Ухвала суду № 2986849, 30.09.2008, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-989/08 р. Головуючий у першій інстанції: Євсіков О.О.

Доповідач: Саприкіна І.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2008 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Коваля М.П., Маслія В.І.,

при секретарі: Бадріашвілі К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліфарб» на постанову Господарського суду м. Києва від 17 квітня 2007 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліфарб» до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва про визнання нечинним рішення,

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Поліфарб» звернулись до Господарського суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Обролонському районі м. Києва про визнання нечинним рішення.

Постановою Господарського суду м. Києва від 17.04.2007 року Товариству з обмеженою відповідальністю «Поліфарб» в позові було відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну на їх думку постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою задовольнити позов в повному обсязі та визнати податкове рішення-повідомлення ДПІ у Оболонському районі м. Києва від 01.02.2007 року № 0000102302\0 нечинним. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення Господарським судом м. Києва норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Господарський суд м. Києва в своїй постанові прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Апеляційна інстанція повністю погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Оболонському районі м. Києва на підставі акта перевірки від 29.01.2007 року № 39-23-2-32914623 було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000102302/0 від 01.02.2007 року, яким позивачу було визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 23 993,00 грн., з яких: 15 995,00 грн. - основний платіж та 7 998,00 грн. - штрафні санкції.

Як встановлено актом перевірки, ТОВ "Поліфарб" (покупець) мало господарські взаємовідносини з ТОВ "Паралель" (продавець) протягом липня 2005 р. - лютого 2006 р. щодо закупівлі товару відповідно до отриманих позивачем від ТОВ "Паралель" податкових накладних ( № 45 від 08.07.2005 на суму 1300,00 грн., в т.ч. ПДВ 216,66 грн.; № 49 від 22.07.2005 на суму 9163,20 грн., в т.ч. ПДВ 1527,20 грн.; № 50 від 28.07.05 на суму 6979,47 грн., в т.ч. ПДВ 1163,25 грн.; № 53 від 04.08.2005 на суму 2695,75 грн., в т.ч. ПДВ 449,30 грн.; № 65 від 31.08.2005 на суму 2880,00 грн., в т.ч. ПДВ 480,00 грн.; № 67 від 12.09.2005 на суму 6305,60 грн., в т.ч. ПДВ 1050,93 грн.; № 81 від 20.10.2005 на суму 7144,80 грн., в т.ч. ПДВ 1190,80 грн.; № 82 від 21.10.2005 на суму 4030,80 грн., в т.ч. ПДВ 671,80 грн.; № 89 від 02.11.2005 на суму 374,15 грн., в т.ч. ПДВ 62,36 грн.; № 90 від 02.11.2005 на суму 8521,60 грн., в т.ч. ПДВ 1420,27 грн.; № 101 від 02.12.2005 на суму 695,64 грн., в т.ч. ПДВ 115,94 грн.; №и102 від 05.12.2005 на суму 12797,34 грн., в т.ч. ПДВ 2132,89 грн.; № 117 від 23.12.2005 на суму 5360,60 грн., в т.ч. ПДВ 893,43 грн.; № 3 від 04.01.2006 на суму 173,04 грн., в т.ч. ПДВ - 28,84 грн.; № 6 від 11.01.2006 на суму 8498,88 грн., в т.ч. ПДВ 1416,48 грн.; № 11 від 20.01.2006 на суму 12.158,00 грн., в т.ч. ПДВ - 2.026,40 грн.; № 15 від 03.02.2006 на суму 6886,20 грн., в т.ч. ПДВ 1147,70 грн.; видаткових накладних:  № 45 від 12.07.2005 на суму 1300,00 грн., в т.ч. ПДВ 216,66 грн.; № 49 від 25.07.2005 на суму 9163,20 грн., в т.ч. ПДВ 1527,20 грн.; № 50 від 28.07.05 на суму 6979,47 грн., в т.ч. ПДВ 1163,25 грн.; № 53 від 04.08.05 на суму 2695,75 грн., в т.ч. ПДВ 449,30 грн.; № 65 від 31.08.05 на суму 2880,00 грн., в т.ч. ПДВ 480,00 грн.; № 67 від 12.09.05 на суму 6305,60 грн., в т.ч. ПДВ 1050,93 грн.; № 81 від 20.10.05 на суму 7144,80 грн., в т.ч. ПДВ 1190,80 грн.; № 82 від 21.10.05 на суму 4030,80 грн., в т.ч. ПДВ 671,80 грн.; № 89 від 02.11.05 на суму 374,15 грн., в т.ч. ПДВ 62,36 грн.; № 90 від 02.11.05 на суму 8521,60 грн., в т.ч. ПДВ 1420,27 грн.; № 101 від 02.12.05 на суму 695,64 грн., в т.ч. ПДВ 115,94 грн.; № 102 від 05.12.05 на суму 12797,34 грн., в т.ч. ПДВ 2132,89 грн.; № 117 від 23.12.05 на суму 5360,60 грн., в т.ч. ПДВ 893,43 грн.; № 3 від 04.01.06 на суму 173,04 грн. в т.ч. ПДВ 28,84 грн.; № 6 від 11.01.06 на суму 8498,88 грн., в т.ч. ПДВ 1416,48 грн.; № 11 від 20.01.06 на суму 12158,40 грн., в т.ч. ПДВ 2026,40 грн.; № 15 від 03.02.06 на суму 6886,20 грн. в т.ч. ПДВ 1147,70 грн.

Загальна сума за податковими та видатковими накладними складає 95 965,47 грн., в тому числі ПДВ - 15 994,25 грн.

Отримані податкові накладні відображено позивачем в книзі обліку придбання товарів та реєстрах отриманих податкових накладних за відповідні періоди 2005-2006 рр.

Сума податку на додану вартість включена ТОВ «Поліфарб» до складу податкового кредиту і відображена у податкових деклараціях з ПДВ відповідно: за липень 2005 р. - 2907,11 грн.; за серпень 2005 р. - 929,30 грн.; за вересень 2005 р. - 1050,93 грн.; за жовтень 2005 р. - 1862,60 грн.; за листопад 2005 р. - 1482,63 грн.; за грудень 2005 р. - 3142,26 грн.; за січень 2006 р. - 3471,72 грн.; за лютий 2006 р. - 1147,70 грн.; всього - загальну суму - 15.994,25 грн.

Розрахунки між підприємствами проводились в безготівковій формі, заборгованість за відвантажений товар відсутня, що підтверджується актом перевірки.

 Первині документи від імені ТОВ „Паралель" підписанні ОСОБА_1 як директором даного товариства.

У відповідні звітні періоди позивач вів облік операцій з придбання у книзі обліку придбання товарів та реєстрах отриманих податкових накладних, форма і порядок заповнення яких встановлено Наказами ДПА України № 165 від 30.05.1997 року та № 244 від 30.06.2005 року.

Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 23.11.2005 року у справі № 2-7070/2005, визнано недійсною з 30.08.2002 року (з моменту державної реєстрації) державну реєстрацію ТОВ „Паралель", статут ТОВ „Паралель", Свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності юридичної особи ТОВ „Паралель". Також, визнано недійсними з моменту видачі свідоцтва - з 06.09.2002 року: державну реєстрацію ТОВ „Паралель" в якості платника податку на додану вартість, свідоцтво № 37605959 про реєстрацію ТОВ „Паралель" в якості платника податку на додану вартість. Актом ДПІ у Печерському районі м. Києва від 20.04.2006 року № 6232 анульовано свідоцтво № 37605959 платника ПДВ ТОВ „Паралель".

Згідно з пп. 7.2.4, 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" право на нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних надається особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до п. 5 «Порядку заповнення податкової накладної», затвердженого Наказом ДПА України № 165 від 30.05.1997 року, податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказано у п. 2 цього Порядку.

Пункт 2 «Порядку заповнення податкової накладної» встановлює, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Однак перевіряючими встановлено, що позивач безпідставно відніс до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачені ТОВ «Паралель» у складі вартості проданих послуг з огляду на те, що ТОВ «Паралель» на момент укладення та виконання вищевказаного договору не було платником податку на додану вартість та не мало права складати податкові накладні.

За таких обставин в акті перевірки зроблено висновок про порушення позивачем пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», яким встановлено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, не підтверджених податковими накладними.

Згідно пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованими , зареєстрованими як платники податку.

Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 23.11.2005 року на момент розгляду справи судом першої інстанції набуло законної сили.

Відповідно до вимог п. 25 Положення про реєстр платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України № 79 від 01.03.2000 року, свідоцтво про реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності платником податку на додану вартість діє до дати його анулювання. Одночасно з анулюванням свідоцтва органи державної податкової служби здійснюють виключення платника податку на додану вартість з реєстру.

Згідно п. 25.2 вищезазначеного положення, датою виключення платника податку на додану вартість з Реєстру та анулювання свідоцтва, відбувається у випадку прийняття судом рішення про скасуваня державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Таким чином колегія суддів приходить до висновку, що свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «ПАРАЛЕЛЬ», вважається анульованим та виключеним з реєстру 23.11.2005 року, оскільки саме 23 листопада 2005 року Деснянським районним судом м. Києва постановлено рішення про визнання недійсним свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «ПАРАЛЕЛЬ».

При цьому судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що факт скасування державної реєстрації ТОВ «ПАРАЛЕЛЬ» не тягне за собою недійсності всіх укладених угод та виписаних податкових накладних з моменту державної реєстрації товариства і до моменту виключення його з державного реєстру.

Відповідно до п. 4.7 «Інструкції про порядок обліку платників податків», № 80 від 19.02.1998 року затвердженої ДПА України, для взяття на облік платники податків - юридичні особи подають в органи державної податкової служби за своїм місцезнаходженням такі документи:

- заяву за формою N 1-ОПП (додаток 1);

- завірені в нотаріальному порядку копії статуту (якщо це потрібно для створюваної організаційної форми підприємства), установчих договорів з відміткою органу, що здійснив державну реєстрацію;

- копію положення (для бюджетних установ, благодійних організацій);

- копію свідоцтва про державну реєстрацію;

- копію довідки про включення до ЄДРПОУ з присвоєним їй ідентифікаційним кодом.

Пунктом 4.13 вищезазначеної Інструкції встановлено, що усі документи, перелічені в пункті 4.7, подає особисто власник, засновник (власники, засновники) або уповноважена ним (ними) особа (заявник), або призначений керівник, або головний бухгалтер. Документи приймаються лише за наявності паспорта особи, яка подає документи, довідок про присвоєння ідентифікаційного номера з ДРФО власників, засновників (фізичних осіб), директора та головного бухгалтера.

Заяви приймають відділи обліку та реєструють у загальному відділі (канцелярії). Приймання заяви фіксується в журналі реєстрації заяв та повідомлень про взяття на облік (перереєстрацію, реорганізацію, унесення змін) платників податків за ф. N 2-ОПП. Перевірку паспортних даних та встановлення місцезнаходження платника податків виконують підрозділи податкової міліції. Заява заповнюється друкарським способом або від руки чорнилом темного кольору друкованими літерами та підписується власником, засновником або призначеним керівником, чи головним бухгалтером підприємства.

 Підставами для реєстрації відповідних осіб у податкових органах як засновників та керівників ТОВ «ПАРАЛЕЛЬ» (в т.ч. ОСОБА_1. в якості директора даного товариства) були визначені законодавством документи, на підставі яких здійснювалась державна реєстрація.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно до ч. 1 ст. 70 належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

При цьому суд першої інстанції правомірно зазначив, що ТОВ «ПАРАЛЕЛЬ» не учасником в адміністративній справі що розглядається, отже висновки Деснянського районного суду м. Києва, викладені у рішенні від 23.11.2005 року у справі 2-7070/2005, не є обов'язковим для господарського суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними однак були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Таким чином апеляційна інстанція приходить до висновку, що рішення Дніпровського районного суду м. Києва не звільняє відповідача від доведення обставин, які б вказували на визнання недійсними в установленому законом порядку податкових накладних, виписаних позивачу ТОВ «ПАРАЛЕЛЬ», відповідно до яких ТОВ «Поліфарб» збільшено податковий кредит та віднесено відповідні суми до валових витрат, так і визнання недійсною угоди, укладеної між позивачем та ТОВ «ПАРАЛЕЛЬ».

Як вбачається з матеріалів справи, всі податкові накладні (на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит у сумі 15 995,00 грн.) протягом липня 2005 р. - лютого 2006 р. складені та підписані від імені Гореліка Ігора Львовича.

В той же час, довідкою Відділу реєстрації смерті Головного управління юстиції в м. Києві від 31.05.2006 № 2379/10/26-369 підтверджено, що Горелік Ігор Львович, 1951 р.н., помер 12.06.2005 року, тобто майже за місять до дати складання вищенаведених податкових накладних.

Вказані обставини позивачем під час розгляду справи судом першої інстанції не були спростовані.

Відповідно до вимог п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Згідно з пп. 7.4, п. 7.4.1 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

Відповідно до пп. 7.5 п. 7.5.1 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2 п. 7.2.1 ст. 2 Закону "Про податок на додану вартість" передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

є) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до пп. 7.4 п. 7.4.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Пунктом 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.97р. № 165, встановлено, що усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів (робіт, послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" 16.07.99р. №996-ХІУ також передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У звязку з вищевикладеним, апеляційна інстанція приходить до висновку, що первинні документи, якими оформлено договір, зокрема податкові накладні ТОВ „Паралель" підписані невстановленими особами без належних на те повноважень, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, Горелік Ігор Львович, 1951 р.н., помер 12.06.2005 року. Отже, документи від імені ТОВ «ПАРАЛЕЛЬ» підписані особою, яка не мала повноважень на їх підписання, тому апелянт не мав права на формування податкового кредиту на підставі податкових накладних.

З наведеного можна зробити висновок, що суд першої інстанції правомірно відмовив в задоволенні позову.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліфарб» на постанову Господарського суду м. Києва від 17 квітня 2007 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліфарб» до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва про визнання нечинним рішення - залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 2, 198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні апеляційної скарги Товариству з обмеженою відповідальністю «Поліфарб» - відмовити.

Постанову Господарського суду м. Києва від 17.04.2007 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді: