Ухвала суду № 29733857, 05.03.2013, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Справа № 22-ц/778/1021/13р. Головуючий у 1 інстанції: Колесник С.Г.

Суддя-доповідач: Крилова О.В.

У Х В А Л А

Іменем України

27 лютого 2013 року м. Запоріжжя.

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Крилової О.В.

Суддів: Дзярука М.П.

Трофимової Д.А.

При секретарі: Носік О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на заочне рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 26 грудня 2012 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_3. ОСОБА_4, ОСОБА_5 про звернення стягнення на іпотечне майно та примусове виселення,

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2012 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду із вищевказаним позовом, в якому зазначало, що відповідно до укладеного договору №ZPS0GK00000399 від 03.10.2006 року ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 22000,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 02.10.2026 року.

Згідно умов зазначеного договору погашення заборгованості повинно здійснюватися в наступному порядку: щомісяця в період сплати, Позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається із заборгованості за Кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати.

У порушення зазначених умов договору Відповідач ОСОБА_3 зобов'язання за вказаним договором належним чином не викопав, що призвело до збитків Позивача, які мають вираз у залученні Позивачем вільних коштів до страхового резерву, створеного в забезпечення прострочено"} заборгованості позичальника та нести витрати по сплаті податків та інших обов'язкових платежів з цих коштів.

У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором Відповідач ОСОБА_3 станом на 18.01.2012 року має заборгованість - 43744,82 доларів США, що за курсом 7,98 відповідно до службового розпорядження НБУ від 18.01.2012 року складає 349083,66 грн., яка складається з наступного: 21979,07 доларів США - заборгованість за кредитом; 9662,28 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 1804,00 доларів США - заборгованість по комісії за користуванням кредитом; 10299,47 доларів США - неня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором,

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ КБ «ПриватБанк» і Відповідач ОСОБА_3 03.10.2006 року уклали договір іпотеки № 320 (ZPS0GK00000399), згідно якого Відповідач ОСОБА_3 надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 31.52 кв.м., житловою площею 16.60 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Майно належить Відповідачу ОСОБА_3 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу. Обумовлена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки дорівнює 111 100,00 гри.

Вимоги ст.ст. 35, 40 Закону України «Про іпотеку» щодо повідомлення боржника іпотекодавця. якщо він є відмінним від боржника) про порушення основного зобов'язання та/або іпотечного договору та про вимогу добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення Позивачем виконані в повному обсязі. Відповідні повідомлення та докази, що підтверджують їх направлення подані разом з даним позовом у якості відповідних додатків.

15.10.2012 року ПАТ КБ «ПриватБанк» уточнив свої позовні вимоги стосовно кількості відповідачів по справі, оскільки згідно довідки начальника СРЦ КП «ВРЕЖО №9» у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані та проживають ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Згодом уточнивши позовні вимоги та посилаючись на вищезазначене просило суд, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №ZPS0GK00000399 від 03.10.2006 року в розмірі 43744,82 доларів СІНА, що за курсом 7,98 відповідно до службового розпорядження НБУ від 18.01.2012 року складає 349083,66 гри.: звернути стягнення на квартиру загальною площею 31.52 кв.м., житловою площею 16.60 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету ПАТ КБ «ПриватБанк» з укладанням від імені Відповідача ОСОБА_3 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки, а також виселити ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які зареєстровані і проживають у житловому приміщенні/квартирі за адресою: АДРЕСА_1 зі зняттям з реєстраційного обліку у органі МВС України, до повноважень якого входять питання громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, компетенція якого територіально поширюється на адресу вказаної квартири.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 11 грудня 2012 року позов задоволено частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №ZPS0GK00000399 від 03.10.2006 року в розмірі 43744,82 доларів США, що за курсом 7,98 відповідно до службового розпорядження НБУ від 18,01,2012 року складає 349083,66 грн. звернене стягнення на квартиру загальною площею 31,52 кв.м., житловою площею 16,60 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, та належить ОСОБА_3 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 03.10.2006 року шляхом продажу вказаного предмету ПАТ КБ «ПриватБанк» з укладанням від імені ОСОБА_3, договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем за ціною, зазначеною належним експертом оціночної діяльності на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 3219,00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням районного суду ПАТ КБ «Приватбанк» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення районного суду скасувати та ухвалити нове, яким змінити рішення та ухвалити нове виселення відповідачів та зняття їх з реєстрації.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Стаття 308 ЦПК передбачає підстави для відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін. За її змістом Апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи та надані сторонами докази при вирішенні питання про звернення стягнення на іпотечне майно та виселення відповідачів.

Позивач не погоджується з рішенням суду в частині відмови у виселенні відповідачів.

Разом з тим, суд мотивовано відмовив у виселенні, обґрунтувавши своє рішення положеннями закону.

Зокрема, суд правильно виходив з наступних положень закону. Із змісту ч. 3 ст. 109 ЖК України та ст. 40 Закону "Про іпотеку" випливає, що виселення проводиться у порядку, встановленому законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя (кредитора) або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Як роз'яснено у п. 43 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» при розгляді позову іпотекодержателя про виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення в разі задоволення вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має враховувати таке.

Згідно з частиною четвертою статті 9, статті 109 Житлового кодексу України, статей 39-40 Закону України «Про іпотеку» виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення, яке є предметом іпотеки, проводиться в порядку, встановленому законом. При цьому суд за заявою іпотекодержателя одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки за наявності підстав, передбачених законом, ухвалює рішення про виселення мешканців цього житлового будинку чи житлового приміщення.

При цьому примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.

Відмовляючи у задоволенні позову в цій частині, суд першої інстанції правильно виходив з того що позивачем не надано доказів на підтвердження того, що відповідачі попереджалися про добровільне звільнення приміщення з дотриманням передбаченого законом порядку.

З огляду на викладене, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення суду.

Керуючись ст.ст. 309, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 26 грудня 2012 року в цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:

Судді: