Ухвала суду № 29750475, 14.02.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2013 р.Справа № 2-а-4083/10/2170

Категорія: 8.2.3 Головуючий в 1 інстанції: Кравченко К.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді - Єщенка О.В.

суддів - Димерлія О.О.

- Зуєвої Л.Є.

за участю секретаря судового засідання - Тулби О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Нова Каховка Херсонської області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2010 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Південмлин» до державної податкової інспекції у м. Нова Каховка Херсонської області Державної податкової служби про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2010 року, товариство з обмеженою відповідальністю "Південмлин" звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м. Нова Каховка Державної податкової служби, в якому просило визнати нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Нова Каховка № 0011912301/0 від 27 липня 2010 року про сплату податку на додану вартість у сумі 55.344,00 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що висновок акту перевірки № 960/230-22751273 від 19 липня 2010 року Про результати невиїзної документальної перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника у банку за червень, вересень та жовтень 2008 року є помилковими, в його діях відсутні порушення податкового законодавства при формуванні податкового кредиту та визначені сум бюджетного відшкодування у вказаних періодах, суми податкового кредиту підтверджені необхідними податковими накладними та первинними бухгалтерськими документами, а заявлені до відшкодування суми ПДВ були повністю сплачені позивачем у складі ціни товарів та послуг у попередніх податкових періодах.

Відповідач позовні вимоги не визнав, надав суду письмові заперечення, де зазначив, що по ланцюгам поставок позивачу товарів до виробника не вдалось встановити факту надмірної сплати ПДВ по постачальникам позивача в четвертому та п'ятому ланцюгах на загальну суму 55.344,00 грн., а тому спірне повідомлення-рішення про зменшення бюджетного відшкодування на цю суму є правомірними, оскільки право на бюджетне відшкодування ПДВ виникає лише при фактичній надмірній сплаті цього податку до бюджету, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті ПДВ в ціні товару, яка оплачена платником.

Постановою Херсонсього окружного адміністративного суду, від 22 грудня 2010 року, адміністративний позов позовом ТОВ «Південмлин» задоволено. Визнано недійсним повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Нова Каховка від 27 липня 2010 року № 0011912301/0.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції Державна податкова інспекція у м. Нова Каховка подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що в період з 12 липня 2010 року по 16 липня 2010 року, Державною податковою інспекцією у м. Нова Каховка Херсонської області було проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «Південмлин» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за червень 2008 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.05.2008 року по 31.05.2008 року та за вересень-жовтень 2008 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.07.2008 року по 30.09.2008 року.

За наслідками перевірки було складено акт № 960/230-2275273 від 19 липня 2010 року, яким встановлено порушення ТОВ «Південмлин» п. 1.8 ст. 1, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість» в результаті чого позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за червень 2008 року на суму 22.029,00 грн., за вересень 2008 року на суму 8.842,00 грн., за жовтень 2008 року на суму 24.473,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки № 960/230-2275273 від 19 липня 2010 року, Державною податковою інспекцією у м. Нова Каховка Херсонської області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 27 липня 2010 року № 0011912301/0.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач, у період з травня 2008 року по жовтень 2008 року, експортував за межі митної території України борошно, макаронні вироби, висівку власного виробництва, для виготовлення яких позивач придбавав пшеницю у основного постачальника - ПП «Гілея Інвест». Згідно податкових декларацій позивача з ПДВ, останній заявляв до відшкодування з бюджету ПДВ на розрахунковий рахунок у банку в червні 2008 року - 346.937,00 грн., у вересні 2008 року - 252.783,00 грн., у жовтні 2008 року - 198.263,00 грн.

Підставою для висновку про неправомірність віднесення сум до бюджетного відшкодування стали результати проведеної ДПІ перевірки фактичних обставин здійснення позивачем операцій з придбання пшениці, в ході якої були направлені відповідні запити до податкових інспекцій, в яких на обліку перебували постачальники пшениці. На підставі отриманих від податкових органів відповідей, ДПІ зробила висновок, що контрагенти основного постачальника позивача - ПП «Гілея-Інвест», за юридичною адресою не знаходяться, у відповідних податкових періодах фактично не здійснювали господарську діяльність, а лише документували останню. Такими контрагентами згідно акту перевірки є ПП «Ресурс-Інвест Гроуп» (м.Миколаїв), ПП «Ліс 2007» (м.Одеса) - постачальники по п'ятому ланцюгу та ТОВ «Галіт» (м.Нова Каховка) - постачальник по четвертому ланцюгу.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 ЗУ «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Згідно із пл. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість» не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи на момент проведення перевірки у позивача були наявні всі необхідні документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, які визначені позивачем у податкових деклараціях з ПДВ за перевіряємий період, а саме: податкові накладні, платіжні доручення, видаткові накладні, договори.

Крім того, як справедливо зазначив суд першої інстанції, ні в акті перевірки, ні в ході судового розгляду ДПІ не посилалось на відсутність реальних господарських операцій, тобто на безтоварність операцій, між позивачем та суб'єктами господарювання, у яких позивач безпосередньо придбавав товари (послуги). Більш того, ДПІ в акті перевірки вказує та те, що «для виготовлення зазначеної продукції ТОВ «Південмлин» придбавав пшеницю у основного постачальника ПП «Гілея Інвест».

Судом першої інстанції встановлено та не заперечується відповідачем, що поставка товару підтверджується видатковими накладними, оплата проведена у повному обсязі у безготівковому порядку, продавці виписали позивачу податкові накладні, що за своїм змістом та формою повністю відповідають вимогам законодавства.

Добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законом обов'язку щодо сплати податків, зборів вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом.

Таким чином, зазначена відповідачем обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, та заявлення до бюджетного відшкодування від'ємного значення з податку на додану вартість, оскільки Закон України «Про податок на додану вартість» (у редакції, чинній на час формування спірного податкового кредиту та заявлення суми до бюджетного відшкодування) не ставив таке право платника податку в залежність від отримання документального підтвердження щодо належного виконання усіма постачальниками у ланцюгу постачання своїх податкових зобов'язань зі сплати ними сум податку, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Керуючись ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, п.1 ч.1 ст. 200, ст. 206, ст. 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Нова Каховка Херсонської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2010 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Південмлин» до державної податкової інспекції у м. Нова Каховка Херсонської області Державної податкової служби про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя /підпис/ Єщенко О.В.

суддя /підпис/ Димерлій О.О.

суддя /підпис/ Зуєва Л.Є.