Постанова № 29732978, 27.02.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/322/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Костенко Г.В.

при секретарі - Горбач Д.О.

за участю: представника позивача - Алєксєєва Є.О.

представника відповідача - Зайця С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Псьол ЛТД" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

25 січня 2013 року позивач Товариство з обмеженою відповідальістю "Псьол ЛТД" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000652301/10 від 22 січня 2013 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Кременчуцькою ОДПІ проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Псьол ЛТД" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2011 року по 30.09.2012 року валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 року по 30.09.2012 року в ході проведення якої встановлено порушення про що складено акт № 35/22.2-11/31913519 від 08.01.2013 року. На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення - рішення від 22.01.2013 року № 0000652301/10 яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток в розмірі 7529671 грн. Як зазначає позивач спірне податкове повідомлення-рішення прийнято з порушенням вимог чинного законодавства та просить суд визнати його протиправним та скасувати.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на правомірність спірних рішень з підстав викладених у відзиві на позов.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступних висновків.

Відповідно до плану - графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання та направлень № 4781/004781, № 4782/004782, № 4783/004783, № 4784/004784, № 4785/004785, № 4786/004786, № 4787/004787, №4788/004788, №4821/004821 від 03.11.2012 року (т.1 а.с.128 - 137) державними податковими ревізорами-інспекторами Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції проведено планову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Псьол ЛТД" (код 31913519) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2011 року по 30.09.2012 року валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 року по 30.09.2012 року.

В ході перевірки встановлено порушення: пп.135.5.4 п.135.5 ст.135, п.138.1, 138.11 ст.138 Податкового кодексу України в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування від усіх видів діяльності на загальну суму 7529671 грн. (за 4 квартал 2011 року) занижено доходи на загальну суму 4107093,06 грн., завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за період із 01.07.2011 року по 30.09.2012 року на загальну суму 3422577,55 грн.

За результатами перевірки складено акт № 35/22.2-11/31913519 від 08.01.2013 року (т.1 а.с.185-232).

На підставі вищезазначеного акту податковим органом прийняте податкове повідомлення - рішення від 22.01.2013 року № 0000652301/10 яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток в розмірі 7529671 грн. (т.1 а.с.239).

Не погоджуючись з правомірністю дій відповідача позивач звернувся до суду з вимогою про визнання протиправним та скасування прийнятого податкового повідомлення - рішення.

Досліджуючи правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ суд приходить до наступних висновків.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.

Завданням адміністративного судочинства, згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Псьол ЛТД" ідентифікаційний код 31913519 зареєстровано 20.02.2002 року Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради (а.с. 73).

Актом перевірки встановлено порушення пп.135.5.4 п.135.5 ст.135, п.138.1, 138.11 ст.138 Податкового кодексу України в наслідок взаємовідносин з ТОВ "Ространснафтопродукт" в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування від усіх видів діяльності на загальну суму 7529671 грн.

Так, в акті перевірки № 35/22.2-11/31913519 від 08.01.2013 року податковий орган посилається на акт про неможливість проведення зустрічної перевірки від 17.09.2012 року № 614/3/22-80-35234346 ТОВ "Ространснафтопродукт" ( код за ЄДРПОУ 35234346) за період червень - грудень 2011 року січень - липень 2012 року ДПІ у Голосіївському районі м.Києва. Відповідно до даного акту встановлено наявність ознак "фіктивності" та відсутність факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ "Ространснафтопродукт" та не підтверджено взаємовідносин з ТОВ "Псьол ЛТД".

На підставі акту про неможливість проведення зустрічної перевірки від 17.09.2012 року № 614/3/22-80-35234346 ТОВ "Ространснафтопродукт", Кременчуцькою ОДПІ зроблено висновок, що фінансово - господарські операції ТОВ "Ространснафтопродукт" та контрагентів - покупців за період з 01.10.2011 року по 31.12.2011 року не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів (робіт, послуг); усі операції надання товарів (робіт, послуг) ТОВ "Ространснафтопродукт" не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є недійсними по ланцюгу до "вигодонабувача"; ТОВ "Ространснафтопродукт" здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій повязаних з наданням податкової вигоди третіх осіб; укладені договори між ТОВ "Псьол ЛТД" та ТОВ "Ространснафтопродукт" носять фіктивний характер, а податковий кредит та витрати сформований даними контрагентами не дійсні; факт придбання товару у ТОВ "Ространснафтопродукт" не підтверджується, тому оприбуткований ТОВ "Псьол ЛТД" товар на суму 4107093,06 грн. фактичний продавець якого згідно первинних документів, не встановлено, то такі товари на підприємстві ТОВ "Псьол ЛТД" залишились безоплатно отриманими.

Відповідно до підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України інші доходи включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи. Відтак, вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді вважається іншим доходом і оподатковується у загальновстановленому порядку відповідно до податкового законодавства.

Відповідно до п.138.1 ст. 138 Податкового Кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового Кодексу України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно п. 138.2 ст. 138 Податкового Кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно п.п. 139.1.9. п.139.1 ст. 138 Податкового Кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Як вбачається з матеріалів справи 18 жовтня 2011 року ТОВ "Псьол ЛТД" укладено договір з ТОВ "Ространснафтопродукт" № 18/10 (т.1 а.с.74 - 80) відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати, а покупець прийняти й оплатити нафтопродукти в кількості , асортименті, по ціні, в термін відповідно до Договору і Додатків до нього. До договору №18/10 від 18.10.2011 року були укладені Додаток №1 (додаткова угода №1 від 19.10.2011 року) та Додаток №2 (додаткова угода "2 від 02.11.2011 року) до договору. (т.1 а.с.81 -81 - 83).

На підтвердження виконання вказаного договору, факту здійснення поставки товару та оплати поставки нафтопродуктів на загальну суму 4107093,06 грн. позивачем надано податкові накладні №19 від 31.10.2011 року - бензин неетиловий RON 95 на суму 2770116,48 грн. (а.с.98 т.1), № 6 від 30.11.2011 року - бензин неетиловий RON 95 на суму 1114147,17 грн. (а.с.103 т.1 ), видаткові накладні № РН - 0000382 від 24.10.2011 року (а.с.94 т.1), № 0000371 від 23.10.2011 року (а.с. 92 т.1), № 0000389 від 09.11.2011 року (а.с.99 т.1). Транспортування товару відбулося залізничним транспортом, що підтверджується залізничними накладними від 25.10.2011 року та від 09.11.2011 року, які наявні в матеріалах справи.

Крім того, на підтвердження оплати придбаного товару ТОВ "Псьол ЛТД" надано платіжні доручення № 7871 від 27.10.2011 року, № 7873 від 27.10.2011 року № 7890 від 28.10.2011 року № 7953 від 31.10.2011 року, № 7959 від 31.10.2011 року №7762 від 25.10.2011 року № 7872 від 27.10.2011 року № 7874 від 27.10.2011 року, № 7954 від 31.10.2011 року, № 7958 від 31.10.2011 року, № 8185 від 10.11.2011 року , № 8250 від 11.11.2011 року, № 8284 від 14.11.2011 року (а.с. 104 - 116 т.1).

На придбаний товар позивачем надані сертифікати відповідності та паспорти якості (а.с.31 - 36 т.1), витяг з книги обліку довіреностей та акти приймання нафти та нафтопродуктів (а.с.43-48 т.1), витяг з журналу обліку надходження нафти і нафтопродуктів, зворотній бік відомості по рахунку за період з 01.10.2011 року по 31.12.2011 року, прибуткові ордери № 00296 від 28.10.2011 року № 00303 від 30.10.2011 року, накладні та товаро - транспорті накладні на відпуск нафтопродуктів на підтвердження використання придбаного товару у господарській діяльності, оскільки даний товар в подальшому був реалізований.

Частиною 1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996 від 16.07.1999 року (далі - Закон № 996) встановлює, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це можливо - безпосередньо після її закінчення.

Статтею 2 Закону № 996 передбачено, що сфера дії цього закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно - правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Обов'язковість підтвердження господарських операцій первинними документами встановлена також п.1.2 та 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року зареєстрованому у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року № 168/704.

При цьому, відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року за № 742/11/13-11 зазначено, що будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів. Верховний суд України звертає увагу на необхідність з'ясування судами при розгляді справ на те, чи мали операції з придбання та реалізації товарів реальний характер, як перевозились і зберігались товари, чи були такі операції взагалі можливі з урахуванням оперативності їх проведення та інше.

Таким чином, суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджено факт поставки ТОВ "Ространснафтопродукт" товару для подальшої його реалізації позивачем.

З матеріалів справи встановлено, що первинні документи бухгалтерського та податкового обліку позивача, які надані ним відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", виписані підприємством, яке станом на момент спірних правовідносин є платниками податку на прибуток, що не заперечується відповідачем, під час здійснення господарських операцій перебувало на обліку в органах ДПІ.

Отже, в ході судового розгляду справи в повному обсязі доведено реальність (товарність) господарських операцій з ТОВ "Ространснафтопродукт" з придбання паливно - мастильних матеріалів.

Щодо посилань податкової інспекції на нікчемність договору укладеного з ТОВ "Ространснафтопродукт" про поставку товару, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За змістом ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Разом з тим, в ході судового розгляду справи встановлено та підтверджено належним чином оформленими первинним документами бухгалтерського обліку реальність здійснення господарських операцій між ТОВ "Псьол ЛТД" та ТОВ "Ространснафтопродукт" на підставі договорів поставок.

Крім того, слід зазначити, що в ході судового розгляду справи не встановлено наявності вироків судів, що набрали законної сили та відповідно до яких виявлено ознаки узгоджених кримінально-караних діянь у діях посадових осіб ТОВ "Ространснафтопродукт".

Суд також звертає увагу на приписи ч. 2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

У відповідності до вимог ст. 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 року № 3477-IV Україна повністю визнає на своїй території дію статті 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції; суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Булвес" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) від 22.01.2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Таким чином, добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом. У разі якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, адже загальним принципом юридичної відповідальності є вина особи в порушенні законодавчо встановленого імперативного правила поведінки. Закон не передбачає відповідальності за винні дії іншої особи.

Відтак, оскільки відповідачем як суб'єктом владних повноважень не надано доказів в підтвердження того, що зазначені договори суперечить вимогам Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, а також, що вони не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, обумовлених ними, суд дійшов висновку щодо неправомірності доводів податкової інспекції про нікчемність даних правочинів.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп. 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, із врахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Псьол ЛТД" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відтак, оскільки позивачем за звернення до Полтавського окружного адміністративного суду сплачено судовий збір в загальному розмірі 2294 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 165 від 24.01.2013 року (т. 1, а.с. 3), суд дійшов висновку, що вказана сума підлягає стягненню на користь позивача з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Псьол ЛТД" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби № 0000652301/10 від 22 січня 2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Псьол ЛТД" (ідентифікаційний код 31913519) витрати зі сплати судового збору в розмірі 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. 00 коп. (сплачений згідно платіжного доручення № 165 від 24 січня 2013 року).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 04 березня 2013 року.

Суддя Г.В. Костенко