Постанова № 2970777, 22.09.2008, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДo:p>/o:p>

o:p>/o:p>

Справа № 22а-1186/08                                                                                                        Головуючий суддя у 1-ій

Категорія статобліку – 36                                                                                                   інстанції – Гончаренко С.А.

                                                                                                                                              ( Справа № 11/765/06-АП )

П О С Т А Н О В А

Іменем  УКРАЇНИ

22 вересня 2008 року                                                                           м. Дніпропетровськ

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії

головуючий суддя     Юхименко О.В.,

суддя                            Коршун А.О.,

суддя                            Семененко Я.В.,

при секретарі             Рєзникові Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні              

апеляційну скаргу    ВАТ по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз»,

апеляційну скаргу    СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі,

на постанову              господарського суду Запорізької області від 14.08.2007 року

у справі                       №  11 / 765 / 06 – АП

за позовом                   Відкритого акціонерного товариства

                                      по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз»,

                                           вул. Заводська, 7, м. Запоріжжя, 69035;

до відповідача            Спеціалізованої Державної податкової інспекції

                                      по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі,

                                        пр. Леніна, 190-А, м. Запоріжжя, 69035;

за участю                    Прокуратури Запорізької області,

                                        вул. Матросова, 29-А, м. Запоріжжя, 69057;

про                               скасування акта;

встановили:Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» подано позов до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000601322/0 від 27.10.2006р.

Господарський суд Запорізької області (суддя Гончаренко С.А.) своєю постановою від 14.08.2007р. в адміністративній справі № 11/765/06-АП позов задовольнив частково.

Скасував повідомлення-рішення в частині визначення податкового зобов’язання по податку на додану вартість у розмірі 1.931.212,96 грн., у тому числі 1.037.444,96 грн. основного платежу та 893.768,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Постанова суду мотивована наступним:

1) самостійна виправлена помилка - штрафні (фінансові) санкції у зв’язку з самостійним виправленням помилки не підлягали нарахуванню з огляду на порушення справи про банкрутство;

2) податковий кредит з вартості відтоків природного газу – витрати безпосередньо пов’язані з веденням господарської діяльності;

3) штрафні санкції за результатами перевірки – не нараховуються протягом дії мораторію.  

В іншій частині позову відмовив.

(Див. на звороті)

В цій частині постанова суд мотивована тим, що податкові накладні, датовані 2001 роком, не підлягають включенню до складу податкового кредиту квітня та червня 2005р. у зв’язку із пропуском строку давності.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі ВАТ по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз», Позивач, вказує на порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Звернення до органу державної податкової служби, у відповідності з пп. 7.2.6 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (168/97-ВР), є правом платника податку. В той же час, право підприємства на податковий кредит підтверджено належним чином оформленими податковими накладними, які були досліджені фахівцями держподаткінспекції в ході документальної перевірки.

Підпункт 15.3.1 пункту 15.3 статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року N 2181-III (2181-14), на який послався суд першої інстанції, взагалі не регулює порядку визначення податкового кредиту.

Просить постанову господарського суду Запорізької області від 14.08.2007р. по справі № 11/765/06–АП скасувати та ухвалити нове рішення. Позов задовольнити.

В свою чергу, не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі Спеціалізована Державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі, Відповідач, вказує на порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Штрафні (фінансові) санкції у розмірі п'яти відсотків, які зобов’язаний сплатити платник податків з огляду на приписи п. 17.2 ст. 17 Закону (2181-14), є сумою податкового зобов’язання такого платника податків, та визначаються в загальному порядку, із застосуванням штрафних (фінансових) санкцій на суму такої недоплати.

Відтоки природного газу не пов’язані з господарською діяльністю. Сума податку, сплаченого у зв’язку з їх придбанням, не включається до складу податкового кредиту.

Крім того, протягом дії мораторію не застосовуються фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). Штрафні (фінансові) санкції за виявлені в ході перевірки порушення податкового законодавства застосовуються в загальному порядку.

Просить постанову господарського суду Запорізької області від 14.08.2007р. по справі № 11/765/06–АП скасувати та ухвалити нове рішення. У позові відмовити.

В засіданні, відкритому 23.07.2008р., оголошувалася перерва до 22.09.2008р.

Розпорядженням голови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2008р. № 257 справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Юхименко О.В., суддів Коршун А.О., Семененко Я.В.

Судовий розгляд адміністративної справи здійснювався з повним фіксуванням судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу «Оберіг».

Сутність спору:В період з 13.09.2006р. по 03.10.2006р., уповноваженими фахівцями держподаткінспекції проведена позапланова виїзна документальна перевірка Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005р. по 30.06.2006р.

За результатами перевірки складений Акт від 17.10.2006р. № 37/08-08/03345716.

На підставі акта перевірки керівником Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі 27.10.2006р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000601322/0. Згідно з пп. б) пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року N 2181-III, відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР, на підставі пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року N 2181-III, Відкритому акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» визначено суму податкового зобов’язання за платежем податок на додану вартість (код платежу 14010100) у розмірі 2.681.303,00 грн. У тому числі: 1.787.535,00 грн. осново платежу + 893.768,00 грн. штрафні (фінансові) санкції.    

