Ухвала суду № 2970530, 14.10.2008, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

14 жовтня  2008 року                                                      м. Харків

           Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

           Головуючого судді –   Бенедик А.П.

           Суддів   -    Кононенко З.О., Калиновського В.А. 

за участю:

секретаря – Верман А.М. 

представник позивача – Омельченко О.В.,

представник відповідача – Фуженков К.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2008 року по справі№2-а-5557/08

за позовом     ТОВ «ЕНЕРГОСОЮЗ»

до                   ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова

про                скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

        Позивач, ТОВ «ЕНЕРГОСОЮЗ», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ДПІ у Червонозаводському районі                        м. Харкова, в якому просив скасувати податкове повідомлення – рішення ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова №0003031501/0 від 12 травня 2008 року.

        ПостановоюХарківського окружного адміністративного суду від04.07.2008 рокуадміністративний позов ТОВ «ЕНЕРГОСОЮЗ» задоволено.

        Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачемподано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану  постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

        В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 67, 129 Конституції України, ст. 9 КАС України, Закону України «Про державну податкову службу в Україні», Закону України «Про систему оподаткування», Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», посилаючись на обставини та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

           Позивачем подано заперечення на апеляційну скаргу в яких, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.    

Справа №22-а-5981/08                   Головуючий 1 інстанції: Тацій Л.В.         Категорія:  35                                                       Доповідач: Калиновський В.А.

 Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Державною податковою інспекцією у Червонозаводському районі            м. Харкова була проведена невиїзна документальна (камеральна) перевірка податкової звітності з податку на прибуток   ТОВ   «ЕНЕРГОСОЮЗ»,   за   результатами   якої   складено   акт   №   1803-15-107/25472036 від 29.04.2008р.    

У  вказаному акті відповідачем зазначено, що при перевірці декларацій позивача з податку на прибуток було встановлено, що останній не нарахував пеню за підсумками 1 кварталу 2006 року по рядку 23 на суму 10276,57 грн., а за підсумком 1 півріччя 2006 року на суму 6599,12 грн., внаслідок чого була виявлена помилка, що призвела до заниження податкового зобов'язання по податку на прибуток на суму 16875,69 грн. (а.с. 6-8).

На підставі висновків перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003031501/0 від 12.05.08р., відповідно до якого, позивачу нараховано штрафні санкції за платежем «податок на прибуток» в сумі 16875,69 грн. (а.с. 5а).

Також судом першої інстанції  встановлено, що 30.11.05р. позивачем було подано до господарського суду Харківської області позовну заяву про стягнення з АТ «Бізнес-сервіс» заборгованості в сумі 6027937,58 грн. на підставі договору про поставку вугілля № 53/1-КП від 11.10.04 р. (а.с. 16-17).

В декларації з податку на прибуток підприємства за 2005 рік позивач у коригуванні валових втрат в рядку 05.3 «врегулювання сумнівної (безнадійної) заборгованості» вказав 762000,00 грн. (а.с. 21-22).

В додатку до декларації позивач зазначив, що коригування валових витрат відбулося у зв'язку з поданням позовної заяви до господарського суду Харківської області (покупець АТ «Бізнес-сервіс») (а.с. 23).

Відповідно до пп. 12.1.1. п. 12.1. ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», платник податку - продавець товарів (робіт, послуг) має право збільшити суму валових витрат звітного періоду на вартість відвантажених товарів (виконаних робіт, наданих послуг) у поточному або попередніх звітному податкових періодах у разі, коли покупець таких товарів (робіт, послуг) затримує без погодження з таким платником податку оплату їх вартості (надання інших видів компенсацій їх вартості). Таке право на збільшення суми валових витрат виникає, якщо протягом такого звітного періоду відбувається будь-яка з таких подій: а) платник податку звертається до суду з позовом (заявою) про стягнення заборгованості з такого покупця або про порушення справи про його банкрутство чи стягнення заставленого ним майна; б) зазначена затримка в оплаті (наданні інших видів компенсацій) перевищує 90 календарних днів та платник податку -продавець отримує від покупця згоду про визнання раніше надісланої йому претензії в порядку досудового врегулювання спору або не отримує відповіді на таку претензію протягом строків, визначених законодавством; в) за поданням продавця нотаріус вчиняє виконавчий напис про стягнення заборгованості з покупця або стягнення заставленого майна (крім податкового боргу).

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про  правомірність зазначення позивачем у рядку 05.3 декларації з податку на прибуток підприємств за 2005 рік суми 762000.00 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 20.01.06р. позов ТОВ «ЕНЕРГОСОЮЗ» до АТ «Бізнес-сервіс» задоволено в повному обсязі; стягнуто з АТ «Бізнес-сервіс» на користь ТОВ «ЕНЕРГОСОЮЗ» 6027937,58 грн. заборгованості по договору купівлі-продажу № 53/1-КП від 11.10.04р. (а.с. 18-20)

АТ «Бізнес-сервіс» було перерахованоТОВ «ЕНЕРГОСОЮЗ», на виконання вказаного рішення суду, 3717,44 грн., що  підтверджується копією платіжного доручення № U63956-31 від 28.02.06р. (а.с. 24).

Також АТ «Бізнес-сервіс» було перераховано ТОВ «ЕНЕРГОСОЮЗ», на виконання вказаного рішення суду, 3032,46 грн., що  підтверджується копією платіжного доручення № U1078168-6 від 29.06.06р. (а.с. 28).

Крім того, АТ «Бізнес-сервіс» було відшкодовано заборгованість, відповідно до рішення суду, шляхом заліку зустрічних вимог на суму 1094500,00 грн. (а.с. 29).

В декларації з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2006 року позивач у рядку 02.3 «врегулювання сумнівної (безнадійної) заборгованості» до валових доходів відніс 3717,00 грн. (а.с. 25-26).

В додатку до декларації позивач зазначив, що коригування валових доходів відбулося у зв'язку погашенням частки визнаної заборгованості на підставі рішення господарського суду Харківської області (покупець АТ «Бізнес-сервіс») (а.с. 27)

В декларації з податку на прибуток підприємства за 1 півріччя 2006 року позивач у рядку 02.3 «врегулювання сумнівної (безнадійної) заборгованості» до валових доходів відніс 1101250,00 грн. (а.с. 30-31)

В додатку до декларації позивач зазначив, що коригування валових доходів відбулося у зв'язку погашенням частки визнаної заборгованості на підставі рішення господарського суду Харківської області (покупець АТ «Бізнес-сервіс») (а.с. 32)

Відповідно до пп. 12.4.1 п. 12.4 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у разі коли дебітор повністю або частково погашає безнадійну заборгованість, попередньо віднесену кредитором до складу валових витрат або відшкодовану за рахунок страхового резерву, згідно з положеннями пункту 12.1 і пункту 12.3 цієї статті, кредитор збільшує валовий доход на суму компенсації, одержаної від дебітора, у податковий період, протягом якого відбулося повернення зазначеної заборгованості або її частини.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про  правомірність зазначення у податкових деклараціях з податку на прибуток підприємств за 1 квартал 2006 року та 1 півріччя 2006 року сум, отриманих від АТ «Бізнес-сервіс» на виконання рішення суду.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що  оскаржуване повідомлення -  рішення було винесено позивачем на підставі висновків акту перевірки, де вказано на порушення позивачем п.п. 12.1.2 п. 12.1 ст.  12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого останнім не було нараховано пеню.

Відповідно до пп. 12.1.2 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», платник податку - продавець зобов'язаний збільшити валовий дохід відповідного податкового періоду на суму заборгованості (її частини), попередньо віднесеної ним до складу валових витрат, згідно з підпунктом 12.1.1 цього пункту або відшкодованої за рахунок страхового резерву, згідно із пунктом 12.3 цієї статті, у разі коли протягом такого податкового періоду відбувається будь-яка з таких подій: а) суд не задовольняє позов (заяву) продавця або задовольняє його частково, чи не приймає позов (заяву) до провадження (розгляду) або задовольняє позов (заяву) покупця про визнання недійсними вимог щодо погашення цієї заборгованості або її частини; б) сторони договору у досудовому порядку досягають згоди щодо продовження строків погашення заборгованості, чи списання всієї суми заборгованості або її частини (крім випадків укладення мирової угоди в межах процедур відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, визначених законом); в) продавець, який не отримав відповіді на претензію протягом строків, визначених законодавством, або отримав від покупця відповідь про визнання наданої претензії, але не отримує оплати (інших видів компенсацій у рахунок погашення заборгованості) протягом визначених у такій претензії строків, та при цьому протягом наступних 90 днів не звертається до суду (господарського суду) із заявою про стягнення заборгованості або про порушення справи про його банкрутство чи стягнення заставленого ним майна. На суму додаткового податкового зобов'язання, розрахованого внаслідок такого збільшення, нараховується пеня у розмірах, визначених законом для несвоєчасного погашення податкового зобов'язання. Зазначена пеня розраховується за строк з першого дня податкового періоду, наступного за періодом, протягом якого відбулося збільшення валових витрат, згідно з підпунктом 12.1.1 цього пункту, до останнього дня податкового періоду, на який припадає збільшення валового доходу, та сплачується незалежно від значення податкового зобов'язання платника податку за відповідний звітний період. Пеня не нараховується на заборгованість (її частину), списану або розстрочену внаслідок укладення мирової угоди відповідно до законодавства з питань банкрутства, починаючи з дати укладення такої мирової угоди.

Також судом першої інстанції встановлено, що  позовна заява позивача була розглянута господарським судом Харківської області, позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

З аналізу вказаних норм вбачається, що пеня повинна нараховуватися лише у випадках, передбачених п.п.п. а-в п.п.12.1.2 п. 12.1 ст. 12  Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а,оскільки,вказані випадки не мали місця, то і вимоги щодо нарахування пені не відповідають законодавству.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, щовисновкиакту перевірки№1803-15-107/25472036 від 29.04.08р.не відповідають дійсним обставинам справи та не ґрунтуються на діючому законодавстві, у зв'язку з чим і податкове повідомлення-рішення№ 0003031501/0 від 12.05.08р.,прийнятена підставі вказаного акту перевірки,суперечить діючому законодавству та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владнихповноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрать з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

        Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2008 року по справі№2-а-5557/08 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено. 

        Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

         Апеляційну скаргу ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2008 року по справі    №2-а-5557/08 – залишити без задоволення.

          Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2008 року по справі№2-а-5557/08 за позовом ТОВ «ЕНЕРГОСОЮЗ» до ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення – рішення -  залишити без змін.

          Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.    

Головуючий                                  (підпис)                                    А.П. Бенедик

Судді                                                (підпис)                                       З.О. Кононенко                                     

                                                     (підпис)                                     В.А. Калиновський

         Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 20.10.2008 року

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ

Суддя

Харківського апеляційного

адміністративного суду                                                                В.А. Калиновський