Рішення № 29701547, 26.02.2013, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 212/7602/2012 Провадження № 22-ц/772/500/2013Головуючий в суді першої інстанції:Овсюк Є.М.Категорія: 27 Доповідач: Стадник І. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

26 лютого 2013 року м. Вінниця

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого, судді Стадника І.М.,

Суддів: Міхасішина І.В., Войтка Ю.Б.,

при секретарі Яблонській І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на заочне рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 28 вересня 2012 року

в цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра», в особі відділення Вінницьке регіональне управління до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановила:

ПАТ КБ «Надра» звернувся в районний суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між банком та відповідачем ОСОБА_2 07.04.2008 року укладено договір кредитування Комерційного автотранспорту №-41/ККА/2008/02-980, відповідно до якого останньому на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності надано грошові кошти у розмірі 47952 грн. для придбання автотранспортного засобу, зі сплатою відсотків у розмірі 18% та з терміном повернення до 05.04.2013 року.

В забезпечення виконання зобов'язань позичальника між банком та відповідачем ОСОБА_3 укладено договір поруки, за умовами якого остання приймає на себе зобов'язання протягом 3-х банківських днів після отримання письмової вимоги від кредитора погасити в повному обсязі кредитні зобов'язання позичальника.

Оскільки позичальник не дотримується строків погашення заборгованості по кредиту та відсоткам, в результаті чого виникла заборгованість, банк звернувся до суду із даним позовом.

Просив стягнути з відповідачів на користь банку заборгованість за кредитним договором, яка станом на 16.02.2012 року становить 66220 грн. 27 коп. з урахуванням індексу інфляції, та складається із: заборгованості з повернення кредиту - 46179 грн. 35 коп.; заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом - 11692 грн. 20 коп.; штрафу - 2673 грн. 35 коп., пені за порушення строку сплати ануїтетного платежу - 1547 грн. 09 коп.; інфляційної складової - 4128 грн. 28 коп.

Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 28 вересня 2012 року позов ПАТ КБ «Надра» задоволено. Ухвалено стягнути солідарно із ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Надра» борг за кредитним договором №41/ККА/2008/02-980 від 07.04.2008 року, станом на 16.02.2012 року у сумі 66220,27 грн., в тому числі: 46179 грн. 35 коп. - заборгованість з повернення кредиту; 11692 грн. 20 коп. - заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом; 2673 грн. 35 коп. - штраф; 1547 грн. 09 коп. - пеня за порушення строку сплати ануїтетного платежу та 4128 грн. 28 коп. інфляційних втрат, а також судовий збір в сумі 662,20 грн.

Не погодившись із зазначеним рішенням відповідач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні вимог.

Апелянт - відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_4 вимоги апеляційної скарги підтримали на умовах, викладених у ній.

Представник банку, відповідач ОСОБА_3, повідомлеі в установленому порядку про дату, час і місце судового розгляду, до суду не з'явились, що відповідно до статті 305 ЦПК України не перешкоджає апеляційному розглядові справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі та з'явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляції та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Згідно з ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як встановлено судом першої інстанції, 07 квітня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством КБ «Надра», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство КБ «Надра» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №41/ККА/2008/02-980, відповідно до якого останній отримав кредитні кошти на придбання транспортного засобу у розмірі 47952 грн., зі сплатою відсотків у розмірі 18% річних та з терміном повернення до 05.04.2013 року.

09 листопада 2010 року між сторонами була укладена додаткова угода №1, відповідно до якої позичальнику протягом шести місяців з листопада 2010 року по квітень 2011 року надалась відстрочка сплати частини необхідного платежу, при цьому розмір необхідного платежу визначається в додатку (графіку) до цього договору.

Крім повернення кредиту та нарахованих відсотків, відповідно до п. 5.1-5.3 кредитного договору, в разі прострочення позичальником строку сплати відсотків за користування кредитом або погашення кредиту, останній зобов'язався сплатити пеню в розмірі 0,5 % від суми прострочених зобов'язань за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, а також штраф у розмірі 5% від суми заборгованості по кредиту та відсоткам за його користування.

