Ухвала суду № 29749167, 21.02.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2013 р.Справа № 2а-9859/12/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Макаренко Я.М.

Суддів: Шевцової Н.В. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Антоненко Н.В.

представника відповідача Архангельського М.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Виробничо-комерційного приватного підприємства "Фазіс" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2012р. по справі № 2а-9859/12/2070

за позовом Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

до Виробничо-комерційного приватного підприємства "Фазіс"

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИЛА:

Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (надалі по тексту позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Виробничо-комерційного приватного підприємства "Фазіс" (надалі по тексту відповідач) в якому, з урахуванням уточнень, просив суд:

-стягнути з Виробничо-комерційного приватного підприємства «Фазіс» на користь державного бюджету заборгованість у сумі 30344,00 грн. з розрахункових рахунків підприємства у банківських установах.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2012 року адміністративний позов Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби до Виробничо-комерційного приватного підприємства "Фазіс" про стягнення податкового боргу задоволено в повному обсязі.

Стягнуто з Виробничо-комерційного приватного підприємства "Фазіс" на користь Державного бюджету України заборгованість у сумі 30344.00 (тридцять тисяч триста сорок чотири грн. 00 коп.) грн. з розрахункових рахунків підприємства у банківських установах, а саме: р/р 26009799968478, відкритий у ПАТКБ "Правекс-Банк" м. Київ, МФО 380838; р/р 26004205140011, відкритий у ПАТ "АКБ Базис" м. Харків, МФО 351760; р/р 26004052310150, р/р 26055052307480, відкритий у ХАРКІВ.ГРУ ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" м. Харків, МФО 351533; на розрахунковий рахунок 31118029700003, одержувач: УДКСУ у Дзержинському районі м. Харкова, ЄДРПОУ 37999654, банк одержувача: ГУДКСУ в Харківській області, МФО 851011.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2012 року та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ВКПП «Фазіс» перебуває на обліку в ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова з 10.10.1995 року за № 7091, що підтверджується довідкою від 27.08.2012 року №3265-01/9/18-315 (а.с. 5).

На час звернення до суду ВКПП «Фазіс» мало заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість у розмірі 49727,94 грн.

Вказана заборгованість складалась з сум грошового зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням від 15.03.2012 року №000165/1502 у розмірі 49096,88 грн., винесеного на підставі акту перевірки №00930/1502/23756060 від 22.02.2012 року (а.с. 28-29), з сум самостійно нарахованих та несплачених за податковими деклараціями з ПДВ №5637 від 20.03.2012 року у розмірі 227,00 грн., №14822 від 20.04.2012 року у розмірі 150,00 грн., №27437 від 11.05.2012 року у розмірі 29,00 грн., №29828 від 20.06.2012 року у розмірі 20,00 грн., №40276 від 20.07.2012 року у розмірі 48,00 грн. (а.с. 8-22) та з сум нарахованої пені у розмірі 437,09 грн., що підтверджується розрахунком суми позову станом на 23.08.2012 року (а.с. 27).

Згідно облікової картки платника податків на час розгляду справи відповідач має заборгованість з податку на додану вартість перед бюджетом у розмірі 30344,00 грн., що складається з сум грошового зобов'язання, збільшеного за податковим повідомленням-рішенням від 15.03.2012 року №000165/1502, з урахуванням зарахованих податковим органом в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення сплачених відповідачем авансових платежів з ПДВ, а також з урахуванням скасованої податковим органом нарахованої пені по ПДВ у розмірі 735,50 грн. згідно з рішенням №39 від 30.11.2012 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2012 року по справі №2а-4192/12/2070, яка ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2012 року залишена без змін, в задоволенні адміністративного позову Виробничого-комерційного приватного підприємства "Фазіс" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 15.03.2012 року №000165/1502 відмовлено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до облікової картки платника податку відповідач має несплачений податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 30344 грн (а.с.122-126).

Податкова заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 30344 грн виникла на підставі податкового повідомлення-рішення від 15.03.2012 року №000165/1502.

Згідно п.п.14.1.175. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з п.54.5. ст. 54 Податкового кодексу України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п.56.1.ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

За приписами п.п.56.17.5.п. 56.17 ст.56 Податкового кодексу України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Як вбачається з матеріалів справи, податкове повідомлення-рішення від 15.03.2012 року №000165/1502 відповідачем було оскаржено в судовому порядку.

За результатами судового оскарження вказаного рішення Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2012 року по справі №2а-4192/12/2070, яка ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2012 року залишена без змін, в задоволенні адміністративного позову Виробничого-комерційного приватного підприємства "Фазіс" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 15.03.2012 року №000165/1502 відмовлено.

Отже, постанова Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2012 р. по справі №2а-4192/12/2070 набрала законної сили.

Таким чином, податкова заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 30344 грн, що виникла на підставі податкового повідомлення-рішення від 15.03.2012 року №000165/1502, є узгодженою, між тим в установлені законом строки відповідачем не сплачена, а тому набула статусу податкового боргу.

Згідно з приписами п. 4.1.1 ст. 4 Податкового кодексу України, який почав діяти з 01.01.2011р., кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.

За приписами п.59.1. ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 95.2. ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи, податковим органом було винесено та направлено відповідачу податкову вимогу №398 від 02.04.2012 року.

Між тим, сума податкового боргу відповідачем не сплачена.

Пунктом 95.3. ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позовні вимоги щодо стягнення податкового боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За таких обставин, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Виробничо-комерційного приватного підприємства "Фазіс" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2012р. по справі № 2а-9859/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Макаренко Я.М.Судді(підпис) (підпис) Шевцова Н.В. Мінаєва О.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Макаренко Я.М.

Повний текст ухвали виготовлений 26.02.2013 р.