Рішення № 29691647, 04.03.2013, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

№22-ц/778/1106/13 Головуючий у 1 інстанції: Гончар М.С.

Суддя-доповідач: Осоцький І.І.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

26 лютого 2013 року м. Запоріжжя.

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Осоцького І.І.

Суддів: Мануйлова Ю.С.

Панкеєва О.В.

При секретарі: Бурима В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційними скаргами Прокуратури Запорізької області та Державної казначейської служби України на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 15 січня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Державної казначейської служби України, третя особа: Прокуратура Запорізької області, про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, досудового слідства і прокуратури, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Управління Державного казначейства України, Управління Державного казначейства України в Запорізькій області, третя особа: Прокуратура Запорізької області, в якому просив суд стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду (витрати на правову допомогу у кримінальній та цивільній справі) 2 500 грн. та моральну шкоду 30 000 грн.

В обґрунтування свого позову зазначав наступне. 11.10.2011 року біля 13 год.10 хв. біля кафе «Перевал» по вул. Чарівній у м. Запоріжжі він був затриманий працівниками Шевченківського РВ ЗМУ У MB С України в Запорізькій області за підозрою у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Після затримання працівниками міліції він був доставлений працівниками Шевченківського РВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області до райвідділу, де протягом довгого часу піддавався психологічному тиску під загрозою бути звинуваченим у скоєнні тяжкого злочину та був вимушений був оговорити себе у незаконному зберіганні та носінні патронів.

Йому було обрано запобіжний засіб - підписка про невиїзд. Його неодноразово викликали в органи міліції, допитували, він вимушений був звертатись за правовою допомогою до адвоката, нести витрати. Та обставина, що відносно нього було порушено кримінальну справу, погано вплинула на його відносини із дружиною та дітьми.

На цьому ґрунті трохи не розпалась його сім'я. Крім того, з недовірою до нього стали ставитись знайомі і сусіди. Ці обставини призвели до душевних переживань, котрі він переніс у зв'язку із протиправними діями працівників правоохоронних органів відносно нього. Кримінальну справу було передано до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя. Він неодноразово з'являвся у судові засідання, постійно хвилювався, що призвело до душевних і фізичних страждань. Підписка про невиїзд обмежувала його право на пересування.

Вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 10.04.2012 року він був виправданий за зазначеним обвинуваченням. Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 11.06.2011 року вирок суду першої інстанції залишено без змін та останній набрав чинності. Таким чином, у період з 11.10.2011 року по 11.06.2012 року (8 місяців) відносно нього проходило незаконне переслідування, він знаходився у психологічному стресі. При вищевикладених обставинах, він оцінив свою моральну шкоду у розмірі 30 000 грн. Крім цього, його завдано матеріальну шкоду у сумі 2 500 грн. (витрати на правову допомогу адвоката ОСОБА_4 у кримінальній справі 2 000 грн. та 500 грн. у даній цивільній справі).

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 15 січня 2013 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_3 за рахунок коштів державного бюджету 2 000 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 8 464, 39 грн. на відшкодування моральної шкоди.

В решті позовних вимог - відмовлено.

Прокуратура Запорізької області та Державна казначейська служба України подали апеляційні скарги, в яких, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просять рішення районного суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Колегія судів вважає, що апеляційні скарги підлягаєть задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і уїхвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з"ясування судом обставин справи, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими.

Задовольняючи частково позовні вимоги та стягуючи з Державної казначейської служби України шкоди у зв"язку з сплатою позивачем наданної йому юридичної допомоги та моральної шкоди судом не було перевірено дотримання позивачем порядку відшкодування вказаних сум шкоди.

Судом встановлено, що Вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 10.04.2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційноїінстанції від 11.06.2011р., позивач був виправданий за обвинуваченням у скоєнні злочину, пердбаченого ч.1 ст.263 КК України. Отже період з 11.10.2011 року по 11.06.2012 року (8 місяців) відносно позивача проходило незаконне переслідування, до нього було обрано запобічний засібу вигляді підписки про невиїзд, внаслідок чого він вимушений був звертатися до адвоката за правовою допомогою, на що витратив 2 000 грн..

Відповідно до ст.12 Закону України „ Про порядядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" розмір відшкодування, зазначений, зокрема: у п.4 цього Закону, а саме - сум, сплачених громадянином у зв"язку з наданням йому юридичної допомоги визначають відповідні органи дізнання, досудового слідства, прокуратури і суд, про що орган, який провадив слідчі дії чи розглядав справу в місячний термін з дня звернення громадянина виносить постанову.

У разі незгоди з винесеною постановою(ухвалою) про відшкодування шкоди громадянин відповідно до положень цивільно-процесуального законодавства може оскаржити постанову до суду.

З матеріалів справи не вбачається, що ОСОБА_3 з вимогою про відшкодування шкоди у зв"язку із сплатою наданою йому юридичною допомогою звертався до органів прокуратури.

Тому рішення суду в частині стягнення такою шкоди у зв"язку з недотриманням належного порядку вирішення цього питання підлягає скасуванню з ухваленням у цій частині нового рішення про відмову у задоволені позовних вимог про стягнення матеріальної шкоди.

Відповідно до ст.176 ЦК України юридичні особи, створені державою, не відповідають за зобов"язаннями держави.

Згідно до 48 Бюджетного Кодексу України в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка перебачає здійснення державним казначейством України операцій з коштами державного бюджету.

Проте Державне казначейство України не є розпоряджником бюджетних коштів та не уособлює державу в бюджетних відносинах.

Отже, стягнення шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, провадиться з Державного казначейства за рахунок Державного бюджету України, шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку. Внаслідок чого рішення суду в цій частині підлягає зміні в частині порядку стягнення визначених судом сум моральної шкоди.

Доводи Державної казначейської служби України щодо відсутності самого факту спричинення позивачу моральної шкоди незаконним притягнення його до кримінальної відповідальності спростовуються матеріалами справи, бо перебування під слідством та судом, застосування запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд на протязі 8 місяців завдало ОСОБА_3 психічних переживань, змінило його життєвий уклад та вплинуло на відносини його з оточуючими людьми.

Керуючись ст., ст. 307, 309, 313, 317 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Прокуратури Запорізької області та апеляційну скаргу Державної казначейської служби України задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 15 січня 2013 року в цій справі в частині стягнення матеріальної шкоди на користь ОСОБА_3 скасувати і у цій частині ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні вказаних позовних вимог.

Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя в частині стягнення моральної шкоди змінити, вказавши про стягнення з Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_3 моральної шкоди в розмірі- 8 464,39 грн. за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте воно може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: