Рішення № 29739509, 01.03.2013, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01 березня 2013 р.

Справа № 6/85/2012/5003

за позовом:Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" (вул. Автозаводська, буд. 54/19, м. Київ, 04114)

до:Вінницького коледжу бізнесу - товариства з обмеженою відповідальністю (вул. Чехова, 7, м. Вінниця, 21034)

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 АДРЕСА_2

про стягнення 635 362.90 грн. за кредитним договором №07/06-22Кл від 26.12.2006р.

Головуючий суддя Яремчук Ю.О.

Cекретар судового засідання Резніченко Ю.В.

Представники

позивача : Тарасенков В.В.,

відповідача : Хоменчук С.А..

третя особа: ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ :

Подано позов публічним акціонерним товариством "Універсал Банк" до Вінницького коледжу бізнесу - товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення 635 362,90 грн. за кредитним договором №07/06-22Кл від 26.12.2006 року, з яких 619 375,85 грн. відсотків за користування кредитом, 15 987,05 грн. пені.

Ухвалою суду від 10 вересня 2012 року порушено провадження у справі з призначенням судового засідання на 27 вересня 2012 року.

Ухвалою суду від 27 вересня 2012 року відкладено розгляд справи на 15 жовтня 2012 року та залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача гр. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1), на підставі того, що в забезпечення кредитного договору № 07/06-22К від 26.12.2006 р. був укладений договір поруки від 26.12.2006 р. і додаткова угода до нього від 15.02.2008 р. між позивачем (Кредитором) та фізичною особою ОСОБА_1 (Поручителем).

12 жовтня 2012 року від відповідача через канцелярію суду надійшла заява про застосування строку позовної давності

12 жовтня 2012 року через канцелярію суду від третьої особи надійшла заява про застосування строку позовної давності.

01 листопада 2012 року позивач подав заяву про збільшення позовних вимог до суми 662 615,95 грн., яка прийнята судом та долучена до матеріалів справи.

Ухвалою від 07 листопада 2012 року задоволено самовідвід судді господарського суду Вінницької області Говор Н.Д. від розгляду справи № 6/85/2012/5003.

Відповідно до розпорядження керівника апарату господарського суду Вінницької області Климчука С.В. від 07 листопада 2012 року, справа № 6/85/2012/5003 передана судді господарського суду Вінницької області Білоусу В.В.

У зв'язку з тим, що суддя Білоус В.В. перебував на лікарняному, розгляд справи № 6/85/2012/5003, призначений на 25 грудня 2012 року, не відбувся.

Враховуючи викладене, справу № 6/85/2012/5003 необхідно призначити до розгляду.

Тому, на підставі розпорядження керівника апарату господарського суду Вінницької області від 25 грудня 2012 року згідно повторного автоматизованого розподілу справу розподілено судді Яремчуку Ю.О.

Ухвалою суду від 26 грудня 2012 року суддя Яремчук Ю.О. прийняв справу №6/85/2012/5003 до свого провадження з призначенням справи до розгляду на 15 січня 2013 року.

11 січня 2013 року від відповідача через канцелярію суду надійшла заява про застосування строку позовної давності, оскільки позов подано поза межами строку позовної давності встановленого ст. 257 ЦК України і в разі подачі заяви про застосування строку позовної давності суд відмовляє у позові ( ст. 267 ЦК України).

11 січня 2012 року від третьої особи через канцелярію суду надійшла заява про застосування строку позовної давності від 10.01.2013 року (вх. канц. 8-46/338/13), мотивована тим, що п.2.2. додаткової угоди № 01 до договору з відкриттям кредитної лінії № 07/06-22КЛ від 15 лютого 2008 року передбачено, що позичальник повинен повернути всю суму кредиту, наданого в межах ліміту кредитної лінії, не пізніше 31 січня 2009 року, у зв'язку з чим відповідач вважає, що строк позовної давності сплив.

В судове засідання 15 січня 2013 року з'явились представник позивача, представник відповідача та третя особа.

Представник позивача в судовому засіданні подав заяву про збільшення позовних вимог, в якій просив суд стягнути з відповідача 619 375,85 грн. заборгованості по відсотках; 34 949,61 грн. інфляційних втрат; 42 204,69 грн. 3 % річних.

З огляду на права, надані позивачеві ст.22 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України), заява представника позивача про збільшення позовних вимог прийнята як така, що не суперечить закону та не порушує права та інтереси інших осіб.

Враховуючи викладене, суд дану заяву задовольняє та долучає документи до матеріалів справи.

Разом з тим, представником позивача було подано заперечення проти заяви про застосування позовної давності ( вх. № канц. 08-46/469/13), виходячи з наступного: відповідно до п. 1.2.1. додаткової угоди № 01 до договору з відкриттям кредитної лінії № 07/06-22 Кл від 26 грудня 2006 року, яка була укладена 15 лютого 2008 року, позичальник повинен виконати свої зобов'язання по поверненню в повному обсязі використаної суми ліміту за цим договором не пізніше 01 грудня 2013 року, і виконати всі зобов'язання, передбачені індивідуальними угодами в терміни встановлені індивідуальними угодами, але в будь - якому випадку термін виконання зобов'язань позичальника за індивідуальними угодами не повинні перевищувати термін, передбачений цим пунктом договору, якщо тільки не застосовується інший коротший термін виконання зобов'язань, встановлений цим договором та / або згідно умов відповідної угоди сторін п.7.7. даної додаткової угоди передбачено, що строк дії даного договору встановлюється з дня укладення цього договору підписання обома сторонами) до повного погашення суми грошових зобов'язань за цим договором та окремими індивідуальними угодами. Оскільки на даний час зобов'язання по кредитному договору позичальником в повному обсязі не виконані, то строк дії договору не закінчився.

Крім того. п2.2. додаткової угоди № 01 договору з відкриттям кредитної лінії № 07/06-22-Кл від 26 грудня 2006 року, що була укладена 15 лютого 2008 року( індивідуальна угода - кредитна лінія плюс) , встановлено , що боржник встановлює ліміт кредитної лінії на строк, починаючи з місяця встановлення такого ліміту, при цьому позичальник повинен повернути всю суму кредиту, наданого в межах такого ліміту кредитної лінії, не пізніше 31 січня 2009 року, якщо інший термін повернення ліміту кредитної лінії не встановлюється згідно умов п.3.2. даної індивідуальної угоди до генерального договору. п.3.2. вказаної індивідуальної угоди передбачено: « кожні 12 місяців від дати встановлення ліміту кредитної лінії за цією індивідуальною угодою, банк має право переглядати такий ліміт та відповідно зменшити його та /або призупинити надання коштів або збільшити ліміт кредитної лінії. Сторони також домовилися, якщо протягом строку дії вищевказаного ліміту кредитної лінії обов'язки позичальника, визначені генеральним договором та /або цією індивідуальною угодою, виконувались належним чином, а фінансовий стан позичальника не погіршився ( за критеріями та методикою банку), та за умови , якщо банком та/або позичальником не пізніше ніж за п'ять робочих днів до дати закінчення строку дії ліміту кредитної лінії, зазначеного у п.2.2. цієї індивідуальної угоди, не буде надіслане один одному повідомлення про незгоду будь-якої із сторін на автоматичне продовження строку дії ліміту кредитної лінії на наступні 12 календарних місяців, вищевказаний строк дії ліміту кредитної лінії вважається автоматично продовженим на наступні 12 календарних місяців, але не більше загального строку дії ліміту генерального договору, вказаного у такому генеральному договорі. При цьому, сторонами не укладаються будь які додаткові угоди до цієї індивідуальної угоди щодо внесення таких змін. Відповідно до п.3.2. індивідуальної угоди позичальнику було автоматично продовжено строк дії ліміту кредитної лінії на 12 календарних місяців. Цивільний кодекс України передбачає строк, у який особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу - «позовна давність». Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Таким чином, позовна заява про стягнення відсотків та пені подана ПАТ «Універсал Банк» 07 вересня 2012 року, тобто в межах строку позовної давності.

