Постанова № 2970458, 28.10.2008, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2008 року колегія суддів  Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:  головуючого судді -  Мельнікової Л.В.

суддів:  Сіренко О.І., Григорова А.М.

при секретареві – Касян В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові апеляційні скарги спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2007 року та на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2007 року по справі за адміністративним позовом приватного підприємства “Орнатус” до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові про визнання нечинними податкових повідомлень рішень, -

В с т а н о в и л а:

У червні 2007 року позивач приватна фірма “Орнатус” (надалі – ПФ “Орнатус”) звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові (надалі СДПІ ВПП) про визнання нечинними податкові повідомлення рішення відповідача від 26 лютого 2007 року № 0000112846/0, від 27 квітня 2007 року № 0000112846/1, згідно яких підприємству визначено суму податкового зобов’язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій по податку на додану вартість у розмірі 43.881.497,97 грн. (за основним платежем – 29.361.945,45 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 14.519.552,52 грн.) та про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень відповідача від 26 лютого 2007 року № 0000110846/0, від 27 квітня 2007 року № 0000110846/1, згідно яких підприємству зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних періодів) по податку на додану вартість у розмірі 4.015.236  грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що видані в липні-листопаді 2006 року ПФ “Орнатус” податкові векселі відповідають критеріям, встановленим абз. 7, п. 11.5, ст. 5 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР “Про податок на додану вартість” зі змінами та доповненнями (далі – Закон “Про ПДВ”), а не абз. 5 або 6, як вказує СПДІ ВПП, оскільки на дату поставки кожного податкового векселя органу митного контролю підприємство мало підтверджену податковим органом суму бюджетного відшкодування у розмірі 3.665.931,39 грн.

Згідно абз. 4 п.п. 11.5, ст. 5Закону “Про ПДВ”, - платник податків може по самостійному рішенню достроково погасити вексель шляхом перерахування грошових коштів до бюджету або шляхом заліку сум бюджетного відшкодування, підтвердженого податковим органом.

За наявності у підприємства на дату поставки податкового векселя органу митного контролю підтвердженої податковим органом суми бюджетного відшкодування, яка дорівнює або більша ніж сума зобов’язання по такому податковому векселю, платник податків може прийняти рішення про дострокове погашення векселя грошовими коштами,

___________________

Категорія:  41                                                                               Головуючий 1 інстанції  -  П'янова Я.В.

Справа  №  22-а-1945/08                                                           Суддя  доповідач  -  Мельнікова Л.В.

або згідно абз. 7  п.п. 11.5, ст. 5Закону “Про ПДВ”, повинен включити суму, що підлягає оплаті в декларацію з ПДВ того звітного періоду, в якому такий вексель виданий державній митній службі. При цьому вексель вважатиметься погашеним, а у платника податків в наступному податковому періоді виникне право на податковий кредит, не залежно від того, заповнений в такій декларації рядок 27 “ПДВ до сплати в бюджет за підсумками звітного періоду”або 26 “Залишок від’ємного  значення”.

ПФ “Орнатус” неухильно виконує всі законодавчо встановлені процедури, пов’язані як з видачею, так і з погашенням податкових векселів.

ПФ “Орнатус” вважає, що наявність чи відсутність, або деякі дефекти оформлення розрахунків корегування при підтверджені самого факту повернення покупцем товару, законодавчо не обмежує право продавця-платника податку зменшити розмір відповідного податкового зобов’язання на вартість цих товарі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2007  року відмовлено в задоволенні клопотання СДПІ ВПП про зупинення провадження по справі № 2-а-799/07 за позовом ПФ “Орнатус” до СДПІ ВПП до розгляду Вищім адміністративним Судом України касаційної скарги СДПІ ВПП від 26 жовтня 2007 року № 14381/10/10/-026.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2007  року позовні вимоги ПФ “Орнатус”  задоволені частково.

Визнані нечинними податкові повідомлення рішення СДПІ ВПП у м. Харкові від 26 лютого 2007 року № 0000110846/0 в сумі 3.988.014,50 грн., а в іншій частині – залишити без змін.

Визнані нечинними податкові повідомлення рішення СДПІ ВПП у м. Харкові від 27 квітня 2007 року № 0000110846/1, від 27 квітня 2007 року № 0000120846/1.

