Постанова № 29700416, 27.02.2013, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

27 лютого 2013 року Справа № 5019/1840/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Саврій В.А.

судді Філіпова Т.Л. ,

судді Мельник О.В.

при секретарі судового засідання Бугай Н.С.

розглянувши апеляційну скаргу відповідача - публічного акціонерного товариства "Кредобанк" на рішення господарського суду Рівненської області від 24.01.13 р. у справі №5019/1840/12 (суддя Павлюк І.Ю.)

за позовом приватного підприємства "Регіональна компанія "Лідер-М", м.Рівне

до публічного акціонерного товариства "Кредобанк", м.Львів

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області Бештинарського Олександра Васильовича, м.Рівне

про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню

За участю представників:

позивача - Світличний Роман Вадимович ( довіреність № б/н від 02.01.2013 р. )

відповідача - Шевчук Ганна Євгенівна ( довіреність № 5868 від 12.07.2012 р. )

третьої особи - не з'явився

Розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду від 25.02.2013 року у справі №5019/1840/12 внесено зміни до складу колегії суддів в зв'язку з перебуванням у відрядженні судді Дужича С.П. Визначено колегію у складі: головуючий суддя Саврій В.А., суддя Філіпова Т.Л., суддя Мельник О.В.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Рівненської області від 24.01.2013р. у справі №5019/1840/12 (суддя Павлюк І.Ю.) позов приватного підприємства "Регіональна компанія "Лідер-М" до публічного акціонерного товариства "Кредобанк" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Рівненсьої області Бештинарського Олександра Васильовича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задоволено.

Виконавчий напис № 327 від 17 вересня 2009 року, вчинений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області Бештинарським Олександром Васильовичем визнано таким, що не підлягає виконанню.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги відповідають чинному законодавству і фактичним обставинам справи, підтверджені належними доказами (арк.справи 88-96).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - публічне акціонерне товариство "Кредобанк" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким приватному підприємству "Регіональна компанія "Лідер-М" в задоволенні позову відмовити, вважаючи вимоги позивача безпідставними і такими, що не відповідають обставинам справи (арк.справи 101-103).

В апеляційній скарзі зазначає, що відповідно до п.п.2.1, 2.1.5, 2.5, 4.1, 4.3, загальна сума заборгованості за договором кредитної лінії №36-07 від. 20.02.2007р., яка включає в себе основний борг (кредит), проценти за користування кредитними коштами та комісії за управління кредитною лінією, може бути більшою за «максимальний ліміт заборгованості за кредитною лінією», що обліковується лише на позичковому рахунку.

Таким чином, твердження суду про перевищення обсягу відповідальності позивача вважає помилковим та зумовленим неправильним тлумачення терміну, вжитому у договорі -«максимальний ліміт заборгованості за кредитною лінією».

Також апелянт, посилаючись на ст.88 Закону України «Про нотаріат», п.п.283, 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, стверджує, що Законом не ставиться вимога щодо обов'язковості направлення вимоги про оплату чітко встановленої суми заборгованості, на яку буде вчинений виконавчий напис.

Окрім того вважає, що під час встановлення правомірності розміру суми, зазначеної у виконавчому написі, судом першої інстанції не було надано значення ч.1 ст.7 Закону України "Про іпотеку", відповідно до якої за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Вважає, що суд, дослідивши п.1.1 договору іпотеки №36-07/2 від 16.01.2009 року, не надав жодного значення п.3.1.4. цього договору, який встановлює, що іпотекодержатель (відповідач) має право у випадку невиконання іпотекодавцем (позивачем) зобов'язань за цим та/або кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки, реалізувати його відповідно до розділу 5 цього договору, та за рахунок вирученої від реалізації предмета іпотеки суми переважно перед іншими кредиторами задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи суму кредиту, сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, пов'язаних з реалізацією предмета іпотеки.

Оскільки судом не було надано належного значення положенням кредитного договору та договору іпотеки, це призвело до неповного з'ясування всіх обставин справи, що мають значення для правильного її вирішення по суті.

Вважає помилковим твердження суду про припинення зобов'язання позивача за договором іпотеки у зв'язку із переходом права вимоги за основним зобов'язанням до нового кредитора.

З врахуванням викладеного апелянт вважає, що при вирішенні оскаржуваного рішення, судом неповно з'ясовано обставини справи та прийнято рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 13.02.2013р. апеляційну скаргу ПАТ «Кредобанк» прийнято до провадження, справу призначено до слухання (арк.справи 100).

Позивач не скористався правом подачі письмового відзиву на апеляційну скаргу, що, у відповідності до ч.2 ст.96 ГПК України, не перешкоджає перегляду оскарженого рішення.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 27.02.2013р. представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та надав пояснення в обґрунтування своєї позиції, представник відповідача заперечив проти доводів скаржника, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення - без змін.

Представник третьої особи не з'явився в судове засідання, клопотання про відкладення розгляду справи не подавав, причини неявки суду не повідомив. Про час та місце розгляду скарги був повідомлений у встановленому порядку (арк.справи 113).

