Ухвала суду № 29740067, 26.02.2013, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 1312/2-156/11 Головуючий у 1 інстанції: Шеремета Г.І.

Провадження № 22-ц/783/882/13 Доповідач в 2-й інстанції: Штефаніца Ю. Г.

Категорія:30

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого: Штефаніци Ю.Г.

суддів: Берези В.І., Федоришина А.В.

за участі судового секретаря: Рванцової О.О.,

прокурора відділу прокуратури Львівської області Захарка А.Е. що діє в інтересах позивача ОСОБА_3, відповідача ОСОБА_4, її представника - адвоката ОСОБА_5, представника Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради Батенчук М.М. та

представника ЛКП 503 Німировської О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 08 серпня 2011 року у справі за позовом прокурора Личаківського району м. Львова в інтерсах ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третіх осіб ЛКП 503, Личаківської районної адміністрації про усунення перешкод в користуванні майном та відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и л а:

В квітні 2009 року прокурор Личаківського району м.Львова звернувся з позовом до суду в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та третіх осіб ЛКП 503, Личаківської районної адміністрації про усунення перешкод в користуванні квартирою позивачки по АДРЕСА_1 та відшкодування ОСОБА_3 моральної шкоди в сумі 1000 гривень.

Обґрунтовуючи позов позивач зазначив, що в 2006 році Личаківська районна адміністрація безпідставно звернулась до ОСОБА_3, треті особи ЛКП 503 та ОСОБА_4 та ВАТ "Львівгаз" про усунення перешкод в користуванні газовою колонкою і цей позов за рішенням Личаківського районного суду м.Львоа від 24 квітня 2007 року було задоволено та зобов'язано ОСОБА_3 не чинити перешкод працівникам ЛКП №503 у переключенні газової колонки в квартирі АДРЕСА_1 з каналу №6 блоку 1 в канал №5 блоку №1, а вентиляцію перенести з каналу №5 блоку №1 в канал №6 даного блоку.

В ході розгляду справи прокурор та сама ОСОБА_3 неодноразово змінювали і доповнювали позовні вимоги та остаточно просили стягнути з відповідачів майнову шкоду, пов'язану з тривалими безпідставними судовими тяжбами, у зв'язку з розглядом справи за неправомірними вимогами Личаківської районної адміністрації, ЛКП 503 та ОСОБА_4 про переключення газової колонки у квартирі ОСОБА_3 та понесеними нею витратами на відправку і вручення кореспонденції, копіювання документів, транспортними витратами у зв'язку з поїздками до суду на таксі та сплатою штрафів виконавчій службі. Остаточно позивачем заявлено вимогу солідарного стягнення з ОСОБА_4, Личаківської районної адміністрації та ЛКП 503 майнової шкоди в розмірі 1000 грн. та моральної шкоди в розмірі 80 000 грн.(а.с.40,47-48,58).

Рішенням Личаківського районного суду м.Львова від 08 серпня 2011 року у задоволенні вищевказаних позовних вимог відмовлено.

Дане рішення суду ОСОБА_3 оскаржила в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі зазначає, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, оскільки ухвалене без повного і всебічного з'ясування обставин справи, з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права. Апелянт стверджує, що їй було завдано моральних страждань через необґрунтоване звернення Личаківської РА ЛМР до неї з позовом у 2006 році про усунення перешкод у користуванні газовою колонкою ОСОБА_4 та переключення своєї колонки без належної перевірки технічних можливостей здійснення такого переключення. Апелянт вказує на те, що рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 27.01.2010 року у позові Личаківської РА ЛМР до неї відмовлено та ухвалою Апеляційного суду Львівської області дане рішення залишено без змін. Однак, ЛКП 503 продовжувало надсилати їй попередження та вимагало документи щодо переобладнання квартири. Дані дії та тривала судова тяганини заподіяли апелянту моральних страждань, оскільки вона є особою похилого віку, внаслідок чого погіршився її стан здоров'я. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги повністю (а.с. 112-114).

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_3 на обґрунтування апеляційної скарги та прокурора відділу прокуратури Львівської області Захарка А.Е. на підтримку доводів апеляційної скарги, заперечення на скаргу відповідача ОСОБА_4, адвоката ОСОБА_5, представників Батенчук М.М. та Німировської О.П., перевіривши матеріали справи і доводи скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, колегія суддів не знаходить достатніх підстав для задоволення скарги.

У відповідності до вимог ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди , як і відшкодування моральної (немайнової) шкоди, що випливає і з положень ст.ст.22 та 23 ЦК України.

Таке відшкодування може випливати як з договірних тик і з деліктних правовідносин.

Як вбачається зі змісту позовних вимог прокурора Личаківського району м.Львова в інтересах ОСОБА_3 та самої позивачки, такі зводяться до відшкодування завданої їй майнової та моральної шкоди внаслідок неправомірних, на думку позивача, дій відповідачів, пов'язаних з безпідставним зверненням до суду Личаківської районної адміністрації м.Львова фактично в інтересах ОСОБА_4 та ЛКП 503 з вимогою зобов'язати ОСОБА_3 не чинити перешкод працівникам ЛКП503 у переключенні газової колонки в квартирі ОСОБА_4 в буд.АДРЕСА_1 з каналу №6 блоку 1 в канал №5 блоку №1 та в перенесенні вентиляції з каналу №5 блоку №1 в канал №6 даного блоку.

Оскільки такі вимоги на думку позивача були очевидно незаконними, тривалий судовий спір у вирішенні цього питання призвів до заподіяння їй майнової та моральної шкоди, викликаних необхідністю багаторазового прибувати в судові засідання, понесенням транспортних витрат на поїздки до суду та витрат на відправку і вручення поштової кореспонденції, погіршенням її стану здоров'я, моральними переживаннями та душевними стражданнями, пов'язаними з тривалими судовими тяжбами, необхідністю відстоювання своєї позиції та усвідомленням несправедливого ставлення до неї.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції обґрунтовано не знайшов дії Личаківської районної адміністрації м.Львова як і відповідача ОСОБА_4 та ЛКП 503, пов'язані із розглядом судами цивільної справи за зверненням в 2006 році Личаківської РА ЛМР до суду з позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод працівникам ЛКП №503 у переключенні газової колонки в квартирі АДРЕСА_1, оскільки звертаючись з даним позовом до суду, позивач діяв в межах реалізації своїх конституційних, цивільних та процесуальних прав на звернення до суду.

При цьому помилковість вказаних позовних вимог Личаківської районної адміністрації м.Львова, яка була встановлена лише за результатами тривалого судового розгляду даного спору внаслідок повного та всебічного з'ясування обставин справи з постановленням повторного рішення Личаківським районним судом м.Львова лише 27 січня 2010 року, не свідчить про незаконність та протиправність дій Личаківської районної адміністрації м.Львова щодо вирішення спірного питання в судовому порядку.

Понесені позивачем майнові витрати, пов'язані із розглядом цивільної справи за вказаним вище позовом Личаківської районної адміністрації м.Львова до ОСОБА_3 фактично є судовими витратами, а не майновою шкодою, а вирішення питання щодо їх компенсації повинно вирішуватись в тому ж судовому провадженні, що і вирішення основного позову.

Позивачем ОСОБА_3 в супереч вимогам ст.10, 60 ЦПК України не доведеного як самого факту протиправності та незаконності дій відповідачів так і факту заподіяння їй майнової та моральної шкоди, як і не доведено правових підстав для їх відшкодування у зв'язку з чим суд першої інстанції відмовив у задоволенні цих позовних вимог.

Звертаючись з даним позовом, позивач виходив з положень ст.ст.1166,1167 ЦК України, які передбачають наявність між сторонами деліктних правовідносин, які судом не встановлені. Не вбачає таких і судова колегія.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно і повно встановив дійсні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків оскаржуваного судового рішення, а тому підстав для скасування рішення суду не вбачається.

Керуючись, ст.ст.303, 304, п.1 ч.1 ст.307, ч.1 ст.308, ст. 313, п.1 ч.1 ст. 314, ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Личаківського районного суду м. Львова від 08 серпня 2011 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання цим судовим рішенням законної сили.

Головуючий: Штефаніца Ю.Г.

Судді: Береза В.І.

Федоришин А.В.