В іншій частині позову – відмовлено.

На користь позивача з Державного бюджету України стягнутий судовий збір.

В обґрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції зазначив про те, що позивачем правомірно до складу податкових зобов'язань в деклараціях з ПДВ (рядок 6) віднесено суму податкових зобов'язань за векселями: по терміну сплати зобов'язань по векселю, який виникає як до закінчення терміну подачі декларації, так і по терміну сплати зобов'язань по векселю після закінчення терміну подачі декларації на загальну суму ПДВ 34.866.005,54 грн.

Судом не прийняті до уваги заперечення відповідача щодо обов'язкової умови подання заяви до податкового органу про погашення податкових векселів в рахунок зменшення сум бюджетного відшкодування, оскільки у відповідності за зазначеної вище норми Порядку подання такої заяви є одним з можливих способів дострокового погашення такого векселя й, таким чином, твердження відповідача щодо обов'язкової умови наявності підтвердження суми бюджетного відшкодування, якої позивач не мав на час видачі векселів, що задекларовані у складі податкових зобов'язань з ПДВ (значаться в рядку 6 декларації), і, як наслідок, безпідставність включення позивачем суми зобов'язань по податковому векселю до складу податкових зобов'язань за вищевказані періоди, в яких відбулася його поставка органу митного контролю, є необґрунтованими.

Суд вважав, що позивач правомірно проводив погашення таких векселів шляхом включення сум виданих податкових векселів до складу податкових зобов'язань за відповідний період, оскільки мав підтверджену за наслідками перевірок суму бюджетного відшкодування, а в наступному періоді відображав їх по рядку 12.2 "погашені податкові векселі", збільшуючи податковий кредит в поточному (звітному) періоді податкової декларації з ПДВ (копії декларацій надані до матеріалів справи).

При розгляді даної справи судом встановлено неврахування відповідачем усіх фактичних обставин, що мали значення для прийняття оскарженого рішення, тому суд дійшов до висновку, що оскаржуване рішення необґрунтованим.

Також суд зазначив про те, що в акті перевірки визначено порушення позивачем п.п. 3.1.2, п. 3.1, ст. З, абзац 2, п. 4.3, ст. 4, п.п. 7.3., п. 7.3, ст. 7 Закону "Про ПДВ", в результаті чого підприємством  завищено податковий кредит у розмірі 3966,00 грн. (стор.42 акту перевірки), з урахуванням розгляду первинної скарги ПФ "Орнатус" - податковий кредит завищено у розмірі 1983,0 грн.; п. п. 7.4.1 п. 7.4, п. п. 7.5.1 п. 7.5 ст.7 Закону "Про ПДВ", щодо подвійного включення до складу податкового кредиту за жовтень 2006 року суми податку на додану вартість у розмірі 10.394,47 грн. по податковій накладній № 352 від 16 жовтня 2006 року від постачальника ТОВ "Карнеол", внаслідок чого було зменшено податковий кредит з податку на додану вартість за жовтень 2006 рік. у сумі 10.394,47  грн. 

З  вказаними порушеннями (на суму 27.222,37 грн.) підприємство позивача фактично погодилося, про що підтверджено його представником в судовому засіданні.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішення суду першої інстанції в апеляційній скарзі СДПІ ВПП, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, просить скасувати зазначену ухвалу суду першої інстанції від 20 листопада 2007 року, та постановити нові судове рішення про задоволення клопотання щодо зупинення провадження у справі.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішення суду першої інстанції в апеляційній скарзі СДПІ ВПП, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, просить скасувати зазначену постанову суду першої інстанції від 21 листопада 2007 року, та постановити нові судове рішення про відмову в задоволені позовних вимог ПФ “Орнатус”.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності,  доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу СДПІ ВПП на ухвалу суду від 20 листопада 2007 року слід залишити без розгляду, апеляційна скарга СДПІ ВПП на постанову суду від 21 листопада 2007 року підлягає задоволенню, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2007 року слід скасувати, з підстав, передбачених ст. 202 ч. 1, п. 1, 4Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що фахівцями СДПІ ВПП у м. Харкові у період з 22 січня 2007 року по 09 лютого 2007 року проведена виїзна позапланова перевірка ПФ “Орнатус” з питань правомірності заявлених до відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2006 року, за наслідками якої був складений акт перевірки № 395/46-0/24136224 від 15 лютого 2007 року (т. 2, а.с. 29-88), в якому зазначені факти порушень підприємством п.п. 3.1.2, п. 3.1, ст. 3, абз. 2, 4, п. 4.3, п.п. 4.5.1, п.п. 4.5.3, п. 4.5, ст. 4, п.п. 7.2.3, п. 7.2, п.п. 7.3.6, п. 7.3, п.п. 7.4.1, п. 7.4, п.п. 7.5.1, п. 7.5, п.п. 7.7.1,п. 7.1, ст. 7, абз. 5 ,  п. 11.5, ст. 11 Закону України “Про ПДВ”.

В ході проведення перевірки виявлено ряд порушень, зокрема, п. 11.5. ст.11 Закону України“Про ПДВ” щодо відображення сум податкових векселів, виписаних при митному оформленні імпортованих до України товарів, для формування податкового кредиту та податкового зобов’язання в Деклараціях по ПДВ, що призвело до завищення податкового кредиту на загальну суму 34.866.005,54 грн. (стор. 40-41 акту перевірки, декларації з ПДВ, реєстри податкових векселів, наданих ПФ “Орнатус” у перевіряємому періоді органам митного контролю при імпорті товарів,  т. 2, а.с.  91-163).

Також актом перевірки ПФ “Орнатус” встановлено порушення підприємством:

п. п. 4.5.1, 4.5.3,  п. 4.5,  ст. 4, п. п. 7.21., 7.2.3, п. 7.2, ст. 7 Закону “Про ПДВ”, п. 22, п. 23, п. 24, п. 27 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30 травня 1997 року № 165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037, щодо включення ПФ “Орнатус” зменшені податкові зобов’язання на суму ПДВ по розрахункам коригування кількісних та вартісних показників по податкових накладних, які не були вручені (надіслані) покупцям товару - суб’єктам  підприємницької  діяльності (юридичним та фізичним особам – платникам податку), в результаті чого підприємством занижено податкові зобов’язання у розмірі 218.936,54 грн. (абз. 8 стор. -23-стор. 24 акту перевірки);

п. п. 3.1.2, п. 3.1, ст. 3, абзац 2, п. 4.3, ст. 4, п. п. 7.3.6, п. 7.3, ст. 7 Закону “Про ПДВ”, а саме: ПФ “Орнатус” не включено до складу податкового зобов’язання з ПДВ по р. 7 кол. Б “суму ПДВ з послуг, отриманих від нерезидента на митній території України” податок на додану вартість із суми попередньої оплати в іноземній валюті (по першій події) перерахований ЗАО “Локотранс” (Росія, м. Ярославль, вул. Кооперативна, буд. 7) по договору № 1/1181 від 30 травня 2006 року за транспортно-експедиційне обслуговування перевезень вантажів залізницею у міжнародному сполученні, в результаті чого занижено податкові зобов’язання у розмірі 14.844,90 грн.  (абз5 стор.26 акту перевірки);

п.п. 7.5.2, п. 7.5, ст. 7 Закону “Про ПДВ”, щодо включення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість з обсягу послуг, отриманих від нерезидента ЗАО “Локотранс” (Росія, г. Ярославль, вул. Кооперативна, д. 7) по договору № 1/1181 від 30 травня 2006 року, не по даті сплати податку по податкових зобов’язаннях згідно з п.п 7.3.6, п. 7.3, ст. 7 Закону “Про ПДВ”, в результаті чого завищено  податковий кредит у розмірі 3.966,00 грн. (стор. 42 акту перевірки), з урахуванням розгляду первинної скарги ПФ “Орнатус” - податковий кредит завищено у розмірі 1.983,0 грн.;

п. п. 7.4., п. 7.4, п. п. 7.5., п. 7.5, ст. 7  Закону “Про ПДВ”, щодо подвійного включення до складу податкового кредиту за жовтень 2006 року суму податку на додану вартість  у розмірі 10.394,47 грн. по податковій накладній № 352 від 16 жовтня 2006 року від постачальника ТОВ “Карнеол”, внаслідок чого було зменшено податковий кредит з податку на додану вартість за жовтень 2006 рік  у сумі 10.394,47 грн.  

На підставі висновків перевірки 26 лютого 2007 прийняті оскаржувані податкові повідомлення рішення відповідача № 0000112846/0, згідно якого підприємству визначено суму податкового зобов’язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій по податку на додану вартість у розмірі 43.881.497,97 грн. (за основним платежем – 29.361.945,45 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 14.519.552,52 грн.) та № 0000110846/0, згідно якого підприємству зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних періодів) по податку на додану вартість у розмірі 4.015.236  грн.

Після апеляційного оскарження даних податкових повідомлень рішень, СДПІ ВПП у м. Харкові прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення: від 27 квітня 2007 року № 0000112846/1, згідно якого підприємству визначено суму податкового зобов’язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій по податку на додану вартість у розмірі 43.881.497,97 грн. (за основним платежем – 29.361.945,45 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 14.519.552,52 грн.) та № 0000110846/1, згідно якого підприємству зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних періодів) по податку на додану вартість у розмірі 4.015.236  грн.

Аналізуючи зазначене в даній постанові нижче, колегія суддів не вбачає підстав, для задоволення позовних вимог ПФ “Орнатус”, виходячи з наступного:

Стосовно заниження податкового зобов’язання на 218.936,54 грн. у зв’язку з коригуванням ПДВ на вартість повернутих покупцям раніше відвантажених товарів:

Відповідно до положень п. 4.5 Закону України “Про податок на додану вартість” якщо  після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Підпунктом 4.5.1 цього пункту, зокрема, визначено, що якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку – постачальника то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов’язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку.

Підпунктом 4.5.3 визначене коло випадків, у разі настання яких дозволяється зменшення суми податкових зобов’язань платника податку – постачальника при зміні компенсації вартості товарів (послуг), наданих особам, які не були платниками цього податку на момент такої поставки.

В порушення п. п. 4.5.1, 4.5.3 п. 4.5,  ст. 4, п. п. 7.2.1., 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про ПДВ, п. 22, п.23, п. 24, п.27 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30 травня 1997 року № 165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за №233/2037,  ПФ “Орнатус” зменшені податкові зобов’язання на суму ПДВ по розрахункам коригування кількісних та вартісних показників по податкових накладних, які не були вручені (надіслані) покупцям товару - суб’єктам  підприємницької  діяльності  (юридичним  та фізичним особам – платникам податку), в результаті чого підприємством занижено податкові зобов’язання у розмірі 218.936,54 грн. (абз.8 стор-23-стор.24 акту перевірки).

Посилаючись на надання під час проведення перевірки всіх первинних документів та виконання вимог закону щодо оформлення податкових накладних, проведення корегування суми податкового кредиту та податкового зобов’язання, позивач зазначає, що посилання відповідача на відсутність належним чином оформлених корегувань є слідством неуважного вивчення фахівцями СДПІ ВПП у м. Харкові представлених для перевірки документів.

Аналізуючи надані сторонами докази в обґрунтування позовних вимог та заперечень проти них, колегія суддів вважає, що позивачем не надані суду дані, яки би безспірно свідчили як про обґрунтованість зменшення податкових зобов’язань на суму ПДВ по розрахункам коригування кількісних та вартісних показників до податкових накладних, що зазначені в акті перевірки, так – про вручення (надіслання) покупцям товару.

Абзацом 2 п. 4.3, ст. 4 Закону України “Про ПДВ” визначено, що для послуг, які поставляються нерезидентами з місцем їх  надання на митній території України, базою оподаткування є договірна (контрактна)  вартість таких робіт (послуг) з урахуванням акцизного збору, а також інших податків, зборів (обов’язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну поставки робіт (послуг) згідно з законодавством України з питань оподаткування.

Підпунктом 7.3.6, п. 7.3, ст. 7 Закону України “Про ПДВ” встановлено, що датою виникнення податкових зобов’язань при ввезенні (імпортуванні) товарів є дата подання митної декларації із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті. Датою виникнення податкових зобов’язань при імпортуванні робіт (послуг) є дата списання коштів з розрахункового рахунку платника податку в оплату робіт (послуг) або дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіть (послуг) нерезидентом залежно від того, яка з подій відбулась першою.

В порушення п.п. 3.1.2, п. 3.1, ст. 3, абзац 2, п. 4.3, ст. 4, п.п. 7.3.6, п. 7.3, ст. 7 Закону “Про ПДВ” ПФ “Орнатус” не включено до складу податкового зобов’язання з ПДВ по р.7 кол. Б “суму ПДВ з послуг, отриманих від нерезидента на митній території України”, податок на додану вартість із суми попередньої оплати в іноземній валюті (по першій події) перерахований ЗАО “Локотранс” (Росія, м. Ярославль, вул. Кооперативна, буд.7) по договору № 1/1181 від 30 травня 2006 року за транспортно-експедиційне обслуговування перевезень вантажів залізницею у міжнародному сполученні, в результаті чого занижено податкові зобов’язання у розмірі 14.844,90 грн.  (абз. 5 стор. 26 акту перевірки).

Відповідно до п.п. 7.5.2, п. 7.5, ст. 7 Закону України “Про ПДВ”, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається для операцій із імпорту товарів (супутніх послуг) та по поставці послуг нерезидентом на митній території України – дата сплати податку по податкових зобов’язаннях згідно з п.п. 7.3.6 цієї статті.

В порушення п.п. 7.5.2, п. 7.5, ст. 7 Закону України “Про ПДВ”,  щодо включення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість з обсягу послуг, отриманих від нерезидента ЗАО “Локотранс” (Росія, г. Ярославль, вул. Кооперативна, д.7) по договору №1/1181 від 30.05.2006р., не по даті сплати податку по податкових зобов’язаннях згідно з підпунктом 7.3.6.п.7.3.ст.7 Закону “Про ПДВ), ПФ “Орнатус” завищено податковий кредит у розмірі 3966,00 грн. (стор.42 акту перевірки), з урахуванням розгляду первинної скарги ПФ “Орнатус” - податковий кредит завищено у розмірі 1.983,0 грн.

Згідно з п.п. 7.4.1, п. 7.4,  ст. 7 Закону України “Про ПДВ”,  податковий кредит  звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків,  нарахованих (сплачених)  платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом  такого  звітного  періоду  у  зв'язку  з:

            придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті)  та послуг  з  метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у  межах  господарської  діяльності платника податку;

            придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів,  у  тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних  інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для  оподатковуваних  операцій  у  межах  господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від  того, чи такі  товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних    операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані   операції протягом такого звітного податкового періоду.

            Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в  операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або   звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі  товари  (послуги),  основні  фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у  податковому  періоді,  на  який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

В порушення п.п. 7.4.1, п. 7.4, п.п. 7.5.1, п. 7.5, ст. 7  Закону “Про ПДВ”, щодо подвійного включення до складу податкового кредиту за жовтень 2006р. суму податку на додану вартість  у розмірі 10394,47 грн. по податковій накладній №352 від 16.10.2006р від постачальника ТОВ “Карнеол”, ПФ “Орнатус” зменшено податковий кредит з податку на додану вартість за жовтень 2006р. у сумі 10.394 грн. 47 коп.

Стосовно відображення сум податкових векселів, виписаних ПФ “Орнатус” при митному оформленні імпортованих до України товарів, для формування податкового кредиту в деклараціях по ПДВ на загальну суму 34.866.005,54 грн.:

Відповідно до Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 1997 року № 1104, зобов’язання щодо сплати податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України виникають у день оформлення вантажної митної декларації (за винятком тимчасової чи неповної, періодичної чи попередньої декларації), але сплату можна відстрочити шляхом видачі податкового векселя.

Тобто видання податкового векселя у цьому випадку є відстроченням сплати податку на додану вартість.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що при оформленні підприємством податкових векселів сума по кожному з них знаходилася в межах суми задекларованого бюджетного відшкодування (переплати по особовому рахунку ПФ “Орнатус”), порядок погашення підприємством векселів такої категорії повністю відповідає визначеному в абз. 7 п. 11.5, ст. 11 Закону України “Про податок на додану вартість”. 

Судом першої інстанції не дана оцінка того, що ПФ “Орнатус” має підтверджену податковим органом суму бюджетного відшкодування лише у розмірі 1.937.408,86 грн. (лист СДПІ ВПП від 08 травня 2007 року № 5814/10/46-063/1285), в той час як погашає податкові векселі за липень –листопад 2006 року на загальну суму у розмірі 34. 866 .005,54 грн.,

Колегія суддів зазначає, що відповідно до абзаців 1 та 3 п.п. 7.7.1, п. 7.7, ст. 7 Закону України “Про ПДВ” сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного  податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності – зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту має від’ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від’ємного значення після  бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов’язань з цього податку наступних податкових періодів.

Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті.

При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів (п.п. 7.7.2 та 7.7.3 цієї статті).

Пунктом 11.5 ст. 11 Закону України “Про ПДВ” встановлено, що з моменту набрання ним чинності платники податку при імпорті товарів на митну територію України, за умови оформлення митної декларації (за винятком  тимчасової чи неповної, періодичної чи попередньої декларації), можуть за власним бажанням надавати органам митного контролю податковий вексель на суму податкового зобов’язання зі строком погашення на тридцятий календарний день з дня його поставки органу митного контролю, один примірник якого залишається в органі митного контролю, другий надсилається органом митного контролю на адресу органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку, а  третій залишається платнику податку; платник податку може за самостійним рішенням достроково погасити вексель шляхом перерахування коштів до бюджету або шляхом заліку сум бюджетного відшкодування, підтвердженого податковим органом (абзаци 1 та 4 вказаного пункту).

Передбачаючи право платника податку достроково погасити податковий вексель шляхом заліку сум бюджетного відшкодування, підтвердженого податковим органом, Закон не ставить в залежність виникнення такого права від терміну сплати зобов’язань по податковому векселю.

За змістом абзацу 4 п. 11.5, ст. 11 Закону України “Про ПДВ” погашення податкового векселя, в тому числі і дострокове, за рахунок сум бюджетного відшкодування можливе в разі наявності у платника податку на дату поставки податкового векселя митному органу суми бюджетного відшкодування за попередній звітний податковий період, яка дорівнює або більша суми податкового зобов’язання за цим векселем;  платник податку до настання терміну погашення податкового векселя прийняв рішення про дострокове погашення податкового векселя шляхом заліку суми бюджетного відшкодування та повідомив про прийняте рішення орган державної податкової служби; на дату прийняття такого рішення платником податку сума бюджетного відшкодування підтверджена органом державної податкової служби.

З огляду на відсутність у позивача ПФ “Орнатус” на дату поставки податкових векселів митному органу підтвердженого податковим органом суми бюджетного відшкодування за попередній звітний податковий період, яка дорівнювала або була більшою суми податкового зобов’язання за цими векселями, даних про те, що підприємство повідомило податковий  орган про прийняте рішення щодо погашення податкового векселя шляхом заліку суми бюджетного відшкодування, колегія суддів вважає, що відповідач мав підстави для зменшення позивачеві суми бюджетного відшкодування, що заявлена підприємством у липні 2006 року в розмірі 1.798.142 грн., у серпні 2006 року – 165205  грн., у вересні 2006 року – 1.325.458 грн., у жовтні 2006 року – 227.566 грн., у листопаді 2006 року – 498.865 грн.

Сума зобов’язань по кожному окремому податковому векселю, що оформлено ПФ “Орнатус” протягом перевіряємого періоду не перевищує підтверджену податковим органом суму бюджетного відшкодування ПДВ, що рахувалась по особовому рахунку з ПДВ підприємства. Згідно інформації ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова (лист від 14  лютого 2007 року за № 1647/7/23-313) підтверджена податковим органом сума бюджетного відшкодування ПДВ ПФ “Орнатус”, що рахувалась по особовому рахунку з ПДВ за період з 01 липня 2006 року по 30 листопада 2006 року складала 301.000 грн. (сума задекларована підприємством по уточненій декларації № 71586 від 02 квітня 2004 року за червень 2004 року) та не змінювалась протягом перевіряємого періоду.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком СДПІ ВПП у м. Харкові про те, що в порушення вимог п. 11.5, ст. 11 Закону України “Про ПДВ” ПФ “Орнатус” безпідставно включено до складу податкового кредиту за липень-листопад 2006 року суми по податковим векселям, термін сплати зобов’язань по яким виникає до закінчення терміну подачі декларації до податкового органу за звітний (податковий) період, у якому відбулась поставка векселів органу митного контролю та, що за рахунок цього порушення підприємством було завищено податковий кредит за липень-листопад 2006 року на суму 34.866.005,54 грн. (липень 2006 року – 265 векселів на суму 6.520.068,55 грн., серпень 2006 року – 342 векселів на суму 8.161.891,31 грн., вересень 2006 року – 222 векселів на суму 5.622.680,98 грн., жовтень 2006 року – 278 веселів на суму 7.709.283,14 грн., листопад 2006 року – 222 векселів на суму 6.852.081,56 грн.), в результаті чого було завищено податковий кредит на суму 34.866.005,54 грн., у тому числі: у липні 2006 року на суму 6.520.068,55 грн., у серпні 2006 року – 8.161.891,31 грн., у вересні 2006 року –   5.622.680,98 грн., у жовтні 2006 року –  7.709.283,14 грн., у листопаді 2006 року –   6.852.081,56 грн.).

Колегія суддів не приймає твердження представника позивача щодо підтвердження сум бюджетного відшкодування, які заявлені ПФ “Орнатус” у попередніх та даних податкових періодах, у зв’язку з визначеним в картці особового рахунку платника податку ПФ “Орнатус”.

При цьому колегія суддів зазначає, що підтверджена сума бюджетного відшкодування, - це сума податку, яка задекларована платником податку до відшкодування, обліковується у картці особового рахунку і підтверджена актом камеральної чи позапланової виїзної перевірки, й відсутність будь-якого з складових цього поняття нівелює його суть.

Відповідно до ч. 1 п. 1, 4 ст. 202 КАС Українипідставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Аналізуючи вищенаведене в його сукупності, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, скасовує судове рішення в частині задоволених позовних вимог ПФ “Орнатус” (частково задовольняючи апеляційну скаргу СДПІ ВПП)  та приймає нове – про відмову в задоволені даних позовних вимог.

Підстав для задоволення апеляційної скарги СДПІ ВПП щодо скасування постанови суду від 21 листопада 2007 року в частині, якій судом відмовлено в задоволенні позовних вимог ПФ “Орнатус”, колегія суддів не вбачає.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 185 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від постанови суду повністю або частково у випадках, встановлених цим Кодексом. Заперечення на інші ухвали можуть бути викладені в апеляційній скарзі на постанову суду першої інстанції.

Кодексом адміністративного судочинства України не визначена можливість апеляційного оскарження ухвал суду першої інстанції, які постановлені з питань відмови судом в задоволенні клопотання щодо зупинення провадження у справі

З урахуванням даного, колегій суддів приходить до висновку про необхідність закриття апеляційного провадження по апеляційній скарзі спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2007 року.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 185, 195, 196, 198 ч. 1, п. 1, 202 ч. 1 п. 4, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Провадження по справі за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2007 року про відмову в зупиненні провадження по справі - закрити.

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2007 року - задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2007 року скасувати в частині визнання нечинним податкового повідомлення-рішення СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові від 26.02.07 р. №0000110846/0 у сумі 3988014 грн. 50 коп., та в частині  визнання нечинним податкових повідомлень-рішень СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові за №0000110846/1 від 27.04.07 р. та №0000120846/1 від 27.04.07 р.

В задоволенні позовних вимог ПФ "Орнатус" про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові від 26.02.07 р. №0000110846/0 у сумі 3988014 грн. 50 коп., та податкових повідомлень-рішень СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові за №0000110846/1 від 27.04.07 р. та №0000120846/1 від 27.04.07 р. - відмовити.

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2007 року залишити без змін.

Постанова апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.

Головуючий суддя  -                            (підпис)                             Л.В. Мельнікова

            Судді                                                          (підпис)                        О. І. Сіренко

                                                                           (підпис)                            А.М. Григоров

Повний текст постанови виготовлений 03 листопада 2008 року.

Згідно з оригіналом

Суддя                                                                                                                     Л.В. Мельнікова