Ухвала суду № 2970580, 22.10.2008, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-2060/08                                                                    Головуючий 1-ої інстанції – Репех В.М.

        Суддя-доповідач – Попович О.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

        22 жовтня2008 року                                                                                                м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді:                                                          Попович О.В.,

суддів:                                                                               Бистрик Г.М., Ситникова О.Ф.,

при секретарі:                                                                   Романовій Ю.М.,

         розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у місті Чернігові на Постанову Господарського суду Чернігівської області від 10.05.2007 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Рекламний комбінат» до Державної податкової інспекції у місті Чернігові про визнання недійсним податкового повідомленні - рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

Відкрите акціонерне товариство «Рекламний комбінат»  звернулось до Господарського суду Чернігівської області з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у місті Чернігові про визнання недійсним податкового повідомленні – рішення №0000492320/0 від 12.02.2007 року.

Постановою Господарського суду Житомирської області від 10.05.2007 року позов Відкритого акціонерного товариства «Рекламний комбінат» до Державної податкової інспекції у місті Чернігові про визнання недійсним податкового повідомленні - рішення– задоволено,податкового повідомленні – рішення №0000492320/0 від 12.02.2007 року в частині нарахування суми податкового зобов’язання за основним платежем в сумі 83718,36 грн. та штрафних санкцій в сумі 41859,18 грн.

Не погоджуючись з вищезазначеною Постановою, відповідач подав апеляційну скаргу до Київського апеляційного адміністративного суду, в якій просить скасувати Постанову суду першої інстанції та прийняти нову про відмову в задоволенні позову. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з’явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Свої позовні вимоги ВАТ «Рекламний комбінат» мотивує безпідставністю нарахування податковим органом суми податку на додану вартість, за наслідками виїзної планової перевірки з питань дотримання позивачем вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2003 року по 30.09.2006 року.

Як вбачається із матеріалів справи, на підставі направлень Державної податкової інспекції у місті Чернігові від 15.01.2007р. № 108 та від 29.01.2007р. № 254, а також вимог п. 1, п.2 ст.11, ст. 11 -1 Закону України від 04 грудня 1990 року № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні», із змінами та доповненнями, та відповідно до плану-графіка проведення документальних перевірок суб’єктів господарювання, проведена планова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання Відкритим акціонерним товариством «Рекламний комбінат» вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2003р. по 30.09.2006р.

В результаті проведеної перевірки були виявлені порушення позивачем податкового законодавства, а саме, п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР, про що було складено Акт перевірки № 128/23/14232168 від 07.02.2007 року, в якому зазначалося, що ВАТ „Рекламний комбінат" завищено податковий   кредит,   так   як   «право   на   нарахування   податку   та   складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку» у порядку, передбаченому ст.9 Закону N 168/97-ВР.

Перевіркою встановлено, що ВАТ «Рекламний комбіна»" отримано від ТОВ «Рекорд Торг Інвест» папір крейдовий по податковим накладним № 27 від 29.03.2004р. на суму 122666,40 грн., ПДВ 24533,26 грн.; № 26 від 29.03.2004р. на суму 101428,20 грн., ПДВ 20285,64 грн.; № 25 від 29.03.2004р. на суму 96276,60 грн., ПДВ 19255,32 грн.; № 24 від 29.03.2004р. на суму 98220,60 грн., ПДВ 19644,12 грн.

Податковий орган вважає безпідставним віднесення ВАТ «Рекламний комбінат» до складу податкового кредиту ПДВ в сумі 83718,36 грн. за березень 2004 року виходячи з того, що рішенням Дніпропетровського районного суду м. Києва від 03.06.2004р. № 2-1978/1 визнано недійсним: установчий   договір   підприємства   з   дати   державної   реєстрації   з 01.12.2003р.; статут з дати державної реєстрації з 01.12.2003р. та свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість за № 35615303 виданого 08.12.2003р. ТОВ «Рекорд Торг Інвест» з дати його видачі.

На підставі цього акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.02.2007р. № 0000492320/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання по податку на додану вартість в сумі 127694 грн. в т.ч. ( 85129 грн. - основний платіж, 42565 грн. - штрафні ( фінансові) санкції).

Постановою Господарського суду Чернігівської області від 10.05.2007 року позовні вимоги задоволені повністю, оскільки оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте з порушенням діючого законодавства.

З таким висновком суду не можна не погодитись виходячи з наступного.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» N168/97-ВР (в редакції до 25 березня 2005 року) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких належить до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних   фондів   чи   нематеріальних   активів, що підлягають амортизації.

Не дозволяється включення до податкового кредиту згідно з п.п. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів у оплату вартості таких робіт (послуг).

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем на підтвердження обґрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість були надані податкові накладні, які не мали недоліків та порядок заповнення, яких відповідав встановленому чинним законодавством.

Помилковим є висновок податкового органу про не підтвердження позивачем права на податковий кредит з огляду на те, що ВАТ «Рекламний комбінат» включило до складу податкового кредиту суму ПДВ 83718,34 грн. за березень 2004 року отриману від ТОВ «Рекорд Торг Інвест», яке відповідно до п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР не мало права на нарахування податку та складання податкових накладних, так як не було зареєстрованим як платник податку.

Судом першої інстанції зроблено правильний висновок про те, що визнання недійсними установчих документів юридичної особи та подальше анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість саме по собі не тягнуло за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи і до моменту виключення з державного реєстру, та не позбавляло правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних.

На момент здійснення господарських операцій ТОВ «Рекорд Торг Інвест» було занесено до Єдиного державного реєстру, а також мало свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, що підтверджує обґрунтованість віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість.

За таких обставин покупець не може нести відповідальність як за несплату податків продавцями, так і за можливу недостовірність відомостей про них, включених до Єдиного державного реєстру, за умови необізнаності покупця щодо такої.

Крім того, згідно п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість діє до дати його анулювання.

Проте, ДПІ в м. Чернігові невірно встановлено дату анулювання свідоцтва реєстрації платником податку на додану вартість ТОВ «Рекорд Торг Інвест» через неврахування вимог п.2 ст.1 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. та п. 25.2. «Положення про реєстр платників податку на додану вартість», затверджено Наказом ДПА України від 01.02.2000 року № 79 та зареєстровано в Міністерстві юстиції Україні від 10.04.2000 року                    № 208/4429.                                                                                          

Так, у відповідності до вимог п.2 ст.1 Цивільного кодексу України до податкових бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується.

Це означає, що рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 03.06.2004р. у праві №2-1978/1 р., яким визнано недійсними установчі документи ТОВ «Торгцентр БГТ» з моменту їх складання та свідоцтво № 35615303 від 08.12.2003 р. про реєстрацію даного підприємства як платника податку на додану вартість з моменту внесення в реєстр - платників податку на додану вартість, не має жодних податкових наслідків.

Однак, відповідно до п. 25.2 Положення № 79 таке рішення суду є підставою для проведення податковим органом процедури з анулювання реєстрації ТОВ «Рекорд Торг Інвест» платником ПДВ.

Згідно пп.25.2.2 п.25.2 Положення № 79 рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за ініціативою податкового органу оформляється актом про валютування реєстрації платника податку на додану вартість за формою N 6-ПДВ.

Дата затвердження акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість уважається днем прийняття такого рішення.

Пунктом 25.3 Положення № 79 визначена дата анулювання свідоцтва за ініціативою податкового органу - дата затвердження акта про анулювання реєстрації. При анулюванні реєстрації останнім податковим періодом вважається період, який розпочинається від дня, наступного за останнім днем попереднього податкового періоду, закінчується днем такого анулювання.

Враховуючи таке, державною податковою інспекцією у Дніпровському районі Києва в Акті від 10.08.2004 р. № 19-321/177 неправомірно вказано дату анулювання свідоцтва ТОВ «Рекорд Торг Інвест» з моменту видачі, а не з моменту затвердження акту, чим порушено вимоги п.25.2, 25.3 Положення № 79.

Проте, в силу ст.3, част.1 ст.13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», це не звільняє ДПІ у м. Чернігові від обов'язку правильного застосування вимог законів та нормативно-правових актів ДПА України в частині встановлення дати анулювання свідоцтва з метою дотримання законності при визначенні податкових зобов'язань підприємству.

Крім того, із прийняттям Закону України від 25.03.2005 р. N 2505-ІУ, яким викладено в вій редакції ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість», обов'язок щодо оприлюднення даних з реєстру платників податку на додану вартість покладено на податкові органи.

Порядок оприлюднення інформації про осіб, позбавлених реєстрації як платників податку на додану вартість з ініціативи органів державної податкової служби чи за рішенням суду затверджено Наказом Державної податкової адміністрації України від 24.05.2005 р. № 185 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 08.06.2005 р. за № 1541/10921 та офіційно Опублікований 24.06.2005 р.).

Отже, ВАТ «Рекорд Торг Інвест» мало право виписувати податкові накладні до дати затвердження акту № 56 про анулювання реєстрації, в зв'язку із чим ВАТ «Рекламний комбінат» мало право включати суми ПДВ за такими податковими накладними до складу податкового кредиту.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, предметом судового спору не можуть бути вимоги органі державної податкової служби щодо визнання недійсними установчих документів та свідоцтва платника податку на додану вартість, визнання недійсними з моменту державної реєстрації всієї комерційної діяльності суб'єкта господарювання, усіх вчинених юридично значемих дій та вчинених право чинів, оскільки такі способи реалізації їх повноважень не передбачені чинним законодавством.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Також, згідно до положень ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, чого відповідачем зроблено не було.

Згідно зі ст.198 ч.1 п.3 та ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нове рішення, якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Постановляючи рішення по справі, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про скасування податкового повідомлення-рішення, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у місті Чернігові на Постанову Господарського суду Чернігівської області від 10.05.2007 року– залишити без задоволення.

            Постанову Господарського суду Чернігівської області від 10.05.2007 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Рекламний комбінат» до Державної податкової інспекції у місті Чернігові про визнання недійсним податкового повідомленні - рішення -залишити без змін.

            Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

            Головуючий суддя:                          _____

            Судді:                                                 _____

                                                                       _____