Постанова № 2970524, 29.10.2008, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.10.2008 року                                       м. Харків

           Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

           Головуючого судді –  Бенедик А.П.

           Суддів                       - Калиновського В.А.,Кононенко З.О.

           за участю

 секретаря           -  Лаба О.П.

Представник позивача – Макаренко М.А.

Представник позивача – Касяненко О.В.

Представник відповідача – Курило Р.В.

Представник відповідача – Ухова Л.Д.

Представник відповідача – Полтавцева В.М.

розглянувши у судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Охтирської міжрайонної Державної податкової інспекції Сумської області на постанову Господарського суду Сумської області від 07.07.2008 року по справі№АС 12/251-08

за позовом            Кредитної спілки «Злата-М»

 до                  Охтирської міжрайонної Державної податкової інспекції Сумської області

про                визнання нечинними податкових повідомлень - рішень ,

ВСТАНОВИЛА:

         Позивач,  Кредитна спілка «Злата-М», звернувся до Господарського суду Сумської областіз позовом до Охтирської міжрайонної Державної податкової інспекції Сумської області, в якому після уточнення позовних вимог, просив визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Охтирської міжрайонної Державної податкової інспекції Сумської області від 06.11.2007 року № 0000862332/0, від 16.01.2008 року № 0000862332/1, від 16.01.2008 року № 0000051710/1, від 14.11.2007 року № 0001091710/0, від 15.11.2007 р. № 0001632340.    

        ПостановоюГосподарського суду Сумської області від 07.07.2008 року адміністративний позов Кредитної спілки «Злата-М» задоволено частково, а саме: визнано нечинними податкові повідомлення-рішення Охтирської міжрайонної державної податкової інспекції від 06.11.2007 року № 0000862332/0, від 16.01.2008 року №0000862332/1, від 16.01.2008 року № 0000051710/1; визнано нечинним податкове повідомлення-рішення № 0001091710/0 від 14.11.2007 року в частині визначення податкового зобов’язання в сумі 3915,19 грн.; в іншій частині позовних вимог  відмовлено.

           Не погодившись з  постановою суду  першої інстанції, відповідачемподано апеляційну скаргу, в якій він просить  скасувати оскаржувану  постанову в частині _______________

Справа №22-а-6148/08                        Головуючий 1 інстанції: Костенко Л.А.         Категорія:  35                                                      Доповідач: Калиновський В.А.

задоволення позовних вимог та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.   

     В  обґрунтування    вимог    апеляційної     скарги    відповідач   посилається   на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України «Про кредитні спілки», Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», ЦК України, посилаючись на обставини та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

       Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу в яких, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

        Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга  підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач здійснив виїзну планову та виїзну позапланову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, склав акти перевірки від 05.11.2007 року            № 176/2332/26265983 та від 10.01.2008 року №2/2332/26265983.

Позивач 17.12.2002 року внесений до реєстру неприбуткових організацій з ознакою неприбутковості 0010.

      При перевірці відповідачем позивача встановлено, що кредитна спілка «Злата-М»

надавала кредити членам кредитної спілки на умовах сплати з 01 квітня 2005 року по 01 квітня 2006 року - 7 відсотків; з 01 квітня 2006 року по 30 червня 2007 року - 5,5 відсотків у місяць на залишок заборгованості по кредиту. Відповідно до п. 7 кредитної

угоди за несвоєчасне повернення позики чи сплати відсотків по ній протягом тижня після настання терміну сплати позичальник зобов’язаний сплатити подвійний розмір відсотків за користування позикою. А при звернення кредитною спілкою до суду - потрійний відсоток.

Так, рішеннями Охтирського міськрайонного суду:

- по справі від 22.11.2005 р. по кредитній угоді № 96 від 27.04.2005 р. стягнуто з боржника на користь кредитної спілки борг в сумі 159,00 грн. і сплачене державне мито в сумі 51,00 грн.;

- по справі № 2-19886 від 16.09.2005 р. по кредитній угоді № 173 від 19.11.2004 р. стягнуто з боржника на користь кредитної спілки борг в сумі 705 грн. і сплачене державне мито в сумі 51,00 грн.;

- по справі від 25.08.2005 р. по кредитній угоді № 123 від 01.12.2004 р. стягнуто з боржника на користь кредитної спілки борг в сумі 467,00 грн. і сплачене державне мито в сумі 51,00 грн.;

- по справі № 2-216 від 12.02.2006 р. по кредитній угоді № 124 від 26.05.2005р. стягнуто з боржника на користь кредитної спілки борг в сумі 243,00 грн. і сплачене державне мито в сумі 51,00 грн.

Відповідач при перевірці вказані суми стягнуті за судовими рішеннями визначив як суми доходу з інших джерел, що підлягає оподаткуванню як суми штрафів у розмірі 1778,00 грн., що надійшли на розрахунковий рахунок та до каси кредитної спілки на підставі виконавчих листів.

Відповідач вважає, що позивач порушив податкове законодавство не врахувавши штрафні санкції при оподаткуванні та посилається на п.п. 4.16 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.121994 року (надалі закон 334), що валовий доход включає, зокрема, доходи з інших джерел, у тому числі у вигляді сум штрафів та/або неустойки чи пені, фактично одержаних за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду.

За результатом перевірки відповідач нарахував позивачу 445,00 грн. податку на прибуток та прийняв податкові повідомлення-рішення від 16.11.2007 року                  № 0000862332/0 та від 16.01.2008 р. № 00008622332/1.

Також при перевірці відповідач встановив, що згідно з протоколом № 1 загальних зборів кредитної спілки «Злата-М» від 20.05.2006 року затверджено виплату на додаткові пайові внески за 2005 рік у сумі 6558,96 грн.  та згідно з протоколом № 1 загальних зборів від 24.03.2007 року затверджена виплата на додаткові пайові внески за 2007 рік у сумі 2600,00 грн. Відповідач вказує, що додаткові пайові внески залучаються без договору, без взяття на себе кредитною спілкою жодних зобов’язань щодо їх платності або зворотності; в бухгалтерському обліку ці кошти обліковуються на рахунку 412 «додаткові пайові внески», нарахування та виплата відсотків на додаткові пайові внески рахується на окремому бухгалтерському рахунку 684.4 «відсотки по пайовим внескам».

Відповідач вказує, що проценти нараховувалися не на вклади за депозитними договорами, а на додаткові пайові внески, а тому повинен був утримувати податок з фізичних осіб від суми нарахування процентів по пайових внесках.

За визначене відповідачем порушення позивачу донараховано 1242,66 грн. податку з доходів фізичних осіб.

За порушення порядку витрачання коштів, виданих під звіт на господарські потреби підзвітній особі Троценко К.В. відповідач донарахував 58,89 грн.  податку з доходів фізичних осіб.

 Отже, за результатом перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 14.11.2007 року № 0001091710/0 про донарахування податку з доходів найманих працівників 4089,90 грн., в тому числі: 1340,65 грн.  основного платежу та  2749,25 грн.  штрафної санкції.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що податкові повідомлення-рішення від 16.11.2007 року № 0000862332/0 та від 16.01.2008 року № 0000862332/1 про визначення податку на прибуток 445,00 грн. та штрафної санкції 223,00 грн. підлягають визнанню нечинними, оскільки позивач надавав фізичним особам позики під встановлені відсотки з визначенням строків їх погашення. Пунктом 7 угод, на які посилається відповідач, передбачено підвищений розмір відсотків за користування позикою, а ніяким чином не штрафні санкції.

В судових рішеннях, на які посилається відповідач не вирішувався спір по стягненню штрафних санкцій, а прийняті рішення по стягненню боргу, в тому числі і за підвищеними процентами за користування позикою.

Відповідно до ст. 1048 Цивільного Кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Проценти за користування грошовими коштами відрізняються від процентів як форми відповідальності за прострочення виконання грошового зобов’язання. Оскільки предметом договору є гроші, то позикове зобов’язання характеризується як грошове, тому відповідальність за прострочення виконання договору настає згідно ст. 625 ЦК, а саме позичальник на вимогу позикодавця зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, в разі прострочення повернення позики на суму боргу нараховується та стягується два види процентів: проценти за користування грошовими коштами та проценти за прострочення виконання грошового зобов’язання.

Позивач стягував в судовому порядку лише проценти за користування позикою.

Позивач є неприбутковою організацією, тому відповідно до п.п. 7.11.4 п. 7.11     ст. 7 звільняється від оподаткування його доходи, як кредитної спілки, у вигляді коштів, які надходять до кредитних спілок у вигляді внесків.

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що донарахування позивачу 1242,66 грн.  податку з доходів фізичних осіб (розрахунок а.с. 71) та штрафної санкції 2485,32 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 14.11.2007 року                 № 0001091710/0 є неправомірним, оскільки, відповідно до пп. 22.1.4 п. 22.1 ст. 22 Прикінцевих та перехідних положень Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" № 889-ІУ від 22.05.2003 р., пп. 4.2.12 п. 4.2 ст. 4 зазначеного Закону в редакції Закону № 1958-ІУ від 01.07.2004 р. зі змінами, внесеними згідно із Законом № 2273-ІУ від 21.12.2004 р., у частині включення до загального місячного оподаткованого доходу доходів у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок, вклад до небанківських фінансових установ згідно із законом або процентів (дисконтних доходів) на депозитний (ощадний) сертифікат та пп. 9.2.1 і 9.2.2 п. 9.2 ст. 9 зазначеного Закону у частині оподаткування процентів набирають чинності з 01.01.2010 року.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 23 Закону України «Про кредитні спілки», внески (вклади) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також нарахована на такі кошти та пайові внески плата (проценти) належать членам кредитної спілки на праві приватної власності.

У повідомленні-рішенні від 14.11.2007 року визначено суму податкового зобов'язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем: податок з доходів найманих працівників, штрафні санкції по податку з доходів найманих працівників. Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 21 зазначеного Закону, кредитна спілка відповідно до свого Статуту приймає вступні та обов'язкові пайові та інші внески від членів спілки, а не від найманих працівників.

Тому, даний доход не може класифікуватись як доход найманих працівників і відповідно податок з доходів фізичних осіб не обраховується.

Водночас суд першої інстанції визнав правомірним донарахування за вказаним податковим повідомленням-рішенням від 14.11.2007 року позивачу податку з доходів фізичних осіб 39,10 грн.  та 67,66 грн. з наступних підстав.

Перевіркою правильності утримання, повноти та своєчасності перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб встановлено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету, в результаті чого встановлено заниження податку з доходів фізичних осіб на суму 1340,65 грн., а саме: листопад 2005 року -17,03 грн., січень 2006 року - 22,07 грн., липень 2005 року - 6,50 грн., вересень 2005 року - 39,39 грн., серпень 2006 року - 13,00 грн., травень 2006 року - 852,66 грн., травень 2007 року - 390,00 грн.

Перевіркою встановлено порушення при наданні податкової соціальної пільги, а саме, в порушення п.п.6.3.2 п.6.3 ст.6 Закону України «Про податок на доходи фізичних   осіб»   від   22.05.2003р.   №   889-ІУ, в   місяць   звільнення працівника підприємство невірно застосувало соціальну пільгу Податок з доходів фізичних осіб донарахований у відповідності до п.7.1 ст.7 Закону України № 889-ІУ в сумі - 39,10 грн. Судом першої інстанції встановлено, що підзвітною особою Троценко К.В. до каси підприємства були подані авансові звіти від 14 липня 2005 року, 15 вересня 2005 року, 30 вересня 2005 року, та від 04 серпня 2006 року, до яких прикладені на момент перевірки розрахункові документи, складені пізніше ніж авансові звіти. Тобто, на момент затвердження авансових звітів не було документального підтвердження витрачених коштів, виданих під звіт на господарські потреби.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач правомірно донарахував податок з доходів фізичних осіб в сумі 67,66 грн. та застосував штрафну санкцію у розмірі 453,00 грн., відповідно до рішення від 15.11.2007 року      № 0001632740, що відповідає нормам п. 3.3 ст. 3 та п.п. 9.10.3 п.п. 9.10 ст. 10, ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Відповідно до підпункту 4.2.15 пункту 4.2 статті 4 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб", до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються: сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої розраховується згідно з пунктом 9.10 статті 9 цього Закону.

Згідно з підпунктом 9.10.1 пункту 9.10. статті 9 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб", податковим агентом платника податку при оподаткуванні сум, отриманих на відрядження або під звіт, не повернутих таким платником податку протягом встановленого підпунктом 9.10.3 цього пункту строку, є особа, що надала такі суми, а саме, на відрядження у сумі перевищення над сумою витрат платника податку на таке відрядження, розрахованою згідно з підпунктом 5.4.8 пункту 5.4 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", під звіт для здійснення окремих цивільно-правових дій від імені та за рахунок особи, що їх надала, у сумі перевищення над сумою фактичних витрат платника податку на здійснення таких дій. Сума податку, нарахована на суму такого перевищення, утримується особою, що надала такі кошти, за рахунок будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) платника податку за відповідний місяць, а при недостатності суми такого доходу - за рахунок оподатковуваних доходів наступних звітних місяців, до повної сплати суми такого податку.

Згідно з підпунктом 9.10.2 пункту 9.10 статті 9 зазначеного Закону звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, надається за формою, встановленою центральним податковим органом, до закінчення третього банківського дня, наступного за днем, у якому платник податку, завершує таке відрядження, завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що надала кошти під звіт. За наявності надміру витрачених коштів їх сума повертається платником податку у касу або зараховується на банківський рахунок особи, що їх надала, до або під час подання зазначеного звіту.

Відповідно до підпункту 9.10.3 пункту 9.10 статті 9 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб", якщо платник податку повертає суму надміру витрачених коштів пізніше граничного строку, встановленого підпунктом 9.10.2 цього пункту, але не пізніше звітного місяця, на який припадає останній день такого граничного строку, то такий платник податку сплачує штраф у розмірі 15 відсотків суми таких надміру витрачених коштів, який стягується за процедурою утримання податку, встановленою підпунктом 9.10.1 цього пункту.

Якщо платник податку не повертає суму надміру витрачених коштів протягом звітного місяця, на який припадає такий граничний строк, то така сума підлягає оподаткуванню за правилами, встановленими підпунктом 9.10.1 цього пункту, та платник податку сплачує штраф, встановлений абзацом першим цього підпункту.

Також, судом першої інстанції встановлено, що позивач також оскаржує податкове повідомлення-рішення № 0000051710/1 від 16.01.2008 року про донарахування податку з доходів найманих працівників 26,31 грн.

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що вказана вимога підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Вказане повідомлення-рішення складене за формою 2 встановленого Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затверджених наказом ДПА України від 21.06.2001 року № 253.

Згідно п. 3.2 вказаного Порядку, податкове повідомлення за формою згідно з додатком 2 складається за наслідками документальної або камеральної перевірки (форма Р).

Проте, оскаржуване рішення прийняте на підставі рішення про результати розгляду первинної скарги, а не акта перевірки.

В акті перевірки відсутні чіткі вказання на порушення, на підставі яких прийняте повідомлення-рішення. В судовому засіданні представники відповідача не вказали, за яке саме порушення донарахована позивачу штрафна санкція.

Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

       Перевіркою кредитних угод встановлено, що кредитна спілка „Злата-М" надавала кредити членам кредитної спілки на умовах сплати: з 1 квітня 2005 року по   1 квітня 2006 рік-7%, з 1 квітня 2006 року по 30 червня 2007 року 5.5% у місяць на залишок заборгованості по кредиту.

        Відповідно до пункту 7 кредитної угоди, за несвоєчасне повернення позики чи сплати відсотків по ній протягом тижня після настання терміну сплати позичальник зобов'язаний сплатити подвійний розмір відсотків за користування позикою, а при поданні кредитною спілкою до суду - потрійний відсоток.

Перевіркою встановлено заниження кредитною спілкою „Злата-М" суми доходу з інших джерел, що підлягає оподаткуванню (р.10 звіту) на суми штрафів у розмірі 1778,00грн. (2005 рік -728,00грн.,2006 рік – 575,00грн., 2007 рік – 475,00грн.), що надійшли на розрахунковий рахунок та до каси кредитної спілки на підставі виконавчих листів по ухвалах Охтирського міськрайонного суду за порушення позичальниками строків сплати кредитів.

Абзацом „в" підпункту 7.11.1 пункту 7.11 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств",передбачено, що ця стаття застосовується до неприбуткових установ і організацій, які є, зокрема, кредитними спілками, створеними у порядку, визначеному законом.

Відповідно до підпункту 7.11.4 пункту 7.11 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств",від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, визначених у абзаці "в" підпункту 7.11.1, отримані у вигляді: коштів, які надходять до кредитних спілок та пенсійних фондів у вигляді внесків на недержавне пенсійне забезпечення або внесків на інші потреби, передбачені законодавством; доходів від здійснення операцій з активами (у тому числі пасивних доходів) недержавних пенсійних фондів та кредитних спілок, за пенсійними вкладами (внесками), рахунками учасників фондів банківського управління відповідно до закону з цих питань; дотацій або субсидій, отриманих з державного або місцевого бюджетів, державних цільових фондів або у межах благодійної, у тому числі гуманітарної допомоги чи технічної допомоги, що надаються таким неприбутковим організаціям відповідно до умов міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, крім дотацій на регулювання цін на платні послуги, які надаються таким неприбутковим організаціям або через них їх отримувачам згідно із законодавством, з метою зниження рівня таких цін.

Згідно з підпунктом 7.11.9 пункту 7.11 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", незалежно від положень абзацу першого цього підпункту, у разі коли неприбуткова організація отримує доход з джерел, інших ніж визначені відповідними підпунктами 7.11.2 - 7.11.7 цього пункту, така неприбуткова організація зобов'язана сплатити податок на прибуток, який визначається як сума доходів, отриманих з таких інших джерел, зменшена на суму витрат, пов'язаних із отриманням таких доходів, але не вище суми таких доходів.

Відповідно до підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств",валовий доход включає, зокрема, доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді: сум штрафів та/або неустойки чи пені, фактично одержаних за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду.

Як  було      встановлено   перевіркою   кредитна   спілка  „Злата-М"   внесена  до реєстру неприбуткових організацій 17 грудня 2002 року з ознакою неприбутковості   №0010.

Таким чином,    Закон   України «Прооподаткування    прибутку    підприємств",   чітко визначив, що   якщо   неприбуткова   організація (кредитна   спілка) одержує   доходи інші   ніжвизначені підпунктом 7.11.4 пункту 7.11 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" - вказані доходи мають оподатковуватись на загальних підставах.

 Колегія суддів не  погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що пункт 7 кредитних угод, на які посилалась податкова інспекція - це підвищений розмір відсотків за користування позикою, а ніяким чином не штрафні санкції та відповідно з зробленими судом посиланнями   на положення Цивільного кодексу.

У даному випадку,потрійний відсоток за кредитними угодами - є саме сумою штрафу одержаною за договором на підставі рішення суду. Вказане підтверджується і пунктом 7кредитної угоди, за якою за несвоєчасне повернення позики чи сплати відсотків по ній протягом тижня після настання терміну сплати позичальник зобов'язаний сплатити подвійний розмір відсотків за користування позикою, а при поданні кредитною спілкою до суду - потрійний відсоток.

Як було встановлено в ході перевірки податковою інспекцією, Кредитною спілкою  „Злата-М" надавались кредити членам кредитної спілки за кредитними угодами. Поняття кредитного договору міститься в статті 1054 ЦК України, при цьому частина 2 вказаної статті визначає, щодо відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї (71) глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Параграф 1 глави 71 Цивільного кодексу, зокрема стаття 1050 (наслідки порушення договору позичальником) визначає, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

В свою чергу частина 2 статті 625 ЦК України (відповідальність за порушення грошового зобов'язання) визначає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В даному випадку, проценти були нараховані згідно договору і саме, як відповідальність за прострочення грошових зобов'язань за кредитною угодою, а відтак Охтирською МДПІ було правомірно донараховано податкові зобов'язання та застосовано штрафні санкції по податку на прибуток підприємств згідно з нормами підпункту 7.11.9 пункту 7.11 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

 Згідно з протоколом № 1 загальних зборів кредитної спілки «Злата-М" від20 травня 2006 року затверджено виплату на додаткові пайові внески за 2005 ріку сумі 6558 грн. 96 коп. та згідно з протоколом № 1 загальних зборів від 24 березня 2007 року затверджено виплату на додаткові пайові внески за 2007 ріку сумі 2600 грн. Додаткові пайові внески залучаються на без договірній основі, без взяття на себе кредитною спілкою жодних зобов'язань щодо їх платності або зворотності. В бухгалтерському обліку ні кошти обліковуються на рахунку 412„додаткові пайові внески", нарахування та виплата відсотків на додаткові пайові внески рахується на окремому бухгалтерському рахунку 684.4 „відсотки по пайовим внескам".

Статтею 1 Закону України „Про кредитні спілки" визначено, що кредитна спілка - не неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об'єднання,, на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки.

Згідно з пунктом 1 статті 11 зазначеного Закону, члени кредитної спілки мають право одержувати від кредитної спілки кредити та користуватися іншими послугами, які надаються членам кредитної спілки відповідно до її статуту, одержувати дохід на свій пайовий внесок, я інше не передбачено статутом кредитної спілки.

Відповідно до пункту 1 статті 19 Закону України „Про кредитні спілки", майно кредитної спілки формується за рахунок: вступних, обов'язкових пайових та інших внесків членів кредитної спілки (крім внесків (вкладів) на депозитні рахунки і плати за надання своїм членам кредитів та інших послуг, а також доходів від провадження інших видів статутної діяльності, доходів від придбаних кредитною спілкою державних цінних паперів, грошових та інших майнових пожертвувань, благодійних внесків, грантів, безоплатної технічної допомоги як юридичних так і фізичних осіб, у тому числі іноземних, інших надходжень, не заборонених законодавством.

Згідно  п. 1.3. ст.21 Закону України „Про кредитні спілки", відповідно до свого статуту кредитна спілка залучає на договірних умовах внески (вклади) своїх членів на депозитні рахунки як у готівковій так і у безготівковій формі, приймає вступні та обов'язкові пайові внески від членів спілки.

Крім розміру плати (процентів), яка нараховується на внески (вклади), що є на депозитних рахунках членів кредитної спілки, кредитна спілка розподіляє частину не розподіленого доходу що залишається у її розпорядженні за підсумками фінансового року" між членами кредитної спілки пропорційно розміру їх пайових внесків (у тому числі на додаткові пайові  внески) у вигляді відсотків (процентів).

Визначення терміна „проценти" наведено у п.1.10 ст. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", проценти - доход, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора у вигляді плати за використання залучених на визначений строк коштів або майна. До процентів включаються: платіж за використання коштів або товарів (робіт, послуг), отриманих у кредит; платіж за використання коштів, залучених у депозит; платіж за придбання товарів у розстрочку.

Платежі за іншими цивільно-правовими договорами, незалежно від того, чи встановлені вони в абсолютних (фіксованих) цінах або у відсотках до суми договору або до іншої вартісної бази, не є процентами.

В даному випадку, під час перевірки платника було встановлено, що проценти нараховувались не на вклади за депозитними договорами, а на додаткові пайові внески.

          Таким   чином, враховуючи   вищевикладене,    вклади членів кредитних спілок на депозитні рахунки з 01.01.2010 року, процентів, які сплачує КС „Злата-М" - не стосуються.

Що стосується визначення у податковому повідомленні рішенні про донарахування податку з доходів фізичних осіб на проценти одержані на додаткові пайові внески членів кредитної спілки, платежу як податок з доходів найманих працівників, колегія суддів зазначає, що  при винесенні податкового повідомлення рішення перевіркою було встановлено порушення вимог Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб» в частині застосування податкової соціальної пільги до працівника у місяць звільнення; повернення працівником надмірно витрачених коштів пізніше граничного строку; не включення  до  суми  загальномісячного оподатковуваного доходу  сум   процентів одержаних на додаткові пайові внески. При  цьому,   два   перших   порушення     стосуються   неоподаткування    підприємством доходу найманих працівників.

Відповідно до пункту 3.3. Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових ) санкцій, затвердженого наказом ДПА України № 253 від 21.06.2001 (зі змінами та доповненнями), зареєстрованому у Міністерстві юстиції України за № 567/5758 від 06.07.2001 року - Податкове повідомлення складається на розраховану суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за їх наявності) щодо кожного окремого податку, збору (обов 'язкового платежу).

В зв'язку з тим, що рішення за порушення вимог Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" за результатами документальної перевірки виносило одне, а основою його винесення послужило порушення платником Закону „Про податок з доходів фізичних осіб" в частині: застосування податкової соціальної пільги до працівника у місяць звільнення; повернення працівником надмірно витрачених коштів пізніше граничного строку; не включення до суми загальномісячного оподатковуваного доходу сум процентів одержаних на додаткові пайові внески, (при цьому, два перших порушення стосуються не оподаткування підприємством доходу найманих працівників) - назва платежу у податковому повідомленні-рішенні була   класифікована, як доход найманих працівників.

      Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів вважає, що постанова Господарського суду Сумської області від 07.07.2008 року по справі№АС 12/251-08  прийнята з порушенням норм чинного процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому підлягає скасуванню.

       Керуючись ст.ст.  160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 209, 254  Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,  -

ПОСТАНОВИЛА:

           Апеляційну скаргу Охтирської міжрайонної Державної податкової інспекції Сумської області на постанову Господарського суду Сумської області від 07.07.2008 року по справі№АС 12/251-08 – задовольнити.

            Постанову Господарського суду Сумської області від 07.07.2008 року по справі№АС 12/251-08 за позовом Кредитної спілки «Злата-М» до Охтирської міжрайонної Державної податкової інспекції Сумської області про визнання нечинними податкових повідомлень – рішень -  скасувати в частині визнання нечинними податкових повідомлень рішень Охтирської міжрайонної державної податкової інспекції від 06.11.2007 року № 0000862332/0, від 16.01.2008 року              № 0000862332/1, від 16.01.2008 року № 0000051710/1 та податкового повідомлення-рішення № 0001091710/0 від 14.11.2007 року в частині визначення податкового зобов’язання в сумі 3915,19 грн.    

          Прийняти нове рішення яким в задоволенні позову відмовити.    

          Постанова набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання постанови у повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.              

Головуючий                                  (підпис)                                   А.П. Бенедик

Судді                                                 (підпис)                                     В.А. Калиновський

                                                (підпис)                                       З.О. Кононенко

          Повний текст постанови виготовлений та підписаний 03.11.2008 року

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ

Суддя

Харківського апеляційного

адміністративного суду                                                          В.А. Калиновський