Враховуючи приписи ст. 101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції та той факт, що неявка в засідання суду представників сторін, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого рішення, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника третьої особи.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

20 лютого 2007 року між приватним підприємством "Регіональна компанія "Лідер-М" та ВАТ "Кредобанк" (правонаступником якого є ПАТ "Кредобанк") було укладено договір кредитної лінії № 36-07 (арк.справи 11-13), відповідно до п.1.1 якого, банк зобов'язується відкрити позичальнику (позивачу) кредитну лінію, в межах якої надавати йому кредити у розмірі та на умовах, обумовлених цим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредити і сплатити проценти за користування ними, а також інші платежі передбачені цим договором.

Термін дії кредитної лінії, визначений п. 2.1.6. договору, було продовжено договором №1 від 28.09.2007р. та договором № 2 від 18.02.2008р. про внесення змін до договору кредитної лінії № 36-07 від 20 лютого 2007 року (арк.справи 14, 15). Остаточний термін дії кредитної лінії встановлений по 17 лютого 2009 року включно.

16 січня 2009 року між приватним підприємством "Регіональна компанія "Лідер-М" та ВАТ "Кредобанк" було укладено договір іпотеки №36-07/2 (арк.справи 17-22), предметом якого визначено належне на праві власності позивачу нерухоме майно, та відповідно до п.1.1 якого, договором в повному обсязі забезпечено вимоги іпотекодержателя (відповідача) до іпотекодавця (позивача), що випливають з договору кредитної лінії № 36-07 від 20.02.2007 року, укладеного між іпотекодержателем та іпотекодавцем, за умовами якого іпотекодавцю відкривається кредитна лінія з максимальним лімітом заборгованості в сумі 600000,00 грн., строком на 24 місяців, терміном погашення до 17 лютого 2009 року.

Цей договір було посвідчено приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області Кострикіним В.І.

12 жовтня 2012 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції Панчук Інною Василівною складено акт опису й арешту майна, що належить на праві власності позивачу (арк.справи 30-31). Вказана дія вчинена в межах виконавчого провадження при примусовому виконанні виконавчого напису №327 виданого 17 вересня 2009 року приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Бештинарським О.В. про звернення стягнення на нерухоме майно, що належить на праві власності ПП "Регіональна компанія "Лідер-М" на користь ПАТ "Кредобанк".

Виконавчим написом (арк.справи 28), запропоновано звернути стягнення на нерухоме майно приватного підприємства «Регіональна компанія «Лідер-М», розташоване за адресою: м.Рівне, вул. Черняка, 41, а саме:

- торговий павільйон №1 (торгова точка №9), реєстраційний номер в РПВНМ -25358041;

- торговий павільйон №1 (торгова точка №17), реєстраційний номер в РПВНМ -25358364;

- торговий павільйон №4 (торгова точка №18), реєстраційний номер в РПВНМ -25357322;

- торговий павільйон №5 (торгова точка №23), реєстраційний номер в РПВНМ -25370089;

- торговий павільйон №5 (торгова точка №29), реєстраційний номер в РПВНМ -25370304.

За рахунок коштів, отриманих від реалізації вищезазначеного майна, нотаріусом запропоновано задовольнити вимоги ВАТ "Кредобанк" у розмірі 653 157, 66 грн., а також плату в розмірі 14 875,00 грн. за вчинення виконавчого напису

Відповідачем на адресу позивача направлялися претензія-вимога вих.№ 02-503-1/09 від 23.04.2009р. на суму 585923,04 грн. (арк.справи 23) та претензія-вимога вих. № 02-996-1/09 від 04 серпня 2009 року на суму 639 834, 96 грн.(арк.справи 24)

У вимозі № 02-503-1/09 банком зазначалося, що заборгованість ПП "Регіональна компанія "Лідер-М" перед ВАТ "Кредобанк" становить 585923,04 грн., а саме:

- п. 5.1. Кредитного договору - сума основного боргу становить 559997,04 грн.;

- п.4.3. Кредитного договору - сума несплачених процентів за користування кредитними коштами становить 25926,04 грн.

У вимозі № 02-996-1/09 банком зазначалося, що заборгованість ПП "Регіональна компанія "Лідер-М" перед ВАТ "Кредобанк" становить 639834,96 грн., а саме:

-п. 5.1. Кредитного договору - сума основного боргу становить 559997,04 грн.;

-п. 4.3. Кредитного договору - сума несплачених процентів за користування кредитними коштами становить 79537,96 грн.;

-пп. 4.1.3 п. 4.1. Кредитного договору - сума несплаченої комісії за управління кредитною лінією становить 300,00 грн.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд прийшов до висновку про наступне:

На момент виникнення між сторонами спірних правовідносин, а також на момент вчинення приватним нотаріусом Бештинарським О.В. оскаржуваного в судовому порядку виконавчого напису порядок вчинення виконавчих написів нотаріусами України регулювався Законом України "Про нотаріат", а також Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (затверджена наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року № 20/5; зареєстрована в Міністерстві юстиції України 03 березня 2004 року за № 283/8882; далі Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій).

Відповідно до частин 1, 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку", у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно ст. 87 Закону України "Про нотаріат" та ч.ч. 1, 2 п. 282 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, чинної на момент виникнення спірних відносин, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 88 Закону України "Про нотаріат", аналогічне положення якої міститься у п.284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відповідно до пункту 283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту одержання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушень. Для вчинення виконавчого напису стягувачем або уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій має бути зазначено, зокрема, строк, за який має провадитися стягнення, та інформація щодо суми, яка підлягає стягненню або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Виконавчий напис на іпотечному договорі, що передбачає задоволення вимоги іпотекодержателя за основним зобов'язанням, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами основного зобов'язання, вчиняється нотаріусом за умови подання іпотекодержателем документів, достатніх для встановлення безспірності заборгованості та прострочення виконання зобов'язання.

Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" від 29.06.1996 року № 1172 для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Аналіз наведених норм свідчить, що безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, з якою останній погоджується, що, відповідно, виключає можливість спору зі сторони боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована, тощо, а відтак документи, які підтверджують її безспірність, і на підставі яких нотаріусами здійснюються виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними та такими, що містять вираз волі стосовно наявності певної заборгованості не тільки кредитора, а й самого боржника, або ж стовідсотково підтверджують наявність у боржника перед кредитором заборгованості саме в такому розмірі.

З матеріалів справи вбачається, що приватному нотаріусу Рівненського міського нотаріального округу Бештинарському О.В для вчинення виконавчого напису було надано лише договір іпотеки №36-07/2 від 16.01.2009 року, розрахунок заборгованості (станом на 01.09.2009 року), фотокопію договору кредитної лінії №36-07 від 20.02.2007 року, фотокопію договору № 1 від 28.09.2007 року, фотокопію договору №2 від 18.02.2008 року, фотокопію договору №3 від 16.01.2009 року, фотокопію претензії-вимоги (вих.№02-503-1/09 від 23.04.2009р.), фотокопію повідомлення про вручення поштового відправлення; фотокопію претензії-вимоги (вих.№02-996-1/09 від 04.08.2009р.).

Тобто, при вчинені виконавчого напису нотаріус не отримував первинні бухгалтерські документи на підтвердження безспірності заборгованості боржника - ПП "Регіональна компанія "Лідер-М" (документів щодо видачі кредитних коштів, погашення кредиту, сплати відсотків та інших платежів за кредитним договором, виписок з позичкового рахунку).

З урахуванням вищевикладеного, нотаріус в порушення норм ст. 88 Закону України "Про нотаріат", п. 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, п.п. "б" ч. 2 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів", вчинив виконавчий напис №327 від 17.09.2009 року за відсутності документів, які підтверджують безспірність заборгованості за кредитним договором на відкриття кредитної лінії №36-07.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені відповідно до вимог ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" (платіжні доручення, меморіальні ордери, чеки тощо), при цьому, розрахунок заборгованості, здійснений відповідачем щодо наявності грошового зобов'язання по кредиту та процентам, пені, не є первинним документом, який підтверджує безспірність вимог банку до боржника.

За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог ПП "Регіональна компанія "Лідер-М" про визнання виконавчого напису від 17.09.2009 року таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги господарського судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до ст. 4 ГПК України, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Колегія суддів вважає також за необхідне зазначити, що оскаржуваним виконавчим написом запропоновано звернути стягнення на нерухоме майно, що належить на праві власності ПП "Регіональна компанія "Лідер-М" на користь ВАТ "Кредобанк". На виконання вказаного виконавчого напису відкрито виконавче провадження, сторонами якого є ПП "Регіональна компанія "Лідер-М" та ПАТ "Кредобанк". Доказів зміни сторони у виконавчому провадженні відповідачем не подано ні при розгляді спору в суді першої інстанції, ні при розгляді апеляційної скарги Рівненським апеляційним господарським судом. Відтак, приймаючи рішення про визнання оскаржуваного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у місцевого господарського суду були відсутні підстави для залучення до участі у справі ТзОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції".

Колегія суддів також вважає, що місцевим господарським судом правомірно відхилено заяву відповідача про застосування позовної давності, строк якої, виходячи з періоду коли позивачу стало відомо про оспорюваний виконавчий напис (23.11.2009 року), не сплинув.

Інші посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, також є необґрунтованими, документально не підтвердженими, такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, висновків суду першої інстанції не спростовують, а відтак, скаржник, в порушення вимог ст. 33 ГПК України, не довів тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів вважає, що вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах, й ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для його скасування чи зміни та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись, ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Кредобанк" на рішення господарського суду Рівненської області від 24.01.13 р. у справі №5019/1840/12- залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Саврій В.А.

Суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Мельник О.В.