Ухвала суду № 29683326, 15.02.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" лютого 2012 р.

справа № 2а-0870/902/11

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Чередниченко В.Є.

суддів: Суховарова А.В. Олефіренко Н.А.

при секретарі судового засідання: Алтуховій А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційними скаргами Приватного підприємства «Інвест-Ресурсбуд», Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10 березня 2011 року у справі за позовом Приватного підприємства «Інвест-Ресурсбуд»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя, Головного управління Державного казначейства України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Інвест-Ресурсбуд»11 лютого 2011 року звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення прийняте Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Запоріжжя від 03 лютого 2011 року № 0000022305/0/2649 яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за жовтень 2010 року на суму 41913,00 грн. та яким визначено податкове зобов’язання з ПДВ на суму 10478,25 грн.; стягнути з Державного бюджету України на користь позивача 41913,00 грн. бюджетної заборгованості з податку на додану вартість згідно декларації з ПДВ за жовтень 2010 року; присудити судові витрати по справі.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 10 березня 2011 року адміністративний позов задоволено частково. Суд визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 03 лютого 2011 року № 0000022305/0/2649, стягнув з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати у розмірі 1 грн. 70 коп., у задоволені позову в іншій частині відмовив.

Постанова суду мотивована тим, що позивач правомірно відобразив податковий кредит по придбаним у ВАТ «Запорізький абразивний комбінат»товарах, крім того права позивача на відшкодування податку на додану вартість за спірний період на суму 41913,00 грн. не порушено.

В апеляційній скарзі позивач з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить постанову Запорізького окружного адміністративного суду скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі. Посилається на те, що ПП «Інвест-Ресурсбуд»подало до податкового органу відповідні декларації з ПДВ та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування та розрахунку суми бюджетного відшкодування за встановленою формою, таким чином відмова в позові в частині стягнення з Державного бюджету України суми бюджетного заборгованості з ПДВ в розмірі 41913 грн. є необґрунтованою.

В апеляційній скарзі відповідач з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позову. Посилається на те, що суд повинен був витребувати у Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя докази, які підтверджують, що наведені в податкових накладних відомості не відповідають дійсності, а у разі їх ненадання із власної ініціативи витребувати відповідні докази.

Згідно заперечень на апеляційну скаргу відповідача, позивач просить суд залишити її без задоволення, посилаючись на необґрунтованість.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача та представника відповідача - Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що повноважними особами Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя за результатами позапланової виїзної перевірки ПП «Інвест-Ресурсбуд»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2010 року, оформленої актом від 14 січня 2011 року № 01/23-5/35536459, контролюючим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 03 лютого 2011 року № 0000022305/0/2649, згідно з яким ПП «Інвест-Ресурсбуд»визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 10478, 25 грн.

Підставою для прийняття оскаржуваного рішення стали виявлені перевіркою порушення позивачем п. 1.8. пп. 7.7.1 та пп. 7.7.2 Закону України «Про податок на додану вартість», який діяв на час виникнення спірних правовідносин, а саме неправомірне віднесення ПП «Інвест-Ресурсбуд»до складу податкового кредиту за червень 2010 року суми у розмірі 41913,00 грн..

Даний висновок був зроблений на підставі того, що у постачальників ВАТ Запорізький абразивний комбінат», а саме: ЗАТ «Пласт», ТОВ «Глобус», ЗАТ «Іршавський абразивний завод»у наступних ланцюгах є низка підприємств, по яким прийнято рішення про ліквідацію, не встановлено місце знаходження та є розбіжності в обліку між контрагентами.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що контрагент позивача - ВАТ «Запорізький абразивний комбінат»по операціям продажу продукції правомірно відобразив податкові зобов'язання з податку на додану вартість. Крім того з акту перевірки вбачається, що взаємовідносини у ПП «Інвест-Ресурсбуд» були лише з ВАТ «Запорізький абразивний комбінат»- виробником продукції, в акті не зазначено обґрунтування зв'язку податкового кредиту позивача з постачальниками ВАТ «Запорізький абразивний комбінат». Відповідно до пояснень ВАТ «Запорізький абразивний комбінат»: від 08 жовтня 2010 року № 2/3272 (а.с.65-70), підтверджується правомірність взаємовідносин між ВАТ «Запорізький абразивний комбінат»та позивачем, та правомірність формування останнім податкового кредиту. Таким чином ПП «Інвест-Ресурсбуд» правомірно відобразило податковий кредит по придбаним у ВАТ «Запорізький абразивний комбінат»товарам.

Відмова у задоволені вимог позивача щодо стягнення з Державного бюджету України на користь ПП «Інвест-Ресурсбуд» 41913,00 грн. бюджетної заборгованості з податку на додану вартість згідно декларації з ПДВ за жовтень 2010 року, ґрунтується на прийняті контролюючим органом податкового повідомлення-рішення від 03 лютого 2011 року № 0000022305/0/2649, згідно з яким ПП «Інвест-Ресурсбуд» було визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 10478, 25 грн., та у зв’язку з наявністю якого орган державної податкової служби не подавав у п'ятиденний строк після закінчення перевірки документи на відшкодування позивачеві податку на додану вартість за спірний період на суму 41913,00 грн. до Головного управління Державного казначейства України в Запорізькій області.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої постанови, виходить з наступного.

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, сума податку підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 вказаного Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податковою кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Приписами п.п. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР встановлено, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються суми такого заниження та підставі для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільне відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань цього податку в наступних податкових періодів;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодуванні над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності відображення ПП «Інвест-Ресурсбуд»податкового кредиту по придбаним у ВАТ «Запорізький абразивний комбінат»товарам.

Колегія суддів вважає, що суд дав вірну правову оцінку доказам у справі, а саме акту перевірки з якого вбачається, що взаємовідносини у ПП «Інвест-Ресурсбуд»були лише з ВАТ «Запорізький абразивний комбінат»- виробником продукції, та в якому не зазначене обґрунтування зв'язку податкового кредиту позивача з постачальниками ВАТ «Запорізький абразивний комбінат»; копії довідки від 02 вересня 2010 року №275/08-02/00222226 про результати позапланової виїзної перевірки ВАТ «Запорізький абразивний комбінат»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2010 року (а.с.57-60) згідно якої контрагент ПП «Інвест-Ресурсбуд»- ВАТ «Запорізький абразивний комбінат»по операціям продажу продукції позивачу відобразив податкові зобов'язання з податку на додану вартість та у контрагента позивача - ВАТ «Запорізький абразивний комбінат»відсутні проблеми з податковими органами; письмовими поясненнями ВАТ «Запорізький абразивний комбінат»та їх документальним підтвердженням від 08 жовтня 2010 року № 2/3272 (а.с.65-70), які підтверджують правомірність взаємовідносин між ВАТ «Запорізький абразивний комбінат»та позивачем та правомірність формування останнім податкового кредиту.

Крім того колегія суддів вважає необґрунтованими посилання Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя на порушення судом вимог ч. 5 ст. 11 КАС України, скільки згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністратив- ного позову, натомість таких доказів податковим органом суду надано не було. Сутність заперечень податкового органу проти позову не свідчила про неможливість податкового органу надати докази по справі та необхідність витребування судом доказів по справі.

Відповідно до ст. 200.12. Податкового кодексу України орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Статтею 200.13. цього ж Кодексу зазначено, що на підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку - зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Таким чином суд дійшов правильного висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення з Державного бюджету України на користь позивача бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, оскільки право позивача на отримання від органу Державного казначейства України суми бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби порушено не було.

Відповідно до ч. 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі зазначеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права.

Постанову суду від 10 березня 2011 року у даній справі необхідно залишити без змін, а апеляційні скарги відповідачів залишити без задоволення, оскільки доводи апеляційних скарг спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування законного судового рішення.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. ст. 200, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги Приватного підприємства «Інвест-Ресурсбуд», Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя - залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10 березня 2011 року у справі №2а/0870/902/11 –без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складання рішення в повному обсязі відповідно до ст. 160 зазначеного кодексу – з дня складання рішення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено - 17 лютого 2011 року.

Головуючий: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.В. Суховаров

Суддя: Н.А. Олефіренко