Суд, дослідивши заяви представника відповідача та третьої особи про застосування строку позовної давності відмовляє в їх задоволенні, оскільки останні є неправомірними та необґрунтованими, з огляду на те, що позивач не пропустив встановлені Цивільним кодексом України строки позовної давності.

Розгляд справи 15 січня 2013 року, від 14 лютого 2013 року, 21 лютого 2013 року відкладався, в зв'язку з ненаданням сторонами всіх належних документів для вирішення спору.

Разом з тим, за заявами сторін судом було продовжено розгляд справи за межами встановленого строку відповідно до ст. 69 ГПК України, про що зазначено в ухвалі суду від 21 лютого 2013 року.

В судове засідання 01 березня 2013 року з'явились представник позивача, представник відповідача та третя особа.

Представник позивача в судовому засіданні просив суд стягнути з відповідача 619 375,85 грн. заборгованості по відсотків, 34 949,61 грн. інфляційних втрат, 42 204,69 грн. 3 % річних.

Представник відповідача та третя особа проти позову заперечували.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача та третю особу, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

26 грудня 2006 р. між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір з відкриттям не відновлювальної кредитної лінії № 07/06-22Кл.

Пунктом 1.1. Кредитного договору передбачено, що Банк (позивач) здійснює фінансування господарської діяльності Позичальника шляхом кредитування на наступних умовах:

вид кредитування не відновлювальна кредитна лінія;

ліміт кредитної лінії 700 000,00 грн.;

валюта кредиту гривня;

термін кредитної лінії 84 місяці;

дата видачі кредиту 26 грудня 2006 року;

дата погашення кредиту 25 грудня 2013;

ціль використання коштів кредитної лінії рефінансування проведення перед ВФ АБ "Брокбіснесбанк" проведення ремонтно-будівельних робіт та для розрахунків з контрагентами;

плата за користування кредитом 19 % річних.

26 грудня 2008 року між ВАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір поруки № б/н.

15 лютого 2008 року між ВАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду № 01 договір поруки № б/н від 26 грудня 2006 року.

Відповідно до п.1.1. до додаткової угоди № 01 поручитель зобов'язується перед кредитором за невиконання ОСОБА_1 усіх його зобов'язань перед кредитором, що виникли з кредитного договору з відкриттям кредитної лінії № 07/06/22-Кл від 26 грудня 2006 року , укладеного між кредитором та боржником в повному обсязі як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

Відповідно до п.1.2. додаткової угоди № 01 поручитель засвідчує, що йому добре відомі усі умови вищезазначеного основного договору і він погоджується з ними, зокрема:

- сума основного боргу - 700 000,00 грн.,

- 19,0% річних - розмір процентної ставки за користування кредитом без порушення термінів сплатити платежів.;

- 38,0% розмір підвищеної процентної ставки за користування кредитом понад встановлені строки/терміни сплати платежів;

- термін повного виконання зобов'язань боржника - не пізніше 01 грудня 2013 року, якщо згідно умов основного договору не буде застосовано інші терміни виконання таких зобов'язань;

- інші умови основного договору.

Відповідно до п.1.4. додаткової угоди № 01 відповідальність поручителя і боржника є солідарною.

15 лютого 2008 р. між позивачем та відповідачем була укладена Додаткова угода № 1 до Договору, згідно з якою сторони виклали текст Договору у новій редакції (в подальшому Генеральний договір).

