Постанова № 29748913, 07.02.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" лютого 2013 р. м. Київ К-9674/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.10.2009

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2010

у справі № 2а-40621/09/2070

за позовом Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «ХІС»

про стягнення суми

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова (далі -позивач, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова) звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «ХІС»(далі - відповідач, ТОВ фірма «ХІС»), в якому просила стягнути з відповідача 3320,00 грн. заборгованості із сплати штрафних (фінансових) санкцій, застосованих рішенням від 03.10.2008 №0010262301.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19.10.2009, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2010, позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача заборгованість по оплаті рішення від 03.10.2008 №0010262301 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 600,00 грн. В іншій частині позов залишено без задоволення.

В касаційній скарзі ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга позивача підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем було проведено перевірку залу гральних автоматів, що належить відповідачу, щодо дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено акт перевірки від 08.09.2008 №0173/16/31/23/34333594.

На підставі акту перевірки, позивачем прийнято рішення від 03.10.2008 №0010262301, яким до відповідача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 3320,00 грн.

Перевіркою встановлено порушення відповідачем пунктів 1, 2, 13 статті 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі -Закон №265/95-ВР) у зв'язку з наданням послуг на восьми гральних автоматах, які не зареєстровані, не опломбовані та не переведені у фіскальний режим роботи.

Залишаючи позов в частині без задоволення, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження факту наявності в гральних автоматах, які використовувались відповідачем, фіскальної пам'яті, а відтак не доведено, що зазначені гральні автомати є реєстраторами розрахункових операцій.

Проте, з такими висновками погодитись не можна, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 статті 3 Закону №265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Згідно із статтею 2 Закону №265/95-ВР реєстратор розрахункових операцій -пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Статтею 11 Закону №265/95-ВР передбачено, що терміни переведення суб'єктів господарювання на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, Державної податкової адміністрації України та Національного банку України.

Пунктом 6 Додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2001 №121 «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій»(далі -Постанова №121) встановлено строк переведення суб'єктів підприємницької діяльності на розрахунки із застосуванням реєстратора розрахункових операцій, а саме, при використанні гральних автоматів -з 31.12.2006.

Відповідно до статті 12 Закону №265/95-ВР на території України у сферах, визначених цим Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Пунктом 2 Постанови №121 на Міністерство промислової політики покладено обов'язок забезпечити організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть необхідним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.

В свою чергу, наказом Державної податкової адміністрації України від 01.07.2008 №430 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції»(наказ втратив чинність згідно з наказом Державної податкової адміністрації України від 10.09.2008 №581) до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій включено комп'ютерно-касову систему «Фіскал», яка призначена для фіскалізації гральних автоматів, автоматизації збору, обліку і контролю даних про функціонування залів гральних автоматів.

Зазначене свідчить, що держава виконала взятий на себе обов'язок щодо забезпечення переведення суб'єктів господарювання на облік розрахункових операцій у готівковій формі при використанні гральних автоматів із застосуванням реєстратора розрахункових операцій.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що, оскільки, на момент проведення перевірки в вересні 2008 року комп'ютерно-касову систему «Фіскал»включено до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, то вина відповідача в порушенні ним вимог пунктів 1, 2, 13 статті 3 Закону №265/95-ВР має місце.

Відповідно до пункту 2 статті 17 Закону №265/95-ВР у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 25 Закону №265/95-ВР передбачено, що суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17 -24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами господарювання до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

Згідно статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

При цьому, відповідно до частини 2 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, законним вважається рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

З урахуванням викладеного, касаційна скарга Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова підлягає задоволенню, а постанова Харківського окружного адміністративного суду від 09.10.2009 та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.01.2010 в частині відмови в задоволенні позову підлягає скасуванню з постановленням в цій частині нового рішення про задоволення позовних вимог. В решті судові рішення залишити без змін.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.10.2009 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2010 в частині відмови в задоволенні позову скасувати.

Прийняти нову постанову в цій частині, якою позовні вимоги Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «ХІС»на користь Державного бюджету України заборгованість із сплати штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2720,00 грн.

В решті постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.10.2009 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2010 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров