Ухвала суду № 2970776, 03.09.2008, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДo:p>/o:p>

o:p>/o:p>

Справа № 22а-1202/08                                                                                                        Головуючий суддя у 1-ій

Категорія статобліку – 36                                                                                                   інстанції – Проскуряков К.В.

                                                                                                                                              ( Справа № 5/137/07-АП )

У Х В А Л А

Іменем УКРАЇНИ

03 вересня 2008 року                                                                           м. Дніпропетровськ

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії

головуючий суддя     Юхименко О.В.,

суддя                            Баранник Н.П.,

суддя                            Нагорна Л.М.,

при секретарі             Фірсік Д.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні              

апеляційну скаргу    СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі,

на постанову              Господарського суду Запорізької області від 27.08.2007 року

у справі                        №  5 / 137 / 07 – АП

за позовом                   Відкритого акціонерного товариства «Запоріжтрансформатор»,

                                           вул. Дніпропетровське шосе, 3, м. Запоріжжя, 69600,

до відповідача            Спеціалізованої Державної податкової інспекції

                                      по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі,

                                        пр. Леніна, 190-А, м. Запоріжжя, 69035;

про                               скасування акта та визнання незаконною вимоги,

встановили:Відкритим акціонерним товариством «Запоріжтрансформатор» подано позов до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі про визнання протиправною та скасування першої податкової вимоги № 1/17 від 10.05.2007р. та визнання незаконними вимог СДПІ, викладених в листі № 4691/10/24-013 про виділення активів для опису в податкову заставу на суму, не менше 154.304,00 грн.

Господарський суд Запорізької області (суддя Проскуряков К.В.) своєю постановою від 27.08.2007р. в адміністративній справі № 5/137/07-АП позов задовольнив.

Постанова суду мотивована тим, що поставлені органу митного контролю податкові векселі вважаються погашеними сумами належного Позивачу бюджетного відшкодування. Крім того, Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року N 2181-III не містить такої підстави для узгодження суми податкового зобов’язання як видача податкового векселя.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі Спеціалізована Державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі, Відповідач, вказує на порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У відповідності з п. 11.5 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (168/97-ВР) сума бюджетного відшкодування повинна бути підтверджена податковим органом саме на дату поставки векселя органу митного контролю, а не на дату подачі податкових декларацій.                                 (Див. на звороті) 

За визначенням п. 1.16 ст. 1 Закону (168/97-ВР) сума, зазначена у непогашеному векселі, розглядається як податкова заборгованість, яка погашається у порядку, передбаченому законодавством для погашення податкового боргу.

Крім того, господарському суду не підвідомчі справи у спорі, зокрема, про визнання незаконними вимог, викладених у листі, який не є актом державного органу.

Просить постанову господарського суду Запорізької області від 27.08.2007р. по справі № 5/137/07–АП скасувати та ухвалити нове рішення. У позові відмовити.

Відкрите акціонерне товариство «Запоріжтрансформатор», Позивач, скаргу оспорив. У запереченнях на апеляційну скаргу вказує на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За даними обліку станом на 10.05.2007р. заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість у підприємства відсутня.

Вимоги СДПІ про виділення активів для опису в податкову заставу на суму, не менше 154.304,00 грн., не ґрунтуються на нормах чинного законодавства. 

Просить постанову господарського суду Запорізької області від 27.08.2007р. по справі № 5/137/07–АП залишити без змін. Апеляційну скаргу Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі – без задоволення.

В засіданні, відкритому 16.07.2008р., оголошувалася перерва до 03.09.2008р.

Розпорядженням голови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.09.2008р. № 225 справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Юхименко О.В., суддів Баранник Н.П., Нагорна Л.М.

Судовий розгляд адміністративної справи здійснювався з повним фіксуванням судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу «Оберіг».

Сутність спору:Як встановлено судом першої інстанції, в період з 13 по 21 листопада, та з 01 по 22 грудня 2006р., при імпорті товарів на митну територію України Позивачем були надані органу митного контролю податкові векселі.

Векселі включені до складу податкових зобов’язань Позивача за листопад та грудень 2006р. – Декларації з ПДВ прийняті СДПІ 12.12.2006р. за вх. № 12750 та 19.01.2007р. вх. № 14165, відповідно.

Згідно до Довідок № 216/08-02/00213428 від 11.12.2006р. та № 247/08-02/00213428 від 29.12.2006р., складених фахівцями держподаткінспекції до дати подання звітності за відповідні періоди, Позивач мав підтверджену податковим органом суму бюджетного відшкодування у розмірі 1.375.233,00 грн. за вересень 2006р., та 2.459.920,00 грн. за жовтень 2006р.     

