Ухвала суду № 2970630, 14.10.2008, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а–18054/08                                         Головуючий  у  1 інстанції Курченко Н.М.

                        Суддя-доповідач Романчук О.М. 

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2008 року                                                                                           м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді                        Романчук О.М.

суддів:                                             Усенка В.Г.

                                                        Зайцева М.П.

при секретарі:                                Ткаченко Т.С.

   розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Черкаси  на постанову  Господарського суду Черкаської областi  від  03 березня 2008 р. у справі за адміністративним позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Инвест»  до Державної податкової інспекції у м.Черкаси визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

                                                                В С Т А Н О В И В :

 Постановою  Господарського суду Черкаської області  від  03.03.08  позов задоволено повністю.

 Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - Державна податкова інспекція у м.Черкаси, подав апеляційну скаргу та просив суд скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення у справі, яким відмовити у задоволенні позову.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У період з 06.12.2007 року по 19.12.2007 року відповідачем проведена виїзна позапланова документальна перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за вересень 2007 року, за результатами якої складений акт від 20.12.2007 року №2362/23-4/34556406. На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000832304/0 від 26.12.2007 року, яким було зменшено суму бюджетного відшкодування з опдатку на додану вартість у розмірі 165305, 00 грн..

Пунктом 1.7. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі - Закон) визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону - бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п. 7.7.1. п. 7.7. ст.7 Закону - сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпункт 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону - Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);  б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином бюджетному відшкодуванню підлягає частина від`ємного значення суми податку, яка дорівнює сумі податку фактично сплаченого отримувачем товарів, робіт та послуг у попередньому податковому періоді.

Як вбачається з матеріалів справи,  позивачем було перераховано попередні оплати за серпень 2007 року у таких розмірах: ПП «Алегрі» в сумі 617 858,04 у тому числі ПДВ - 102 976,34 грн. за будівельні роботи по реконструкції адміністративної будівлі; TOB «Круг-Вікна» в сумі 366 397,50 грн., ПДВ - 61 066,25 грн. за влаштування промислових воріт, жалюзі, влаштування метало пластикових виробів; TOB «Універсал-Спецавтотехніка» в сумі 7575,00 грн., ПДВ - 1262,50 грн. за автонавантажувачі. Вищеперелічені розрахунки були здійснені на виконання умов договорів, які укладені позивачем з вищенаведеними юридичними особами. Після отримання вищезазначених грошових коштів позивачем були отримні податкові накладні від вищенаведених контрагентів, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону - датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається:  дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктами 7.7.3, 7.7.4, 7.7.5 та 7.7.6 ст. 7 Закону передбачено, що платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. 

Посилання відповідача на те, що позивач підпадає під дію положення п. 7.7.11 п. 7.7 ст. 7 Закону, а тому не має права на бюджетне відшкодування у вересні 2007 року судом першої інстанції вірно було відхилено через наступне.

Відповідно до п. 7.7.11 п. 7.7 ст. 7 Закону  - такі особи не мають права на отримання бюджетного відшкодування: а) особа, яка: була зареєстрована як платник цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів за рішенням Кабінету Міністрів України); мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів);  не провадила діяльність протягом останніх дванадцяти календарних місяців; б) особа, яка є платником єдиного податку за спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності, що передбачають сплату цього податку у спосіб, відмінний від встановленого цим Законом, або звільнення від такої сплати.

Позивач не підпадає під дію вищенаведеної норми, оскільки сума оподатковуваних операцій не є маншими ніж заявлена сума бюджетного відшкодування.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем було правомірно включено 165305, 00 грн. до бюджетного відшкодування у вересні 2007 року.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на той факт, що проведення виїзної позапланової документальної перевірки було здійснено з порушенням Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Так, відповідно до ч. 8 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»  - позапланова виїзна перевірка може здійснюватися лише на підставі рішення суду. Орган державної податкової служби, який ініціює проведення позапланової виїзної перевірки, подає до суду письмове обґрунтування підстав такої перевірки та дати її початку і закінчення, склад осіб, які будуть проводити таку перевірку, документи, які відповідно до частини шостої цієї статті свідчать про виникнення підстав для проведення такої перевірки, інформацію про вид та кількість перевірок, проведених органами державної податкової служби щодо суб'єкта господарської діяльності та наслідки таких перевірок за попередні три роки, а також на вимогу суду - інші відомості. У розгляді питання про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки мають право брати участь представники суб'єкта господарської діяльності. Повідомлення про місце, дату та час розгляду питання про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки направляється не пізніше ніж за три робочі дні до дати такого розгляду. Позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.

Як вбачається з матеріалів справи, позапланова перевірка позивача здійснювалася без рішення суду.

Суд першої інстанції дав належну оцінку всім обставинам справи, правильно застосував законодавство, що регулює ці правовідносини.

Таким чином, судом першої інстанції ухвалено рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Черкаси залишити без задоволення, а  постанову Господарського суду Черкаської областi  від  03 березня 2008  року– без змін

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя:                         

                      Судді: