Ухвала суду № 29683283, 08.02.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" лютого 2012 р.справа № 2а/0470/1915/11

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Чередниченко В.Є.

суддів: Суховарова А.В. Олефіренко Н.А.

при секретарі : Горшкові В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровськ адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікопольський завод тонкостінних труб»на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 травня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікопольський завод тонкостінних труб»до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нікопольський завод тонкостінних труб»08 лютого 2011 року звернулось до суду з позовом, в якому просило скасувати рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 27 листопада 2008 року №00023220/0/62307 яке визначає пеню за порушення термінів розрахунків в сфері ЗЕД у сумі 29992046,05 грн. Штрафні санкції застосовано до позивача за порушення вимог ст. 1 Закону України від 23.09.94 p. «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»(далі - Закон № 185/94-ВР). В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на відсутність підстав для нарахування податковим органом пені за порушення термінів розрахунків в сфері ЗЕД у сумі 29992046,05 грн..

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 травня 2011 року у задоволенні адміністративного позову ТОВ «Нікопольський завод тонкостінних труб»до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 27 листопада 2008 року №00023220/0/62307 яке визначає пеню за порушення термінів розрахунків в сфері ЗЕД у сумі 29992046,05 грн. - відмовлено повністю.

Постанова суду мотивована тим, що висновки фахівців контролюючого органу ґрунтуються на достовірних даних які підтверджуються матеріалами справи.

Не погоджуючись з зазначеною постановою суду першої інстанції позивач оскаржив її до апеляційного суду з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права. Просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 травня 2011 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на ч. 2 ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»згідно якої з моменту прийняття до розгляду Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки передбачені ст. 1 вказаного Закону зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

Тому враховуючи прийняття 29 квітня 2008 року Міжнародним комерційним арбітражним судом позовної заяви ТОВ «Нікопольський завод тонкостінних труб»до розгляду, висновок суду про правомірність застосування Нікопольською ОДПІ до позивача штрафних санкцій за порушення термінів розрахунків в сфері ЗЕД по експортному контракту № 02-Е від "11" липня 2007 року з AVONСLIFFE INDUSTRIES LIMITED, Англія згідно Закону України Закон № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" є необґрунтованим та безпідставним.

В судове засідання представник ТОВ «Нікопольський завод тонкостінних труб»не прибув -про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлявся належним чином.

В судове засідання представник Нікопольської ОДПІ у Дніпропетровській області не прибув -про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлявся належним чином, надав суду заперечення та заяву, в якій просить провести розгляд справи за його відсутності. Згідно наданих заперечень на апеляційну скаргу, відповідач вважає апеляційну скаргу необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає, просить судове рішення першої інстанції залишити без змін.

З огляду на приписи статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що повноважними особами, Нікопольської ОДПІ у Дніпропетровській області за результатами невиїзної документальної перевірки ТОВ «Нікопольський завод тонкостінних труб»з питання дотримання вимог валютного законодавства по зовнішньоекономічному експортному контракту №02-Е від 11 липня 2007 року з AVONСLIFFE INDUSTRIES LIMITED, Англія відповідачем було складено акт від 21 листопада 2008 року за №2535/220.32930540 згідно якого встановлено порушення термінів розрахунків в сфері ЗЕД. Оскільки згідно контракту № 02-Е від 11 липня 2007 року ТОВ «Нікопольський завод тонкостінних труб»була відвантажена на експорт труба безшовна, тонкостінна з корозостійкої нержавіючої сталі, холоднодеформована круглого поперечного перерізу, згідно ВМД № 703010001/7/105151 від 01 листопада 2007 року фактурною вартістю 48 530 818,86 грн. , що по курсу на день складання ВМД становить 9610063,14 дол. США, в кількості 5508 кг. Граничний термін надходження оплати становить 29 квітня 2008 року.

На момент проведення відповідачем попередньої перевірки по зазначеному контракту станом на 16 червня 2008 року рахувалась дебіторська заборгованість у сумі 9610063,14 дол. США.

На підставі акту від 21 листопада 2008 року прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №000232200/0/62307 від 27 листопада 2008 року про порушення позивачем розрахунків в сфері ЗЕД по вказаному експортному контракту на підставі ст.ст. 1, 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»та нарахована пеня у сумі 29992046,05грн.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем в межах наданих повноважень проведено перевірку та прийнято оскаржене рішення на підставі та у спосіб, що передбачені ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Такі висновки суду обґрунтовані доведеністю здійснення позивачем підприємницької діяльності з порушенням вимог ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме з порушенням термінів розрахунків в сфері ЗЕД.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої постанови, виходить з наступного.

Згідно ст.1 Закону України від 23.09.94 p. № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин виручка, резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Згідно ст .4 Закону України від 23.09.94 p. № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено.

У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Державні податкові інспекції вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.

Таким чином, Закон України від 23.09.94 року "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" передбачає єдину підставу для звільнення резидента від відповідальності у вигляді пені за порушення строків повернення валютної виручки або поставки товару за імпортними контрактами, а саме прийняття судом рішення про задоволення позову резидента про стягнення відповідної заборгованості за зовнішньоекономічним договором.

Колегія суддів вважає, що суд дав вірну правову оцінку доказам у справі врахувавши те, що справа ТОВ «Нікопольський завод тонкостінних труб»до AVONCLIFFE INDUSTRIES LIMITED, Англія про стягнення вартості поставленої продукції на виконання контракту № 02-Е від 11 липня 2007 року хоча і знаходилась в провадженні адвоката ОСОБА_1 як Міжнародного комерційного арбітражу - одноособового арбітра, обраного сторонами ad hoc, але була закрита у зв'язку з неявкою сторін для розгляду справи, що підтверджується листом адвоката ОСОБА_1

Суд дійшов правильного висновку, що у разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду, терміни, передбачені статтями 1 і 2 Закону «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці терміни було зупинено.

Крім того, згідно з Законом України від 24.02.94 № 4002-ХІІ «Про міжнародний комерційний арбітраж»суд - відповідний орган судової системи держави.

Статтею 6 Закону України від 11.05.04 № 1701-IV «Про третейські суди»визначено, що третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком справ, коли хоча б одна із сторін спору є нерезидентом України.

Статтею 2 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж»встановлено, що арбітраж - це будь-який арбітраж (третейський суд) незалежно від того, чи утворюється він спеціально для розгляду окремої справи, чи здійснюється постійно діючою арбітражною установою, зокрема Міжнародним комерційним арбітражним судом або Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України.

На підставі викладеного посилання позивача по на ст. 38 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність»якою передбачено, що спори, які виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності в процесі такої діяльності можуть розглядатися судами та арбітражними судами України, а також за згодою сторін спору -Міжнародним комерційним арбітражним судом і Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України, є необґрунтованим. Оскільки статтею 4 Закону України від 23.09.94 p. «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, визначено вичерпний перелік судових органів, рішення яких є підставою для зупинення нарахування пені за порушення термінів, передбачених статтями 1 та 2 цього Закону, а саме судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України, проте до цього переліку третейські суди не внесено.

Таким чином висновки Нікопольської ОДПІ відповідають чинному законодавству, а тому рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №00023220/0/62307 від 27 листопада 2008 року було прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів вважає правомірними дії відповідача щодо нарахування пені у розмірі 29992046,05 грн. у зв'язку з порушенням позивачем термінів розрахунку по експортному контракту № 02-Е від 11 липня 2007 року та винесення рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №000232200/0/62307 від 27 листопада 2008 року.

Відповідно до ч. 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі зазначеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права.

Постанову від 17 травня 2011 року у даній справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, оскільки доводи апеляційної скарги спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування законного судового рішення.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. ст. 200, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікопольський завод тонкостінних труб»- залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 травня 2011 року у справі №2а/0470/1915/11 -без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складання рішення в повному обсязі відповідно до ст. 160 зазначеного кодексу -з дня складання рішення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено - 08 лютого 2011 року.

Головуючий: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.В. Суховаров

Суддя: Н.А. Олефіренко