Ухвала суду № 29721435, 04.03.2013, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 403/16197/12

Провадження № 2/200/1111/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2013 року Бабушкінський районний суд

м. Дніпропетровська

у складі:

головуючого судді - Циганкова В.О.,

при секретарі - Сабій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства « 48 завод залізничної техніки» про захист прав, що виникли із трудових відносин, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2012 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до Державного підприємства « 48 завод залізничної техніки» про захист прав, що виникли із трудових відносин ( стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати) зазначивши, що з 23 квітня 2009 року по 14 травня 2009 року він працював у відповідача на посаді юрисконсульта.

14 травня 2009 року був звільнений з підприємства за згодою сторін п.1 ст.36 КЗпП України. власним бажанням. За рішенням суду Джержинський районний суд міста Харкова від 17 жовтня 2011 року з відповідача на користь позивача стягнуто заробітну плату в розмірі 777,89 грн. Заробітна плата була виплачена 17 травня 2012 року, тобто термін затримки виплати заробітної плати становить 6 календарних місяців.

Позивач просить стягнути з відповідача на його користь 14 002,02 грн. за період затримки розрахунку, та моральну шкоду в сумі 4000 грн., яка завдана йому тривалою невиплатою заробітної плати.

Позивач в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності проти винесення заочного рішення не заперечував, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, тому суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності позивача та відповідачів за правилами ст. 169,224,225,226 ЦПК України - заочно.

В судове засідання сторони не з'явилися, тому відповідно правил ч.2 ст.197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що позивач з 23 квітня 2009 року по 15 травня 2009 року перебував у трудових відносинах з відповідачем Державним підприємством « 48 завод залізничної техніки» на посаді юрисконсульта і був звільнений за згодою сторін на підставі п.1 ст.36 КЗпП України, що підтверджується записами у трудовій книжці копія якої наявна у матеріалах справи (а.с.7,8).

Заборгованість підприємства при звільнені позивача складає 777,89 грн. за період з 23.04.2009 року по 15.05.2009 року, що підтверджується Рішенням Дзержинського районного суду міста Харкова від 17 жовтня 2011 року у справі №2-3234/11 /а.с. 5/

Згідно зі ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

В судовому засіданні встановлено, що розрахункові суми позивачем в день звільнення не отримані, спору між сторонами про розмір заборгованості по заробітній платі не існує, а тому у відповідності до ч.1 ст.117 КЗпП України відповідач повинен сплатити позивачу середній заробіток за час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку.

Крім того, як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п.20 своєї постанови №13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи -по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач звільнився 15 травня 2009 року заборгованість по заробітній платі відповідачем позивачу виплачено 17 травня 2012 року , що підтверджено довідкою банку про рух коштів /а.с.9/., тобто час затримки розрахунку за цей період складає 36 календарних місяців.

Виходячи з положень п.8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08 лютого 1995 року (з послідуючими змінами), про те, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, а у випадках чинних законодавством, календарних днів.

Таким чином, середній заробіток за час затримки, який відповідач повинен сплатити позивачу складає 14 002,02 грн. з розрахунку 388,945 грн. х 36 (кількість днів затримки) = 14002,02 грн.

Суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині стягнення моральної шкоди також підлягають задоволенню, оскільки відповідач з квітня 2009 року по день звільнення не сплачував заробітну плату позивачу, чим порушив його законні права на своєчасну оплату праці і тим самим привів до моральних страждань позивача, які виразилися в порушенні її нормальних життєвих зв'язків. З врахуванням характеру і обсягу заподіяних позивачу моральних страждань, розміру невиплаченої позивачу заробітної плати, суд вважає, що стягненню з відповідача підлягає моральна шкода в сумі 4 000 грн. відповідно до ст.237-1 КЗпП України.

За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Згідно ст.88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір в частині задоволення вимог матеріального характеру в розмірі 229,40 грн., моральної шкоди - 229,40 грн., а всього в сумі 458 грн. 80 коп.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 10, 60, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного підприємства « 48 завод залізничної техніки» про захист прав, що виникли із трудових відносин - задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства « 48 завод залізничної техніки» (іпн. 08112520) на користь ОСОБА_1 (інн. НОМЕР_1) середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні у розмірі 14002 (чотирнадцять тисяч дві) гривні 02 копійки.

Стягнути з Державного підприємства « 48 завод залізничної техніки» (іпн. 08112520) на користь ОСОБА_1 (інн. НОМЕР_1) моральну шкоду у розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень.

Стягнути з Державного підприємства « 48 завод залізничної техніки» (іпн. 08112520) на користь держави судовий збір в сумі 229,4 (двісті двадцять дев'ять) гривень 40 копійок.

Стягнути з Державного підприємства « 48 завод залізничної техніки» (іпн. 08112520) на користь держави судовий збір за відшкодування моральної шкоди в сумі 229,4 (двісті двадцять дев'ять) гривень 40 копійок.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині присудження виплати позивачу заробітної плати за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровська шляхом подання у десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя В.О. Циганков