Ухвала суду № 2970965, 21.10.2008, Донецький апеляційний адміністративний суд

Суддя-доповідач – Дяченко С.П.                                                           справа № 22-а-11285/08

Головуючий у 1 інстанції – Бахар С.В.                                           

                                                                               Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем           України

21 жовтня  2008 року                                                                                       м. Донецьк

зал судового засідання у приміщенні суду за адресою:  м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді:  Дяченко С.П.

суддів:                        Сіваченко І.В.

                                     Нікулін О.А.                          

при секретарі судового засідання

Шептульовій С.Ю.,за участю представників: від позивача: Бубнова  С.В.,від відповідача:

 Молчанової Л.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуДержавної податкової інспекції у Будьонівському районі  м. Донецька

на постанову Донецького окружного адміністративного судувід

по адміністративній справі23 липня 2008 року 

№ 2-а-11468/08 (суддя Бахар С.В. )за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю виробничо-будівельне підприємство «Спецпідзембуд» 

до

Державної податкової інспекції у Будьонівському районі  м. Донецька

про

скасування податкового повідомлення – рішення від 29.02.2008 року №0000871501/0/437/15-013/13507433/2221/10, -

ВСТАНОВИЛА:

            Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23 липня 2008 року по справі № 2-а-11468/08  позов Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-будівельне підприємство «Спецпідзембуд»  до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі  м. Донецька, задоволено частково. Частково скасоване податкове повідомлення-рішення від 29 лютого 2008 року №0000871501/0/437/15-013/13507433/2221/10 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій за платежем: податок на прибуток у розмірі 15221 грн. 80 коп.

Відповідач з   вказаною постановою суду не погодився ,  посилаючись на порушення  судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

           В апеляційній скарзі та під час апеляційного розгляду  представник  відповідача - Державної податкової інспекції у Будьонівському районі  м. Донецька,  просив скасувати постанову суду першої інстанції у частині задоволення позовних вимог позивача та ухвалити нове рішення, яким відмовити  у задоволенні позову ;представник в позивача – залишити  постанову суду без змін.

Апеляційний перегляд  відбувається в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, представників сторін,  перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

             На підставі  проведеної документальної невиїзної перевірки позивача з питання своєчасності сплати податку на прибуток до бюджету Державною податковою інспекцією у Будьонівському районі  м. Донецька складений акт №345/8/15-011/13507433 від 15.02.2008р., та прийняте податкове повідомлення-рішення, якими на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-IIIвід 21.12.2000р. за порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість були застосовані до позивача штрафні санкції, а саме:

- податкове повідомлення-рішення №0000871501/0/437/15-013/13507433/2221/10 від 29.02.2008р., яким застосовані  штрафні (  фінансові)  санкції за затримку  більш  ніж 90 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання в розмірі 39703 грн. 90 коп.; за платежем : податок на прибуток  50% в сумі 19851 грн. 95 коп.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, що як сплата податкового зобов'язання з порушенням граничного строку сплати позивачем у розмірах 550 грн., 12382 грн. 42 коп., 17500 грн. податковим органом сприйняті подані позивачем до податкового органу декларації за 9 місяців 2005 року від 9 листопада 2005 року та за 2005 рік від 9 лютого 2006 року, якими позивачем визначені суми податку до сплати за поточний період та суми нарахованого податку за попередній податковий період поточного року.

Суми нарахованого податку за попередній період відповідачем сприйняті,  як погашення зобов'язання, що підтверджено представником відповідача під час судового розгляду справи в суді першої  інстанції  та у письмових запереченнях. Фактично суми податкових зобов'язань за даними деклараціями у таких сумах та датах, визначених податковим органом, позивачем сплачені не були.

