Постанова № 29711409, 04.03.2013, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2013 року

Справа № 803/305/13-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Ковальчука В.Д.,

розглянувши в місті Луцьку в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби до Агрофірми «Індустрія» про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Ківерцівська міжрайонна державна податкова інспекція Волинської області Державної податкової служби (далі – Ківерцівська МДПІ Волинської області ДПС, позивач) звернулася з адміністративним позовом до Агрофірми «Індустрія» про стягнення податкового боргу в розмірі 3049 грн. 96 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач зареєстрований суб’єктом господарювання, був взятий на облік як платник податків Ківерцівській міжрайонній державній податковій інспекції, перебуває на загальній системі оподаткування, зобов’язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законом терміни. За відповідачем станом на 24.01.2013 року рахується податковий борг з податку на додану вартість у загальному розмірі 3049 грн. 96 коп. Позивач вживав заходи з метою погашення податкового боргу, а саме: відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України відповідачу надсилалася податкова вимога №2 від 23 квітня 2012 року. Проте вказані заходи не спричинили погашення податкового боргу відповідачем. Відповідно до пункту 87.11 статті 87 ПК України органи державної податкової служби як органи стягнення мають право звертатися до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку – фізичної особи. Позивач просить стягнути з відповідача в дохід держави податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 3049 грн. 96 коп.

В судове засідання представник позивача не прибув, проте подав до суду письмове клопотання від 04.03.2013 року про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не прибув, хоча в розумінні частини третьої статті 33, статті 35 Кодексу адміністративного судочинства (КАС України) належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду шляхом направлення повістки рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців .

Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Згідно із частиною четвертою статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Відповідно до частини шостої статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Як передбачено частиною першою статті 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, оскільки представник позивача подав до суду письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності, а відповідач не прибув в судове засідання, хоча належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, тому розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів, без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що 30.05.1995 року проведено державну реєстрацію Агрофірми «Індустрія», що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи – підприємця (а.с. 21). Відповідач 20.07.1995 року взятий на облік як платник податків у Маневицькій міжрайонній ДПІ (правонаступником якої є Ківерцівська МДПІ Волинської області ДПС), про що видано довідку про взяття на облік платника податків від 06.04.1999 року № 1115 (а. с. 9).

Станом на 24.01.2013 року за Агрофірмою «Індустрія» рахується податковий борг з податку на податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 3049 грн. 96 коп.

Податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств виник через несплату відповідачем штрафної санкції за несвоєчасну сплату відповідно до ст.120.1 ст120 ПКУ визначених у податкових повідомленнях рішеннях Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції (Маневицького відділення) від 06 квітня 2012 року №0000191501 в розмірі 1009,96 грн. (а.с.13) та від 12 листопада 2012 року №0000591501 в розмірі 2040 грн. узгоджених сум податкових зобов’язань.

Податкові повідомлення-рішення Ківерцівською МДПІ (Маневицького відділення) прийняті за результатами перевірки дотримання термінів подання податкової звітності з податку на прибуток на підставі акту камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток №19/1501/20145195 від 06.04.2912 року.

Податковий борг з податку на прибуток, з урахуванням часткової сплати, що відображена в особовому рахунку зворотного боку облікової картки платника Агрофірми «Індустрія» за 2012 рік, складає 3049 грн. 96 коп.(а. с. 19-20).

Позивачем вживалися заходи з метою погашення податкового боргу, а саме: направлялася відповідачу податкова вимога №2 від 23.04.2012 року (а.с. 17). Вказані заходи не спричинили погашення платником податків податкового боргу, загальний розмір якого станом на 24.01.2013 року складає 3049 грн. 96 коп.

Пунктом 16.1 статті 16, пунктом 36.1 статті 36, пунктом 38.1 статті 38 ПК України (чинного з 01.01.2011 року) передбачено, що платники податків зобов’язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом; податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом; виконанням податкового обов’язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до статті 9 ПК України податок на прибуток належить до загальнодержавних податків.

Згідно із підпунктами 14.1.39, 14.1.156, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання; грошове зобов’язання платника податків – сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов’язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності; податкове зобов’язання – сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.

Згідно з статтями 20, 87, 95 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення суми податкового боргу платнника податків.

Таким чином, оскільки за відповідачем рахується податковий борг з податку на прибуток на загальну суму 3049 грн. 96 коп., щодо наявності та розміру якого відповідачем не подано до суду письмових заперечень, вжиті податковим органом заходи не призвели до його погашення, тому позовні вимоги підлягають до задоволення шляхом прийняття постанови про стягнення з Агрофірми «Індустрія» на користь держави податкового боргу в зазначеній сумі.

Керуючись статтями 122, 128, 163 КАС України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Агрофірми «Індустрія» в доход Державного бюджету України податковий борг в сумі 3049 (три тисячі сорок дев’ять) грн. 96 коп

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В. Д. Ковальчук