Постанова № 29735862, 26.02.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2013 р. Справа№ 5011-4/8887-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Іоннікової І.А.

Гончарова С.А.

при секретарі Помаз І.А.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 - довіреність № 2484 від 01.12.2012р.;

від відповідача: Свистун С.Я. - довіреність № 115 від 06.11.2012р.;

від третьої особи: ОСОБА_4 - паспорт серії НОМЕР_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Публічного акціонерного товариства

«Комерційний банк «Експобанк»

на рішення господарського суду м. Києва

від 15.11.2012р. (дата підписання - 21.11.2012р.)

у справі №5011-4/8887-2012 (головуючий суддя - Борисенко І.І.,

судді: Трофименко Т.Ю., Ващенко Т.М.)

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5

до Публічного акціонерного товариства

«Комерційний банк «Експобанк»

третя особа без самостійних вимог на предмет спору

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4

про стягнення 93 565,85 грн

ВСТАНОВИВ:

У червні 2012р. Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 звернулася до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Експобанк» про стягнення заборгованості з орендної плати за користування нежилим приміщенням, що знаходиться на першому поверсі дев'ятиповерхової жилої будівлі АДРЕСА_2, у розмірі 93 565,85 грн., з яких: 88 475,00 грн. основного боргу за період з 15.08.2010р. по 15.01.2012р. та 5 090,85 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані з посиланням на ту обставину, що відповідач свої зобов'язання за укладеним між сторонами Договором суборенди нежилих приміщень №2 від 01.02.2007р. в частині своєчасного внесення орендної плати за користування орендованим приміщенням за період з 15.08.2010р. по 15.01.2012р. виконував неналежно і не сплатив орендної плати за користування об'єктом оренди.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 06.07.2012р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі за №5011-4/8887-2012.

У процесі судового розгляду справи місцевий господарський суд ухвалою від 23.10.2012р. за клопотанням відповідача залучив до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Фізичну особу-підприємця ОСОБА_4, який є власником переданого відповідачу в суборенду приміщення.

Відповідач та третя особа письмового відзиву на позовну заяву господарському суду не направили.

Рішенням господарського суду м. Києва від 15.11.2012р. у справі №5011-4/8887-2012 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Борисенко І.І., судді: Трофименко Т.Ю., Ващенко Т.М.) позов задоволено повністю, визначено до стягнення із ТОВ «КБ «Експобанк» на користь ФОП ОСОБА_5 88 475,00 грн. орендної плати та 5 090,85 грн. пені.

Встановивши наявність у Банку перед суборендодавцем зобов'язання по сплаті орендної плати та відсутність доказів припинення цього зобов'язання у спірний період, суд першої інстанції визнав обгрунтованим позов в частині стягнення заборгованості з орендної плати.

Посилання відповідача на невідповідність розміру зазначеної у Договорі загальної площі обєкту оренди його фактичній площі, та на ту обставину, що Банк не користувався обєктом оренди, відхилені господарським судом за недоведеністю.

Перевіривши виконаний позивачем розрахунок пені за порушення Банком строків внесення орендної плати, суд першої інстанції визнав його вірним та задовольнив позов у цій частині вимог у заявленому до стягнення розмірі.

Не погоджуючись із висновками місцевого господарського суду, Банк звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення господарського суду м. Києва від 15.11.2012р. у справі №5011-4/8887-2012 скасувати та прийняти новий судовий акт, яким відмовити у задоволенні позову ФОП ОСОБА_5 у повному обсязі.

У доводах апеляційного оскарження відповідач вказував на прийняття господарським судом рішення в порушення норм процесуального права на підставі оцінки документів, які не були належним чином засвідчені і без огляду оригіналів цих документів судом безпосередньо у судових засіданнях.

За оцінкою скаржника, прийнята господарським судом до уваги копія Акту приймання-передачі об'єкту суборенди від 26.02.2007р. не може бути належним та допустимим доказом передачі приміщення відповідачу, оскільки цей Акт хоч і був підписаний представником Банку, який діяв на підставі довіреності, однак його підпис, всупереч вимог ч.2 ст.207 ЦК України, не був скріплений печаткою Банку.

Крім того, у своїй апеляційній скарзі Банк зазначав про невідповідність фактичної площі нежилого приміщення, яке було предметом Договору суборенди, оскільки вказані у пунктах 2.9 та 2.10 Акту приймання-передачі приміщення №42/1 - коридор підвалу площею 7,6 кв.м. і приміщення підвалу №42/2 площею 16,2 кв.м. відсутні на плані у технічному паспорті будівлі АДРЕСА_2. Наведене, на думку апелянта, свідчить про необгрунтованість виконаного позивачем розрахунку основного боргу та про відсутність підстав для задоволення позову.

Водночас, Банк вказував на допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права, зокрема ст.ст. 203, 209, 210, 774, 793, 794 ЦК України, якими встановлено загальні вимоги, необхідні для чинності правочинів найму окремої частини будівлі строком більше, ніж на три роки.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2012р. №5011-4/8887-2012 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Кропивна Л.В. (доповідач), судді: Іоннікова І.А., Гончаров С.А.) апеляційну скаргу прийнято до провадження, у порядку ст.25 ГПК України здійснено заміну відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Експобанк» на його правонаступника - Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Експобанк», судовий розгляд справи призначено на 06.02.2013р.

У призначене судове засідання з'явилися представники сторін та третя особа.

Представник відповідача підтримав доводи апеляційного оскарження, просив рішення місцевого господарського суду у даній справі скасувати та прийняти новий судовий акт про відмову у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача та третя особа проти доводів апеляційного оскарження заперечили, просили рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 01.02.2007р. між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 (далі - суборендодавець, підприємець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Експобанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Експобанк» (далі - суборендар, Банк, відповідач) був укладений Договір суборенди нежилих приміщень №2 (далі - Договір суборенди, а.с.17-19), за умовами якого суборендодавець зобов'язувався передати в суборенду суборендарю, а суборендар прийняти в суборенду нежитлові приміщення, загальною площею 116,8 кв.м., що знаходяться на першому поверсі дев'ятиповерхової житлової будівлі АДРЕСА_2, перелічені у витязі із Реєстру прав власності на нерухоме майно та позначені на Плані (додатки до Договору).

Строк оренди відповідно до п.8.1 Договору суборенди сторони визначили з 01.01.2010р. по 30.11.2012р.

У доводах апеляційного оскарження відповідач, зокрема, вказував, що при підписанні зазначеного правочину Банку не були надані документи, які підтверджують право ФОП ОСОБА_5 передавати нежиле приміщення в суборенду.

Судом апеляційної інстанції у судових засіданнях були оглянуті оригінали договорів оренди між ФОП ОСОБА_4 (орендодавець) та позивачем ФОП ОСОБА_5 (орендар, суборендодавець) від 25.12.2006р. №08 та №08-2.

Відповідно до п. 8.1. Договору оренди від 25.12.2006 р. № 08 строк оренди за цим Договором встановлений з 15.01.2007р. по 10.01.2010р., а за п.8.1. Договору № 08-2 від 25.12.2006 р. - з 11.11.2009 р. по 12.12.2012 р. ( п. 8.1. )

В силу ч.2 ст.793 ЦК України (у редакції, яка була чинною на момент укладення Договорів оренди 25.12.2006р.), договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на рік і більше підлягав нотаріальному посвідченню.

Крім того у відповідності до ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації, а порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість і підстави відмови у ній установлюються законом.

Закон України від 1 липня 2004р. № 1952-ІУ «Про державу реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», який набрав чинності 3 серпня 2004 року, у ст.3 передбачав, що речові права на нерухоме майно, їх обтяження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов'язковій державній реєстрації в порядку, установленому цим Законом.

Утім, Договори оренди нежитлових приміщень від 25.12.2006р. №08 та №08-2 були вчинені у простій письмовій формі і без державної реєстрації .

Відповідно до ч.1 ст.220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Оскільки договори оренди №№ 08 та 08-2 в силу імперативного положення Закону є нікчемними, то визнання їх недійсними судом не вимагається згідно із ч.2 ст.215 ЦК України.

В силу ч.1 ст.236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

За змістом абзацу другого ч.1 ст.216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема, тоді коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Судова колегія вважає, що у разі нікчемності договору найму, нікчемним є і укладений у відповідності з ним похідний договір піднайму, адже недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (абзац перший ч.1 ст.216 ЦК України), а до договору піднайму застосовуються положення про договір найму (ч.3 ст.774 ЦК України).

Разом з тим, за загальним правилом ч.1 ст.761 ЦК України лише власникові, або особі, якій належать майнові права, належить право користування та розпорядження річчю, зокрема, можливість видобувати корисні властивості речі, надавати річ в оренду і одержувати від цього дохід.

Змістом найму (оренди) є користування/або володіння та користування чужим майном за плату.

Як випливає з матеріалів справи, спір, переданий на вирішення господарському суду м. Києва ФОП ОСОБА_5, стосувався вирішення питання, чи є правомірною вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості з орендних платежів за нікчемним договором піднайму, укладеним на підставі нікчемного договору найму.

Колегія суддів вважає, що позивачу не належить суб'єктивне право на позов про стягнення орендної плати та пені за несвоєчасну її оплату, оскільки він вправі вимагати в суді лише про застосування наслідків виконання недійсного правочину, яке не тотожне орендній платі в силу імперативних приписів ст.216 ЦК України.

З огляду на таке у задоволені позову слід відмовити ,а постановлене судом першої інстанції рішення - скасувати як таке, що прийняте при невірному застосуванню норм матеріального права.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати за розгляд справи у суді першої та другої інстанції покладаються на позивача у справі.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Керуючись ст.ст. 12, 33, 34, 43, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» на рішення господарського суду м. Києва від 15.11.2012р. у справі №5011-4/8887-2012 задовольнити.

2. Скасувати рішення господарського суду м. Києва від 15.11.2012р. у справі №5011-4/8887-2012 і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

3. Стягнути із Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» (01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, 18/24, код ЄДРПОУ - 09322299) 935,65 грн. судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

4. Доручити місцевому господарському суду видачу відповідного наказу.

5. Матеріали справи №5011-4/8887-2012 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів.

Головуючий суддя Кропивна Л.В.

Судді Іоннікова І.А.

Гончаров С.А.