Постанова № 2970568, 08.10.2008, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-1988/08                                                                    Головуючий 1-ої інстанції – Маріщенко Л.О.

Суддя-доповідач – Попович О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 08 жовтня 2008 року                                                                                                       м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді:  Попович О.В.,

суддів                         Василенка Я.М., Ситникова О.Ф.,

при секретарі:           Романовій Ю.М.,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у м. Житомирі на Постанову Господарського суду Житомирської області від 15.05.2007 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Зернобуд ЛТД» до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про скасування податкового повідомлення - рішення від 13.11.2006 року №0004922301/2, -

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Зернобуд ЛТД» звернулось до Господарського суду Житомирської області з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про скасування податкового повідомлення – рішення від 13.11.2006р. № 00004922301/2.

Постановою Господарського суду Житомирської області від 15.05.2007 року позовні вимоги задоволено частково:скасовано податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Житомирі від 13.11.2006р. № 0004922301/2 в частині нарахування податку на прибуток в сумі 163262,32 грн. та 81631,16 грн. штрафних санкцій.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати незаконну постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та постановити нове рішення, якою в задоволенні позову відмовити повністю. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права.

 Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з’явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з’явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Свої позовні вимоги ТОВ «Зернобуд ЛТД» мотивує безпідставністю нарахування податковим органом суми податку на додану вартість, за наслідками виїзної планової перевірки дотримання позивачем вимог податкового та валютного законодавства.

В судовому засіданні представник позивача підтримавши вимоги апеляційної скарги, не наполягав на стягненні судових витрат з відповідача.

Як вбачається із матеріалів справи, на підставі направлення №687 від 28.08.2006р. повноваженими особами Державної податкової інспекції у місті Житомирі було проведено виїзну планову перевірку дотримання ТОВ «Зернобуд ЛТД» вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.10.2004 року по 30.06.2006 року, за результатами якої складено Акт 32808/23-1/32008299/0110 від 12.09.2006 року.

За результатами перевірки встановлено заниження податку на додану вартість сумі 171850 грн. та застосовано фінансові санкції в розмірі 85925 грн.

Перевіркою встановлено факт проведення господарських операцій з приватним підприємством «ТІМ» м. Житомир, якому на час складання податкових накладних вже було анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість та скасована державна реєстрація, а також з товариством з обмеженою відповідальністю «Торгцентр БГТ» м. Київ, якому рішенням суду визнано недійсними установчі документи з моменту їх складання та свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість з моменту внесення в реєстр платників податку на додану вартість.

ТОВ «Зернобуд ЛТД» в порушення підпункту 7.2.4 пункту 7.2, підпункту 7.4.5 пункті 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (зі змінами і доповненнями) занижено податок на додану вартість до сплати на суму 171850 грн. за рахунок віднесення до складу податкового кредиту податок на додану вартість в сумі 8588 грн. по податкових накладних, отриманих від приватного підприємства «ТІМ» та податок на додану вартість в сумі 163262 грн. по податкових накладних, отриманих в товариства з обмеженою відповідальністю «Торгцентр БГТ».

За результатами перевірки товариству з обмеженою відповідальністю «Зернобуд ЛТД» податковим повідомленням-рішенням від 21.09.2006 р. № 0004922301/0 визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 171850 грн. і застосовано фінансові санкції в розмірі 85925 грн. відповідно до підпункту 17.1.3 пункту 17.1 ст. 17 Закону України від «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ (із змінами та доповненнями). Відповідно до підпункту 7.2.4. пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку на додану вартість у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

27.09.2006 року зазначене податкове повідомлення-рішення було оскаржене позивачем до ДПІ у м. Житомирі. Рішенням податкової інспекції про результати розгляду скарги від 18.10.2006 року №32352/10/25-009 податкове повідомлення-рішення від 21.09.2006 р. №0004922301/0 і залишено без змін, а скарга - без задоволення та прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.10.2006 р. № 0004922301/1 на загальну суму 257775 грн.