Як сплата податкового зобов'язання позивачем у сумі 7 грн. 08 коп., 8849 грн. 06 коп., 4 грн. 10 коп., 1 грн. 64 коп., 409 грн. 60 коп. за 1 квартал та 1 півріччя 2005 року податковим органом були прийняті платіжні доручення, якими позивач здійснив наступні платежі: платіжне доручення від 28 липня 2006 року № 65 у сумі 10000 грн. (призначення платежу: податок на прибуток), платіжне доручення від 15 грудня 2006 року № 111 у сумі 500 грн. (призначення платежу: податок на прибуток), платіжне доручення від 26 травня 2006 року № 24 в сумі 8 грн. (призначення платежу: податок на прибуток за 1 квартал 2006 року), платіжне доручення від 10 серпня 2006 року № 75 в сумі 5 грн. (призначення платежу: податок на прибуток за 2 квартал 2006 року), платіжні доручення від 27 та 29 вересня 2006 року № 17, № 85 в сумі 82 коп. (призначення платежу: податок на прибуток).

Колегія судів погоджує висновок суду першої інстанції,  що проблемою даного спору є наявність або відсутність об'єкту застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкових зобов'язань, визначених Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Згідно пункту 1.2 статті 1 зазначеного Закону податкове зобов'язання, зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно до пункту 1.3 статті 1 цього Закону податковий борг (недоїмка) податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Заповнення декларацій про податок на прибуток та визначення сум податку як поточного періоду, так і попереднього, не посвідчує факт сплати узгодженої суми податкових зобов'язань і не є погашеною сумою в розумінні приписів підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 зазначеного Закону, внаслідок чого підстави для застосування штрафу відсутні.

Як було правильно встановлено судом першої інстанції під час дослідження вищезазначених платіжних доручень, сплачені суми за платіжними дорученнями в сумах 8 грн. та 5 грн. з визначенням призначення платежу за 1 та 2 квартали 2006 року, самостійно були зараховані відповідачем в сплату сум 7 грн. 08 коп. та 4 грн. 10 коп. за 1 півріччя 2005 року.

Колегія судів не приймає посилання відповідача на правомірність зарахування сплаченої позивачем суми в порядку календарної черговості виникнення податкового боргу з посиланням на приписи пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Відповідно до наведеного пункту податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Тобто, ця норма взагалі не визначає коло осіб, на яких розповсюджується її дія, чи то контролюючі органи, чи платники податків. Зазначена норма не визначає, хто зобов'язаний здійснювати погашення у встановленому нею порядку, такий обов'язок нею взагалі не визначений. У будь-якому випадку, ця норма не встановлює право чи обов'язок саме контролюючого органу (у даному випадку - органу державної податкової служби) якимось чином (в тому числі і шляхом ведення податкового обліку відповідним чином) змінювати податкові зобов'язання, в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти. Не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» або іншими законами з питань оподаткування.

Оскільки платіжними дорученнями в сумах 500 грн., 10000 грн., 82 коп., 82 коп. позивачем не визначено в призначенні платежу податковий період, за яким відбулася сплата податку, суд погоджує правомірність віднесення податковим органом даних сум на сплату податкового боргу в порядку календарної черговості його виникнення, внаслідок чого в цій частині штрафні (фінансові) санкцій в розмірі 4630 грн. 15 коп. застосовані відповідачем правомірно.

Враховуючи зазначене,  колегія суддів  вважає, що оскільки відповідач  не довів склад правопорушення, за яке ним застосовані штрафні (фінансові) санкції в частині  суми 15221 грн. 80 коп., суд  першої інстанції правомірно  прийшов до висновку  про  часткове задоволення позовних вимог.

              Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції  правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

           Ухвала суду в повному обсязі виготовлена  24жовтня 2008 року .

            Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю виробничо-будівельне підприємство «Спецпідзембуд» -  залишити без задоволення.

            Постанову  Донецького окружного адміністративного суду від  23  липня  2008 року по справі № 2-а-11468/08 за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-будівельне підприємство «Спецпідзембуд» до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі  м. Донецька, про  скасування податкового  повідомлення-рішення від 29 лютого 2008 року   №0000871501/0/437/15-013/13507433/2221/10 - залишити без змін.   

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення; може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України   протягом одного місяця з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий:                   /підпис/                                                                    Дяченко С.П.

Судді:                               /підпис/                                                                     Сівченко І.В.

                             /підпис/                                                                       Нікулін О.А.

З оригіналом вірно:

Суддя – доповідач                                            С.П. Дяченко