Відповідно до п. п. 1.1. - 1.3. Договору Банк зобов'язується надавати Позичальнику кредитні послуги у валютах, вказаних в Договорі, в рамках ліміту, встановленого в базовій валюті, що дорівнює 138 613,86 доларів США 86 центів, у порядку і на умовах, зазначених у Договорі; умови і порядок надання, сума, строк і порядок виконання зобов'язань, розмір і порядок плати за кредитні послуги стосовно кожної кредитної послуги в межах Договору оформлюється додатковою угодою до Договору у формі окремої індивідуальної угоди, що є невід'ємною частиною Договору; ліміт Договору розраховується в базовій валюті незалежно від валюти кредитних послуг, що надаватимуться; базовою валютою за Договором є долар США Під базовою валютою розуміється валюта, в яку перераховуються суми наданих та/або запитаних до отримання кредитних послуг в різних валютах Договору, для розрахунку ліміту Договору; протягом строку дії Договору, загальна сума ліміту Договору може бути змінена за окремим погодженням Сторін; загальна сума наданих кредитних послуг розраховується шляхом складання сум наданих кредитних послуг за всіма діючими Індивідуальними угодами в кожній з валют Договору, помножених на курс гривні Національного Банку України до такої валюти, та поділених на курс гривні Національного Банку України до базової валюти на день укладання Індивідуальної угоди на надання кредитної послуги; загальна сума наданих кредитних послуг за всіма Індивідуальними угодами не може перевищувати встановленого цим пунктом ліміту Договору незалежно від виду валюти наданих кредитних послуг; Позичальник має право отримати кредитні послуги, загальна сума яких не може перевищувати розміру суми ліміту Договору. Для цього Позичальник подає до Банку письмову заяву, в якій зазначає бажану суму та вид кредитної послуги. Така заява Позичальника, укладена та надана згідно умов Договору є підставою для розглядання можливості надання Банком кредитної послуги Позичальнику; надання кредитних послуг здійснюється відповідно термінів, передбачених Індивідуальними угодами; Позичальник повинен виконати свої зобов'язання по поверненню в повному обсязі використаної суми ліміту за Договором не пізніше 01 грудня 2013 року, і виконати всі зобов'язання, передбачені Індивідуальними угодами в терміни, встановлені Індивідуальними угодами, але в будь-якому випадку терміни виконання зобов'язань Позичальника за Індивідуальними угодами не повинні перевищувати термін, передбачений цим пунктом Договором, якщо тільки не застосовується інший коротший термін виконання зобов'язань, встановлений Договором та/або згідно умов відповідної угоди Сторін; за надання кредитних послуг Позичальник сплачує Банку плату за кредитні послуги. При наданні кожної кредитної послуги плата за таку кредитну послугу визначається у відповідних Індивідуальних угодах, що є невід'ємною частиною Договором.

Пунктом 1.3.3. Договору передбачено, що нарахування процентів здійснюється щоденно за методом нарахування процентів "факт/360", починаючи з дня списання коштів із позичкового рахунку та перерахування їх на поточний рахунок Позичальника у відповідній валюті, вказаній у відповідній Індивідуальній угоді до Договору, до дати повного погашення кредиту. Проценти нараховуються на фактичний залишок заборгованості, виходячи з фактичної кількості днів у місяці й 360 у році. Для розрахунку процентів день надання та день погашення кредитної послуги вважається одним днем.

Пунктом 1.3.5. проценти нараховуються на суму кредиту, що надана Банком позичальнику і ще не повернута останнім у власність Банку відповідно до умов Договору.

Пунктом 3.4.2. Договору передбачено, що Позичальник зобов'язується у строк, визначений Договором та окремими Індивідуальними угодами, виконати свої зобов'язання по своєчасному поверненню заборгованості Позичальника перед Банком, а також сплачувати плату за кредитні послуги на рахунок Банку відповідно до умов Договору і Індивідуальних угод.