27.10.2006р. податкове повідомлення-рішення оскаржено повторно до ДПА Житомирській області. Рішенням ДПА в Житомирській області про результати розгляду скарги від 08.11.2006р. № 13495/Б-С/25-09 залишено без змін податкове повідомлення-рішення Житомирської ОДПІ, а скаргу без задоволення. ДПІ у м. Житомирі, прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.11.2006 року № 0004922301/2 на загальну суму 257775 грн.

Звертаючись з апеляційною скаргою, ДПІ у м. Житомирі вказує на те, що позивачем було порушено п.п. 7.2.4. п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та неправомірно віднесено до податкового кредиту суми податку на додану вартість, підтвердженні податковими накладними ТОВ «Торгцентр БГТ» та ПП «ТІМ».

Свою позицію апелянт аргументує тим, що Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 18.04.2006 року у справі № 2-970.2006 р. визнано недійсними установчі документи товариства з обмеженою відповідальністю «Торг центр БГТ», код ЄДРПОУ 32774799 з моменту їх складання та визнано недійсним свідоцтво №36376637 від 10.06.2004 року про реєстрацію даного підприємства платника податку на додану вартість з моменту внесення в реєстр платників податку на додану вартість.

Згідно акту Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва від 12.05.2006 року № 56 підприємству анульовано Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість 36376637 з моменту видачі - 10 червня 2004 року.

Відповідно до пункту 1.3 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» платником податку є особа, яка згідно з цим законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка ввозить (пересилає) товари на митну територію України.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгцентр БГМ» відповідно до листа Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва від 27.09.2006 року №8248/7/15-406, зазначене підприємство у період з листопада 2004 року по травень 2005 року у Деклараціях з податку на додану вартість декларувало податкові зобов’язання у значно менших розмірах, ніж суми податку на додану вартість по виписаним нам податкових накладних, які віднесено до складу податкового кредиту товариством з обмеженою відповідальністю «Зернобуд ЛТД» у відповідних періодах. Останній звіт товариством з обмеженою відповідальністю «Торгцентр БГТ' було подано до податкового органу за травень 2005 року, в той час як товариством з обмеженою відповідальністю «Зернобуд ЛТД» було включено до Декларацій з податку на додану вартість за липень 2005 року та липень 2006 року суми податку на додану вартість по податкових накладних, виписаних товариством з обмеженою відповідальністю «Торгцентр БГТ" у липні 2005 року (за № 782 від 01.06.2005 р., за № 784 від 02.06.2005 р., за № 792 від 20.06.2005 р на загальну суму 93600 грн., в т.ч. ПДВ - 15600 грн.). та липні 2006 року (за № 621 від 02.06.2006 р., за № 642 від 06.06.2006 р. на загальну суму 96000 грн., в т.ч. ПДВ-16000 грн.), а тому вказані суми, віднесені до податкового креди ТОВ «Зерно буд ЛТД» незаконно.

Дані висновки апелянта не знаходять свого підтвердження виходячи із наступного.

Як випливає із матеріалів податкової перевірки, постачальники товарів ТОВ «Торгцентр БГТ» та ПП «ТІМ» на момент проведення фінансово-господарських операцій з позивачем були зареєстровані платниками податку на додану вартість відповідно до ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість».        

ДПІ в м. Житомирі проігноровано той факт, що в установленому законодавства порядку 10.06.2004 року для ТОВ «Торгцентр БГТ» та 14.09.2000 р. для ПП «Тім» ДПІ у Святошинському районі м. Києва і ДШ в м. Житомирі, відповідно, були видані свідоцтва платників ПДВ та присвоєні індивідуальні податкові номери.

Згідно п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість діє до дати його анулювання.

Проте, ДПІ в м. Житомирі невірно встановлено дату анулювання свідоцтва реєстрації платником податку на додану вартість ТОВ «Торгцентр БГТ» через неврахування вимог п.2 ст.1 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. та п. 25.2. «Положення про реєстр платників податку на додану вартість», затверджено Наказом ДПА України від 01.02.2000 року № 79 та зареєстровано в Міністерстві юстиції Україні від 10.04.2000 року                    № 208/4429.                                                                                          

Так, у відповідності до вимог п.2 ст.1 Цивільного кодексу України до податкових бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується.

Це означає, що рішення Святошинського районного суду м. Києва від 18.04.2006 р. у праві № 2-970.2006 р., яким визнано недійсними установчі документи ТОВ «Торгцентр БГТ» з моменту їх складання та свідоцтво № 36376637 від 10.06.2004 р. про реєстрацію даного підприємства як платника податку на додану вартість з моменту внесення в реєстр - платників податку на додану вартість, не має жодних податкових наслідків.

Однак, відповідно до п. 25.2 Положення № 79 таке рішення суду є підставою для проведення податковим органом процедури з анулювання реєстрації ТОВ «Торгцентр БГТ» платником ПДВ.

Згідно пп.25.2.2 п.25.2 Положення № 79 рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за ініціативою податкового органу оформляється актом про валютування реєстрації платника податку на додану вартість за формою N 6-ПДВ.

Дата затвердження акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість уважається днем прийняття такого рішення.

Пунктом 25.3 Положення № 79 визначена дата анулювання свідоцтва за ініціативою податкового органу - дата затвердження акта про анулювання реєстрації. При анулюванні реєстрації останнім податковим періодом вважається період, який розпочинається від дня, наступного за останнім днем попереднього податкового періоду, закінчується днем такого анулювання.

Враховуючи таке, державною податковою інспекцією у Святошинському районі Києва в акті від 12.05.2006 р. № 56 неправомірно вказано дату анулювання свідоцтва ТОВ «Торгцентр БГТ» з моменту видачі, а не з моменту затвердження акту, чим порушено вимоги п.25.2, 25.3 Положення № 79.

Проте, в силу ст.3, част.1 ст.13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», це не звільняє ДПІ у м. Житомирі від обов'язку правильного застосування вимог законів та нормативно-правових актів ДПА України в частині встановлення дати анулювання свідоцтва з метою дотримання законності при визначенні податкових зобов'язань підприємству.

Отже, ТОВ «Торгцентр БІТ» мало право виписувати податкові накладні до дати затвердження акту № 56 про анулювання реєстрації, тобто до 12.05.2006 р., в зв'язку із чим ТОІ «Зернобуд ЛТД» мало право включати суми ПДВ за такими податковими накладними до складу податкового кредиту.

Щодо податкових накладних, виписаних ПП «ТІМ», необхідно зазначити наступне. Головним управлінням статистики у Житомирській області на запит позивача надано витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (лист від 7.09.2006 р. № 14/10-1/1038), згідно якого приватне підприємство «ТІМ» станом на 07 вересня 2006 р. значиться як діюче (державна реєстрація не скасована).

Відповідно до ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних ін.

Крім того, із прийняттям Закону України від 25.03.2005 р. N 2505-ІУ, яким викладено в вій редакції ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість», обов'язок щодо оприлюднення даних з реєстру платників податку на додану вартість покладено на податкові органи.

Порядок оприлюднення інформації про осіб, позбавлених реєстрації як платників податку на додану вартість з ініціативи органів державної податкової служби чи за рішенням суду затверджено Наказом Державної податкової адміністрації України від 24.05.2005 р. № 185 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 08.06.2005 р. за № 1541/10921 та офіційно Опублікований 24.06.2005 р.).

Таким чином позивач обґрунтовано стверджує, що про скасування реєстрації як платника податку на додану вартість постачальника товарів - ПП «ТІМ» підприємство могло дізнатися не раніше 24.06.2005 р., однак, господарські операції із ПП «ТІМ» були проведені до зазначеної дати.

Враховуючи наведене, позивач під час здійснення господарських операцій із ПП «ТІМ» не володів і не могло володіти інформацією стосовно рішення податкового органу про скасування реєстрації ПП «ТІМ» як платника податку на додану вартість, а податкові накладні, видані «ТІМ», відповідали вимогам п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», та як наслідок, підстав для неврахування сум податку за такими податком накладними у складі податкового кредиту у підприємства не було.