Також, умовами даного договору - п. 3.1 передбачено, що в забезпечення кредитних зобов'язань в заставу банку передано придбаний позичальником на кредитні кошти транспортний засіб.

Відповідач ОСОБА_2 належним чином не виконував зобов'язання відповідно до укладеного договору, а тому станом на 16 лютого 2012 року утворилась заборгованість, яка з урахуванням інфляційних втрат на суму боргу, становить 66220 грн. 27 коп. та складається із: заборгованості з повернення кредиту - 46179 грн. 35 коп.; заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом - 11692 грн. 20 коп.; штрафу - 2673 грн. 35 коп.; пені за порушення строку сплати ануїтетного платежу - 1547 грн. 09 коп. та інфляційних втрат - 4128 грн. 28 коп.

Крім того, 02 березня 2012 року між банком та відповідачем ОСОБА_3, з метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника, укладено договір поруки.

За умовами договору поруки (п. 1.1, 2.1, 2.2) поручитель зобов'язався відповідати перед кредитором у повному обсязі за належне виконання боржником взятих на себе зобов'язань, що витікають із кредитного договору і кредитор набуває право вимагати від поручителя виконання зобов'язань, що витікають із кредитного договору в цілому та вимагати від нього виконати вказані зобов'язання не пізніше 3-х банківських днів з дня отримання повідомлення.

Суд першої інстанції вірно з'ясував обставини справи і встановив правовідносини, що випливають з них і прийшов до висновку, що вони врегульовані статтями 526, 530, 553, 554, 1050, 1054 ЦК України.

Згідно з ст. 1054, 1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика» глави 71 ЦК України. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до ст. 509, 526 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з договорів та інших правочинів (п. 1 ст. 11 ЦК України).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, іншими видами забезпечення. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 553 ЦК України передбачено, що поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Правові наслідки порушення зобов'язання, забезпеченого порукою, передбачені статтею 554 ЦК України, згідно з якою у разі порушення боржником зобов'язання забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Оскільки, основне зобов'язання боржником ОСОБА_2 належним чином не виконувалося, банк відповідно до умов договору звернувся до поручителя за виконанням нею своїх зобов'язань за договорами поруки.

Суд першої інстанції, дослідивши обставини справи та надавши належну оцінку наявним у справі доказам, дійшов обґрунтованого висновку про те, що позичальником ОСОБА_2 та поручителем за договором поруки ОСОБА_3 були порушені зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого виникла заборгованість і як наслідок необхідність солідарного стягнення з них заборгованості та штрафних санкцій.

Разом з цим, задовольняючи позов банку в частині вимог щодо стягнення санкцій у вигляді як пені, так і штрафу суд першої інстанції припустився помилки, що полягає в наступному.

Згідно з ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до пунктів 5.1, 5.2 договору кредитування комерційного автотранспорту у разі порушення позичальником строків сплати відсотків за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплатити на користь банку пеню у розмірі 0,5% від суми прострочених зобов'язань за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У разі порушення Позичальником строків повернення кредиту позичальник зобов'язаний сплатити на користь банку пеню у розмірі 0,5% від суми прострочених зобов'язань за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Водночас пунктом 5.3 кредитного договору передбачено, що за порушення строків повернення кредиту та/чи сплати відсотків за користування кредитом, позичальник сплачує штраф у розмірі 5% від суми заборгованості по поверненню кредиту та/чи сплати відсотків, вказаних у графіку і визначених на дату прострочення.

Як випливає з позовної заяви і встановлених судом обставин справи порушенням умов договору, що його допустив позичальник, є порушення строків виконання ним своїх зобов'язань щодо сплати кредиту та відсотків (графіка погашення кредиту).

Проте за це порушення він вже притягнений до цивільно-правової відповідальності у виді стягнення пені на підставі пунктів 5.1, 5.2 кредитного договору.

Тому в частині вимог щодо стягнення штрафних санкцій у вигляді штрафу слід відмовити в зв'язку з неможливістю одночасного застосування подвійної юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Статтями 10, 60 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доводи апеляції в частині неправильності нарахування розміру заборгованості за кредитним договором, зокрема основної суми боргу та пені є безпідставними та не підтверджені будь-якими належними доказами, спростовуються матеріалами справи.

Так, на думку позивача проценти за користування кредитними коштами слід нараховувати за формулою, згідно з якою 46179 грн. (сума заборгованості по кредиту) множиться на 18% (процентна ставка), а отримана сума - 8312,283 грн. ділиться на 365 (кількість днів у році). Відтак відповідач стверджує про те, що отриманий в такий спосіб розмір процентів за користування кредитом на день - 22,77 грн. слід помножити на 390 (кількість днів прострочення) з тим, щоб отримати загальний розмір заборгованості за кредитом - 8881 грн. 61 коп.

Проте відповідно до п. 1.1.3.1, 1.1.3.2 договору відсотки за користування кредитом розраховуються банком на підставі відсоткової ставки у розмірі 18 відсотків на рік. Нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється за фактичну кількість днів у періоді (28-29-30-31/360) на залишок заборгованості. При розрахунку відсотків враховується день надання та не враховується день погашення кредиту.

У випадку прострочення виконання зобов'язання у відношенні повернення кредиту у строк, обумовлений у п. 2.2.1 цього договору, позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом або його частини (якщо зобов'язання частково виконані позичальником) у розмірі подвійної відсоткової ставки, що вказана в п. 1.1.3.1 цього договору, річних виходячи з фактичної кількості днів у розрахунковому місяці, рік дорівнює 360 дням, починаючи з наступного дня після виникнення прострочення. Після виконання простроченої частини зобов'язання у відношенні повернення кредиту, позичальнику буде автоматично встановлено відсоткову ставку у розмірах і на умовах сплати, зазначених у п. 1.1.3.1 цього договору.

Розрахунок заборгованості по процентах за користування кредитом (а.с. 34) відповідає вимогам як закону, так і умовам договору між сторонами.

Неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи і порушення норм матеріального права відповідно до ст. 309 ЦПК України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.

Згідно з частиною 3 статті 303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

У зв'язку із зміною рішення суду першої інстанції апеляційний суд відповідно до ч. 5 ст. 88 ЦПК України відповідним чином змінює розподіл судових витрат та приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідачів в рівних частках понесених позивачем та документально підтверджених судових витрат, а саме судового збору в розмірі 635,46 грн. пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

Так, по справі заявлено до стягнення 66220,27 грн., а задоволено судом 63546,92 грн. Отже до стягнення підлягає 635,46 грн. (63546,92 грн./ 66220,27 грн.*662,20 грн.)

Керуючись ст. 304, 307, 309, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Заочне рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 28 вересня 2012 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» заборгованість за кредитним договором №41/ККА/2008/02-980 від 07 квітня 2008 року у розмірі 63546,92 грн., із яких 46179 грн. 35 коп. - заборгованість з повернення кредиту; 11692 грн. 20 коп. - заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом; 1547 грн. 09 коп. - пеня за порушення строку сплати ануїтетного платежу та 4128 грн. 28 коп. інфляційних витрат.

В задоволенні вимог ПАТ КБ «Надра» про стягнення штрафу в розмірі 2673 грн. 35 коп. - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рівних частках на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» судові витрати по справі в розмірі 635, 46 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржене в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільний і кримінальних справ.

Головуючий: /підпис/ Стадник І.М.Судді: З оригіналом вірно Суддя апеляційного суду /підпис/ Міхасішин І.В. /підпис/ Войтко Ю.Б. Стадник І.М.