Рішення № 29739461, 28.02.2013, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2013 р. Справа № 5010/1584/2012-19/78

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В. , при секретарі судового засідання Конашенко О. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: публічного акціонерного товариства "Івано - Франківськгаз", вул. Ленкавського 20, м. Івано-Франківськ,76010

до відповідача: дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія " Автомобільні дороги України", вул. Петрушевича, 1, м. Івано-Франківськ,76000

про стягнення 110099,19 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: представник Цимбаліста О.С., (довіреність № 05/16/2744 від 15.11.12 )

від відповідача: представник Федорів В.І., (довіреність № 1458/01-ю від 30.11.12 )

ВСТАНОВИВ:

публічне акціонерне товариство "Івано - Франківськгаз" звернулось в суд із позовом до дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія " Автомобільні дороги України" про стягнення 110099,19 грн. Позивач обґрунтував позовні вимоги невиконанням відповідачем договірних зобов"язань щодо оплати спожитого та протранспортованого природного газу.

14.02.13 представником позивача подано клопотання про продовження строку розгляду спору. Суд задоволив дане клопотання та розглядає справу в межах строку встановленого ст.69 ГПК України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задоволити.

Представник відповідача позовні вимоги щодо стягнення основного боргу визнав. Стосовно нарахування пені та 3 % річних заперечив.

Розглянувши матеріали справи, подані позивачем та зібрані судом із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно з"ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

29.12.11 між ПАТ "Івано-Франківськгаз" в особі Богородчанського УЕГГ та дочірним підприємством "Івано-Франківський облавтодор" публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія " Автомобільні дороги України" в особі філії "Богородчанська дорожня експлуатаційна дільниця" укладено договір №Бг-07-12-001 на постачання природного газу за регульованим тарифом, відповідно до якого постачальник постачає природний газ споживачу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором (п.1.1.).

Пунктом 2.6. договору передбачено, що послуги з постачання газу підтверджуються підписаним сторонами актом приймання-передачі газу, що оформляється за даними вузлів обліку, визначених у додатку 2 до договору.

Згідно п. 2.9. договору, акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків відповідача з позивачем.

Пунктом 4.6. договору №Бг-07-12-001 від 29.12.11, встановлено, що оплата за газ та послуги проводиться відповідачем шляхом 100% попередньої оплати вартості, запланованих місячних обсягів газу на розрахунковий рахунок позивача не пізніше ніж за 5 банківських днів до початку місяця поставки газу. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період відповідач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим.

29.12.11 між ПАТ "Івано-Франківськгаз" в особі Богородчанського УЕГГ та дочірним підприємством "Івано-Франківський облавтодор" публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія " Автомобільні дороги України" в особі філії "Богородчанська дорожня експлуатаційна дільниця" укладено договір №Бг-07-12т-001 на розподіл природного газу (на транспортування природного газу газорозподільними мережами) відповідно до якого газорозподільне підприємство зобов"язується надати замовнику послугу з транспортування природного газу газорозподільними мережами до межі балансової належності об"єктів замовника або його споживачів відповідно до актів розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін (п.1.1.договору), а замовник зобов"язується сплатити газорозподільному підприємству вартість послуги з транспортування газу ГРМ у розмірі, строки та порядку , передбаченому умовами цього договору (п.1.2.).

Згідно п. 4.3. даного договору розрахунковий період становить один місяць, з 08-00 години першого дня місяця по 08-00 годину першого дня наступного місяця включно.

У відповідності до п. 4.5 договору № Бг-07-12т-001, оплата вартості послуг за транспортування газу ГРМ здійснюється відповідачем (замовником) на умовах попередньої оплати авансовими платежами планового обсягу газу на період передоплати визначений сторонами в договорі.

За послуги по транспортуванню природного газу відповідач зобов'язаний внести 100% попередньої оплати вартості транспортування запланованих місячних обсягів газу на розрахунковий рахунок позивача не пізніше ніж за 5 банківських днів до початку місяця поставки газу. У випадку недоплати за фактично протранспортований газ ГРМ за розрахунковий період відповідач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим.

Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт ( управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1,7 ст.193 Господарського кодексу України, визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами ст.530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На виконання умов укладених договорів, позивачем протягом жовтня - листопада 2012 через транспортну систему подано 25112 куб.м. природного газу, що підтверджується Актами приймання-передачі природного газу та Актами приймання-передачі послуг транспортування, оригінали яких оглянуто в судовому засіданні, копії долучено до матеріалів справи (а.с.27-30).

Однак, в порушення договірних зобов"язань відповідач не оплатив спожитий природний газ та послуги з його транспортування.

З метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача направлялась претензія №03/10/20 від 23.11.12 (а.с.34)з вимогою погасити заборгованість, що підтверджується фіскальним чеком, копія якого долучена до матеріалів справи (а.с.35).

Проте, станом на 17.12.12 дана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Таким чином, за документальними даними, поданими позивачем, враховуючи положення договорів № Бг-07-12-001 та №Бг-07-12т-001 на постачання та транспортування природного газу, а також беручи до уваги визнання відповідачем боргу, заборгованість відповідача перед позивачем становить 106797,25 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами пункту 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань не надав, доводи позивача не спростував.

Судом встановлено факт порушення відповідачем свого зобов'язання щодо оплати спожитого газу та наданих послуг по транспортуванню природного газу, тому вимоги позивача про стягнення 106797,25 грн. основного боргу обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

В силу ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктами 6.2.2 договору №Бг-07-12-001 та п. 6.2 договору №Бг-07-12т-001 від 29.12.11 на постачання та транспортування природного газу сторони узгодили, що за порушення строків оплати, передбачених розділом 4 даних договорів, із замовника стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

На підставі вказаних правових норм та пунктів договорів, позивачем нараховано відповідачу пеню в сумі 2766,49 грн.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, судом за допомогою системи ІПС "Законодавство " перевірено правильність нарахування пені , яка згідно розрахунку суду становить 2669,93 грн. та підлягає до задоволення. В решті суми пені слід відмовити.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов"язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

Також судом перевірено правильність нарахування відсотків річних, які згідно розрахунку суду становлять 533,99 грн. та підлягають задоволенню. В решті суми 3% річних слід відмовити.

За таких обставин, суд прийшов до висновку що позов підлягає частковому задоволенню, а саме: 106797,25 грн. - основного боргу, 2669,93 грн. - пені та 533,99 грн. - 3% річних. В решті позову відмовити.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати, понесені позивачем в зв"язку з розглядом справи пропорційно задоволених вимог.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст.124 Конституції України, ст. 525, 526, 530, 546, 549, 610, 612, 614, 625, 629 ЦК України, ст.173, 193, 216, 230 ГК України, керуючись ст.22, 49, 55, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов публічного акціонерного товариства "Івано- Франківськгаз" до дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія " Автомобільні дороги України" про стягнення 110099,19 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Івано-Франківський Облавтодор" Публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", вул. Петрушевича 1, м. Івано-Франківськ, 76004 (код 31790584) на користь Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськгаз", вул. Ленкавського 20, м. Івано-Франківськ, 76010 (код 03361046) - 106797,25 (сто шість тисяч сімсот дев"яносто сім гривень двадцять п"ять копійок) - основної заборгованості, 533,99 (п"ятсот тридцять три гривні дев"яносто дев"ять копійок) - 3% річних, 2669,93 (дві тисячі шістсот шістдесят дев"ять гривень дев"яносто три копійки ) - пені, та 2200,02 (дві тисячі двісті гривень дев"яносто три копійок) - судового збору.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 05.03.13

Суддя Максимів Т. В.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Матейко І. В. 05.03.13