15 лютого 2008 року між сторонами справи була укладена Додаткова угода № 01 ( Індивідуальна угода до договору з відкриттям кредитної лінії) до Договору (в подальшому Індивідуальна Угода).

Пунктом 1 Індивідуальної угоди сторони погодили, що Позичальнику на цей момент вже надано Банком у користування кредитні кошти у ліміті за кредитною лінією плюс в сумі 700 000 грн., а Позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредитні кошти та сплатити плату за користування кредитною лінією в порядку та на умовах, зазначених у даній Індивідуальній угоді. Сторони домовилися, що Банк надає кредит у формі кредитної лінії, ліміт якої встановлюється у розмірі суми кредиту, зазначеному в цьому пункті Індивідуальної угоди, а Позичальник має поновлюване право на отримання кредитних коштів (Траншів), в межах вищевказаного ліміту та протягом строку, визначених цією Індивідуальною угодою.

Відповідно до п.п. 2.2. - 2.3. Індивідуальної угоди Банк встановлює ліміт кредитної лінії на строк, починаючи з місяця встановлення такого ліміту, при цьому Позичальник повинен повернути всю суму кредиту, наданого в межах такого ліміту кредитної лінії, не пізніше 31 січня 2009 року, якщо інший термін повернення ліміту кредитної лінії не встановлюється згідно умов п. Індивідуальної угоди або Договору; погашення грошових зобов'язань Позичальника за Індивідуальною угодою повинно здійснюватися наступним чином:

- другого робочого дня кожного поточного місяця мають бути сплачені проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов Договору та Індивідуальної угоди;

- не пізніше дати, вказаної у п. 2.2. Індивідуальної угоди Позичальник зобов'язується погасити всю суму кредиту, наданого в межах вищевказаного ліміту кредитної лінії, та всі інші грошові зобов'язання перед Банком за Індивідуальної угоди;

- всі вищевказані грошові зобов'язання Позичальника сплачується шляхом перерахування/переказу сум існуючих грошових зобов'язань Позичальника на позичковий рахунок, вказаний у Додатку №1 до Індивідуальної угоди.

Пунктом 3.1. Індивідуальної угоди передбачено, що Банк здійснює видачу Позичальнику кредитних коштів (транш) шляхом списання коштів із позичкового рахунку та перерахування їх на поточний рахунок Позичальника, вказаний у Індивідуальній угоді. Кредит може надаватися однією сумою або частинами.

Пунктом 5.1. Індивідуальної угоди передбачено, що за використання кредитних коштів у межах ліміту кредитної лінії та строку кредитування, встановлених Індивідуальною угодою встановлюється процентна ставка в розмірі 19,0 % річних.

Згідно з п. п. 5.4. - 5.5. Індивідуальної угоди нараховування процентів здійснюється щоденно за методом нарахування процентів "факт/360". Проценти нараховуються за фактичну кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з фактичної кількості днів у місяці й 360 днів у році; сплата процентів здійснюється щомісяця, кожного другого робочого дня місяця, що слідує за місяцем користування Позичальником кредитними коштами. Якщо сума нарахованих процентів не є кратною " 5", то сума до сплати округляється до найближчої суми, кратної " 5" у більшу сторону, але в будь-якому випадку до суми не меншої ніж сума заборгованості по сплаті процентів, при цьому існуючий залишок коштів зараховується на погашення основної суми кредиту згідно умов Договору та Індивідуальної угоди.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 14 грудня 2010 року по справі № 6/210-10, було встановлено фактичні обставини справи, а саме порушення відповідачем своїх зобов'язань за кредитними договорами, та стягнуто заборгованість станом на січень 2009 року в загальному розмірі 672 107,89 грн..

На момент подачі позовної заяви зобов'язання за договором не виконані, заборгованість не сплачена, тому позивач вважає за необхідне стягнути з відповідача відсотки за користування кредитними коштами відповідно до умов договору.

Позивач зазначає, що станом на день розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить: 619 375,85 грн. заборгованості по відсотків, 34 949,61 грн. інфляційних втрат, 42 204,69 грн. 3 % річних ( відповідно до заяви про збільшення позовних вимог від 15 січня 2013 року).

Внаслідок того, що відповідно до рішення суду від 14.12.2010 року по справі № 6/210-10 вже було стягнуто тіло кредиту у розмірі 667 490,81 грн., тому з відповідача слід стягнути суму відсотків за період користування кредитними коштами від дати розрахунку заборгованості, на підставі якого було ухвалено рішення суду по теперішній час ( тобто за період з 03.02.2009 року по 05.09.2012 року) та суму інфляційних втрат та 3% річних.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Згідно з ст. ст. 525, 526, 527 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

На підставі ч. ч. 1 - 2 ст. 193 Господарського кодексу України - суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України - Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України - За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Пунктом 5.1. Індивідуальної угоди передбачено, що за використання кредитних коштів у межах ліміту кредитної лінії та строку кредитування, встановлених Індивідуальною угодою встановлюється процентна ставка в розмірі 19,0 % річних.

Згідно з п. п. 5.4. - 5.5. Індивідуальної угоди нараховування процентів здійснюється щоденно за методом нарахування процентів "факт/360". Проценти нараховуються за фактичну кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з фактичної кількості днів у місяці й 360 днів у році; сплата процентів здійснюється щомісяця, кожного другого робочого дня місяця, що слідує за місяцем користування Позичальником кредитними коштами. Якщо сума нарахованих процентів не є кратною " 5", то сума до сплати округляється до найближчої суми, кратної " 5" у більшу сторону, але в будь-якому випадку до суми не меншої ніж сума заборгованості по сплаті процентів, при цьому існуючий залишок коштів зараховується на погашення основної суми кредиту згідно умов Договору та Індивідуальної угоди.

Відповідно до п.17 постанови пленуму вищого спеціалізованого суду України № 5 Зобов'язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК) . Такі підстави, зокрема, зазначені у статтях 599 - 601, 604 - 609 ЦК. Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК.

Позовні вимоги в частині стягнення відсотків стверджуються Договором, Угодами, розрахунком, іншими матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню в сумі 619 375,85 грн. відповідно до ст. ст. 525, 526, 527 Цивільного кодексу України.

Крім відсотків за користування кредитом позивачем заявлена вимога про стягнення 34 949,61 грн. інфляційних втрат; 42 204,69 грн. 3 % річних.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом

Таким чином, суд вважає, що вимоги щодо стягнення 3% річних, інфляційних втрат є правомірними, оскільки відповідають вимогам чинного законодавства.

Позовні вимоги в частині стягнення відсотків, інфляційних втрат, 3% річних стверджуються Договором, Угодами, розрахунком, іншими матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

З урахуванням викладеного, оцінивши подані представником позивача докази та матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю. Тому з відповідача слід стягнути 619 375,85 грн. відсотків за користування кредитом; 34 949,61 грн. інфляційних втрат; 42 204,69 грн. 3 % річних.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають покладенню на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82-84, 115 Господарського процесуального кодексу України,-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Вінницького коледжу бізнесу - товариства з обмеженою відповідальністю (вул. Чехова, буд. 7, м. Вінниця, 21000, код ЄДРПОУ 24901908) на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» (вул. Автозаводська, буд. 54/19, м. Київ, 04114,код ЄДРПОУ 21133352) 619 375,85 грн. заборгованості по відсотках; 34 949,61 грн. інфляційних втрат, 42 204,69 грн. 3 % річних; 13 930,60 грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення надіслати сторонам.

Повне рішення складено 05 березня 2013 р.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Автозаводська, буд. 54/19, м. Київ, 04114)

3 - відповідачу (вул. Чехова, 7, м. Вінниця, 21034)

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 АДРЕСА_2