10.05.2007р. Товариством отримано лист Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі № 4691/10/24-013, яким, у зв’язку із виникненням податкового боргу – податкова вимога № 1/17, зобов’язано не пізніше 14.05.2007р. виділити активи для опису в податкову заставу на суму, не менше 154.304,00 грн. за балансовою вартістю за даними бухгалтерського обліку.

До листа було додано податкову вимогу від 10.05.2007р. № 1/17 про наявність податкового боргу за узгодженими податковими зобов’язаннями за платежем – пеня з ПДВ в сумі 77.151,91 грн.

Визнання протиправною та скасування першої податкової вимоги № 1/17 від 10.05.2007р. та визнання незаконними вимог СДПІ, викладених в листі № 4691/10/24-013 про виділення активів для опису в податкову заставу на суму, не менше 154.304,00 грн., були предметом судового позову.

Колегія суддів, заслухавши представників сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесені оскарженого рішення, знаходить апеляційну скаргу Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі такою, що не підлягає задоволенню.

Стосовно фактичних обставин справи, встановлених судом першої інстанції, спір між сторонами відсутній.

За позицією заявника апеляційної скарги, не оспорюючи наявної у Позивача суми бюджетного відшкодування, підтвердженої податковим органом на дату подання податкової звітності, фахівці держподаткінспекції, за відсутності такого підтвердження саме на дату поставки податкового векселя, заперечують можливість включити суму зобов'язань по податковому векселю до складу податкових зобов'язань за звітний (податковий) період, в якому відбулася його поставка органу митного контролю.

Така позиція контролюючого органу видається колегії суддів помилковою.

Згідно з п. 11.5 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (168/97-ВР) платники податку при імпорті товарів на митну територію України, за умови оформлення митної декларації (за винятком тимчасової чи неповної, періодичної чи попередньої декларації), можуть за власним бажанням надавати органам митного контролю податковий вексель на суму податкового зобов'язання зі строком погашення на тридцятий календарний день з дня його поставки органу митного контролю <…>

Надання органам митного контролю податкового векселя на суму податкового зобов'язання не ставиться в залежність від наявності чи відсутності у такого платника податку належного йому бюджетного відшкодування.  

Платник податку може за самостійним рішенням достроково погасити вексель шляхом перерахування коштів до бюджету або шляхом заліку сум бюджетного відшкодування, підтвердженого податковим органом.

І далі, якщо платник податку на дату поставки податкового векселя органу митного контролю має підтверджену податковим органом суму бюджетного відшкодування, яка дорівнює або більша ніж сума зобов'язання по такому векселю, платник податку має право включити суму зобов'язань по податковому векселю до складу податкових зобов'язань за звітний (податковий) період, в якому відбулася його поставка органу митного контролю.

Тобто, на визначену Законом дату (поставки податкового векселю органу митного контролю) платником податку має бути узгоджена сума бюджетного відшкодування шляхом подання податкової декларації (п. 4.1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року N 2181-III), у розмірі, не меншому ніж сума зобов’язань по податковому векселю. Та ця сума має бути підтверджена податковим органом в принципі, а не на дату поставки векселя органу митного контролю.

Як зазначено вище, в період з 13 по 21 листопада 2006р. при імпорті товарів на митну територію України Позивачем були надані органу митного контролю податкові векселі на суму 1.375.222,46 грн.

В період з 01 по 22 грудня 2006р. при імпорті товарів на митну територію України Позивачем були надані органу митного контролю податкові векселі на суму 2.333.868,00 грн. 

Згідно до Довідок № 216/08-02/00213428 від 11.12.2006р. та № 247/08-02/00213428 від 29.12.2006р., складених фахівцями держподаткінспекції, Позивач мав підтверджену податковим органом суму бюджетного відшкодування у розмірі 1.375.233,00 грн. за вересень 2006р., та 2.459.920,00 грн. за жовтень 2006р.

Векселі включені до складу податкових зобов’язань Позивача за листопад та грудень 2006р. – Декларації з ПДВ прийняті СДПІ 12.12.2006р. за вх. № 12750 та 19.01.2007р. вх. № 14165, відповідно.

При цьому податковий вексель вважається погашеним та платник податку має право на включення до складу податкового кредиту суми зобов'язань по податковому векселю у наступному звітному (податковому) періоді.

Зазначені обставини досліджені судом першої інстанції на підставі наданих в судове засідання сторонами доказів. В межах апеляційної скарги підстави для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду відсутні.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, –

У Х В А Л И В

Апеляційну скаргу Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі залишити без задоволення

Постанову господарського суду Запорізької області від 27.08.2007 року у справі № 5/137/07-АП залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга на судові рішення подається протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Ухвалу складено у повному обсязі 20.10.2008р.

                                   Головуючий суддя                                      О.В.Юхименко

                                   Суддя                                                            Н.П.Баранник

                                   Суддя                                                            Л.М.Нагорна