Постанова № 29739448, 19.01.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" січня 2012 р. справа № 2а-11485/09/0470

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.

при секретарі судового засідання: Новошицькій О.О.

представників сторін:

позивача : - Шуліга В.А. дов. від 18.01.12 р.

відповідача: - Лєвєнцов Д.С., дов. від 03.01.12 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Дизельсервіс"

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2010 р. у справі № 2а-11485/09/0470

за позовом Закритого акціонерного товариства "Дизельсервіс"

до Північної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі

про скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство "Дизельсервіс" (далі - ЗАТ"Дизельсервіс",Товариство) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0005062301/0 від 17.06.2009 р. заступника начальника Північної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі (далі -Північна МДПІ у м.Кривому Розі) в частині визначення податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 135 867 грн., у тому числі основного платежу -112665 грн. та штрафних (фінансових) санкцій - 23 202 грн., як таке, що суперечить чинному законодавству України.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.04.2010 р. у справі № 2а-11485/09/0470 (суддя Олійник В. М.) у задоволенні вищевказаного адміністративного позову відмовлено.

Постанова суду мотивована обґрунтованістю висновку податкового органу про наявність порушень п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств ", оскільки позивачем не віднесено до складу валового доходу сума коштів, отримана за договором доручення, та використана в подальшому на власні потреби і не повернута довірителю, внаслідок чого ця сума є безповоротною фінансовою допомогою.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ЗАТ "Дизельсервіс" подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.04.2010 р. у справі № 2а-11485/09/0470, як таку, що винесена з порушенням норм матеріального права. Скаржник вважає, що суд першої інстанції, беручи до уваги лише доводи відповідача, помилково встановив, що кошти, отримані Товариством від довірителя є безповоротною фінансовою допомогою, оскільки вказана сума повернута на теперішній момент довірителю; договір доручення не виконано позивачем з об'єктивних причин, придбання товару не відбулось через недостатність коштів, які знаходилися у повіреного на момент можливого укладення договору закупівлі товару.

Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

До судового засідання з'явились представники сторін, в судовому засіданні апеляційної інстанції представники надали свої пояснення та заперечення щодо доводів апеляційної скарги . Представник позивача просив задовольнити апеляційну скаргу, відповідач в письмових запереченнях відмовити в задоволенні апеляційної скарги ЗАТ «Дизельсервіс».

Матеріалами справи підтверджується наступне: Північною МДПІ у м.Кривому Розі проведено планову виїзну перевірку ЗАТ „Дизельсервіс" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 р. по 31.03.2009 р., за результатами якої складено акт №44/231/30734801 від 04.06.2009 р. (а. с.7-20).

Перевіркою встановлено порушення Товариством п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1, п.5.9 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" (п.п.3.1.1. акту перевірки), в результаті чого встановлено заниження валового доходу ЗАТ „Дизель сервіс" на загальну суму 428 500 грн. (за ІV квартал 2008 р. - 401 000 грн.; за І квартал 2009 р. -27 500 грн.) та, відповідно, податковим органом визначено заниження податку на прибуток на суму 112 665 грн. ( а.с. 13).

17.06.2009 р. заступником начальника Північної МДПІ у м.Кривому Розі було прийнято податкове повідомлення рішення № 0005062301/0, яким Товариству донараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 135 867 грн., у т. ч.: 112 665 грн. - основний платіж, 23 202 грн. - штрафні (фінансові) санкції (а. с.32).

З акту перевірки вбачається, що сума основного платежу -податку на прибуток, складається з сум:

за І квартал 2008 р. -4 775 грн.;

за ІV квартал 2008 р. -100 250 грн. (25 % від 401 000 грн.);

за І квартал 2008 р. -7 640 грн.

Товариством застосовано процедуру апеляційного оскарження, за результатами якої скаргу ЗАТ "Дизельсервіс" залишено без задоволення ( а.с.33-39) та Північною МДПІ у м.Кривому Розі винесено податкове повідомлення рішення № 0005062301/1 від 25.08.2009 р. з визначенням вищевказаних сум податкового зобов'язання (а. с.40).

Матеріали справи свідчать про наступне:

22.12.2008 р. між ЗАТ „Дизельсервіс" (повірений) та ТОВ „Гірничотранспортна компанія" (довіритель) укладено договір доручення № 22/12-08-8, згідно умов якого довіритель доручає, а повірений зобов'язується від імені та за рахунок довірителя здійснити закупку матеріалів в кількості та асортименті, згідно специфікації (а. с.41, 42).

На виконання договору доручення від 22.12.2008 р. ТОВ „Гірничотранспортна компанія" перераховано ЗАТ „Дизельсервіс" в період з 22.12.2008 р. по 10.02.2009 р. 428 500 грн.

27.02.2009 р. ЗАТ „Дизельсервіс" укладено договір купівлі-продажу з ТОВ „Трубкомплект-Кременчук" щодо закупівлі товару за специфікацією, аналогічного у вищенаведений специфікації -додатку до договору доручення (а. с.43, 44).

