Постанова № 2970957, 10.12.2008, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції – суддя Хрімлі О. Г.

Суддя-доповідач - Яманко В. Г.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 грудня 2008 року                                                                              справа № 22-а-12103/08

зал судового засідання № 2 у приміщенні суду за адресою:  м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді:                                Яманко В. Г.

суддів:                      

при секретарі судового засіданняМіронової Г. М.

Горбенко К. П.

Білоус К. І. за участю представників: від позивача:Кривенька О. В. – за дов. № 5 від 02.01.2008 р.,від відповідачів:Романіка О. О. – за дов. № 11643/10/10-013 від 31.10.2008 р.

розглянувши у відкритому судовому засідання

апеляційну скаргу                                Державного підприємства «Шахтарськантрацит»,

                                                                  м. Шахтарськ

на постанову Донецького окружного адміністративного суду  

від             19 серпня 2008 року (повний текст постанови виготовлений 23 серпня 2008 року)по адміністративній справі               № 2-а-9634/08 (суддя Хрімлі О. Г.)за позовом  Державного підприємства «Шахтарськантрацит»,

м. Шахтарськдо    Шахтарської об’єднаної державної податкової інспекції,

м. Шахтарськ про   визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся 21 квітня 2008 року до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом (арк. справи 1-3) до Шахтарської об’єднаної державної податкової інспекції, м. Шахтарськ про визнання недійсним податкового повідомлення – рішення Шахтарської ОДПІ від 24 березня 2008 року № 0001941542/0/458 про нарахування штрафу в сумі 284792 грн. 15 коп.; визнання недійсними повідомлення  Шахтарської ОДПІ про розподіл пені № 105270011548314 від 10 січня 2008 року, № 105270011551223 від 12 січня 2008 року, № 105270011558738 від 18 січня 2008 року, № 105270011558737 від 18 січня 2008 року, № 105270011564555 від 24 січня 2008 року, № 105270011565775 від 25 січня 2008 року, № 105270011571968 від 30 січня 2008 року, № 105270011573998 від 31 січня 2008 року, № 105270011588131 від 6 лютого 2008 року, № 105270011593777 від 11 лютого 2008 року, № 105270011595549 від 12 лютого 2008 року, № 105270011596864 від 13 лютого 2008 року, № 105270011605956 від 20 лютого 2008 року, № 10527001160104 від 22 лютого 2008 року, № 105270011611698 від 25 лютого 2008 року.

Постановою від 19 серпня 2008 року (арк. справи 48-53) Донецький окружний адміністративний суд в задоволенні позовних вимог ДП «Шахтарськантрацит» відмовив повністю.

В апеляційній скарзі позивач просив скасувати постанову суду першої інстанції як прийняту з порушенням норм матеріального права, прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Під час судового розгляду представник позивача підтримав апеляційну скаргу.

Відповідач проти апеляційної скарги заперечував (арк. справи 68-69) та просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечень на скаргу,  встановила наступне.

Державне підприємство "Шахтарськантрацит" є юридичною особою, включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 32299510, є  платником податку на додану вартість.  

18 березня 2008 року Шахтарською ОДПІ була здійснена невиїзна документальна перевірка з питань дотримання граничних термінів сплати податку на додану вартість за жовтень 2007 року по строку 30 листопада 2007 року. За результатами перевірки був складений акт від 19 березня 2008 року № 494/15/32299510 (арк. справи 5-6). На підставі вказаного акту перевірки відповідачем згідно підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ від 21 грудня 2000 року зі змінами та доповненнями було прийнято спірне податкові повідомлення-рішення № 0001941542/0/458 (арк. справи 7) про застосування штрафних санкцій  в розмірі 20 % на загальну суму 284792 грн. 15 коп. за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість передбаченого підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".  

Підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

За підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно підпункту 7.8.1 пункту 7.8 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 3 квітня 1997 року (зі змінами та доповненнями станом на час існування спірних правовідносин) податковим періодом для визначення податку на додану вартість є один календарний місяць.

Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації або у розрахунку (пункт 1.11 статті 1 вказаного закону) вважається узгодженим з дня подання податкової звітності. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

За підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Позивач відповідно до пояснення до апеляційної скарги вказав, що відповідно до податкової декларації по ПДВ № 24993 від 20 листопада 2007 року позивачем за жовтень 2007 року задекларовано до оплати ПДВ в сумі 1448793 грн., в жовтні 2007 році позивачем було оплачено авансові платежі за жовтень 2007 року в сумі 745000 грн., що підтверджуються платіжними дорученням № 28 від 2 жовтня 2007 року сумі 50000 грн., № 52 від 5 жовтня 2007 року в сумі 150000 грн., № 58 від 8 жовтня 2007 року в сумі 30000 грн., № 78 від 9 жовтня 2007 року в сумі 50000 грн., № 123 від 11 жовтня 2007 року в сумі 100000 грн., № 158 від 16 жовтня 2007 року в сумі 100000 грн., № 195 від 18 жовтня 2007 року в сумі 60000 грн., № 216 від 19 жовтня 2007 року в сумі 100000 грн., № 265 від 23 жовтня 2007 року в сумі 100000 грн., № 437 від 31 жовтня 2007 року в сумі 5000 грн.

Позивач в обґрунтування позовних вимог вказав на те, що в січні, лютому 2008 року ним були здійснені поточні платежі в рахунок оплати податкового зобов’язання за період: січень 2008 року по декларації № 3432 від 20 лютого 2008 року та лютий 2008 року за декларацією № 4513 від 20 березня 2008 року, тобто проводилися поточні платежі по ПДВ, що підтверджено платіжними дорученнями № 21 від 10 січня 2008 року на суму 300000 грн., № 44 від 12 січня 2008 року на суму 160000 грн., № 92 від 18 січня 2008 року на суму 40000 грн., № 88 від 18 січня 2008 року на суму 100000 грн., № 126 від 24 січня 2008 року на суму 50000 грн., № 138 від 25 січня 2008  на суму 100000 грн., № 230 від 30 січня 2008 року на суму 30000 грн., № 289 від 31 січня 2008 року на суму 133000 грн., № 356 від 6 лютого 2008 року на суму 50000 грн., № 400 від 11 лютого 2008 року на суму 100000 грн., № 416 від 12 лютого 2008 року на суму 300000 грн., № 424 від 13 лютого 2008 року на суму 300000 грн., № 457 від 20 лютого 2008 року на суму 50000 грн., № 465 від 22 лютого 2008 року на суму 100000 грн., № 467 від 25 лютого 2008 року на суму 150000 грн. (арк. справи 8-15) з відповідним зазначенням в них призначення платежу.

Крім того, ухвалою від 19 листопада 2008 року Донецьким апеляційним адміністративним судом апеляційну скаргу Шахтарської ОДПІ на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 травня 2008 року було залишено без задоволення, постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 травня 2008 року, якою було визнане недійсним податкове повідомлення-рішення Шахтарської ОДПІ від 6 лютого 2008 року № 0001811542/0/183, яким до ДП «Шахтарськантрацит» застосована фінансова санкція у сумі 1851935 грн. 35 коп. на підставі не здійснення виплати сум задекларованого ПДВ за жовтень 2007 року та визнані недійсними податкові повідомлення Шахтарської ОДПІ про розподіл сплаченої позивачем суми, в тому числі за жовтень 2007 року, в рахунок погашення пені та податкового боргу з ПДВ за попередні періоди.

Повідомленнями Шахтарської ОДПІ № 105270011548314 від 10 січня 2008 року, № 105270011551223 від 12 січня 2008 року, № 105270011558738 від 18 січня 2008 року, № 105270011558737 від 18 січня 2008 року, № 105270011564555 від 24 січня 2008 року, № 105270011565775 від 25 січня 2008 року, № 105270011571968 від 30 січня 2008 року, № 105270011573998 від 31 січня 2008 року, № 105270011588131 від 6 лютого 2008 року, № 105270011593777від 11 лютого 2008 року, № 105270011595549 від 12 лютого 2008 року, № 105270011596864 від 13 лютого 2008 року, № 105270011605956 від 20 лютого 2008 року, № 105270011610104 від 22 лютого 2008 року, № 105270011611698 від 25 лютого 2008 року (арк. справи 16-23) було здійснено розподіл сплаченої позивачем суми в погашення податкового боргу в розмірі 1523073 грн. 26 коп. та пені в розмірі 439926 грн. 74 коп. без попереднього узгодження цього з ДП «Шахтарськантрацит».

Слід зазначити, що суми вказані до сплати в платіжних дорученнях та зараховані самостійно податковим органом в погашення податкового боргу не співпадають, оскільки відбувалося як зарахування в погашення боргу сплаченого підприємством податку, так і пені, яка автоматично нараховувалася відповідачем та погашалася в облікових картках позивача з податку на прибуток та з податку на додану вартість з суми, яка перераховувалася позивачем (арк. справи 86-118).

За підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"  у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у розмірах встановлених цим підпунктом в залежності від кількості днів просрочки.

Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що згідно статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості, конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом. Частиною 1 статті 317 Цивільного кодексу України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. За частинами 1, 2, 6, 7 статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, держава не втручається у здійснення власником права власності, діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Стаття 321 Цивільного кодексу  України встановила, що право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу, а саме: у разі стихійного лиха, аварії, епідемії, епізоотії та за інших надзвичайних обставин, в умовах воєнного або надзвичайного стану.

Частинами 1, 5 статті 19 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству. Незаконне втручання та перешкоджання господарській діяльності суб'єктів господарювання з боку органів державної влади, їх посадових осіб при здійсненні ними державного контролю та нагляду забороняються. Згідно частини 7 статті 66 Господарського кодексу України  держава гарантує захист майнових прав підприємства. Вилучення державою у підприємства майна, що ним використовується, здійснюється лише у випадках і порядку, передбачених законом.

Відповідач перерозподіляючи самостійно без врахування призначення платежу перераховані позивачем грошові кошти, якими він має право вільно користуватися, здійснюючи підприємницьку діяльність,  фактично порушило право позивача на власність, яке гарантується та охороняється вищенаведеними нормами Конституції України, Цивільного та Господарського кодексів України. 

Згідно статті 19 Конституції України  посадові особи суб'єктів владних повноважень, якими є й податкові органи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Колегія суддів зауважує, що відповідно до статті 13 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримуватися Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла до висновку про прийняття судом першої інстанції постанови з порушенням норм матеріального права, що відповідно обумовлює скасування постанови суду першої інстанції та задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Шахтарськантрацит», м. Шахтарськ на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2008 року по адміністративній справі № 2-а-9634/08 – задовольнити повністю.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2008 року по адміністративній справі № 2-а-9634/08 – скасувати.

Позовні вимоги Державного підприємства «Шахтарськантрацит», м. Шахтарськ до Шахтарської об’єднаної державної податкової інспекції, м. Шахтарськ про визнання недійсним податкового повідомлення – рішення Шахтарської об’єднаної державної податкової інспекції, м. Шахтарськ від 24 березня 2008 року № 0001941542/0/458; визнання недійсними повідомлення Шахтарської об’єднаної державної податкової інспекції, м. Шахтарськ № 105270011548314 від 10 січня 2008 року, № 105270011551223 від 12 січня 2008 року, № 105270011558738 від 18 січня 2008 року, № 105270011558737 від 18 січня 2008 року, № 105270011564555 від 24 січня 2008 року, № 105270011565775 від 25 січня 2008 року, № 105270011571968 від 30 січня 2008 року, № 105270011573998 від 31 січня 2008 року, № 105270011588131 від 6 лютого 2008 року, № 105270011593777 від 11 лютого 2008 року, № 105270011595549 від 12 лютого 2008 року, № 105270011596864 від 13 лютого 2008 року, № 105270011605956 від 20 лютого 2008 року, № 10527001160104 від 22 лютого 2008 року, № 105270011611698 від 25 лютого 2008 року про розподіл сплаченої суми податкового боргу задовольнити повністю.

Визнати недійсним податкового повідомлення – рішення Шахтарської об’єднаної державної податкової інспекції від 24 березня 2008 року № 0001941542/0/458 про нарахування штрафу з податку на додану вартість в сумі 284792 грн. 15 коп.

Визнати недійсними повідомлення Шахтарської об’єднаної державної податкової інспекції № 105270011548314 від 10 січня 2008 року, № 105270011551223 від 12 січня 2008 року, № 105270011558738 від 18 січня 2008 року, № 105270011558737 від 18 січня 2008 року, № 105270011564555 від 24 січня 2008 року, № 105270011565775 від 25 січня 2008 року, № 105270011571968 від 30 січня 2008 року, № 105270011573998 від 31 січня 2008 року, № 105270011588131 від 6 лютого 2008 року, № 105270011593777 від 11 лютого 2008 року, № 105270011595549 від 12 лютого 2008 року, № 105270011596864 від 13 лютого 2008 року, № 105270011605956 від 20 лютого 2008 року, № 10527001160104 від 22 лютого 2008 року, № 105270011611698 від 25 лютого 2008 року про розподіл сплаченої суми податкового боргу.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України відкласти з дня закінчення судового розгляду справи на строк п’ять днів складання судового рішення у повному обсязі.

Вступна та резолютивна частини постанови складені, підписані колегією суддів у нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 10 грудня 2008 року.

         Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення в повному обсязі.         

Постанова складена в повному обсязі та підписана колегією суддів 11 грудня 2008 року.

Головуючий:                                   /підпис/                                                        В.Г.Яманко

Судді:                                               /підпис/                                                          Г.М.Міронова

                                                         /підпис/                                                           К.П.Горбенко