Голден Фудс», згідно яких ПП ВКФ «Аллюр» постачало зазначеним контрагентам маркірувального обладнання (т. 1 а.с. 25-61).

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що при дослідженні цих документів не можливо прослідкувати будь-якого зв'язку з отриманими від ПП «Кастакс-Юг» маркетинговими послугами з умовами зазначених договорів. Доказів господарських відносин з виробниками та постачальниками матеріалів маркірувального обладнання, про яких йдеться мова у наданому позивачем маркетинговому дослідженні, а також інших доказів використання результатів цього дослідження у господарській діяльності підприємства директором ПП ВКФ «Аллюр» до суду надано не було.

Судом першої інстанції зроблений правильний висновок про те, що позивач не довів зв'язку витрат ПП ВКФ «Аллюр» з придбання маркетингових послуг, у тому числі сплати сум ПДВ, з веденням його господарської діяльності, враховуючи, що позивачем не надано доказів, які б свідчили про те, що виконавець у процесі надання послуг на загальну суму 87 600, 00 грн., в тому числі ПДВ -14 600,00 грн. проводив певну роботу і одержав результати, які замовник може використати в діяльності, що приносить дохід, що є необхідною ознакою валових витрат згідно п. 5.1 ст. 5 Закону України № 334/94-ВР та належною підставою для віднесення сум податку, сплаченого у ціні придбаних послуг, до складу податкового кредиту підприємства згідно з п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України №168/97-ВР.

Такий висновок суду першої інстанції узгоджується з відомостями, викладеними у протоколі допиту директора ПП «Кастакс-Юг» ОСОБА_3 від 27.08.2010 року, з якого вбачається, що він з моменту реєстрації підприємства фінансово-господарською діяльністю не займався та всю бухгалтерську та податкову звітність підписував на прохання сторонніх осіб, а також поясненнями директора ПП ВКФ «Аллюр» стосовно обставин укладання та підписання ним договору № 17-9 від 12.05.2009 року з посередником від ПП «Кастакс-Юг», особа якого йому не відома.

За таких обставин, суд першої інстанції правильно визнав правомірним та обґрунтованим висновок відповідача про завищення позивачем валових витрат у 3 кварталі 2009 року на суму 73 000,00 грн., і, як наслідок цього, заниження податку на прибуток у сумі 18 250,00 грн. та завищення податкового кредиту з ПДВ в розмірі 14600,00 грн., сплаченого у складі наданих послуг у липні 2009 року.

Колегія суддів відхиляє посилання представника апелянта на ст. 86 п. 9 ПК України, відповідно до якого у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким податковим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим податковим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили. Колегія суддів звертає увагу на те, що ця норма в даному випадку стосується ПП «Кастакс-Юг», щодо посадових осіб якого порушена кримінальна справа. В даній адміністративній справі перевіряється правомірність прийняття повідомлень-рішень, прийнятих відносно позивача, стосовно посадових осіб якого кримінальна справа не порушувалася.

Також, як зазначалося вище, постанова старшого слідчого з особливо важливих справ слідчого відділу податкової міліції ДПА у Одеській області ОСОБА_2 від 06.12.2010 року про призначення позапланової перевірки ПП ВКФ «Аллюр» з питань своєчасності та сплати до бюджету держави податків по фінансово-господарських взаємовідносинах з ПП «Кастакс-Юг» надійшла до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Листом № 193/08-0010 від 06.12.2010 року. Водночас ПК України набрав чинності з 1 січня 2011 року. Отже на момент виникнення підстав для проведення перевірки ПП ВКФ «Аллюр» норми ПК України не діяли.

Крім того колегія зазначає, що згідно ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Водночас в тексті апеляційної скарги відсутні посилання на порушення відповідачем ст. 86 п. 9 ПК України.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що відповідачем доведено правомірність та обґрунтованості податкового повідомлення-рішення №0001552301 від 12.04.2011 року про визначення ПП ВКФ «Аллюр» податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 14600,00 грн. за основним платежем та 3650,00 грн. за штрафними санкціями, та податкового повідомлення-рішення № 0001562301 від 12.04.2011 року про визначення ПП ВКФ «Аллюр» податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 18250,00 грн. за основним платежем та 4563,00 грн. за штрафними санкціями, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позову ПП ВКФ «Аллюр».

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію апеляційному суду довів та обґрунтував. В свою чергу позивач, всупереч наведеним приписам, не довів апеляційному суду протиправність прийнятих відповідачем рішень.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст. ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. Таким чином апеляційна скарга приватного підприємства «Виробничо-комерційної фірми «Аллюр» задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Аллюр» - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали апеляційного суду в повному обсязі.

Головуючий В.О.Скрипченко

Суддя О.С.Золотніков

Суддя Ю.В.Осіпов