За твердженням позивача, придбання товару для довірителя не відбулось через недостатність коштів, які знаходились у користуванні позивача і які мало перерахувати ТОВ «Гірничотранспортна компанія», та з огляду на подальшу відмову довірителя від свого доручення (а. с.45-51).

За платіжним дорученням № 72 від 18.06.2009 р. позивачем повернуті довірителю кошти у сумі 428 500 грн. за вищевказаним договором доручення (а. с.52).

За позицією відповідача, оскільки станом на 31.03.2009 р. (граничний день періоду проведеної перевірки) по бухгалтерському обліку ЗАТ „Дизельсервіс" рахується кредиторська заборгованість в сумі 428 500 грн. перед ТОВ „Гірничотранспортна компанія" по договору доручення № 22/12-08-8 від 22.12.2008 р., та з огляду на те, що сума 428 500 грн. витрачена позивачем на власні потреби, а не на виконання доручення (що не спростовується останнім), вказана сума коштів є безповоротною фінансовою допомогою. І як фінансова допомога, сума 428 500 грн. повинна бути віднесена до валового доходу Товариства.

В податковому обліку зазначена операція визначена, як операція з пов'язаними особами, відповідно до п.1.26 Закону № 334, в бухгалтерському обліку - як операція з пов'язаними сторонами, оскільки засновником обох підприємств є ОСОБА_4, доля якої у статутному фонді ТОВ „Гірничотранспортна компанія" та ЗАТ „Дизель сервіс" перевищує 20%.

Спір між сторонами щодо арифметичних обрахунків відсутній.

Спірним питанням є правомірність визначення податковим органом коштів, отриманих за договором доручення, як безповоротної фінансової допомоги.

Згідно ст.1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя. Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного.

Відповідно до п. 4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. № 334 (зі змінами та доповненнями) (далі -Закон № 334) валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді: сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу".

Згідно п.п.1.22.1 п.1.22. ст.1 Закону № 334 безповоротна фінансова допомога - сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод.

Разом з тим, п.п.7.9.1 п.7.9 ст.7 Закону № 334 визначено, що, з урахуванням особливостей, встановлених цим законом, не включаються до валового доходу і не підлягають оподаткуванню кошти або майно, залучені платником податку у зв'язку з:

залученням платником податку майна на підставі договору концесії, комісії, консигнації, довірчого управління, схову (відповідального зберігання), а також згідно з іншими цивільно-правовими договорами, що не передбачають передачі права власності на таке майно, з урахуванням положень п.п.7.9.6 цього пункту.

Колегія суддів вважає, що з боку Товариства відсутнє порушення п. 4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону № 334, оскільки матеріалами справи підтверджується повернення позивачем довірителю (ТОВ „Гірничотранспортна компанія") коштів у сумі 428 500 грн. за вищевказаним договором доручення (а. с.52).

Отже, з огляду на те, що кошти було повернуто повіреним, і враховуючи те, що договір доручення не передбачає перехід права власності на кошти та майно, вказана операція не є безповоротною фінансовою допомогою і тому позивач правомірно не відніс суму 428 500 грн. до валових доходів Товариства.

Стосовно посилань відповідача на використання позивачем перерахованих довірителем коштів на власні потреби, колегія суддів зауважує на тому, що на органи ДПС не покладено функції щодо контролю виконання господарських договорів суб'єктами господарювання.

Посилання податкового органу на те, що повернення коштів сталося в іншому податковому періоді (поза межами періоду перевірки), колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки це не є порушенням податкового законодавства. Тим більш, що строк виконання доручення вищевказаним договором доручення не встановлений.

За положення КАС України суд першої інстанції повинен був встановити та враховувати всі обставини, що мають значення для справи.

Положеннями частини 2 статті 71 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, відповідачем не доведено порушення, встановлене в актах перевірок, та правомірність винесеного ним на підставі цього акту спірного податкового повідомлення-рішення в частині визначення податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 135 867 грн., у тому числі основного платежу -107035 грн. та застосованих штрафних (фінансових) санкцій.

Таким чином, беручи до уваги, що судом першої інстанції не повністю з'ясовано обставини, які мають значення для справи, колегія суддів приходить до висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги ЗАТ "Дизельсервіс" та скасування постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.04.2010 р. у даній справі.

З урахуванням клопотання позивача відповідно до ст. 55 КАС України колегія суддів вважає за необхідне задовольнити зазначене клопотання, з огляду на додані до нього документальні докази та замінити Закрите акціонерне товариство «Дизельсервіс»на Приватне акціонерне товариство «Дизельсервіс».

На підставі ч.1 ст.94 КАС України присудити до стягнення на користь позивача судовий збір з Державного бюджету України.

Керуючись ч.1 ст.94, ст.196, п.3.ч.1 ст.198, ст.ст.202, 205, 207 КАС України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Дизельсервіс" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.04.2010 р. у справі № 2а-11485/09/0470 задовольнити .

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.04.2010 р. у справі № 2а-11485/09/0470 скасувати.

Адміністративний позов задовольнити .

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0005062301/0 від 17.06.2009 р. Північної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі в частині визначення податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 135 867 грн.,

Стягнути судовий збір з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства "Дизельсервіс" в сумі.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст.212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко