Ухвала суду № 29715601, 20.02.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2013 року Справа № 3152/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Пліша М.А.,

суддів Гуляка В.В., Макарика В.Я.,

за участю секретаря судового засідання Федак С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2010 року по справі за позовом приватного підприємства «Бекас-Буд» до державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

приватне підприємство «Бекас-Буд» звернулось в суд першої інстанції з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова в якому просило визнати недійсними податкові повідомлення-рішення відповідача від 03 вересня 2010р. № 0008971502/0 та від 04 жовтня 2010 р. № 0008971502/1.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2010 року позовні вимоги задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова від 03 вересня 2010 р. № 0008971502/0 та від 04 жовтня 2010 р. № 0008971502/1.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції державна податкова інспекція у Залізничному районі м. Львова оскаржила його в апеляційному порядку, вважає, що судом неповно з'ясовано усі обставин справи, а постанова винесена з порушенням норм матеріального права.

В апеляційній скарзі зазначає, що ДПІ у Залізничному районі м. Львова проведено документальну невиїзну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість ПП «Бекас-Буд» поданої за червень 2010 року, за результатами якої складено акт від 31.08.2010 року та винесено податкове повідомлення-рішення від 03.09.2010 року №0008971502/0 на загальну суму 11 277 грн.

Перевіркою встановлено, що згідно даних Додатку 5 до декларації з ПДВ за (червень 2010 року) «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ у розрізі контрагентів» встановлено, що до складу дозволеного податкового кредиту у декларації за рядком 10.1 «Придбання (виготовлення. будівництво, спорудження) з податком на додану вартість на митній території України товарів (послуг) та основних послуг з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків та нульовою ставкою» включено суму ПДВ 10 740.00 грн. сплачену (нараховану ) на користь постачальника товарів (послуг), а саме: ТзОВ «ІРТАС», який не утримав та відповідно не сплатив до бюджету ПДВ за фактами поставок.

Згідно даних АІС «Податки» та Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ у розрізі контрагентів ДПІ у Сихівському районі м.Львова звітності ТзОВ «ІРТАС» з податку на додану вартість за червень 2010 року присвоєно статус «Не визнано, як податкова декларація», а також згідно листа вище вказаної ДПІ від 27.08.2010 р. №1 1406/15-207 ТзОВ «ІРТАС» присвоєно стан платника « 23»- місцезнаходження не встановлено.

Відповідно до п. 1.3. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну території України. Відповідно до п.1.7. ст. 1 цього Закону податковий кредит - сума. на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. Відповідно до п. 1.8. ст. 1 вказаного Закону бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Згідно з п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 вище згаданого Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих ) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням, виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Відповідно до пп. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 цього ж Закону, сума податку, що підлягає сплаті(перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь яким продажем товарів робіт , послуг протягом звітного періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. Згідно п.п. 7.7.5 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» суми податку на додану вартість зараховуються до Державного бюджету України та використовуються у першу чергу для бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно з цим Законом.

Тому податковий орган, з урахуванням зазначених норм згаданого вище Закону, вважає, що існує прямий взаємозв'язок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодування такого податку. При цьому зазначені етапи нерозривно пов'язані між собою: сплата податку, а потім включення відповідних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість. Тобто, законодавцем чітко передбачено, що однією з обов'язкових підстав включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата цих сум до Державного бюджету України. А наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для формування податкового кредиту.

Судом першої інстанції не взято до уваги той факт, що ТзОВ «ІРТАС» не задекларовано суму по взаєморозрахунках з ПП «Бекас-Буд» у складі податкового зобов'язання, як бюджетний фонд, що належить Державі, так як. згідно даних АІС «Податки» та Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ у розрізі контрагентів, ДПІ у Сихівському районі м. Львова звітності ТзОВ «ІРТАС» з податку на додану вартість за червень 2010 року присвоєно статус «Не визнано, як податкова декларація». Відповідно, зменшувати податкове зобов'язання звітного періоду на суму податкового кредиту звітного періоду платник податку має право виключно з урахуванням того, що податковий кредит повинен складатися із сум податків, сплачених(нарахованих) на користь постачальника товарів (послуг) безпосередньо у цьому ж періоді та які шляхом надання податкової звітності задекларовані постачальником як бюджетний фонд, що належить Державі

Отже, ПІП «Бекас-Буд» порушено вимоги пп. 7.4.1, 7.4.5 п.7.4. пп. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме, підприємством занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 10 740.00 грн.

Враховуючи викладене просить скасувати постанову суду першої інстанції і в задоволенні позовних відмовити повністю.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги. колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що ПП «Бекас-Буд» (Замовник) уклало з ТзОВ «ІРТАС» (Підрядник) договори будівельного підряду від 08.04.2010 р. № 04/05, від 08.04.2010 р. № 04/6, від 20.04.2010 р. № 04/7, від 26.04.2010 р. № 04/8, від 26.04.2010 р № 04/9. На виконання зазначених договорів ТзОВ «ІРТАС» виконало будівельні роботи на замовлення ПП «Бекас-Буд» на суму 53 702 грн. (в т.ч. ПДВ 10740 грн.). ТзОВ «ІРТАС» виписало відповідно податкові накладні: від 04.06.2010 р. № 1548 на суму 4 219,17 грн., ПДВ 843,83 грн. (поточний ремонт сходових кліток); від 04.06.2010 р.№ 1549 на суму 4336 грн., ПДВ 867,20 грн. (поточний ремонт сходових кліток); від 04.06.2010 р. № 1550 на суму 15 687 грн., ПДВ 3 137,40 грн. (поточний ремонт шляхопроводів); від 04.06.2010 р. № 1551 на суму 4 158 грн., ПДВ 831,60 грн. (фарбування турнікетів); від 04.06.2010 р. № 1552 на суму 25301,58 грн., ПДВ 5060,32 грн. (фарбування турнікетів). Вартість виконаних робіт Замовник оплатив. Відповідно ПП «Бекас-Буд» подало до ДПІ у Залізничному районі м. Львова податкову декларацію з ПДВ за червень 2010 р., в якій включило до складу податкового кредиту податкові накладні отримані від ТзОВ «ІРТАС». ДПІ у Залізничному районі м. Львова провела невиїзну документальну(камеральну) перевірку податкової декларації з податку на додану вартість ПП «Бекас-Буд», про що складено акт № 2131/15-2/35621135 від 31.08.2010 р. згідно якого встановлено порушення ПП «Бекас-Буд» п.п 7.4.1, п.п. 7.4.5 п.7.4, п.п. 7.7.1 пп. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у зв'язку з включенням до складу податкового кредиту в червні 2010 р. 10 740,00 грн. і на підставі якого податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 03.09.2010р. № 0008971502/0 на суму 11 277 грн. (10 740 грн. - основний платіж, 537 грн. - штрафні санкції).

В основу висновку про неправомірність формування позивачем складу податкового кредиту ДПІ у Залізничному районі м. Львова покладено те, що згідно даних АІС «Податки» та системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ у розрізі контрагентів, звітність ТзОВ «ІРТАС» з ПДВ за червень 2010 р., подана у ДПІ у Сихівському районі м. Львова, має статус «не визнано, як податкову декларація». Також згідно листа ДПІ у Сихівському районі м. Львова від 27.08.2010 р. № 11406/15-207 ТзОВ «ІРТАС» присвоєно стан платника « 23»- місцезнаходження не встановлено.

Позивачем вказане вище податкове повідомлення-рішення оскарженому було в адміністративному порядку і рішенням від 27.09.2010 р. ДПІ у Залізничному районі м. Львова, скаргу залишено без задоволення, а рішення без змін та винесено податкове повідомлення-рішення від 04.10.2010 р. № 0008971502/1 на суму 11 277 грн. (10 740 грн. -основний платіж, 537 грн. - штрафні санкції).

Розглядаючи спір суд першої інстанції вірно врахував, що відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. Згідно пп. 7.5.1 ст. 7 цього ж Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).Згідно з п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 згаданого Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Судом першої інстанції встановлено наявність у ПП «Бекас Буд» податкових накладних, отриманих від підрядника ТзОВ «ІРТАС». Сума ПДВ в розмірі 10 740,00 грн. позивачем належним чином сплачена, а податковим органом не наведено жодних доводів, які б могли свідчити про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди - як то безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій.

Колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції, що покликання відповідача на те, що ТзОВ «ІРТАС» не задекларувало суму по взаєморозрахунках з ПП «Бекас-Буд» у складі податкового зобов'язання, що підтверджується даними АІС «Податки» та системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ у розрізі контрагентів, ДПІ у Сихівському районі м. Львова звітності ТзОВ «ІРТАС» з ПДВ за червень 2010 р. присвоєно статус «не визнано, як податкову декларація» не заслуговують на увагу, бо відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України. Платники податку, визначені у підпунктах «а», «в», «г», «д» п. 10.1 ст. 10 вказаного Закону відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (п. 10.2 ст. 10 Закону), і Закон України «Про податок на додану вартість» не ставить в залежність право віднесення сплачених сум ПДВ до податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Включення до складу податкового кредиту сум ПДВ є правом окремо взятого платника податків і не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

З урахуванням зазначеного суд першої інстанції обгрунтовано задовольнив позовні вимоги.

З огляду на це суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а постанова відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ч.3 ст. 160, ч. 4 ст. 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2010 року по справі № 2а-9889/10/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М.А. Пліш

Судді В.В. Гуляк

В.Я. Макарик

Повний текст ухвали виготовлений 25.02.2013 року