Крім того, ДПІ у м. Житомирі не враховано те, що згідно Указу Президента України «Про деякі зміни в оподаткуванні», що діяв до 25.03.2005 р., у разі здійснення особою після закінчення граничного строку, встановленого для реєстрації особи як платника податку на додану вартість, оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послу) з нарахуванням податку на додану вартість з видачею фіктивної податкової накладної, чека або іншого товаросупроводжувального документа, в якому виділяється сума податку на додану вартість, або без такої видачі, без внесення суми податку до бюджету, до такої особи застосовується штраф у розмірі подвійної суми отриманого податку на додану вартість, але не менше 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, без права включення до податкового кредиту податку на додану вартість, сплаченого у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких включається до складу валових витрат такого платника податку або підлягає амортизації.

Відповідно до вимог п.10.2 ст.10 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції з 25.03.2005 р.) особа, яка згідно з вимогами пункту 2.2 статті 2 цього Закону мала зареєструватися платником податку, але не здійснила таку реєстрацію, несе обов'язки нарахування та сплати цього податку, а також відповідальність за його не нарахування або сплату на рівні особи, зареєстрованої як платник податку, без права виписки податкової накладної та нарахування податкового кредиту.

Отже, законодавством чітко визначені суб'єкти відповідальності - це особи, які в зв’язку зі здійсненням оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг) з нарахуванням податку на додану вартість зобов'язані були зареєструватись платниками податку на додану вартість, проте відповідну реєстрацію не здійснили.

В зв'язку із продовженням господарської діяльності після дати скасування свідоцтва Платника податку на додану вартість ПП «ТІМ» та ТОВ «Торгцентр БГТ» зобов'язані були повторно зареєструватись платниками податку на додану вартість.

Саме ПП «ТІМ» і ТОВ «Торгцентр БГТ» в зв'язку із нездійсненням такої реєстрації несуть обов'язки з нарахування та сплати цього податку, а також відповідальність за ненарахування або несплату.

Як одним із доводів апелянт наводить той факт, що включені позивачем до податкового кредиту суми ПДВ не відповідають фактичним податковим зобов'язанням продавців. Проте, ДПІ в м. Житомирі не враховано, що згідно норм пп.17 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідальність за таке несуть саме продавці.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, предметом судового спору не можуть бути вимоги органі державної податкової служби щодо визнання недійсними установчих документів та свідоцтва платника податку на додану вартість, визнання недійсними з моменту державної реєстрації всієї комерційної діяльності суб'єкта господарювання, усіх вчинених юридично значемих дій та вчинених право чинів, оскільки такі способи реалізації їх повноважень не передбачені чинним законодавством.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Також, згідно до положень ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, чого відповідачем зроблено не було.

Згідно зі ст.198 ч.1 п.3 та ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нове рішення, якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Постановляючи рішення по справі, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про скасування податкового повідомлення-рішення, однак в резолютивній частині, суд невірно зазначив суму нарахованого податку та штрафних санкцій. Звідки суд взяв інші суми, ніж ті, що вказані в оскаржуваному податковому повідомлення-рішенні №0004922301/2 в постанові суду не зазначено.

Керуючись, ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, судова колегія

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державній податковій інспекції у м. Житомирі на Постанову Господарського суду Житомирської області від 15.05.2007 року – задовольнити частково.

Постанову Господарського суду Житомирської області від 15.05.2007 рокупо справі за Товариства з обмеженою відповідальністю «Зернобуд ЛТД» до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про скасування податкового повідомлення - рішення від 13.11.2006 року №0004922301/2– скасувати.

Постановити нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Зернобуд ЛТД» до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про скасування податкового повідомлення - рішення від 13.11.2006 року №0004922301/2 – задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення від 13.11.2006 року №0004922301/2 Державної податкової інспекції у м. Житомирі в частині нарахування податку на додану вартість в сумі 171850,00 грн. та 85925,00 грн. штрафних санкцій.

            Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

            Головуючий суддя                           ______

            Судді                                                  ______

                                                                       ______