Постанова № 29717519, 20.02.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2013 р.Справа № 2а-5643/11/2170

Категорія: 8.1.5 Головуючий в 1 інстанції: Дубровна В.А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - Джабурія О.В.

суддів - Крусяна А.В.

- Шляхтицького О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Бериславської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 29 травня 2012 року по адміністративній справі за позовом Бериславської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби до Відкритого акціонерного товариства «Бургунське» про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Бургунське» про стягнення податкового боргу по податку з доходів фізичних осіб у сумі 73756,82 грн., по податку на додану вартість у сумі 9250,10 грн. та нарахованій пені в сумі 1910,25 грн..

Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 03.02.2012 року закрито провадження по справі в частині позовних вимог щодо стягнення податкового боргу по податку на додану вартість у сумі 9520,10 грн. та пені у сумі 1910,25 грн. у зв'язку з відмовою позивача від вимоги про стягнення заборгованості та пені по податку на додану вартість з підстав їх сплати.

В обґрунтування позовних вимог в частині стягнення податкового боргу по податку з доходів фізичних осіб позивач зазначив, що станом на 24.10.2011 року за відповідачем обліковується податковий борг по податку з доходів фізичних осіб у сумі 73756,82 грн., який залишається не сплаченим на момент подачі адміністративно позову.

Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач проти позову заперечував, просив відмовити в задоволенні позовних вимог. До матеріалів справи надав письмові пояснення, згідно яких зазначив, що сума податкового боргу по податку з фізичних осіб у сумі 73756,82 грн. обґрунтована висновками акту перевірки 18.08.2011 року №379/231/31494316 та довідки №33/17/31494316 від 09.08.2011 року. Відповідач вважає, що вказані документи складені з порушенням приписів законодавства та не містять обґрунтованих висновків, зокрема, в акті перевірки відсутні дані, згідно яких можливо встановити суму податку з доходів фізичних осіб, посилання на документи, згідно яких вставлена несвоєчасність перерахування суми до бюджету, також не визначені строки несвоєчасної сплати та відсутні посилання на первинні документи, встановлені законодавством строки давності для визначення грошового зобов'язання також не були враховані в акті перевірки. Відповідачем також зазначено, що за результатами акту перевірки органами ДПІ не було складено та не відправлено на його адресу податкове повідомлення-рішення щодо визначення грошового зобов'язання, як того вимагає Порядок направлення органами ДПС податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом ДПА від 22.12.2010 року № 985. Оскільки, податкове зобов'язання є неузгодженим, на думку відповідача, це унеможливлює нарахування пені органами ДПІ за несвоєчасну сплату податку на доходи фізичних осіб.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 29.05.2012 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції Бериславської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить постанову від 29.05.2012 року скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги Бериславської МДПІ в повному обсязі.

Згідно з п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки у судове засідання не прибули сторони, які беруть участь у справі, про те про розгляд справи були належним чином повідомлені.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи Відкрите акціонерне товариство «Бургунське» зареєстроване як юридична особа 27.06.2001 року та взяте на облік платника податків 02.08.2001 року за №701 згідно довідки МДПІ від 25.10.2011 року №150/28-053.

Як було встановлено, фахівцями МДПІ було здійснено планову виїзну перевірку ВАТ «Бургунське» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період 01.07.08 р. по 31.07.11 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 р. по 31.07.2011 р. та складено довідку від 09.08.11 р. № 33/17/31494316, висновком якої є встановлені порушення ВАТ «Бургунське» ст. 4, пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 , п. «а» пп. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-ІУ, п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України щодо несвоєчасного перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб, утриманого з найманих працівників за 2008-2010 роки, у зв'язку з чим згідно додатку до вказаної довідки податковою інспекцією нараховано пеню у сумі 73 756,82 грн.

Вказане порушення також було встановлено за наслідками проведеної фахівцями ДПІ у період з 03.08.2011 року по 16.08.2011 року позапланової виїзної перевірки ВАТ «Бургунське» з питань дотримання вимог податкового законодавства у зв'язку із ліквідацією суб'єкта господарювання за період з 01.07.2008 р. по 30.06.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 30.06.2011 року, за результатами якої було складено акт №379/231/31494316 від 18.08.2011 року.

Вказана сума була внесена до облікової картки відповідача, що підтверджується наданим ДПІ до матеріалів справи витягом із вказаної картки.

Відповідач не заперечує факт несвоєчасного перерахування до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб за період, що перевірявся, однак вважає, що пеня за таке порушення, як несвоєчасне перерахування до бюджету утриманого з доходів працівників податку, не передбачена законодавством.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність відмови в задоволенні позову у повному обсязі.

Колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції неправильним і таким, що не відповідає вимогам КАС України та приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Позивач є юридичною особою, на підставі п. 1.15. ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» є податковим агентом, який незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язаний нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджетів від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Станом на 24.10.2011 р. ВАТ «Бургунське» нараховані суми податку з доходів фізичних осіб повністю не сплатило і має заборгованість у сумі 73756, 82 грн.

Як вбачається з Додатку №1 до Довідки ДПІ від 09.08.11 №33/17/31494316 щодо розрахунку пені в сумі 73756,82, вказана сума нарахована за період з 01.08.2008 р. - 08.08.2011 р. за несвоєчасне перерахування податку, нарахованого та утриманого у 2008-2011 роках.

Сторонами не заперечується той факт, що відповідачем подавалися до МДПІ податкові розрахунки сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платника податків і сум утриманого з них податку форми № 1ДФ, тобто, форми обліку податку з доходу фізичних осіб, але податкові зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб сплачувалися несвоєчасно та не в повному обсязі.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що оподаткування податком з доходів фізичних осіб не передбачає подання податкових декларацій з даного платежу, нарахувань та сплати податку на підставі форми №1ДФ не проводиться. Разом з цим суд першої інстанції дійшов висновку, що податковий розрахунок форми №1ДФ не є декларацією в розумінні Закону, оскільки в ньому тільки констатується факт нарахування та/або виплати доходу та сплати податку і тому ця звітність фактично має інформаційний характер.

Проте, із зазначеними висновками суду погодитися неможна.

Податковий розрахунок ф. № 1ДФ має не тільки інформаційний, але і доказовий, звітний характер, що повинен забезпечувати контролюючу функцію податкового органу і дані у ньому мають відповідати правильності нарахування податків з доходів фізичних осіб.

Згідно до вимог п. 20.3.2 ст. 20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» у разі коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу.

Вирішуючи справу суд першої інстанції керувався положеннями п. 5.1 ст. 5 Закону - узгодженим вважається зобов'язання, яке платник податків самостійно визначив в податковій декларації. При цьому дійшов висновку про те, що суму податку з доходів фізичних осіб визначає податковий агент, а не платник податків, тому узгодження суми податкового зобов'язання з даного податку не відбувається. Колегія суддів не погоджується з таким висновком, оскільки узгодження суми податкового зобов'язання є правовою дією між податковим агентом та податковим органом, що передбачено диспозицією ст. 5 Закону.

Тобто, хибним є висновок суду про те, що податок з доходів фізичних осіб не є узгодженим податковим зобов'язанням, у зв'язку з чим відсутні підстави для нарахування пені за несвоєчасне перерахування до бюджету такого податку, утриманого за 2008-2010 роки.

Таким чином, відповідачем були нараховані суми податку з доходів фізичних осіб повністю не сплатило і має заборгованість у сумі 73756, 82 грн. за несвоєчасне перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб, утриманого з найманих працівників за 2008-2010 роки, що є податковим боргом і підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду не доказав та не обґрунтував її.

Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи і, крім того, судом порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постановлене судове рішення на підставі вимог ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення вимог позивача.

Керуючись ст.ст. 195; 197; 198; 202; 205; 207; 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Бериславської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби задовольнити, постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 29.05.2012 року скасувати, прийняти у справі нову постанову, якою задовольнити адміністративний позов Бериславської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби у справі 5643/11/2170.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Бургунське» на користь держави заборгованість з податку з доходів фізичних осіб в сумі 73 756 (сімдесят три тисячі сімсот п'ятдесят шість) гривень 82 копійки шляхом перерахування на р/р 33212800700040 в ГУДКУ м. Херсон, МФО 852010 код 24103704.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після надіслання її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом 20 днів.

Головуючий: О.В.Джабурія

Суддя: А.В.Крусян

Суддя: О.І.Шляхтицький