За співпадаючою позицією сторін, стосовно чого спір між ними відсутній, підставою для визначення суми податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій), стали:

1) визначення суми податкового зобов’язання у розмірі 1.456,00 грн. в результаті несплати ВАТ по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» суми штрафу у розмірі п'яти відсотків на підставі п. 17.2 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року N 2181-III в результаті самостійно виправленої помилки, та застосування на цю суму штрафних (фінансових) санкцій;

2) визначення суми податкового зобов’язання у розмірі 1.035.989,20 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 517.994,60 грн. в результаті неправомірного віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ з вартості відтоків (понаднормативних втрат) природного газу;

3) визначення суми податкового зобов’язання у розмірі 750.090,04 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 375.045,02 грн. в результаті неправомірного віднесення до складу податкового кредиту квітня та червня 2005р. податкових накладних, датованих серпнем та груднем 2001р.

Визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.10.2006р. № 0000601322/0 було предметом судового позову.

Колегія суддів, заслухавши представників сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесені оскарженого рішення, знаходить апеляційну скаргу ВАТ по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» такою, що не підлягає задоволенню. Апеляційна скарга СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі підлягає задоволенню частково.

1) визначення суми податкового зобов’язання у розмірі 1.456,00 грн. в результаті несплати суми штрафу у розмірі п'яти відсотків в результаті самостійно виправленої помилки.

У відповідності з п. 17.2 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року N 2181-III, платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку, б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.

Згідно з п. 17.3 ст. 17 Закону (2181-14) сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

Отже, у разі невиконання підприємством приписів п. 17.2 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» ( 2181-14 ) сума недоплати штрафу у розмірі п'яти відсотків є сумою податкового зобов’язання платника податків, яка визначається контролюючим органом, з нарахуванням штрафу у відповідності з пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

За таких обставин суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позову в частині визначення суми податкового зобов’язання у розмірі 1.456,00 грн. з огляду на порушення справи про банкрутство.

3) визначення суми податкового зобов’язання в результаті віднесення до складу податкового кредиту квітня та червня 2005р. податкових накладних, датованих серпнем та груднем 2001р.

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (168/97-ВР), чинного на дату виникнення спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду складався із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит, пп. 7.5.1 Закону  (168/97-ВР) вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Визначальним, в контексті наведених норм, є формування податкового кредиту саме звітного періоду. 

З огляду на приписи п. 11.11 ст. 11 Закону (168/97-ВР) право на податковий кредит у Позивача виникло на момент здійснення оплати вартості природного газу по податковим накладним: від 31.08.2001р. № 3039, від 31.12.2001р. № 6391, та від 31.12.2001р. № 6390.  

Отже, ВАТ по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз», у відповідності з пп. 7.4.5 Закону (168/97-ВР), міг попередньо включити до складу податкового кредиту суми ПДВ, не підтверджені податковими накладними, та звернутися до кінця поточного податкового періоду з відповідною заявою до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням.

Альтернативою, в силу п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року N 2181-III ( 2181-14 ), є виправлення помилки шляхом подання уточнюючого розрахунку, або зазначення уточнених показників у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, та з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону.

В цій частині господарський суд Запорізької області дійшов обґрунтованого висновку про неможливість включення до складу податкового кредиту квітня та червня 2005р. податкових накладних 2001 року у зв’язку з пропуском строку давності.

Водночас, за змістом оскарженого рішення, господарський суд Запорізької області визнав протиправним та скасував повідомлення-рішення в частині визначення штрафних (фінансових) санкцій протягом дії мораторію у зв’язку з порушенням справи про банкрутство.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14 травня 1992 року N 2343-XII, в редакції Закону N 784-XIV від 30.06.1999р., протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування,податків і зборів (обов'язкових платежів).

За визначенням статті 1 Закону ( 2343-12 ) мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Отже, зі змісту наведених норм, виключається застосування штрафних (фінансових) санкцій на підставі пп. 17.1.7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» ( 2181-14 ) - у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом. У разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф на загальних підставах.

2) визначення суми податкового зобов’язання у розмірі 1.035.989,20 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 517.994,60 грн. в результаті віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ з вартості відтоків (понаднормативних втрат) природного газу.

У відповідності з п. 5.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР, в редакції Закону N 283/97-ВР від 22.05.97р. (334/94-ВР), валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно до пп. 5.2.1 Закону N 334/94-ВР, до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Понаднормативні втрати природного газу є складовою частиною операцій з купівлі-продажу природного разу. Понаднормативні втрати або сезонні відтоки природного газу обмеженнями не передбачені.  

Висновки суду в цій частині відповідають обставинам справи. В межах апеляційної скарги СДПІ підстави для скасування постанови суду першої інстанції в цій частині відсутні.

Керуючись ст. 195, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, –

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу ВАТ по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі задовольни частково.

Постанову господарського суду Запорізької області від 14.08.2007 року у справі № 11/765/06-АП скасувати частково та прийняти нову постанову.

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000601322/0 в частині визначення суми податкового зобов’язання у розмірі 1.553.983,80 грн., у тому числі 1.035.989,20 грн. основного платежу та 517.994,60 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

В іншій частині позову відмовити. 

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга на судові рішення подається протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Постанову складено у повному обсязі 27.10.2008р.

                                   Головуючий суддя                                      О.В.Юхименко

                                   Суддя                                                            А.О.Коршун

                                   Суддя                                                            Я.В.Семененко